Решение № 140656118, 25.08.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/17/26

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора Бутар В.С. та представників:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області (м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область) в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради (м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Енержигазтрейд" (м. Черкаси) про визнання недійсними додаткових угод до договору та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 734 287, 31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурором в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Енержигазтрейд" з вимогами про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 11.06.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024, укладеного між відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Енержигазтрейд";

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 15.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024, укладеного між відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Енержигазтрейд";

- стягнення безпідставно сплачених за додатковими угодами коштів в сумі 734 287,31 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що сторонами всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм Закону України Про публічні закупівлі та умов договору було укладено спірні додаткові угоди. Підставою укладення додаткових угод № 1 від 11.06.2024, № 2 від 15.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024, якими було збільшено базову ціну товару за 1 кВт/год електричної енергії до 8,904 грн з ПДВ були повідомлення відповідача про зміну умов договору з обґрунтуванням підстав для внесення змін, в частині підвищення ціни за одиницю товару та підтвердження коливання ціни за одиницю товару на ринку електричної енергії, в повідомленнях відповідачем зазначено підставу - коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, що підтверджується експертними висновками Черкаської торгово-промислової палати № О-235 від 07.06.2024, № О-320 від 09.07.2024. Прокурор стверджує, що в експертних висновках Черкаської ТПП міститься інформація про зміну середньозваженої ціни електричної енергії, але відсутня інформація, яка підтверджує саме коливання ціни на ринку з січня 2024 року по 28 червня 2024 року. Тому прокурор вважає, що спірні додаткові угоди укладено з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», безпідставно змінено істотні умови Договору та підвищено ціну за електроенергію, оскільки при укладенні додаткових угод сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено необхідність внесення відповідних змін та коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення Договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі не визначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі.

Також прокурор вбачає наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави у даній справі шляхом звернення до суду з позовною заявою, оскільки позивач, відповідно до наданих повноважень, незважаючи на наявні порушення норм закону при укладенні оскаржуваних додаткових угод, не здійснює захисту інтересів держави.

Ухвалою від 12.01.2026 Господарський суд Черкаської області у складі судді Спаських Н.М. відкрив провадження у справі.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Указом Президента України № 163/2026 від 24.02.2026 Спаських Н.М. призначено на посаду судді Північного апеляційного господарського суду.

02.03.2026 за розпорядженням керівника апарату Господарського суду Черкаської області Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи призначено повторний автоматичний розподіл справи № 925/17/26.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 для розгляду справи призначено суддю Чевгуза О.В.

Ухвалою від 12.03.2026 суддею Чевгузом О.В. постановлено прийняти справу № 925/17/26 до свого провадження, підготовче засідання призначити на 10 год. 30 хв. 14 квітня 2026 року.

21.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги прокуратури є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки Договір було укладено за результатами проведеної процедури публічної закупівлі відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178. При цьому саме Замовником було сформовано тендерну документацію, визначено умови проведення процедури закупівлі та підготовлено проєкт Договору, який у подальшому був підписаний сторонами. Представник відповідача зауважив, що умовами самого Договору, зокрема пунктами 5.5 5.6, прямо передбачено можливість внесення змін до істотних умов договору у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням пункту 19 Особливостей. За твердженням представника відповідача, укладення додаткових угод відбувалося у межах погодженого сторонами механізму зміни умов договору та відповідало положенням чинного законодавства.

Спірні Додаткові угоди було укладено на підставі підпункту 7 пункту 19 Особливостей, який передбачає окрему самостійну правову підставу для зміни ціни за одиницю товару у разі зміни відповідних економічних індикаторів, зокрема середньозважених цін на електричну енергію на ринку на добу наперед. Застосування зазначеної норми не передбачає встановлення граничного відсоткового обмеження зміни ціни за одиницю товару, на відміну від підпункту 2 пункту 19 Особливостей або пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі. Тому на думку відповідача твердження прокурора про перевищення граничного порогу зміни ціни ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права та фактичному ототожненні різних правових механізмів зміни істотних умов договору.

