Решение № 140656090, 15.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

15.10.2026 Справа № 756/2354/26

Справа № 756/2354/26

Провадження № 2/756/4375/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 00-8043379 від 21.05.2023 у розмірі 15 375 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 21.05.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 00-8043379, який відповідач підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав і перерахував кредитні кошти на платіжну картку відповідача, проте відповідач кредит не повернула та проценти за користування ним не сплатила.

28.11.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 28112023, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Після відступлення права вимоги позивач жодних нарахувань не здійснював, платежі на погашення боргу не надходили.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 15 375 грн, з яких 5 250 грн - заборгованість за кредитом, 10 125 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. Неустойку (пеню, штраф) позивач до стягнення не заявляв.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 справу передано на розгляд судді ОСОБА_2

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25.08.2026 справу прийнято до провадження судді Шролик І.С. та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04.03.2026 відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечувала частково. У відзиві зазначила, що не заперечує проти заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 250 грн, однак вважає нараховані проценти завищеними та несумірними з основним боргом, у зв`язку з чим просила застосувати ст. 551 ЦК України та зменшити суму стягнення за договором № 00-8043379 до 7 000 грн. Вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн не підтверджені доказами та є завищеними, а тому просила відмовити в їх стягненні. Крім того, відповідач заперечувала проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та просила розглянути справу за правилами загального позовного провадження, забезпечити її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв`язку з перебуванням за кордоном, а також розстрочити виконання рішення на 24 місяці. Також просила перевірити правомірність відступлення права вимоги та повідомлення її про заміну кредитора.

05.03.2026 представник позивача - Сахарова О.І. подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що доводи відповідача є необґрунтованими. Вказала, що перехід права вимоги до позивача підтверджується договором факторингу, витягом з реєстру боржників, актом приймання-передачі та платіжною інструкцією про оплату фінансування, а неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання. Просила задовольнити позов у повному обсязі.

04.03.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідач подала документ, поіменований як заперечення на відповідь на відзив, до якого додала копію свого відзиву для надіслання позивачу. Нових доводів цей документ не містить.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

21.05.2023 між ТОВ «Качай Гроші» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 00-8043379 в електронній формі шляхом прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) кредитодавця, розміщеної в його інформаційно-комунікаційній системі (преамбула, п. 2.2 договору).

Згідно з довідкою ТОВ «Качай Гроші» про ідентифікацію договір № 00-8043379 від 21.05.2023 підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який направлено на номер телефону НОМЕР_1 .

За умовами договору сума кредитного ліміту становить 5 000 грн, тип кредиту - кредитна лінія (п. 1.2 договору); строк дії кредитної лінії - 120 днів, позичальник зобов`язаний повернути кредит 18.09.2023 або достроково (п. 1.3 договору); процентна ставка є фіксованою і становить 2,50% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (пп. 1.4, 1.4.1, 1.4.2 договору); за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити комісію в розмірі 5,00% від суми кредиту, що становить 250 грн (п. 1.5 договору), у останній день повного погашення кредиту (п. 2.3.1 договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 6941,67%, орієнтовна загальна вартість кредиту - 20 250 грн (пп. 1.7, 1.8 договору).

Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом на залишок неповерненої суми кредиту з дня видачі кредиту до дати його фактичного повернення в межах строку, визначеного договором (пп. 3.1, 3.3, 3.4 договору).

Способом надання кредиту є перерахування коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_2 (п. 2.3 договору).

Ті самі умови кредитування (сума кредиту, строк кредитування 120 днів, процентна ставка 2,50% на день, комісія за надання кредиту 250 грн, реальна річна процентна ставка 6941,67%) викладено в паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомилася 21.05.2023 та підписала його одноразовим ідентифікатором.

