№ 140659803, 16.10.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6053/26

Провадження № 3/332/1369/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2026 м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А.,

прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Якубіної Т.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 (у режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушення у цій статті є особи, які відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що до осіб, які зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначені ч. 1 та ч. 2 ст. 45, відносяться особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Розпорядження від 14.07.2026 № 1157 к/тр ОСОБА_1 було призначено на посаду головного спеціаліста сектору з питань охорони праці Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради з 22.07.2026 та присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування. 22.07.2026 ОСОБА_1 прийняв Присягу посадової особи місцевого самоврядування.

Згідно з Розпорядженням від 28.07.2026 № 1253 к/тр ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста сектору з питань охорони праці Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради з

29.07.2026за власним бажанням у зв`язку із переїздом на нове місце проживання.

Таким чином, головний спеціаліст сектору з питань охорони праці Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради ОСОБА_1 відповідно п.п. «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У відповідності до абз. 2 п. 2 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення Національного агентства з питань корупції.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»: «Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями».

Декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності. Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у п.п. «а» та «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, п.п. «а» та «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Таким чином, ОСОБА_1 після припинення діяльності з 29.07.2026 відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» був зобов`язаний не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності подати декларацію «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, до 28.08.2026.

Проте, встановлено, що згідно з відомостями Єдиного реєстру декларацій ОСОБА_1 подав декларацію з позначкою «при звільненні» за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями, шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua лише 08.09.2026, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, колишній спеціаліст сектору з питань охорони праці Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради ОСОБА_1 , будучи згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. З, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та суб`єктом декларування, у порушення вимог частини 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні».

Прокурор у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному його розмірі, передбаченому санкцією відповідної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень визнав та пояснив, що несвоєчасне подання декларації сталося внаслідок його переїзду в інше місце, оскільки у той час у нього була відсутня технічна можливість заповнити декларацію.

Заслухавши учасників справи, перевіривши докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить такого висновку.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 29.09.2026 № 214, поясненнями ОСОБА_1 від 09.09.2026, копією декларації ОСОБА_1 від 08.09.2026, копією трудової книжки ОСОБА_1 , копією розпорядження Запорізького міського голови від 14.07.2026 № 1157 к/тр, копією розпорядження Запорізького міського голови від 28.07.2026 № 1253 к/тр, копією розпорядження Запорізького міського голови від 28.07.2026 № 1253 к/тр, що містить особистий підпис ОСОБА_1 про отримання копії розпорядження, копією Присяги посадової особи місцевого самоврядування від 22.07.2026, копією посадової інструкції головного спеціаліста сектору з питань охорони праці Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, що містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з інструкцією, копією попередження про встановлені законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції» обмеження, пов`язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та її проходженням, що містить підпис ОСОБА_1 на підтвердження ознайомлення з попередженням від 08.07.2026, копією попередження щодо необхідності подання декларацій у зв`язку зі звільненням з посади з органу місцевого самоврядування, що містить підпис ОСОБА_1 про його ознайомлення з попередженням.

За встановлених фактичних обставин справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні».

Вказані вище факти його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи.

Виходячи з положень статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суд визнає щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, у ході розгляду справи судом не виявлено.

Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також ступінь вини та відомості про особу правопорушника, майновий стан, і вважає за доцільне застосувати стягнення у виді штрафу.

З огляду на ці обставини, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_1 мінімального адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у вигляді штрафу, а саме п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 245, 283, ч. 1 ст. 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, стягнувши штраф на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄРДПОУ отримувача: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ м.Запоріжжя/21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.

Суддя У. В. Блажко