За доводами відповідача укладення спірних додаткових угод було належним чином обґрунтовано документальним підтвердженням зміни ринкових показників, що підтверджується експертними висновками Черкаської торгово-промислової палати №О-235 від 07.06.2024, №О-320 від 09.07.2024 сформованим на підставі даних офіційного веб-сайту АТ Оператор ринку. При цьому внаслідок внесення відповідних змін загальна вартість Договору не була збільшена, що повністю відповідає вимогам законодавства у сфері публічних закупівель.

Учасником/постачальником електричної енергії були надіслані на адресу споживача відповідні ініціативні листи з обґрунтуванням та описом факту коливання товару у бік збільшення, що підтверджувалось відповідним експертним висновком.

З огляду на вказане, представник відповідача стверджує, що сторонами укладено спірні додаткові угоди до договору в силу об`єктивно існуючих обставин на ринку, що їх зумовили.

Протягом усього строку дії Договору відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради як споживачем не заявлялось заперечень щодо запропонованих змін до умов Договору, споживач не скористався передбаченим Договором правом на дострокове його розірвання та фактично приймав поставлену електричну енергію.

Відповідач стверджує, що твердження прокуратури про "усвідомлене та цілеспрямоване перевищення 10%" ґрунтується на застосуванні не тієї правової норми, яка регулює спірні правовідносини. Судова практика Верховного Суду, на яку посилається прокуратура, стосується інших правовідносин, врегульованих пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

На переконання відповідача судова практика, яка стосується виключно "коливання ціни товару на ринку" у розумінні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, не може бути застосована автоматично до правовідносин, врегульованих іншим спеціальним нормативним механізмом. Вимога прокуратури про обов`язкове доведення "коливання ціни товару на ринку" саме у розумінні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону є юридично неприйнятною, оскільки така вимога не передбачена ні Особливостями, ні умовами Договору.

Також відповідач зазначив, що прокуратурою в порушення ст. 23 Закону України Про прокуратуру не було обґрунтовано в чому полягає суть порушення інтересів держави, підстави для звернення до суду, а саме прокуратурою не було доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, також прокурор протиправно, без належних на те правових підстав, перебрав на себе повноваження належного суб`єкта влади, до компетенції якого віднесені повноваження представництва в даній категорії справ - Держаудитслужби.

23.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшла заява від 22.01.2026 про зменшення позовних вимог, в якій прокурор просить до стягнення 734 287, 31 грн за майновою вимогою, решта вимог залишається без змін, судом ухвалено прийняти до розгляду заяву.

27.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій спростовуються заперечення відповідача, оскільки вони спростовуються сукупністю доказів у справі.

У відповіді на відзив прокурор не погоджується з доводами відповідача наведеними ним у відзиві та вказує, що ні положеннями ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, ні умовами договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024 не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку.

Вказане свідчить про порушення сторонами вимог ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі та п. 5.5. договору.

На думку прокурора, такі дії порушують основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі.

Метою проведення публічних торгів слугувало обрання найбільш економічно вигідної пропозиції.

Водночас, за час дії договору, постачальником поставлено значно меншу кількість товару, що створило перешкоди в реалізації споживачем своїх завдань та функцій, і це не відповідає державному інтересу.

Відділ освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради є компетентним органом, якому законом надано повноваження виконавчого органу місцевого самоврядування, є суб`єктом владних повноважень, головним розпорядником бюджетних коштів, а отже є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

На виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Хмільницькою окружною прокуратурою листом від 25.11.2025 № 56-3322вих-25 повідомлено відділ освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради про встановлені порушення бюджетного законодавства та Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради та ТОВ "Енержигазтрейд" додаткових угод до договору № 104ЕГТ-24Е від 01.01.2024, та зазначено про необхідність вжиття заходів щодо усунення порушень, зокрема, шляхом пред`явлення відповідного позову. А також, повідомлено, що у разі невжиття або неналежного вжиття необхідних заходів відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради із зазначених вище обставин, окружною прокуратурою буде вирішено питання щодо представництва інтересів держави в суді, в порядку, визначеному ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради листом від 01.12.2025 № 01-12/981 повідомлено прокуратуру, що відділ не вбачає підстав для реагування.

Заходи щодо відновлення порушеного права, а саме щодо стягнення надмірно перерахованих коштів Відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради не вживаються.

Неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень заходів щодо захисту економічних інтересів держави проявляється в усвідомленій пасивній поведінці. Вказане підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з позовом до суду з урахуванням положень ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

Прокурор вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

06.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, де зазначено, що прокуратурою не спростовано обставин, наведених у відзиві, оскільки аргументи, наведені у відповіді на відзив спростовуються обставинами справи.

Також відповідач вказував, що оскільки Відділ освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради не має статусу суб`єкта владних повноважень, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, тому відповідач дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

13.04.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

14.04.2026 від керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області надійшли заперечення щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

17.04.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

29.04.2026 від керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області надійшли заперечення щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 04.05.2026 Господарський суд Черкаської області у задоволенні клопотань представника відповідача про залишення позову без розгляду, про зупинення провадження у справі відмовив; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 11.06.2026.

08.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про повернення зі стадії розгляду по суті до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26) щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

11.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшло заперечення на клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, в якому просив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та продовжити розгляд даної справи.

14.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

Ухвалою від 20.08.2026 Господарський суд Черкаської області у задоволенні клопотання представника відповідача від 08.06.2026 про повернення до стадії підготовчого засідання та зупинення провадження у справі відмовив.

У судовому засіданні, що відбулося 20.08.2026 за участю прокурора та представника відповідача, суд заслухавши вступне слово прокурора та представника відповідача, який проти позову заперечив повністю, усні пояснення, перейшов до з`ясування обставин справи та дослідження доказів, дослідивши докази оголосив перерву до 24.08.2026 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно всі подані учасниками справи заяви по суті позовних вимог прийняті судом до розгляду, долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні, що відбулося 24.08.2026 за участю прокурора, представник відповідача не з`явився, суд продовжив розгляд справи по суті, з`ясування обставин справи та дослідження доказів, надав можливість прокурору на стадії судових дебатів висловити свою правову позицію щодо спірних правовідносин. Прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, здійснити розподіл судових витрат. Суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.08.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

17.12.2023 на веб-сайті «Prozorro» https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-12-12-0213 27-а відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради оприлюднено оголошення за ID: UA-2023-12-12-0213 27-а щодо проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю товару, а саме: «Електрична енергія». Очікувана вартість закупівлі 5 919 750 гривень (т.1, а.с. 39). Запланований обсяг електричної енергії складав 877 000 кВт*год.

Учасниками вказаних відкритих торгів було зареєстровано 3 суб`єкта господарської діяльності, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗТРЕЙДИНГ» з ціновою пропозицією 5 165 530 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» з ціновою пропозицією 5393550 грн та Товариство з обмеженою відповідальністю «Енержигазтрейд» з ціновою пропозицією 5 498 790 грн.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій (т.1, а.с. 41-48) за результатами розгляду - тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗТРЕЙДИНГ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» відхилені, переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ «Енержигазтрейд» з ціновою пропозицією 5334351,49 грн (далі - «Договір», т.1, а.с. 52-61).

01.01.2024 за результатами відкритих торгів між Відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради (далі споживач, позивач) та ТОВ «Енерджигазтрейд» (далі постачальник, відповідач) було укладено договір на постачання електричної енергії споживачу № 104ЕГТ-24Е (далі Договір, т.1, а.с. 52-61) за умовами якого постачальник зобов`язувався постачати споживачу з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року електричну енергію за кодом ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія (електрична енергія) очікуваний обсяг товару: 877 000 кВт* кВт/год, а споживач зобов`язувався прийняти та оплатити такий товар на умовах та в порядку, передбаченому Договором.