Виконання первісним кредитором обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується повідомленням ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 11.12.2023, згідно з яким успішно здійснено переказ коштів у сумі 5 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , отримувачем коштів за зазначеною транзакцією є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за договором № 00-8043379 від 21.05.2023.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості ТОВ «Качай Гроші» станом на 28.11.2023 відповідачу 21.05.2023 видано кредит у сумі 5 000 грн та нараховано комісію в розмірі 250 грн. За період з 21.05.2023 по 09.08.2023 відповідачу нараховано проценти за користування кредитом у загальній сумі 10 125 грн - по 125 грн (2,50% від 5 000 грн) за кожен день користування кредитом. Після 09.08.2023 проценти не нараховувалися. Платежів на погашення заборгованості розрахунок не містить. Загальна сума заборгованості становить 15 375 грн, з яких 5 250 грн - заборгованість за тілом кредиту (з урахуванням комісії за надання кредиту), 10 125 грн - заборгованість за процентами.

28.11.2023 між ТОВ «Качай Гроші» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЕЙС» (фактор) укладено договір факторингу № 28112023, за умовами якого фактор зобов`язався передати клієнту суму фінансування в розмірі 369 123,48 грн, а клієнт - відступити фактору права вимоги за кредитними договорами згідно з реєстром боржників (розділ 1, п. 2.1 договору факторингу).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 28112023 від 28.11.2023 до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 00-8043379 від 21.05.2023 у розмірі 15 375 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 00-8043379 від 21.05.2023 за період з 28.11.2023 по 25.12.2025 заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «ЕЙС» становить 15 375 грн, з яких 5 250 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 10 125 грн - прострочена заборгованість за процентами; заборгованість за штрафними санкціями відсутня; погашень за вказаний період не надходило.

Доказів повернення кредиту чи сплати процентів первісному кредитору або позивачу матеріали справи не містять.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (тут і далі - в редакції, чинній на 21.05.2023) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Мотиви та висновки суду

Суд дійшов висновку, що кредитний договір № 00-8043379 від 21.05.2023 укладено в електронній формі з дотриманням вимог ст. 207, 639 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, направленим на її номер телефону, сторони погодили всі істотні умови договору: суму кредиту, строк його повернення, розмір процентів і комісії. Факт укладення договору та отримання кредитних коштів відповідач у відзиві не заперечувала.

Первісний кредитор виконав обов`язок з надання кредиту: 21.05.2023 кошти в сумі 5000 грн перераховано на платіжну картку відповідача, вказану в п. 2.3 договору, що підтверджується повідомленням платіжної установи ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 11.12.2023 вих. № 3859 та додатком до нього, які ідентифікують отримувача коштів, номер договору та номер платіжної картки.

Відповідач у строк, визначений п. 1.3 договору (до 18.09.2023), кредит не повернула, проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту не сплатила, чим порушила умови договору та вимоги ст. 526, 530, 1049, 1054 ЦК України.

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд встановив, що він відповідає умовам договору. Заборгованість за тілом кредиту становить 5 250 грн і складається з наданого кредиту в сумі 5 000 грн та одноразової комісії за надання кредиту в сумі 250 грн, погодженої сторонами в п. 1.5 договору та в паспорті споживчого кредиту. Проти цієї частини вимог відповідач не заперечувала.

Проценти за користування кредитом у сумі 10 125 грн нараховано за ставкою 2,50% на день, погодженою сторонами в пп. 1.4.1, 1.4.2 договору в розмірі 10 125 грн, нараховані в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3 договору.

Належними доказами набуття позивачем права вимоги є договір факторингу № 28112023 від 28.11.2023, витяг з реєстру боржників, який містить дані відповідача, номер і дату кредитного договору та розмір заборгованості, акт приймання-передачі від 28.11.2023 та платіжна інструкція № 2 від 06.12.2023 про оплату фінансування. Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-8043379 від 21.05.2023 в обсязі, що існував на момент відступлення (ст. 514 ЦК України).

Доводи відповідача про несумірність процентів та необхідність їх зменшення на підставі ст. 551 ЦК України суд відхиляє. Проценти за користування кредитом у межах строку кредитування є платою за користування грошовими коштами, яку сторони погодили в договорі (ч. 1 ст. 1048 ЦК України), а не неустойкою в розумінні ст. 549 ЦК України. Положення ч. 3 ст. 551 ЦК України поширюються лише на неустойку, яку позивач до стягнення не заявляв. Розмір процентної ставки та орієнтовна загальна вартість кредиту були доведені до відома відповідача до укладення договору в паспорті споживчого кредиту, з яким вона ознайомилася та який підписала. Умови договору щодо процентів відповідач у встановленому законом порядку не оспорювала.

Посилання відповідача на ст. 1050 ЦК України як на норму, що обмежує розмір процентів подвійною обліковою ставкою Національного банку України, є безпідставним, оскільки ця стаття визначає наслідки несвоєчасного повернення позики і такого обмеження не встановлює.

Доводи відзиву щодо кредитного договору № 359249847 від 07.05.2023, укладеного з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», та щодо ланцюга відступлення права вимоги за ним суд не оцінює, оскільки вимоги за цим договором не є предметом розгляду в цій справі. Предметом позову є лише заборгованість за договором № 00-8043379 від 21.05.2023. Доводи відповідача про неповідомлення її про відступлення права вимоги не є підставою для відмови в позові. Неповідомлення боржника про заміну кредитора відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України має наслідком лише те, що виконання зобов`язання первісному кредиторові є належним виконанням. Доказів виконання зобов`язання ні кредитору, ні суду відповідач не надала.

Заперечення відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження суд відхиляє. Ціна позову становить 15 375 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тож справа відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Посилання відповідача на ч. 4, 5 ст. 274 ЦПК України є безпідставним, оскільки цей спір не належить до категорій, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження, а зустрічний позов, збільшення позовних вимог чи зміна предмета позову у справі відсутні. Відповідно до ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання. Спір стосується стягнення грошової суми за кредитним договором, обставини справи встановлюються письмовими доказами, свою позицію відповідач виклала у відзиві, а тому проведення судового засідання з повідомленням сторін не є необхідним. З цих самих підстав відсутня потреба в забезпеченні участі відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Клопотання позивача про витребування доказів, викладене в позовній заяві, задоволенню не підлягає, оскільки наявні в матеріалах справи докази є достатніми для встановлення факту перерахування кредитних коштів відповідачу, а сама відповідач факт отримання кредиту не заперечувала.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення на 24 місяці задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в рішенні. Підставою для розстрочення виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України), при цьому розстрочка не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення (ч. 5 ст. 435 ЦПК України). Відповідач просить про розстрочку на строк, що перевищує встановлений законом, та не надала жодних доказів свого матеріального стану чи інших обставин, які б істотно ускладнювали виконання рішення. Це не позбавляє відповідача права звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення в порядку ст. 435 ЦПК України з наданням відповідних доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 00-8043379 від 21.05.2023 у розмірі 15 375 грн.

Розподіл судових витрат

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

На підтвердження цих витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений з Адвокатським бюро «Соломко та партнери», додаткову угоду № 25770671359 від 11.09.2025 до цього договору щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-8043379 від 21.05.2023, та акт прийому-передачі наданих послуг від 25.12.2025, згідно з яким адвокатське бюро надало послуги на загальну суму 7 000 грн: вивчення матеріалів справи (2 год) - 1 000 грн, складання позовної заяви (2 год) - 5 000 грн, підготовка адвокатського запиту (1 год) - 500 грн, підготовка клопотання про отримання інформації щодо зарахування кредитних коштів (1 год) - 500 грн. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат наведено в позовній заяві.

Доводи відповідача про відсутність доказів понесення витрат спростовуються зазначеними документами. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті, тож відсутність платіжного документа не є перешкодою для розподілу таких витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Крім того, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, а також чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін (п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначила, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Відповідач у відзиві заперечувала проти розміру витрат, зазначаючи про їх завищеність. Справа є малозначною, не належить до категорії складних, розглянута без повідомлення (виклику) сторін, позовна заява ґрунтується на типових для цієї категорії справ документах, а ціна позову становить 15 375 грн. Заявлена сума витрат (7 000 грн) становить майже половину ціни позову. Крім того, підготовка адвокатського запиту, у відповідь на який інформацію надано не було, та клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого відмовлено, не вплинули на результат розгляду справи. З урахуванням критеріїв реальності, розумності та пропорційності суд дійшов висновку, що обґрунтованим і співмірним є розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 32484 від 12.01.2026. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 267, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-8043379 від 21.05.2023 у розмірі 15 375 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ірина ШРОЛИК