Решение № 140655935, 15.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2026 р. Справа № 924/911/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"

до ОСОБА_1

про стягнення 65529,05 грн заборгованості

встановив: до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" про стягнення з ОСОБА_1 65529,05 грн заборгованості за договором №011/86872/00674695 від 08.10.2019.

Ухвалою суду від 21.08.2026 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем, взятих на себе зобов`язань згідно з кредитним договором №011/86872/00674695 від 08.10.2019, укладеним між акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та фізичною особою - підприємцем Сівець Валентиною Юріївною, що призвело до виникнення боргу в сумі 65529,05 грн, з яких 47256,17 грн основного боргу, 16266,79 грн нарахованих процентів, 1672,07 грн інфляційних втрат, 334,02 грн 3% річних. Зазначає, що наділений правом вимоги до відповідача за кредитним договором №011/86872/00674695, оскільки 30.11.2021 укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-47, відповідно до якого акціонерне товариство "Райффайзен Банк" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №011/86872/00674695 від 08.10.2019, та в подальшому відповідно до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 011/86872/00674695.

Також просить стягнути з відповідача 16000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідач відзиву на позов не надав, причини не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвала суду від 21.08.2026 направлена відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві, відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповіді №3212477 від 21.08.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру.

З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

08.10.2019 між акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та фізичною особою-підприємцем Сівець Валентиною Юріївною (ідн. код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) (позичальник) укладено кредитний договір №011/86872/00674695, відповідно до якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 60000,00 грн (надалі ліміт), а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів (далі графік) та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором. Під "Невідновлювальною кредитною лінією" сторони розуміють форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання позичальником повної суми кредитних коштів подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом строку дії договору (п. 1.1 договору).

У п. п. 1.2, 1.3 договору визначено, що кінцевий термін надання кредиту - 08.12.2019 (останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора з заявою про отримання траншу кредиту); кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 08.10.2021, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в якій позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором).

Відповідно до п. 1.4 договору кредит надається на розвиток бізнесу, окрім витрат на придбання послуг, сировини, матеріалів, які будуть використанні у виробництві продукції, внесків до статутного фонду позичальника, благодійні внески, виплату дивідендів, надання/повернення фінансової допомоги, надання кредитів, погашення інших кредитів (до відносин сторін не застосовується Закон України "Про споживче кредитування").

Положеннями п. 2.1 договору визначено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмір 24% річних, в т. ч. за користуванням кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.2 договору за надання кредиту за договором позичальник сплачує кредитору разову комісію в розмірі 0,99 відсотків від ліміту без ПДВ. Сума комісії підлягає сплаті одноразово у повному обсязі в день перерахування кредиту (першого траншу кредиту) на рахунок позичальника до надання позичальнику кредитних коштів.

Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору сторони дійшли згоди, що процентна ставка за кредитом збільшується на 200 базисних пункти в порядку, передбаченому договором, у випадках невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якої з умов, передбачених пунктом 3.6 та/або пунктом 6.1, та/або пунктом 8.1.4 договору (при кожному випадку порушення). Процентна ставка по кредиту, визначена пунктом 2.1. договору, підвищується в перший банківський день календарного місяця, наступного за місцем, в якому кредитору стало відомо про настання обставини, визначеної першим абзацом цього пункту 2.4 договору (далі дата зміни). Підвищення процентної ставки відповідно до даного пункту договору не є зміною умов договору в односторонньому порядку та така зміна процентної ставки не потребує укладення додаткової угоди до договору. На розсуд кредитора збільшення процентної ставки за кредитом згідно умов цього пункту 2.4 договору може не застосовуватись. Під поняттям "Базисний пункт" сторони розуміють значення, що дорівнює одній сотій частині одного процента. Під поняттям "Банківський день" сторони розуміють робочий день кредитора, потягом якого приймаються документи клієнтів на переказ і документи на відкликання та здійснюється їх оброблення, передавання і виконання.

