Постановление суда № 140657333, 16.10.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

16 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/1020/26Господарський суд Чернігівської області, у складі судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали заяви (від 14.10.26 б/н) Комунального підприємства Теплокомуненерго Чернігівської міської ради про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, у справі

за позовом: Комунального підприємства Теплокомуненерго Чернігівської міської ради,

вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 44819434,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44907200, в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, вул. Любецька, буд. 68, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 45355956,

про визнання відсутнім права здійснювати нарахування плати за послуги з розподілу природного газу

без повідомлення (виклику) учасників справи;

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством Теплокомуненерго Чернігівської міської ради поданий позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, в особі Чернігівської філії, у якому просить суд визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України (код ЄДРПОУ 44907200) в особі Чернігівської філії (код ЄДРПОУ 45355956) право здійснювати Комунальному підприємству Теплокомуненерго Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434) нарахування плати за послуги з розподілу природного газу, виходячи з річної замовленої потужності об`єкта Чернігівська ТЕЦ (м. Чернігів, вул. Ушинського, 23) за договором від 01.12.23 №RC200G-2023Т, у період з 21.04.2026 року до дня відновлення Оператором ГРМ газопостачання за письмовою заявою споживача, але не довше періоду дії спеціального режиму, передбаченого постановою НКРЕКП від 21.04.26 №561.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.26 справу №927/1020/26 розподілено судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 14.10.26 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.11.2026 року на 09:00 год.

14.10.26, через систему «Електронний суд» до суду від Комунального підприємства Теплокомуненерго Чернігівської міської ради надійшла заява про зміну предмету позову.

Позивач у заяві від 14.10.26 змінив предмет позову та просить суд на підставі ст. 46 ГПК України визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) в особі Чернігівської філії (код ЄДРПОУ 45355956) право здійснювати Комунальному підприємству «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434) нарахування плати за послуги з розподілу природного газу, виходячи з річної замовленої потужності об`єкта «Чернігівська ТЕЦ» (м. Чернігів, вул. Ушинського, 23) за типовим договором розподілу природного газу, за період з 17.04.2026 до дня відновлення Оператором ГРМ газопостачання за письмовою заявою споживача.

Відповідно до частини 3 ст.46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Заяву про зміну предмету позову подано позивачем з дотриманням вимог ст. 46 ГПК України.

Враховуючи передбачене ст.46 ГПК України право позивача на зміну предмета позову, подана позивачем заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом.

З огляду на наявність доказів направлення відповідачу заяви про зміну предмету позову, суд встановив її відповідність вимогам статті 46 ГПК України та з урахуванням викладеного, розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін, а саме про визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) в особі Чернігівської філії (код ЄДРПОУ 45355956) права здійснювати Комунальному підприємству «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434) нарахування плати за послуги з розподілу природного газу, виходячи з річної замовленої потужності об`єкта «Чернігівська ТЕЦ» (м. Чернігів, вул. Ушинського, 23) за типовим договором розподілу природного газу, за період з 17.04.2026 до дня відновлення Оператором ГРМ газопостачання за письмовою заявою споживача.

15.10.26, через систему «Електронний суд» до суду від Комунального підприємства Теплокомуненерго Чернігівської міської ради надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії (щодо припинення або обмеження розподілу природного газу).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом тимчасової заборони Відповідачу припиняти або обмежувати розподіл природного газу на інші об`єкти Заявника (блочно-модульні котельні, когенераційні установки тощо) виключно з підстав несплати оспорюваних нарахувань по Чернігівській ТЕЦ. Захід є необхідним для збереження можливості ефективного судового захисту та недопущення гуманітарної катастрофи в осінньо-зимовий період 2026-2027 років у м. Чернігові, а заява спрямована виключно на превентивний захист від негативних наслідків обліку боргу до ухвалення рішення у справі. 25.09.2025 року ЄМК КЕП «Чернігівська ТЕЦ» зазнала повітряної атаки з боку збройних сил РФ. У подальшому, 17.04.2026 та 25.08.2026, об`єкт зазнав повторних масованих повітряних атак, що призвело до критичних руйнувань та фактичного повного зупинення діяльності ТЕЦ. В обґрунтування позивач посилається на те, що Чернігівська ТЕЦ забезпечувала опаленням орієнтовно 45% міста Чернігова, у тому числі об`єкти критичної соціальної інфраструктури: 23 дитячі садки, 15 шкіл та 12 медичних установ. Нові БМК та КГУ є єдиними джерелами заміщення втрачених унаслідок збройної агресії РФ потужностей ТЕЦ під час опалювального сезону 2026-2027 років. Припинення розподілу на діючі установки може спричинити перерву в теплопостачанні. За від`ємних температур, залежно від тривалості перерви та технічного стану мереж, виникає ризик замерзання теплоносія й пошкодження обладнання. Суспільна значущість безперервного теплопостачання додатково обґрунтовує співмірність заходу, але не замінює доказів реальності загрози його припинення.

Більше того, припинення або обмеження розподілу природного газу на БМК та КГУ в осінньо-зимовий період неминуче призведе до катастрофічних наслідків непоправного характеру, а саме:

-прямого зриву державних та регіональних програм стійкості, а саме: обмеження газопостачання унеможливить виконання Комплексного плану стійкості Чернігівської міської територіальної громади на 2026 рік, затвердженого на виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України та Указів Президента України, що в умовах воєнного стану становить пряму загрозу елементам енергетичної безпеки держави.

-виникнення надзвичайної ситуації техногенного та соціального характеру регіонального або державного рівня, а саме: відповідно до приписів Кодексу цивільного захисту України та Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями (постанова КМУ від 24.03.2004 № 368), раптове позбавлення опалення та гарячого водопостачання 45% населення прикордонного обласного центру, а також лікарень, пологових будинків, шкіл та дитячих садків під час від`ємних температур загрожує життю та здоров`ю громадян і офіційно класифікується як надзвичайна ситуація регіонального чи навіть державного масштабу.

-техногенної катастрофи та незворотного руйнування міської інфраструктури, а саме: припинення подачі газу при мінусовій температурі навколишнього середовища спричинить замерзання теплоносія в мережах («розморожування» систем) та масові пориви магістральних і внутрішньобудинкових трубопроводів. Наслідки такого руйнування мають фізично незворотний характер, а їх усунення вимагатиме капітальної заміни мереж центральної частини міста, що технічно й фінансово неможливо здійснити в межах одного опалювального сезону.

Позивач також зазначає, що забезпечення позову покликане запобігти невідворотним негативним наслідкам до моменту вирішення спору по суті, коли застосування відновлювальних захобів після ухвалення рішення стане фактично неможливим, зазначивши на підтвердження означеного наступне:

Якщо припинення або обмеження розподілу газу відбудеться під час розгляду справи судом, наслідки у вигляді замерзання тепломереж, зупинки лікарень та порушення прав десятків тисяч громадян настануть негайно та будуть невідворотними.

У такому разі навіть подальше ухвалення судом рішення про задоволення позову та визнання відсутнім права Відповідача на нарахування спірних сум втратить будь-який практичний сенс і не зможе відновити зруйновану інфраструктуру міста та повернути тепло в оселі. Позивач буде позбавлений реального та ефективного судового захисту, оскільки рішення суду перетвориться на суто декларативний акт, не здатний усунути наслідки вже створеної техногенної та гуманітарної катастрофи.

Тобто, навіть подальше задоволення позову про визнання відсутнім права здійснювати нарахування саме собою не відновить фактично припинений розподіл та не усуне наслідків перерви в роботі установок. Можуть знадобитися нові звернення та окремий судовий захист щодо припинення і відновлення розподілу. Саме це створює ризик ускладнення ефективного захисту в межах цієї справи.

Нарахування щодо Об`єкта мають щомісячний характер. Обмеження заборони лише сумою, накопиченою на день подання заяви, залишатиме можливість відключення через несплату наступних нарахувань того самого виду, які охоплені основним позовом. Тому запитуваний захід стосується використання несплати таких сум як підстави відключення протягом дії заборони, виключно щодо нарахувань за період, охоплений основною позовною вимогою.

Позивач також зазначає, що запитуваний захід є повністю співмірним зважаючи на те, що:

-заборона стосується припинення розподілу виключно з підстав несплати оспорюваних нарахувань по Чернігівській ТЕЦ;

-заборона не звільняє Заявника від обов`язку оплачувати поточний розподіл газу по БМК та КГУ;

-заборона не обмежує права Оператора ГРМ припиняти розподіл з інших законних підстав (аварійні ситуації, витік газу, порушення правил безпеки).

Як наслідок, позивач просить вжити заходи забезпечення позову, а саме:

-заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії (код 45355956) припиняти або обмежувати розподіл природного газу на всі об`єкти газоспоживання КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434) з підстав несплати спірних нарахувань.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині другій статті 136 ГПК.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, від 06.05.2024 у справі № 922/5196/23).

Заходи забезпечення позову спрямовані на збереження status quo до моменту вирішення спору по суті, аби суд мав можливість ефективно розглянути позов у звичайному порядку. Вони мають тимчасовий характер і забезпечують підтримання стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен враховувати, що застосування відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення у разі задоволення позову, тоді як їх невжиття навпаки, ускладнити або навіть унеможливити виконання такого рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, зобов`язана обґрунтувати необхідність застосування відповідного заходу. Достатньо обґрунтованим вважається підтвердження доказами фактичних обставин, що свідчать про потребу у вжитті певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він спрямований. Оцінюючи цю відповідність, суд бере до уваги співвідношення між правами (інтересами), захисту яких просить заявник, та можливими наслідками заборони чи зобов`язання відповідача вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 15.01.2020 у справі №915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі №915/1185/20).

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, в особі Чернігівської філії, у якому просить суд визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) в особі Чернігівської філії (код ЄДРПОУ 45355956) право здійснювати Комунальному підприємству «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434) нарахування плати за послуги з розподілу природного газу, виходячи з річної замовленої потужності об`єкта «Чернігівська ТЕЦ» (м. Чернігів, вул. Ушинського, 23 за типовим договором розподілу природного газу, за період з 17.04.2026 до дня відновлення Оператором ГРМ газопостачання за письмовою заявою споживача.

У контексті предмету та підстав позову, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову до моменту вирішення спору у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, може призвести до суттєвого порушення прав заявника, нанесення йому значних збитків, прямого зриву державних і регіональних програм стійкості, виникнення надзвичайної ситуації техногенного та соціального характеру на регіональному рівні, незворотного руйнування міської інфраструктури та значних витрат для відновлення мереж центральної частини міста. У разі задоволення позову, сам по собі судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу.

Суд зазначає, що до закінчення розгляду справи по суті суд не може надати правову оцінку вимогам та запереченням сторін щодо суті спору та законності нарахування плати за послуги з розподілу природного газу проте, в межах забезпечення позову суд може зобов`язати відповідача заборонити припиняти або обмежувати розподіл природного газу на всі об`єкти газоспоживання позивача, що не порушуватиме прав сторін.

При цьому, суд враховує, що між предметом позову у справі № 927/1020/26 і заходом забезпеченням є прямий і не розривний процесуальний зв`язок, який повністю відповідає критеріям адекватності і співмірності (ст. 149, 150 ЦПК України). Захід забезпечення не виходить за межі спору.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Пункт 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачає можливість забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Запитуваний захід не є тотожним задоволенню позовних вимог (ч. 11 ст. 137 ГПК України), оскільки суд при забезпеченні позову не робить висновків по суті спору, а лише тимчасово блокує застосування крайнього заходу досудового впливу (відключення від газопостачання) до ухвалення рішення у справі.

Оцінивши підстави заявлених заходів забезпечення позову з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості та адекватності, суд зазначає, що такі вимоги відповідають наведеним критеріям. У випадку їх застосування буде дотримано баланс інтересів сторін, оскільки в матеріалах справи відсутні докази можливих витрат відповідача, пов`язаних із відновленням постачання газу заявнику.

Суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії (код 45355956) припиняти або обмежувати розподіл природного газу на всі об`єкти газоспоживання КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434) з підстав несплати спірних нарахувань, не обмежуватиме прав відповідача, а навпаки, сприятиме ефективному захисту або поновленню прав заявника, якщо їх порушення буде встановлено під час розгляду справи по суті.

Зазначений захід має тимчасовий характер, не позбавляє особу, щодо якої він застосований, права на підприємницьку діяльність чи отримання доходів і не перешкоджає здійсненню господарської діяльності. Це забезпечує баланс інтересів сторін, а обраний захід узгоджується з критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 760/18839/23).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову від 14.10.26.

Щодо зустрічного забезпечення, підстави для застосування останнього відсутні. Запитуваний захід не завдає Відповідачу збитків, оскільки не звільняє Заявника від обов`язку сплачувати поточні платежі за фактично спожитий/розподілений газ на нових об`єктах та не позбавляє Відповача права на стягнення боргу в судовому порядку у разі відмови в задоволенні позову.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч. 6 ст. 140 ГПК України).

У силу вимог ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2, 4, ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (від 14.10.26 б/н) Комунального підприємства Теплокомуненерго Чернігівської міської ради про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії задовольнити повністю.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України (вул. Любецька, буд. 68, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 45355956) припиняти або обмежувати розподіл природного газу на всі об`єкти газоспоживання КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434) з підстав несплати спірних нарахувань.

Стягувач: Комунальне підприємство Теплокомуненерго Чернігівської міської ради, вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 44819434,

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44907200, в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, вул. Любецька, буд. 68, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 45355956.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом відповідно до статті 3 Закону України Про виконавче провадження, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання, в порядку статті 256 ГПК України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.