Решение № 140656691, 07.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 480/6559/25

пр. № 2-а/759/60/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (36014, м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, 119) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із вищевказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №ПНС/СМ/14063/АА024659ПНС/СМ/16663/П-АА024659/ПТ/ПС від 07.08.2025, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП.

Даний позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 18.06.2025 щодо нього винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю, а саме - забезпечити виплату заробітної плати працівникам у строки визначені трудовим та чинним законодавством про працю. 17.07.2025 уповноваженими особами відповідача було скалено акт про невиконання вимог припису. 31.07.2025 щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-6 КУпАП. 07.08.2025 за результатами розгляду справи щодо нього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки єдиною вимогою припису була виплата заробітної плати у строки, визначені трудовим та чинним законодавством, яка у повному обсязі виконана станом на 08.07.2025 року. Також позивач вказує, що відповідачем не витребовувалися та не досліджувалися документи - штатний розпис ДП «Сумська біофабрика» і табелі обліку робочого часу працівників. Висновок представника відповідача щодо порушення позивачем трудового законодавства та невиконання законних вимог ґрунтуються на припущеннях.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025 для розгляду даного позову визначено суддю Сумського окружного адміністративного суду Савицьку Н.В.

Ухвалою від 22.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

26.08.2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про скерування позовної заяви за підсудністю до районного суду.

28.08.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому уповноважена особа заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник вказує, що з 17.06.2025 по 18.06.2025 проведено позапланову перевірку ДП «Сумська Біологічна фабрика», у ході якої було досліджено документи бухгалтерського обліку щодо нарахованої і виплаченої заробітної плати працівникам підприємства. Так, у ході перевірки виявлено допущення директором вимог законодавства щодо оплати праці, а саме: заробітна плата за березень 2025 року виплачена працівникам 01.05.2025, 05.05.2025, 09.05.2025, 13.05.2025 та 19.05.2025 року, за квітень 2025 року - 19.05.2025 та 21.05.2025 року, за травень 2025 року - один раз на місяць 06.06.2025 року. Отже, заробітна плата за першу половину 2025 року, яка повинна була бути виплачена працівникам у повному обсязі 20.06.2025 року, фактично була виплачена працівникам двома частинами - 20.06.2025 по 04.07.2025 року. Зважаючи на встановлені обставини, уповноваженою особою відповідача винесено припис про усунення допущених порушень у строк до 08.07.2025 року.

17.07.2025 уповноваженими особами відповідача встановлено, що посадовою особою підприємства допущені порушення не усунені, а тому 31.07.2025 щодо директора підприємства ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, розгляд якого було призначено на 07.08.2025 року. На розгляд справи позивач не прибув, а тому постанова про накладення на його адміністративного правопорушення винесена без його участі. Жодних пояснень, заперечень чи клопотань ОСОБА_1 не надсилав, доказів протилежного доводам протоколу не надав.

Ухвалою від 02.09.2025 справу передано за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025 для розгляду даного позову визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 29.09.2025 справу прийнято до провадження, розгляд вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Суд, вивчивши доводи сторін, викладені у заявах по суті, оцінивши в сукупності надані докази, доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративним судом є суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, ст. 280 КУпАП закріплює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У свою чергу, винуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння встановлюються за результатами оцінки доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

При цьому, суддя звертає увагу, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У ході розгляду справи встановлено, що 18.06.2025 головним посадовими особами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці проведена позапланова перевірка ДП «Сумська біологічна фабрика», у ході якої виявлені порушення вимог законодавства про працю.

Керуючись абзацом 4 ч. 1 с. 6 Закону 877, ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Міжрегіональним управлінням видано наказ №491/ПНС-3К від 14.07.2025 «Про проведення заходу державного нагляду (контролю)», яким призначено провести захід державного нагляду (контролю) ДП «Сумська біологічна фабрика» з питань виконання припису від 18.06.2025 №ПНС/СМ/14063/АА024659/П.

Згідно з виданим 15.07.2025 направленням захід державного нагляду (контролю) проведеного 17 липня 2025 у формі позапланової перевірки з питань виконання виданого раніше припису від 18.06.2025 №ПНС/СМ/14063/АА024659/П. Позапланова перевірка проведена з відома першого заступника генерального директора ДП «Сумська біологічна фабрика» ОСОБА_2 .

На перевірку були надані документи бухгалтерського обліку щодо нарахованої і виплаченої працівникам підприємства заробітної плати, а також колективний договір укладений між роботодавцем і трудовим колективом Державного підприємства «Сумська біологічна фабрика» на 2022-2025 роки, схваленого загальними зборами трудового колективу 14.06.2022 року.

За результатами дослідження наданих на перевірку документів щодо повноти та своєчасності виплати заробітної плати працівникам фабрики складено припис від 18.06.2025 №ПНС/CM/14063/AA024659/П, в якому зафіксовано порушення вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а саме, що заробітна плата працівникам підприємства за березень 2025 року виплачувалася частинами: 01, 05, 09, 13 та 19 травня 2025 року; за квітень 2025 року виплачена частинами: 19 та 21 травня 2025 року; за травень 2025 року виплачена один раз на місяць: 06.06.2025 року. Однак, відповідно до підпункту 5.2.5,2 пункту 5.2 розділу 5 Колективного договору заробітна плата виплачується в робочі дні два рази на місяць (аванс - до 20 числа місяця, основна виплата - до 05 числа наступного місяця (т. 1 а.с. 28-29).

Згідно з положенням ч. 8 ст. 7 Закону №877 припис - це обов?язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб?єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб?єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Станом на 17.07.2025 допущені директором порушення не були усунені, а тому головним державним інспектором Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці складено акт №ПHC/CM/14063/AA024659-ПНС/СM/16663/ПАА024659/ПТ (т. 1 а.с. 30-37).

31.07.2025 головним державним інспектором Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці складено протокол про адміністративне правопорушення №ПНС/CM/14063/AA024659-ПНС/СМ/16663/ПАА024659/ПТ (т. 1 а.с. 38-40). Зі змісту протоколу вбачається, що розгляд справи відбудеться в Управлінні інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 07.08.2025 о 10 год. 00 хв.

Як вказує відповідач у відзиві, ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про розгляд протоколу, у призначений час не прибув, заяв чи клопотань, у тому числі й про відкладення, не надсилав. Зважаючи на те, що у розпорядженні відповідача були документи, які підтверджують обізнаність позивача про розгляд протоколу щодо нього, відповідач мав право на розгляд справи без участі ОСОБА_1 . Отже, суд констатує, що положення ст. 268 КУпАП та права самого позивача в цій частині не порушено.

07.08.2025 за результатами розгляду справи уповноваженою особою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці винесено щодо позивача постанову №ПНС/СМ/14063/АА024659-ПНС/СМ/16663/ПАА024659/ПТ/ПС, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. 00 коп.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі №513/899/16-а.

За змістом ст. 188-6 КУпАП, адміністративна відповідальність встановлена за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.

Конституція України гарантує кожному громадянину право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 21, 22 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Суб?єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Приписами ч. 1 ст. 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, врегульована Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 №1985-IV, а також Конвенцією Міжнародної організації праці №129 від 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 №1986-1V, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 із змінами та доповненнями.

Закон №877 визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов?язки та відповідальність суб?єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті першої Закону державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб?єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Позивач не погоджується із викладеним у постанові, вважаючи, що її доводи є надуманими, а висновок уповноваженої особи про притягнення його до адміністративної відповідальності таким, що не ґрунтується на доказах. Із наведеним суд погодитися не може, оскільки до відзиву відповідачем долучено низку бухгалтерських документів, які лягли в основу прийнятого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з яких дійсно вбачається, що ДП «Сумська біофабрика» під керівництвом позивача порушила вимоги законодавства про працю - несвоєчасно здійснювала виплату заробітної плати працівникам (не у строки, визначені колективним договором). При цьому, після отримання припису про усунення недоліків уповноваженою особою підприємства було проігноровано вимоги Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, допущені порушення не усунені.

Отже, суд констатує, що ОСОБА_1 у визначений уповноваженою особою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не усунув допущені порушення у сфері законодавства про працю, не виконав законні вимоги винесеного щодо нього припису, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-6 КУпАП. При цьому, відповідачем у ході розгляду даної справи надано суду докази, на яких ґрунтуються висновки про винуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Суд вважає за необхідне нагадати, що відповідно до ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

У свою чергу, приписи ст. 77 Кодексу закріплюють, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено неправомірності винесення оскаржуваної постанови. Матеріали справи містять сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких вбачається, що позивач у визначений строк не виконав законну вимогу посадової особи Міжрегіонального управління, не усунув допущені порушення законодавства про працю, у наданий службою термін не здійснив виплату заробітної плати працівникам ДП «Сумська біофабрика», а отже, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-6 КУпАП.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не доведено обставини, на які він посилається у своїй позовній заяві, суд доходить висновку про правомірність винесеної головним державним інспектором Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПНС/СМ/14063/АА024659-ПНС/СМ/16663/ПАА024659/ПТ/ПС від 07.08.2025 року стосовно ОСОБА_1 .

З огляду на відсутність у суду доказів, зі змісту яких можна було б дійти висновку, що постанова №ПНС/СМ/14063/АА024659-ПНС/СМ/16663/ПАА024659/ПТ/ПС від 07.08.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП, не ґрунтується на низці допустимих, достатніх та достовірних доказів, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про наявність у діях позивача вини у вчиненні інкримінованого діяння, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 20, 44, 72-79, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, ст.ст. 38, 210-1, 247, 268 КУпАП, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (в редакції від 16.05.2024), суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (36014, м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, 119) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Єросова І.Ю.