Згідно з п. 2.6 договору кредитор зобов`язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки. Позичальник сплачує проценти відповідно до нової процентної ставки, починаючи з відповідної дати зміни процентної ставки. Позичальник зобов`язаний протягом 30 днів з дати зміни процентної ставки з`явитися до кредитора з метою підписання графіку в новій редакції. У випадку невиконання позичальником зазначеного обов`язку, сторони домовились, що розрахований та підписаний кредитором самостійно новий графік вважається складеним належним чином, є невід`ємною частиною договору та підставою для визначення розміру зобов`язань позичальника а договором.

Із змісту п. 3.2 договору слідує, що кредитор на підставі письмової заяви позичальника, яка повинна бути подана не пізніше кінцевого терміну надання кредиту зобов`язується надати в межах ліміту кредитні кошти з позичкового рахунку шляхом безготівкового перерахування на зазначений позичальником поточний рахунок позичальника в АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Положеннями п. 3.5 договору узгоджено, що в день укладення договору сторони укладають графік, який складається з розрахунку, що позичальник отримує повну суму ліміту кредиту в дату укладення договору.

Згідно з п. 5.1 договору позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором. Під поняттям "погашення заборгованості" сторони розуміють повернення позичальником кредитору суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору.

Позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком (п. 5.2 договору).

У п. 5.3 договору визначено, що позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 08 числа (надалі дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у графіку, не є банківським днем, позичальник зобов`язаний здійснити платіж не пізніше останнього банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у графіку. При простроченні погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за період прострочення, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком.

Відповідно до п. 5.5 договору позичальник зобов`язується з періодичністю, визначеною цією статтею договору та графіком, здійснювати погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів та комісії, зазначеної в пункті 2.8 договору, шляхом переказу грошових коштів на рахунок погашення № НОМЕР_2 , відкритий в АТ "Райффайзен Банк Аваль", в розмірі, не меншому ніж сума заборгованості за кредитом, процентів, комісії за пунктом 2.8 договору.

Згідно з п. 5.7 договору при прострочені погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком. У разі виникнення прострочення погашення заборгованості за кредитом та/або сплати процентів загальна сума, що підлягає погашенню за договором згідно з графіком, збільшується на суму пені розрахованої відповідно до статті 11 договору.

Пунктом 11.1 договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору.

Відповідно до п. 11.2.1 договору позичальник на вимогу кредитора сплачує за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором пеню в розмірі 2% річних від суми простроченого платежу. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним, і по день, що передує дню виконання позичальником простроченого зобов`язання.

У п. 11.4 договору сторони узгодили, що до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням договору застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

Згідно з п. 12.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору.

Всі додатки до договору, а також додаткові угоди до нього є невід`ємними частинами договору (п. 12.7 договору).

У додатку №1 до кредитного договору від 08.10.2026 сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

В матеріалах справи наявна анкета-заява ОСОБА_1 на отримання кредиту від 09.10.2019.

Також до позову долучено виписки по особовому рахунку Сівець В. Ю. за періоди 08.10.2019 - 08.10.2020, 09.10.2020 - 09.10.2021, 10.10.2021 - 13.12.2021, у яких відображено надання 08.10.2019 кредитором позичальнику кредиту у розмірі 60000,00 грн, сплату кредиту, відсотків.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 13.12.2021, складеним АТ "Райффайзен Банк", заборгованість ФОП Сівець В. Ю склала 63522,96 грн, з яких 47256,17 грн заборгованості за кредитом, 16266,79 грн заборгованості за відсотками.

30.11.2021 між акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №114/2-47 (далі договір), відповідно до якого на умовах встановлених цим договором первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.2 договору та з моменту підписання сторонами реєстру (в) боржників, складених за формою, наведеною в додатку №2 до договору. Сторони погодили, що реєстр (и) боржників підписується (ються) сторонами не пізніше 15 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

У п. 2.3 договору зазначено, що внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимоги від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідривно та без можливості зворотного відступлення. Загальний розмір прав вимоги, що відступається, згідно попереднього реєстру боржників становить 86326697,61 грн (вісімдесят шість мільйонів триста двадцять шість тисяч шістсот дев`яносто сім гривень) 61 коп. (з урахуванням пені). Остаточний розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору визначається на дату відступлення прав вимоги та зазначається в реєстрі боржників. Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимог без згоди первісного кредитора.