Згідно п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Ціна 1 кВт *год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить 6,0822 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 5,0685 грн, податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 1,0137 грн.

Пунктом 5.2. договору визначено, що загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 5334089,40 грн з урахуванням ПДВ - 889 014,90 грн.

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (додаток 2 до договору) (п. 5.3. договору).

Згідно п.5.5. договору умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Відповідно до п. 14.1. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01.01.2024 до 31.12.2024 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим Договором.

У подальшому, між замовником та постачальником укладено ряд додаткових угод до Договору, а саме:

Додаткова угода № 1 від 11.06.2024 (т.1, а.с. 76), на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 6,0822 грн за 1 кВт* год з ПДВ до 7,68 грн за 1 кВт*год з ПДВ при незмінній загальній вартості договору та зменшено обсяг електричної енергії до 793 734,44 кВт* год.

Підставою укладення додаткової угоди № 1 від 11.06.2024 до Договору став лист ТОВ «Енержигазтрейд» від 07.06.2024 № 370/104 (т.1, а.с. 78-79), в якому постачальником констатовано факт збільшення ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед (РДН)» за 1 січня 2024 року в порівнянні з середньозваженими цінами РДН які склались за 07 червня 2024 року, що підтверджується експертним висновком Черкаської ТПП № 0-235 від 07.06.2024 (т.1, а.с. 80).

Додаткова угода № 2 від 15.07.2024 (т.1, а.с. 81), на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 7,68 грн за 1 кВт* год з ПДВ до 8,904 грн за 1 кВт*год з ПДВ при незмінній загальній вартості договору та зменшено обсяг електричної енергії до 756 850,830 кВт* год.

Підставою укладання додаткової угоди № 2 від 15.07.2024 до Договору став лист ТОВ «Енержигазтрейд» від 09.07.2024 № 431/104 (т.1, а.с. 83-84), в якому постачальником констатовано факт збільшення ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед (РДН)» за 11 червня 2024 року в порівнянні з середньозваженими цінами РДН які склались за 09 липня 2024 року, що підтверджується експертним висновком Черкаської ТПП № 0-320 від 09.07.2024 (т.1, а.с. 85).

На виконання умов Договору постачання енергетичної енергії споживачу № 104ЕГТ-24Е від 01.01.2024 товариством з обмеженою відповідальністю Енерджигазтрейд з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року поставлено Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради відповідно до актів приймання-передачі 756 272 кВт/год електричної енергії на загальну суму 5 334 084,87 грн з ПДВ (т.1, а.с. 86-96). Позивачем були сплачені грошові кошти на рахунок відповідача за електроенергію на підставі актів приймання-передачі електричної енергії, що підтверджується копіями платіжних доручень на загальну суму 5 334 084, 87 грн з ПДВ (т.1, а.с. 97-142).

В позовній заяві прокурор зазначив, що підставою укладення додаткових угод № 1 від 11.06.2024, № 2 від 15.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024, якими було збільшено базову ціну товару за 1 кВт/год електричної енергії до 8,904 грн з ПДВ були повідомлення відповідача про зміну умов договору з обґрунтуванням підстав для внесення змін, в частині підвищення ціни за одиницю товару та підтвердження коливання ціни за одиницю товару на ринку електричної енергії, в повідомленнях відповідачем зазначено підставу - коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, що підтверджується експертними висновками Черкаської торгово-промислової палати № О-235 від 07.06.2024, № О-320 від 09.07.2024. Прокурор стверджує, що в експертних висновках Черкаської міститься інформація про зміну середньозваженої ціни електричної енергії, але відсутня інформація, яка підтверджує саме коливання ціни на ринку з січня 2024 року по 28 червня 2024 року. Тому прокурор вважає, що спірні додаткові угоди укладено з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», безпідставно змінено істотні умови Договору та підвищено ціну за електроенергію, оскільки при укладенні додаткових угод сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено необхідність внесення відповідних змін та коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення Договору.

На переконання прокурора, наявні підстави для визнання недійсними у судовому порядку додаткових угод: № 1 від 11.06.2024, № 2 від 15.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024, укладеного між позивачем та відповідачем та стягнення на користь Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради надмірно сплачені кошти у сумі 734287,31 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Між сторонами виникли правовідносини у сфері державних закупівель, які регулюються, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з п. 6 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції на момент укладення Договору), договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 651 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін, внесених Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З викладеного випливає, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, а зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 здійснила аналіз таких положень Закону України "Про публічні закупівлі" і дійшла висновків щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII (Закону України "Про публічні закупівлі"):

"150. Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.

151. Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

152. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.

153. Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

154. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

155. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

156. Варто наголосити на тому, що, з`ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ № 1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.

157. Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.

158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

159. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару."

Відповідно до п. 2, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

В п. 5.5. Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Для підтвердження коливання ціни на ринку, надається документальне підтвердження коливання ціни електричної енергії, що склались у відносинах між споживачами електричної енергії та електропостачальниками на роздрібному ринку. Під поняттям "коливання ціни на ринку" Сторони розуміють зміну ціни з дати підписання Договору або з дати останньої зміни ціни Договору, якою змінювалась ціна за одиницю товару (до ціни товару для порівняння в такому випадку входить усі складові ціни за 1 кВт, а саме - ціна електричної енергії з врахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, ПДВ, торгова націнка постачальника) та до дати ініціювання порядку перегляду нових змін до Договору в частині встановлення вартості за одиницю товару за наявності документального підтвердження застосування таких пропозицій. Ініціативний лист, що надсилає Сторона Договору повинна містити конкретну вартість нової запропонованої для перегляду ціни товару в грн.

При цьому, Сторони домовились, що для документального підтвердження факту коливання ціни на ринку ініціативна Сторона надає висновок (цінову довідку) експертної організації (експертних організацій) (Торгово-промислової палати, або регіональної торгово-промислової палати або інших експертних організацій (експертів), яка повинна містити порівняння ринкової ціни, яка була на дату підписання Договору, або дату останньої зміни ціни Договору (якщо такі зміни вже були застосовані у договорі) та ринкову ціну на електричну енергію за період, який повинен охоплювати дату підписання Договору або дату останньої зміни ціни Договору (якщо такі зміни вже були застосовані у договорі) та дату ініціювання перегляду змін до Договору.

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Суд зазначає, що у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю допускається виключно за порядком зміни умов договору, визначеним самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації).

Таким чином, при встановленні правомірності внесення сторонами змін до Договору застосуванню підлягають положення п. 5.5. Договору.

У п. 167 - 175 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

167. Велика Палата Верховного Суду враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

168. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

169. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

170. Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

171. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

172. Законом № 922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

173. Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

174. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

175. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22)."

Прокурор стверджує, що оскаржувані додаткові угоди № 1 від 11.06.2024, № 2 від 15.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024, якими збільшено ціну за 1 кВт*год до 8,904 грн, тобто більше як на 10 % суперечать положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання їх недійсними згідно положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст.215, ч. 1 ст. 216 ЦК України

З матеріалів справи судом встановлено, що підписанням Додаткової угоди № 1 від 11.06.2024 сторони з 11.06.2024 збільшили ціну за одиницю товару з ПДВ з 6,082 грн (ціна на момент укладення Договору) до 7,68 грн, тобто на 26,28 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору.

Підписанням Додаткової угоди № 2 від 15.07.2024 сторони з 01.08.2024 збільшили ціну за одиницю товару з ПДВ з 6,082 грн (ціна на момент укладення Договору) до 8,904 грн, тобто на 46,36 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору.

Навіть за наявності коливання ціни, під час укладання оспорюваних додаткових угод відбулось порушення норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі, а саме змінено істотну умову договору щодо ціни товару, збільшено її поза допустимою межею - більше ніж на 10% від початкової ціни товару.

Таким чином, суд доходить до висновків, що підписані сторонами Додаткові угоди № 1 від 11.06.2024, № 2 від 15.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024, якими збільшено ціну на одиницю товару більше ніж на 10% від первинної ціни, підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладені всупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому суд зазначає, що вказані вище обставини є самостійною та достатньою підставою для визнання додаткових угод до договору про закупівлю недійсними в судовому порядку, а тому інші доводи учасників процесу не впливають на прийняте судом рішення.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначав, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Також Верховний Суд у вищезазначеній постанові вказав, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі", нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Крім того, суд зауважує, що відповідач погодився на укладення договору про закупівлю з дотриманням вимог чинного законодавства України, з істотними умовами, які викладені у тендерній документації, що підтверджене наявними у матеріалах справи листом від 23.11.2023 № 1059-21 та гарантійним листом від 23.12.2023 № 029 (т.1, а.с. 50-51), якими відповідач гарантував свою згоду з усіма викладеними в тендерній документації умовами проведення закупівлі товару, а також свою спроможність забезпечити поставку товару на умовах, що визначені тендерною документацією та проекту Договору про закупівлю.

Тобто під час проведення процедури закупівлі, зокрема при укладенні договору від 01.01.2024 відповідач свідомо погодився саме на здійснення поставки електричної енергії за ціною передбаченою в Договорі.

Відповідач, спонукаючи позивача до укладення Додаткових угод № 1 та № 2, мав на меті збільшити ціну за одиницю товару на вигідних для себе умовах всупереч умовам закупівлі.

Такі дії порушують основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Отже навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі, коли коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це не робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 %. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Щодо посилання відповідача про укладення оспорюваних додаткових угод на підставі пп. 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 3-7 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Відповідно до пункту 1 Особливостей (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 18 Особливостей передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

За змістом пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;

9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об`єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

Аналізуючи норми Особливостей через призму Закону України "Про публічні закупівлі" Верховний Суд у постановах від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 виснував, зокрема, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Водночас постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема до норми п. 2 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі № 916/747/24, від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 тощо).

На момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного договору та додаткових угод до нього) норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" була чинною та незміною. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та не призупинялась.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2026 у справі № 922/2121/25 вказав, що затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема пунктом 2 частини п`ятої статті 41, оскільки:

1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом;

2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого зазначеною нормою.

Схожих висновків щодо правозастосування постанови № 1178 дійшов Верховний Суд також у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23.

Отже, укладаючи спірні додаткові угоди та змінюючи ціну на одиницю спірного товару, сторони договору мали керуватись імперативними приписами положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 19.03.2026 у справі № 922/2123/25.

Натомість, як свідчать обставини цієї справи, сторони договору про закупівлю, укладаючи додаткові угоди, не дотримались приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином (п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

При цьому суд враховує позиції Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 та від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Оскільки Додаткові угоди № 1 від 11.06.2024 № 2 від 15.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024 є недійсними та не породжують правових наслідків для сторін, правовідносини між ними щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором з 11.06.2024 мали регулюватись умовами Договору в його первинні редакції.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Договору постачання енергетичної енергії споживачу № 104ЕГТ-24Е від 01.01.2024 товариством з обмеженою відповідальністю Енерджигазтрейд з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року поставлено Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради відповідно до актів приймання-передачі 756272 кВт/год електричної енергії на загальну суму 5 334 084,87 грн з ПДВ (т.1, а.с. 86-96). Позивачем були сплачені грошові кошти на рахунок відповідача за електроенергію на підставі актів приймання-передачі електричної енергії, що підтверджується копіями платіжних доручень на загальну суму 5 334 084,87 грн з ПДВ (т.1, а.с. 97-142).

Враховуючи, що укладені додаткові угоди Додаткові угоди № 1 від 11.06.2024 № 2 від 15.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024 визнано судом недійсними, поставка електроенергії та розрахунок мали здійснюватись по встановленій в Договорі ціні, а саме 6,0822 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Отже, за поставлену в період січень 2024 - грудень 2024 електричну енергію в обсязі 756272 МВт*год за ціною 6,0822 грн покупець мав сплатити 4599797,56 грн.

Різниця між фактично сплаченими коштами в розмірі 5334084,87 грн та сумою, яка мала бути сплачена згідно з умовами Договору - 4599797,56 грн є безпідставно отриманими коштами на загальну суму 734287,31 грн, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Стосовно наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Виконання зобов`язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону. Виплатою коштів на виконання недійсних правочинів зумовлено незаконну витрату коштів у розмірі 490 940,58 грн, що негативно впливає на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Хмільницькою окружною прокуратурою листом від 25.11.2025 № 56-3322вих-25 повідомлено відділ освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради про встановлені порушення бюджетного законодавства та Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради та ТОВ "Енержигазтрейд" додаткових угод до договору № 104ЕГТ-24Е від 01.01.2024, та зазначено про необхідність вжиття заходів щодо усунення порушень, зокрема, шляхом пред`явлення відповідного позову. А також, повідомлено, що у разі невжиття або неналежного вжиття необхідних заходів відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради із зазначених вище обставин, окружною прокуратурою буде вирішено питання щодо представництва інтересів держави в суді, в порядку, визначеному ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради листом від 01.12.2025 № 01-12/981, повідомлено прокуратуру, що відділ не вбачає підстав для реагування.

Заходи щодо відновлення порушеного права, а саме щодо стягнення надмірно перерахованих коштів, Відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради не вживаються.

Таким чином, з наведеної відповіді позивача випливає, що уповноважений орган місцевого самоврядування обізнаний про стверджуване прокурором порушення інтересів держави та незважаючи на явні порушення законодавства про публічні закупівлі жодних заходів для захисту порушених економічних інтересів територіальної громади протягом тривалого часу не вжив та не планував вживати, а лише просив прокуратуру звернутись з відповідним позовом до суду у зв`язку із відсутністю видатків на сплату судового збору.

Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду. (постанова Великої палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24)

Відповідно до Положення про Відділ освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради (т.1, а.с. 160-166), затвердженого рішенням 22 сесії Калинівської міської ради VIII скликання від 13.05.2022 №3574, відділ освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради є виконавчим органом Калинівської міської ради - місцевим органом управління освітою, який нею створено та їй підзвітний і підконтрольний, виконавчому комітету Калинівської міської ради та міському голові, а з питань здійснення делегованих повноважень - підконтрольне вищестоячим органам виконавчої влади. (п. 1 розділу І Положення)

Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у територіальних представництвах Державного казначейства України, гербову печатку із своїм найменуванням, власні бланки, є головним розпорядником бюджетних коштів. (п.3, розділу І Положення)

Отже у справі, яка розглядається, позов пред`явлений прокурором в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради, який є стороною оспорюваних правочинів та розпорядником бюджетних коштів у спірних правовідносинах, а тому набуває статусу позивача відповідно до вимог абзацу другого частини п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Наведеним спростовуються доводи відповідача стосовно того, що прокурор у цій справі не обґрунтував в чому полягає наявність "інтересів держави" та визначив неналежний орган для представництва інтересів держави.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії" та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить про те, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною права на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", Суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Вінницькою обласною прокуратурою за платіжною інструкцією від 17.12.2025 № 2855 сплачено за подання позову 17670,31 грн судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 11.06.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024, укладеного між відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Енержигазтрейд".

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024, укладеного між відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Енержигазтрейд".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" (код ЄДРПОУ 43729979, вул. Байди Вишневецького, буд. 37, м. Черкаси, 18001) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради (вул. В. Нестерчука, буд. 47, м. Калинівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22400, код ЄДРПОУ 40385478) надмірно сплачені грошові кошти в сумі 734 287,31 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" (ідентифікаційний код 43729979, вул. Байди Вишневецького, буд. 37, м. Черкаси, 18001) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050 на рахунок UA 568201720343110002000003988, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909909) - 17670,31 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складене та підписане 16 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз