Постановление суда № 140657846, 14.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/9268/25

Провадження № 6/947/876/26

УХВАЛА

14.10.2026

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду по цивільної справі за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2026 частково задоволені позовні вимоги Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 38 801,34 гривень а також судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 552,05 гривень.

15.07.2026 представником відповідача , адвокатом Кириленко А.В. подана заява про розстрочення виконання рішення суду на дванадцять місяців з визначення графіку щомісячної оплати у 2 тисячі гривень протягом перших одинадцяти місяців та 18 353,39 грн у дванадцятий місць.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено що відповідач є особою похилого віку та пенсіонером та інвалідом 2-групи, єдиним доходом є пенсія, а крім того з відповідача на користь того ж самого позивача по іншому провадженню вже стягується щомісячно 1000 гривень.

Представник відповідача просить суд розглянути заяву без його участі.

Представником позивача до суду 14.10.2026 року подана заява про розгляд заяви без його участі та згода на можливе розстрочення виконання рішення суду.

Цивільний процесуальний кодекс України ( скорочене ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Згідно з ч.2ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження » у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно ч.ч.1, 3, 4ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч.5ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є право перетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

У даному випадку суд, приймаючи до уваги як предмет спору стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, розмір стягнутої суми так і особу відповідача пенсіонера та інваліда 2-группи єдиним джерелом доходу якого є пенсія , а також факт наявності іншого виконавчого провадження яким вже стягується на користь цього ж позивача інша заборгованість , та враховуючи згоду представника позивача, приходить до висновку про можливість здійснення відповідного розстрочення рішення суду у зазначений стороною відповідача спосіб.

Суд також приймає до уваги що додатковим рішенням від 14.10.2026 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 18, 354,435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву, яка подана в інтересах ОСОБА_1 його представником ОСОБА_2 про розстрочення рішення суду.

Розстрочити виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2026 року у справі 3947/9268/25 про стягнення з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» ( код ЄДРПОУ 34674102) заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з квітня 2017 по жовтень 2024 в розмірі 38 801,34 грн.. на дванадцять місяців з визначення стягнення протягом перших одинадцяти місяців по 2 000 гривень та в останній місць стягнення 16 801,34 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали 14.10.2026 року.

Суддя В. О. Луняченко