Решение № 140658323, 16.10.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7181/26

Провадження №2-о/523/299/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Бокова О.М.

за участю секретаря судового засіданні Шаріпової Ю.М.

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за заявою Одеської міської ради, заінтересована особа: Виконавчий комітет Одеської міської ради, про визнання спадщини відумерлою, -

В С Т А Н О В И В:

Одеська міська рада звернулась до Пересипського районного суду м. Одеси з заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа: Виконавчий комітет Одеської міської ради.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилась спадщина, що складається з квартири АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру за померлим зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР від 19.08.1998р.

Представник заявника зазначає, що за інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 05.08.2025 року № 82089228 ОСОБА_1 , складено заповіт від 12.12.1998 року, посвідчений Восьмою Одеською державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі за № 1-6440. Свідоцтво про право власності на квартиру не видалось. Відсутні відомості про спадкоємців, які прийняли спадщину за законом чи за заповітом.

З урахуванням викладеного представник заявник просить: визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з квартири АДРЕСА_1 ; встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання рішенням законної сили воно є підставою для проведення державної реєстрації за територіальною громадою м. Одеси.

Після надходження та реєстрації зазначеної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2026 року заяву прийнято до розгляду та призначено слухання справи.

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року було задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів, а саме було витребувано з Пересипської державної нотаріальної контори у місті Одесі належним чином засвідчену копію спадкової справи, яка була відкрита після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання ухвали про витребування доказів, на адресу суду надійшов лист відповідь згідно якого зазначено, що спадкова справа до майна померлого не заводилась.

Також, на адресу суду, 21.09.2026 року (вх. №45991) надійшли письмові пояснення заявника щодо заяви, а саме щодо документів, які посвідчення право власності на квартиру, а саме договору купівлі-продажу квартири, який було посвідчено на Регіональній універсальній біржі «Олександр Н».

В судове засідання призначене на 15 жовтня 2026 року представник заявника до суду не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. На адресу суду надійшла заява за підписом представника Одеської міської ради щодо можливості розгляду справи у відсутність сторони заявника та ухвалення судового рішення, відповідно до якої представник зазначив, що заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Представник заінтересованої особи: Виконавчого комітету Одеської міської ради про час та місце слухання справи повідомлений, в матеріалах справи наявна заява за підписом представника заінтересованої особи щодо можливості розгляду справи у їх відсутність.

З урахуванням викладеного, підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України, судом встановлено.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Звертаючись до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, заявник зазначив, що станом на 05.08.2025 року свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_1 не видавалось, договори, заповіти не укладались, а відтак спадщина підлягає визнанню відумерлою.

Судом встановлено, що згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть встановлено, що ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 82 років, про, що 29 липня 2020 року складеного актовий запис № 7421.

Відповідно до листа відповіді Департаменту надання адміністративних послуг ОМР встановлено, що згідно з обліковими даними Департаменту, станом на 04.04.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані особі відсутні.

За вищевказаною адресою був зареєстрований та знятий з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації 04.09.1998 року, дата зняття 14.08.2020 року.

До листа відповіді надано копію поквартирної картки, згідно якої встановлено, що за вищевказаною адресою був зареєстрований лише ОСОБА_1 .

Судом досліджується лист-відповідь Пересипської державної нотаріальної контори у місті Одесі згідно якого встановлено, що за даними архіву спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 не заводилась.

Щодо квартири, судом встановлено наступне.

Згідно договору № Н/98-00330 купівлі-продажу нерухомого майна від 17.08.1998 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР повідомлено, що станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 .

Аналізуючи норми права на які посилається заявник, а також норми прави, які слід застосувати суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК Україна).

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною першою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.

Як зазначено у постанові Верховного суду України від 24.05.2021 у справі №671/22/19 у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (частина перша та друга статті 1277 ЦК України).

За висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №754/14375/18, спадщина набуває статусу відумерлої саме після набуття чинності рішенням суду про визнання її такою, а право власності на зазначене майно набувається у територіальної громади з моменту реєстрації цього права за громадою.

До звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці. Цей інтерес (законні очікування) полягає у прагненні органу місцевого самоврядування набути право власності на відумерлу спадщину. Паралельно із цим інтересом у територіальної громади існує обов`язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

При цьому, за положеннями глави дев`ятої розділу IV ЦПК України, справи за заявою про визнання спадщини відумерлою розглядаються в окремому провадженні із залученням органу самоврядування та усіх заінтересованих осіб.

За змістом зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права, орган місцевого самоврядування не є спадкоємцем у справі та не залучається до спадкування. Однак у зв`язку з відсутністю інших спадкоємців у нього виникає цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою та отримання її у власність територіальної громади.

Зазначене надає підстави місцевій раді звертатись до суду як із заявами про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження та у подальшому оформити своє право власності на таке майно, так і з належними позовами в порядку позовного провадження на захист свого інтересу.

Суд звертає увагу, що під час вирішення питання про визнання спадщини відумерлою не встановлено існування спору про право. Наявність осіб, які б перешкоджали в реалізації права про визнання спадщини відумерлою, не підтверджена жодними дослідженими судом доказами.

Враховуючи належність квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , факту відсутності спадкоємців, як за заповітом так і за законом та факт спливу більше одного року з часу відкриття спадщини, суд приходить до переконання про задоволення позову.

Щодо відсутності відомостей про реєстрацію права власності на квартиру в Єдиному державному реєстрі речових прав та, того, що квартира належала померлому на підставі договору купівлі-продажу укладеного на товарній біржі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 153 ЦК Української РСР 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Згідно ст.15 Закону України «Про товарні біржі» № 1957 XII від 10 грудня 1991 року в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу в 1996 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої сторони визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до пункту 15-1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», органи місцевого самоврядування звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.

Оскільки заявник звільнений від сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою, то судові витрати у справі у вигляді судового збору за подання цієї заяви до суду слід залишити на рахунок держави.

На підставі статей 1220, 1223, 1277 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 247, 259, 263-265, 268, 293, 294, 337, 338 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Одеської міської ради, заінтересована особа: Виконавчий комітет Одеської міської ради, про визнання спадщини відумерлою - задовольнити.

Визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 32, 7 кв.м, житловою площею 18,3 кв.м.

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання рішенням законної сили воно є підставою для проведення державної реєстрації права власності за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32, 7 кв.м, житловою площею 18,3 кв.м.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 16.10.2026р.

Суддя: О.М.Боков