Згідно з п. 2.6 договору відступлення права вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.

Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) становить 4774940 (чотири мільйони сімсот сімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок) гривень 58 копійок.

Новий кредитор здійснює оплату загальної вартості (ціни договору) шляхом безготівкового переказу, на рахунок первісного кредитора № НОМЕР_3 в АТ "Райффайзен Банк", м. Київ, ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805, протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладення цього договору (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.1.10 передбачено, що новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за кредитними договорами з дати відступлення прав вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України. При цьому новий кредитор має право нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов кредитного договору.

Із п. 5.1 договору слідує, що не пізніше 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дати відступлення прав вимоги за кредитними договорами та відступлення прав за договорами забезпечення, первісний кредитор передає, а новий кредитор зобов`язаний прийняти документацію, про що складається акт приймання-передачі за формою згідно з додатком №4 до договору. Приймання-передача документації здійснюється уповноваженими представниками сторін за адресою первісного кредитора м. Київ, вул. Алмазова 4а.

Згідно з п. 7.1 договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Відповідно до платіжного доручення №306770027 від 30.11.2021 товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" сплачено на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк" 4774940,58 грн.

Із витягу з реєстру боржників від 15.12.2021 до договору відступлення права вимоги №114/2-47 від 30.11.2021 слідує, що АТ "Райффайзен Банк" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги до відповідача - ФОП Сівець В. Ю. (і. н. 2123914625) щодо заборгованості за кредитним договором №011/86872/00674695 в розмірі 63522,96 грн, з яких 47256,17 грн боргу за сумою кредиту, 16266,79 грн заборгованості за відсотками.

10.01.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" (первісний кредитор) та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги (далі договір), відповідно до п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом боржники, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом "Основні договори", надалі за текстом - права вимоги, новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Права вимоги, що є предметом цього договору належать первісному кредитору на підставі зокрема договору відступлення права вимоги №114/2-47 від 30.11.2021, укладеного між первісним кредитором та АТ "Райффайзен Банк".

За змістом п. 5.2 договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Згідно з п. 5.3 договору з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, первісний кредитор втрачає всі права вимоги за договорами позики (кредитними договорами), що існували на момент відступлення (передачі) прав вимоги і, відповідно, первісний кредитор не матиме жодних прав вимоги до боржника за кредитним договором.

У п. 7.1 договору сторони домовилися, що за відступлення права вимоги за договорами позики (кредитними договорами), відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 5312491,59 грн (п`ять мільйонів триста двадцять тисяч чотириста дев`яносто одна гривня, 59 коп.) без ПДВ, надалі за текстом ціна договору.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості ФОП Сівець В. Ю. перед ТОВ "Вердикт Капітал" станом на 10.01.2023, відповідно до якого сума заборгованості становить 65529,05 грн, з яких 47256,17 грн заборгованості по сумі кредиту, 16266,79 грн заборгованості за нарахованими процентами, 1672,07 грн інфляційних втрат, 334,02 грн 3% річних (за період з 30.11.2021 по 23.02.2022).

10.01.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року та акт прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, відповідно до яких первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників права вимоги, за якими відступаються; загальна кількість боржників 207307.

Додатковою угодою №10/12 від 04.02.2025 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги від 10.01.2023 внесено зміни до реєстру боржників в електронному вигляді (додаток №1 до договору), виклавши його в новій редакції.

Між ТОВ "Коллект Центр" (сторона 1) та ТОВ "Вердикт Капітал" (сторона 2) складено та підписано акт зарахування однорідних вимог від 28.02.2023, в якому зазначено, що ТОВ "Коллект Центр" має перед ТОВ "Вердикт Капітал" непогашені грошові зобов`язання у сумі 15214406,31 грн, які, зокрема, виникли на підставі договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (зобов`язання в сумі 5312491,59 грн).

У п. п. 2, 3 акта зазначено, що сторона 2 має перед стороною 1 непогашене грошове зобов`язання у сумі 16367512,20 гривень, що виникло на підставі: договору №11-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11.01.2023. Сторони підтверджують реальність та обсяги взаємних заборгованостей, зазначених у п. 1 та п. 2 цього акта.

Відповідно до п. 4 акта, керуючись статтею 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього акта, і таким чином з моменту підписання цього акта вважаються: зобов`язання сторони 1 перед зобов`язаннями сторони 2 (п. 1) припиняються в повному обсязі в сумі 15214406,31 гривень (п. 4.1); зобов`язання сторони 2 перед стороною 1 (п. 2) припиняються частково в сумі 15214406,31 гривень. Залишок заборгованості сторони 2 перед стороною 1 за договором №11-01/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 11.01.2023 р. становить 1153105,89 гривень.

Згідно з витягом з додатку №1 до додаткової угоди №10/12 від 04.02.2025 (до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023) - реєстр боржників ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" право вимоги до ФОП Сівець В. Ю. по кредитному договору №011/86872/00674695 у загальній сумі 65529,05 грн, у тому числі 47256,17 грн залишок по кредиту, 16266,79 грн залишок по відсотках, 2006,09 грн - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України.

У зв`язку із несплатою відповідачем заборгованості, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №011/86872/00674695 від 08.10.2019 у загальній сумі 65529,05 грн, з яких 47256,17 грн заборгованості за кредитом, 16266,79 грн заборгованості за нарахованими процентами, 1672,07 грн інфляційних втрат, 334,02 грн 3% річних.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договору та інших правочинів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2019 між акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою-підприємцем Сівець Валентиною Юріївною укладено кредитний договір №011/86872/00674695.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з умовами кредитного договору сторони узгодили, що кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 60000,00 грн, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором (п. 1.1 договору).

У п. 1.3 договору визначено, що кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 08.10.2021, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в якій позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором).

При цьому положеннями п. 2.1 договору визначено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмір 24% річних, в т. ч. за користуванням кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором.

Згідно з п. п. 5.1, 5.2 договору позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором; позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком.

У п. 5.3 договору визначено, що позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 08 числа (надалі дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у графіку, не є банківським днем, позичальник зобов`язаний здійснити платіж не пізніше останнього банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у графіку. При простроченні погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за період прострочення, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком.

Відповідно до п. 5.5 договору позичальник зобов`язується з періодичністю, визначеною цією статтею договору та графіком, здійснювати погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів та комісії, зазначеної в пункті 2.8 договору, шляхом переказу грошових коштів на рахунок погашення № НОМЕР_2 , відкритий в АТ "Райффайзен Банк Аваль", в розмірі, не меншому ніж сума заборгованості за кредитом, процентів, комісії за пунктом 2.8 договору.

Положеннями п. 5.7 договору визначено, що при прострочені погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком. У разі виникнення прострочення погашення заборгованості за кредитом та/або сплати процентів загальна сума, що підлягає погашенню за договором згідно з графіком, збільшується на суму пені розрахованої відповідно до статті 11 договору.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням належним чином.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи АТ "Райффайзен Банк Аваль" на виконання своїх договірних зобов`язань за кредитним договором №011/86872/00674695 від 08.10.2019 надало відповідачу 60000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 08.10.2019-08.10.2020.

Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання щодо сплати кредитних коштів та процентів за користування кредитом не виконав, у результаті чого у останнього станом на 13.12.2021 утворилася заборгованість у загальній сумі 63522,96 грн, з яких 47256,17 грн заборгованості за кредитом, 16266,79 грн заборгованості за відсотками, що відображено у розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 13.12.2021, складеним АТ "Райффайзен Банк".

Доказів про погашення відповідачем заборгованості та її спростування суду не подано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що відповідно до договору № 114/2-47 відступлення права вимоги від 30.11.2021 акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 011/86872/00674695.

При цьому, у силу положень п. 4.1.10 вказаного договору передбачено, що новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за кредитними договорами з дати відступлення прав вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України. При цьому новий кредитор має право нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов кредитного договору.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості станом на 10.01.2023, складеного ТОВ "Вердикт Капітал", у відповідачки утворилася заборгованість у сумі 63522,96 грн, з яких 47256,17 грн заборгованості за кредитом, 16266,79 грн заборгованості за відсотками, а також нарахованих 1672,07 грн інфляційних втрат (за період грудень 2021 лютий 2022) та 334,02 грн 3% річних (за період 30.11.2021 23.02.2022).

У подальшому, 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" право вимоги до ФОП Сівець В. Ю. згідно кредитного договору №011/86872/00674695 у загальній сумі 65529,05 грн, у тому числі 47256,17 грн залишок по кредиту, 16266,79 грн залишок по відсотках та 2006,09 грн нарахованих за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України.

Отже, як слідує з матеріалів справи, на підставі договору відступлення права вимоги №114/2-47 від 30.11.2021, укладеного між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал", та договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, укладеного між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр", право вимоги до відповідача за кредитним договором №011/86872/00674695 від 08.10.2019 перейшло до позивача.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів, які б спростовували вищенаведене та підтверджували належне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасного повернення наданого кредиту, сплати процентів в обумовлені терміни суду не подано.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позов у частині стягнення заборгованості у розмірі 63522,96 грн, з яких 47256,17 грн заборгованості за кредитом, 16266,79 грн заборгованості за нарахованими процентами підлягає задоволенню.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, ТОВ "Вердикт Капітал" нараховано, а позивачем заявлено до стягнення 1672,07 грн інфляційних втрат (за період грудень 2021 лютий 2022) та 334,02 грн 3% річних (за період 30.11.2021 23.02.2022).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 20.08.2025 у справі №910/15292/24).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанови Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, 27.08.2025 у справі №920/1114/24).

Перевіривши з використанням ІПС "Законодавство" розрахунок нарахованих 3% річних за заявлений період, суд зазначає, що він проведений вірно, тому такі нарахування підлягають стягненню з відповідача.

Щодо розрахунку 1672,07 грн інфляційних втрат, нарахованих за період грудень 2021 лютий 2022, суд, перевіривши з використанням ІПС "Законодавство" розрахунок, зазначає, що при нарахуванні інфляційних втрат помилково застосовано сукупний індекс інфляції 101,60 замість - 103,5. У зв`язку з вказаним обґрунтованим буде нарахування інфляційних втрат у розмірі 1653,97 грн, у решті нарахувань інфляційних втрат 18,10 грн суд відмовляє у зв`язку із їх безпідставністю.

Контррозрахунку нарахувань 3% річних, інфляційних втрат суду не подано.

Також суду не подано доказів на спростування позовних вимог, сплату заборгованості.

Судом зважається, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сівець Валентина Юріївна (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, 21.11.2024 припинила підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця та враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у справах № 904/1083/18 від 13.02.2019, №910/8729/18 та №127/23144/18), відповідно до яких критерієм належності справи до господарської юрисдикції є суть правовідносин (у даній справі кредит надавався для підприємницьких цілей), а не лише статус сторін на момент звернення до суду.

Згідно із ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 65529,05 грн, з яких 47256,17 грн заборгованості за кредитом, 16266,79 грн нарахованих процентів, 1672,07 грн інфляційних втрат, 334,02 грн 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 47256,17 грн заборгованості за кредитом, 16266,79 грн нарахованих процентів, 1653,97 грн інфляційних втрат, 334,02 грн 3% річних. У решті позовних вимог -18,10 грн інфляційних втрат суд відмовляє.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовна заява подана в електронній формі.

Щодо заявлених до стягнення 16000,00 грн витрат на правову допомогу суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Водночас, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, у підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Коллект Центр" надано копію договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 між ТОВ "Коллект Центр" як клієнтом та адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" як виконавцем, відповідно до п.1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

У п. 2.1 договору встановлено, що адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 2.1.1 договору); представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів (п. 2.1.3); надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта в процесі здійснення діяльності (п. 2.1.6).

Відповідно до положень п. 4.1, 4.2, 4.3 договору вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємним додатком до цього договору (форма заявки визначена у додатку №1 до договору). Клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги після надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати. Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги (форма акту про надання юридичної допомоги визначена додатком №2 до договору), який готується адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що клієнт протягом 5 робочих днів з дня отримання акту про надання юридичної допомоги повинен підписати та направити адвокатському об`єднанню його примірник або надати адвокатському об`єднанню письмову мотивовану відмову від підписання такого акту. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення

Згідно з п. 4.5 договору сума, визначена в акті про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та є безстроковим у своїй дії (п. 7.1 договору).

ТОВ "Коллект Центр" звернулося до адвокатського об`єднання "Лігал Ассістанс" із заявкою на надання юридичної допомоги №450 від 04.07.2026, у якій сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням клієнту по супроводу примусового стягнення з ФОП Сівець В. Ю., договір №011/86872/00674695: надання усної консультації з вивченням документів, на що витрачено 2 год, вартістю 1 год. 2000,00 грн, всього за ціною 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, на що витрачено 4 год, вартістю 1 год. 3000,00 грн, за ціною 12000,00 грн.

Відповідно до витягу з акту №24 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026, складеного та підписаного представниками сторін договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 ТОВ "Коллект Центр" та адвокатське об`єднання "Лігал Ассістанс" погодили надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ФОП Сівець В. Ю. згідно кредитного договору №011/86872/00674695: надання усної консультації з вивченням документів, на що витрачено 2 год, вартістю 1 год. 2000,00 грн, за ціною 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, на що витрачено 4 год, вартістю 1 год. 3000,00 грн, за ціною 12000,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21.

Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 у справі №911/3586/21 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, враховуючи, зокрема ціну позову, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Разом з тим, відповідно до правових висновків Верховного суду витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 13.02.2025 у справі №918/822/23).

Так, здійснюючи оцінку витрат позивача на професійну правничу допомогу, судом зважається, що згідно з договором №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, заявкою на надання юридичної допомоги №450 від 04.07.2026, витягом з акту №24 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026, адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" була надана ТОВ "Коллект Центр" правнича допомога щодо подання позовної заяви у цій справі на суму 16000,00 грн.

Оцінивши та проаналізувавши, зокрема, додані до позовної заяви матеріали, надані позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, вищенаведені докази, суд враховує, що вказане правове питання у спірних правовідносинах не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, не передбачає великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню судової практики для підготовки позовної заяви; подані матеріали не містять великої кількості документів, на дослідження яких би адвокат витратив значний час.

Також суд зазначає, що наведений у витязі з акту №24 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026 від 31.07.2026 перелік наданої правничої допомоги, а саме: усна консультація з вивченням документів та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду є складовими єдиного процесу щодо підготовки, складання та подання позовної заяви.

Крім того, визначення складу і розміру заборгованості відповідача перед позивачем не потребувало значних зусиль, так як такі визначені у розрахунку заборгованості за кредитним договором №011/86872/00674695 від 08.10.2019, наданого АТ "Райффайзен Банк" та розрахунку заборгованості станом на 10.01.2023, складеного ТОВ "Вердикт Капітал".

Отже, з огляду на вищенаведене у сукупності, надавши оцінку доданим до заяви доказам, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, необхідність та розумність розміру витрат на професійну правову допомогу для підготовки позовної заяви у цій справі, з урахуванням обсягу наданих послуг, обсягу матеріалів доданих до заяви, кількості підготовлених документів, складності справи, керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості, пропорційності понесених витрат, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правову допомогу до 6000,00 грн.

У решті вимог позивача щодо витрат на професійну правову суд відмовляє, як таких, що не відповідають зазначеним вище принципам та критеріям.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 74, 86, 129, 231, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 65529,05 грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код 44276926) 47256,17 грн (сорок сім тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 17 коп.) заборгованості за кредитом, 16266,79 грн (шістнадцять тисяч двісті шістдесят шість гривень 79 коп.) нарахованих процентів за кредитним договором №011/86872/00674695 від 08.10.2019, 1653,97 грн (одна тисяча шістсот п`ятдесят три гривні 97 коп.) інфляційних втрат, 334,02 грн (триста тридцять чотири гривні 02 коп.) 3% річних, 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу, 2661,70 грн (дві тисячі шістсот шістдесят одну гривню 70 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова