Решение № 140655753, 13.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3636/25 (639/3450/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомОСОБА_1доТовариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 )простягнення коштівза участю :

представника відповідача - Прокоп`єв К.Є.

представника позивача - Андренко В.Ю.

представника ОСОБА_2 - Гетьман А.А.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/3636/25 про банкрутство ТОВ "Роял Пак".

Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2025 серед іншого відкрито провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Пак", код ЄДРПОУ 30509546.

Визнано вимоги ініціюючого кредитора ОСОБА_4 у сумі основного боргу 2 469 500,00 грн, у сумі 8 917,81 грн - 3% річних, у сумі 31 782,32 грн - інфляційне збільшення; у сумі 30 280,00 грн. сплаченого судового збору, у розмірі 72 000,00 грн - за авансування винагороди арбітражного керуючого у справі.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Роял Пак" (код за ЄДРПОУ 30509546).

Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Караченцева Юрія Леонідовича.

Встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 01.12.2025.

Призначено проведення попереднього засідання господарського суду.

При цьому, судом встановлено, що в травні 2024 позивач ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання у розмірі 48 400,00 грн., стягнення вартості предмету оренди у розмірі 9 955 700,00 грн. та відшкодування судових витрат у розмірі 15 140,00 грн.

Ухвалою від 02.07.2024 Жовтневого районного суду м. Харкова відкрив провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" про стягнення коштів.

Ухвалою від 04.09.2024 Жовтневий районний суд м. Харкова залучив до участі у цивільній справі №639/3150/24 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвалою від 18.12.2025 Новобаварський районного суду м. Харкова передав цивільну справу № 639/3150/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак", треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди передано до Господарського суду Харківської області, в провадженні якого перебуває справа № 922/3636/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак".

15.01.2026 справа № 639/3150/24 надійшла до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою від 22.01.2026 суд прийняв справу № 639/3450/24 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак", треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди, - до розгляду в межах справи № 922/3636/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак".

Ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Встановив відповідачу, відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, встановити строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Встановив позивачу, відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, встановити строк на подання до суду відповіді на відзив - 5 календарних днів з дня його отримання.

Встановив відповідачу, відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, встановити строк на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив - 5 календарних днів з дня її отримання.

Запропонував третім особам надати суду письмові пояснення щодо своєї правової позиції щодо предмету спору.

Ухвалою від 22.04.2026 суд постановив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Розпочав у справі підготовче провадження і призначити підготовче засідання на "26" травня 2026 р. об 15:20 год.

Встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Позивачу, згідно із ст.166 Господарського процесуального кодексу України, встановив строк на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання - 5 календарних днів.

Відповідачу, згідно із ст.167 Господарського процесуального кодексу України встановив строк на подання до суду заперечення з дня отримання відповіді на відзив - 5 календарних днів.

Ухвалою від 19.08.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22 вересня 2026 року о 15:20 год.

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2026 наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначив, що 01.09.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ "Роял Пак" укладено договір оренди обладнання, на виконання якого відповідачу передано обладнання для виробництва поліетиленових пакетів. У зв`язку з несплатою орендної плати протягом 22 місяців ОСОБА_1 22.01.2024 повідомила відповідача про відмову від договору та вимагала погашення заборгованості й повернення майна.

Відповідач у відповіді від 29.01.2024 визнав відсутність можливості сплатити заборгованість і повідомив про відсутність обладнання на підприємстві. Посилаючись на неповернення переданого в оренду майна та неможливість його повернення, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідно до звіту про оцінку вартість обладнання з урахуванням зносу становить 9 955 700,00 грн, а заборгованість з орендної плати 48 400,00 грн. Водночас, враховуючи, що в матеріалах справи міститься висновок судового експерта, відповідно якого вартість спірного обладнання становить загальну суму 614 195,89 грн., представник позивача просив суд задовольнити вимоги щодо вартості предмету оренди у цьому розмірі а також стягнути з відповідача 48 400,00 грн. заборгованості з орендної плати.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.09.2026 визнав наявність правовідносин щодо укладення договору оренди обладнання. Проте проти суми заборгованості з орендної плати заперечував посилаючись на відсутність відповідного розрахунку із визначенням періоду нарахування.

Щодо стягнення вартості втраченого майна, то представник відповідача визнав факт його відсутності, проте зазначив про відсутність підстав для покладення саме на відповідача відповідальності щодо його втрати, оскільки наразі тривають відкриті кримінальні провадження щодо фактів крадіжки та незаконного вивезення спірного майна попереднім директором ТОВ "Роял Пак". З урахуванням, що вина відповідача щодо такої втрати не встановлена, як і не встановлена на сьогоднішній час винна особа по факту втрати такого майна, представник позивача вважає, що такі вимоги до ТОВ "Роял Пак" є передчасними у зв`язку з чим заперечував проти їх задоволення.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні надала пояснення, у яких заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими. Зокрема, зазначила, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження права власності ОСОБА_1 на обладнання, яке було об`єктом оренди, а також доказів наявності заборгованості відповідача перед позивачкою, зокрема відповідних платіжних документів, банківських виписок тощо.

Крім того, представник третьої особи заперечувала проти прийняття як доказу наявного в матеріалах справи висновку про вартість майна, посилаючись на відсутність у ньому підписів суб`єкта оціночної діяльності, який його склав, а також на те, що оцінку проведено без безпосереднього огляду відповідного майна. Також зауважила, що матеріали справи не містять належного розрахунку заборгованості з орендної плати із зазначенням конкретного періоду її нарахування.

Окремо представник ОСОБА_2 звернула увагу на суперечливість поведінки позивачки, зазначивши, що при зверненні до СУ ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 повідомляла про вибуття майна з її володіння внаслідок крадіжки у лютому 2022 року, водночас у 2024 році звернулася до відповідача з вимогою про повернення цього майна, а наразі просить суд стягнути заборгованість з орендної плати за користування ним та його вартість.

В судовому засіданні 22.09.2026 суд відклав розгляд справи по суті на 13 жовтня 2026 року о(б) 13:10 год., ухвалу про що було занесено до протоколу судового засідання.

13.10.2026 до суду від представника відповідача ТОВ "Роял Пак" надійшло клопотання (вх. №25249) про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні, обумовленою участю уповноваженого представника в іншому судовому процесі.

Представник позивача не заперечував проти задоволення вказаного клопотання та відкладення розгляду справи по суті.

Представник 3-ї особи ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на можливість ТОВ "Роял Пак" мати кількох представників.

Суд, дослідивши надане клопотання, зазначає наступне.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Додатково суд звертає увагу на те, що представником відповідача в минулому судовому засіданні реалізовано своє процесуальне право на подання пояснень по суті позовних вимог.

З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що явка учасників справи судом не була визнана обов`язковою, а відповідачем реалізовано своє процесуальне право на подання пояснень щодо своєї правової позиції по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні, у зв`язку з чим не вбачає підстав для задоволення клопотання представника ТОВ "Роял Пак" (вх. № 25249 від 13.10.2026) про відкладення розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням висновку про оцінку майна, який міститься в матеріалах справи.

Представник Рогави В.М. заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмових поясненнях та оголошених в минулому судовому засіданні 22.09.2026.

Дослідивши матеріали справи в іх сукупності, вислухавши пояснення учасників провадження, судом встановлено наступне.

01.09.2020 між ОСОБА_1 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" в особі директора Рогави Вахтанга Мерабійовича (орендар) укладено договір оренди обладнання, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння та користування обладнання, що належить орендодавцю на праві власності, згідно з актом приймання-передачі.

Відповідно до пункту 1.1 договору предметом оренди є обладнання для виробництва поліетиленових пакетів, а саме:

1. Машина для фасування пакетів, 2014 року випуску, модель BAGMASTER 600S, виробник TAEJIN Machinery, Корея, вартість за договором 27 000,00 грн.

2. Екструдер, 2008 року випуску, модель EB55T, виробник LONG MENG MACHINERY CO., LTD., Тайвань, вартість за договором 12 500,00 грн.

3. Машина для виготовлення пакетів, 2012 року випуску, модель TPA500GP, виробник LONG MENG MACHINERY CO., LTD., Тайвань, вартість за договором 45 000,00 грн.

4. Лінія для виготовлення сміттєвих пакетів, 2010 року випуску, моделі TAI-1000C, TA-1000DTC, TA-S-1000, TAF1400-2A, TAD-300, виробник LONG MENG MACHINERY CO., LTD., Тайвань, вартість за договором 30 000,00 грн.

Загальна договірна вартість обладнання становить 114 500,00 грн.

Згідно з пунктом 2.1 договору обладнання передається в оренду для виробництва поліетиленових пакетів.

Відповідно до пункту 4.1 договору оренди обладнання від 01.09.2020, об`єкт оренди вважається переданим Орендодавцем та прийнятим Орендарем з моменту підписання сторонами відповідного акта прийому-передачі обладнання.

Згідно з пунктом 4.2 договору строк оренди складає один рік з моменту прийняття обладнання за актом прийому-передачі. Термін оренди обладнання та дія даного договору автоматично продовжується на той самий строк та на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін письмово не відмовиться від продовження договору за 30 днів до дати закінчення терміну оренди.

Пунктом 5.1 договору визначено, що розмір орендної плати складає 2 200,00 грн за кожний місяць користування об`єктом оренди, яка виплачується Орендарем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця щоквартально, можливо вносити за будь-який період наперед.

Відповідно до пункту 7.1 договору Орендар зокрема зобов`язаний:

- використовувати обладнання за його цільовим призначенням та відповідно до умов цього Договору;

- своєчасно сплачувати орендну плату;

- забезпечувати збереження обладнання, підтримувати його у справному стані та здійснювати за власний рахунок поточний ремонт.

Згідно з пунктом 8.1 договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю обладнання протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після закінчення строку оренди за актом прийому-передачі разом із технічною документацією, якщо така передавалася Орендарю.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що обладнання може бути викуплено Орендарем (повністю або частково) в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пункту 10.1 договору даний договір не підлягає розірванню в односторонньому порядку, за винятком випадків, коли одна зі сторін систематично порушує умови договору і свої зобов`язання.

Згідно з пунктом 11.1 договору даний договір оренди обладнання вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором оренди.

До матеріалів справи доданий Акт приймання-передачі обладнання за договором оренди обладнання від 01.09.2020, в якому зазначено, що Андренко Любов Іванівна як орендодавець та ТОВ "Роял Пак" в особі директора Рогави Вахтанга Мерабійовича, який діє на підставі Статуту, як орендар домовилися про передання такого обладнання:

1. Машина для формування пакетів, 2014 року випуску, один комплект, модель BAGMASTER 600S, виробник TAEJIN Machinery, Корея. Договірна вартість 27 000,00 грн.

2. Екструдер, 2008 року випуску, один комплект, модель EB55T, виробник LONG MENG MACHINERY CO., LTD., Тайвань. Договірна вартість 12 500,00 грн.

3. Машина для виготовлення пакетів, 2012 року випуску, один комплект, модель TPA500GP, виробник LONG MENG MACHINERY CO., LTD., Тайвань. Договірна вартість 45 000,00 грн.

4. Лінія для виготовлення сміттєвих пакетів, 2010 року випуску, один комплект, моделі TAI-1000C, TA-1000DTC, TA-S-1000, TAF1400-2A, TAD-300, виробник LONG MENG MACHINERY CO., LTD., Тайвань. Договірна вартість 30 000,00 грн.

Загальна вартість переданого обладнання згідно з актом становить 114 500,00 грн.

В акті також зазначено, що обладнання передано в належному стані, без явних недоліків і дефектів, а його стан відповідає вимогам договору оренди. Документ містить підписи від імені орендодавця Андренко Л.І. та орендаря ТОВ "Роял Пак" в особі Рогави В.М., а також відтиск печатки товариства.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори), а дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом частин 1-5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та третьої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною п`ятою статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, обов`язок наймача сплачувати орендну плату виникає з договору найму (оренди) та підлягає виконанню відповідно до погоджених сторонами умов щодо її розміру, строків і порядку внесення. Невиконання такого обов`язку є порушенням договірного зобов`язання.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, укладений 01.09.2020 між Андренко Л.І. та ТОВ "Роял Пак" договір оренди обладнання, недійсність якого у встановленому законом порядку не встановлена та щодо якого відсутні відомості про визнання його недійсним у судовому порядку, користується презумпцією правомірності. Відтак його умови є обов`язковими для сторін, а виниклі на його підставі права та обов`язки підлягають оцінці судом з урахуванням змісту договору та положень чинного законодавства.

У позовній заяві Андренко Л.І. зазначає, що останній платіж за користування орендованим обладнанням було здійснено 22.03.2022. Матеріалами справи підтверджується, що 22.01.2024 Андренко Л.І. склала повідомлення, адресоване ТОВ "Роял Пак" в особі директора Рогави В.М., про відмову від договору оренди обладнання від 01.09.2020.

У зазначеному повідомленні позивачка послалася на несплату орендної плати протягом 22 місяців, зазначила дату останнього платежу 22.03.2022 та вимагала сплатити заборгованість з орендної плати в розмірі 48 400,00 грн і повернути обладнання, передане за актом приймання-передачі від 01.09.2020.

Оцінюючи доводи представника відповідача та представника третьої особи Рогави В.М. щодо відсутності в матеріалах справи належного розрахунку заборгованості з орендної плати із зазначенням конкретного періоду її нарахування, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, позивачка визначила період заборгованості як 22 місяці, протягом яких орендна плата не сплачувалася, починаючи з 22.03.2022 дати останнього платежу, та станом на 22.01.2024 дату складення повідомлення про відмову від договору оренди. З урахуванням погодженого сторонами розміру орендної плати 2 200,00 грн за місяць сума заборгованості за зазначений період становить 48 400,00 грн. Отже, період нарахування та арифметичний розрахунок заявленої до стягнення суми можуть бути встановлені з наведених позивачкою обставин та умов укладеного сторонами договору.

Крім того, у матеріалах справи міститься відповідь ТОВ "Роял Пак" від 29.01.2024 на повідомлення Андренко Л.І. про відмову від договору оренди, підписана директором товариства Скориком Г.М. У цій відповіді зазначено, що товариство наразі не має можливості сплатити заборгованість з орендної плати через відсутність коштів на рахунку, та вказано, що в разі надходження коштів оплату буде здійснено в повному обсязі.

Зміст зазначеної відповіді свідчить про те, що на момент її складення товариство не заперечувало наявності заборгованості з орендної плати, а пояснювало неможливість її погашення відсутністю коштів. При цьому відповідач не зазначив про здійснення оплати за спірний період та не навів відомостей про погашення відповідної заборгованості.

Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 79 цього Кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин першої та другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, обов`язок доказування розподіляється між сторонами залежно від обставин, на які кожна з них посилається. Позивачка має довести обставини, що підтверджують виникнення зобов`язання зі сплати орендної плати, його розмір та період, за який заявлено стягнення. Натомість факт належного виконання такого зобов`язання, зокрема здійснення платежів за спірний період, належить до обставин, на які має посилатися та які має підтвердити сторона, що стверджує про виконання грошового зобов`язання.

У цій справі виникнення між сторонами договірних правовідносин оренди, погоджений розмір щомісячної орендної плати та визначений позивачкою період заборгованості підтверджуються матеріалами справи. Водночас матеріали справи не містять платіжних документів, банківських виписок чи інших доказів, які б підтверджували сплату ТОВ "Роял Пак" орендної плати за заявлений до стягнення період. Відповідач таких доказів суду не надав. Більше того, у відповіді від 29.01.2024 товариство пов`язувало неможливість погашення заборгованості саме з відсутністю коштів на рахунку та зазначало про намір сплатити її в разі надходження коштів.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що доводи відповідача та представника третьої особи щодо відсутності розрахунку заборгованості не спростовують обґрунтованості заявлених вимог. Розмір заборгованості визначається шляхом множення погодженої сторонами місячної орендної плати на кількість місяців, протягом яких, за твердженням позивачки, оплата не здійснювалася, а наявні матеріали справи підтверджують як зазначений період, так і відсутність погашення боргу.

Отже, з огляду на відсутність доказів сплати орендної плати за спірний період та з урахуванням змісту відповіді ТОВ "Роял Пак" від 29.01.2024 суд вважає вимогу Андренко Л.І. про стягнення з відповідача 48 400,00 грн заборгованості з орендної плати законною та обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги Андренко Л.І. про стягнення на її користь вартості втраченого обладнання, суд зазначає наступне.

В позовній заяві Андренко Л.І. просила суд стягнути на її користь вартість переданого в оренду обладнання в розмірі 9 995 700,00 грн. Обґрунтовуючи таку вимогу позивачка посилалася на те, що передане відповідачу за договором оренди обладнання не було їй повернуто, а у відповіді на її письмове звернення товариство повідомило про відсутність цього обладнання на підприємстві.

При цьому відповідно до пункту 1.1 договору оренди обладнання від 01.09.2020 його загальна договірна вартість становила 114 500,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлений розмір вимоги, позивачка посилалася на звіт про оцінку майна, складений 22.04.2024 суб`єктом оціночної діяльності ФОП Зінченком Олексієм В`ячеславовичем, метою якого було встановлення ринкової вартості майна для подання інформації в судові інстанції. Відповідно до зазначеного у звіті висновку про вартість майна, ринкова вартість обладнання за чотирма позиціями станом на дату оцінки становила 9 995 700,00 грн без урахування ПДВ. У звіті зазначено, що його складання та оцінка здійснені 22.04.2024; сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 57/2024 від 29 січня 2024 року.

Водночас у судовому засіданні 22.09.2026 представник позивачки, з огляду на наявний у матеріалах справи висновок судового експерта, складений за результатами проведеної у справі товарознавчої експертизи, відповідно до якого загальна вартість спірного обладнання становить 614 195,89 грн, просив стягнути з відповідача саме цю суму вартості предмета оренди.

В судовому засіданні 13.10.2026 представник позивача змінив свою позицію та просив стосовно заявленої вимоги врахувати звіт про оцінку майна, складений 22.04.2024 суб`єктом оціночної діяльності ФОП Зінченком О.В.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Отже, законодавець надає наймодавцеві право на односторонню відмову від договору найму у разі тривалої несплати орендної плати, пов`язуючи з одержанням наймачем відповідного повідомлення припинення договірних правовідносин та виникнення обов`язку повернути орендоване майно.

Як вже зазначалось, 22.01.2024 Андренко Л.І. направила на адресу ТОВ "Роял Пак" повідомлення про відмову від договору оренди обладнання від 01.09.2020 у зв`язку з несплатою орендної плати протягом 22 місяців. У цьому повідомленні позивачка вимагала сплатити заборгованість з орендної плати в розмірі 48 400,00 грн та повернути передане за договором обладнання.

У відповідь на зазначене повідомлення ТОВ "Роял Пак" листом від 29.01.2024, підписаним директором товариства Скориком Г.М., повідомило, що орендоване обладнання на території підприємства відсутнє, оскільки було вивезене колишнім директором товариства Рогавою В.М. Також у листі зазначено про звернення до правоохоронних органів щодо відповідних обставин.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Також варто звернути увагу і на той факт, що з правової конструкції статті 25 КУзПБ витікає, що відшкодуванню може підлягати лише реальні збитки.

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише за наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача (заявника) покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Отже, кредитор, заявляючи вимогу про відшкодування збитків, повинен довести факт порушення його права, наявність збитків, їх розмір та причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і заподіяними збитками, тоді як обов`язок доведення відсутності вини покладається на особу, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).

Водночас суд звертає увагу, що сам по собі факт можливого завдання збитків не звільняє кредитора від обов`язку довести їх розмір належними та допустимими доказами.

Так, представник позивача, заперечуючи проти вимоги про відшкодування вартості втраченого обладнання, зазначав, що наразі тривають кримінальні провадження, за результатами розгляду яких має бути встановлено особу, винну у втраті спірного майна.

До матеріалів справи долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який містить перелік кримінальних проваджень, де сторонами є учасники цього провадження.

Суд не бере зазначений витяг до уваги як доказ обставин, пов`язаних із втратою спірного обладнання, оскільки Єдиний реєстр досудових розслідувань є електронною базою даних, призначеною для збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, узагальнення даних про кримінальні правопорушення та хід досудового розслідування, а також формування звітності й надання інформації про відомості, внесені до реєстру. Витяг з такого реєстру засвідчує факт внесення відповідних відомостей, однак сам по собі не підтверджує обставин, викладених у заяві про кримінальне правопорушення.

При цьому суд зазначає, що предметом розгляду в цій справі є правовідносини, які склалися між сторонами у зв`язку з виконанням та припиненням договору оренди обладнання, зокрема щодо обов`язку відповідача повернути передане йому майно та правових наслідків його неповернення. Вирішення заявленої вимоги не пов`язується з необхідністю встановлення особи, винної у вивезенні або відчуженні спірного обладнання, в межах кримінального провадження.

Відтак суд не вдається до встановлення обставин, які є предметом досудового розслідування, та не вважає за необхідне очікувати на його завершення або ухвалення судових рішень за результатами відповідних кримінальних проваджень, а вирішує спір на підставі встановлених у цій справі обставин договірних правовідносин сторін, передання та неповернення орендованого майна, а також оцінки наявності передбачених цивільним законодавством підстав для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати його вартість.

Оцінивши наведені обставини в їх сукупності, суд виходить із того, що договір оренди обладнання від 01.09.2020, недійсність якого у встановленому законом порядку не встановлена, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України користувався презумпцією правомірності та був підставою виникнення між сторонами відповідних договірних правовідносин.

Надалі ОСОБА_1 скористалася передбаченим статтею 782 Цивільного кодексу України правом на односторонню відмову від договору у зв`язку з несплатою орендної плати, внаслідок чого договір припинився, а у відповідача виник обов`язок повернути орендоване обладнання.

Однак, незважаючи на вимогу позивачки про повернення майна, обладнання їй повернуто не було. Навпаки, у листі від 29.01.2024 саме товариство повідомило про відсутність обладнання на території підприємства. При цьому посилання на вибуття майна внаслідок дій колишнього директора не припиняє зобов`язань ТОВ "Роял Пак", що виникли з договору оренди, та саме по собі не звільняє товариство від передбачених законом наслідків неповернення переданого йому майна.

За таких обставин, враховуючи наявність порушення відповідачам своїх зобов`язань за договором оренди від 01.09.2020, суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на ТОВ "Роял Пак" обов`язку відшкодувати Андренко Л.І. вартість втраченого обладнання.

При цьому, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, розмір збитків, заявлених до відшкодування у зв`язку з втратою майна, має бути підтверджений належними, допустимими та достовірними доказами, які дають змогу встановити вартість втраченого майна та перевірити обґрунтованість відповідного розрахунку. Такі докази підлягають оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Визначаючи розмір збитків, суд має оцінити подані на його підтвердження докази з урахуванням їх змісту, способу визначення вартості майна, використаних вихідних даних та обґрунтованості отриманого результату. Жоден доказ не має для суду наперед установленої сили, а висновок щодо доведеності розміру збитків формується за результатами всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження всіх наявних у справі доказів.

На підтвердження розміру вартості втраченого обладнання в матеріалах справи міститься звіт про оцінку майна, складений 22.04.2024 суб`єктом оціночної діяльності ФОП Зінченком Олексієм В`ячеславовичем.

Згідно із зазначеним у звіті висновком про вартість майна, ринкова вартість обладнання за чотирма позиціями станом на 22.04.2024 становить 9 995 700,00 грн без урахування податку на додану вартість. Метою проведення оцінки, як зазначено у звіті, було встановлення ринкової вартості майна для подання відповідної інформації до судових інстанцій.

Водночас матеріали справи містять Рецензію на вказаний звіт про оценку майна вих. № VR241010-R1 від 22.10.2024, складену ТОВ "Експерт ІН", яка містить загальний висновок рецензіата, що вищенаведений звіт класифікується за ознакою абзацу п`ятого пункту 67 Національного стандарту № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440: "звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний".

У зв`язку із наведеним, у цій справі ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.12.2024 було задоволено клопотання представника позивача та призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

На вирішення експертів поставлено питання щодо вартості на території України станом на 31.05.2024 обладнання, переданого Андренко Л.І. в оренду ТОВ "Роял Пак" за договором від 01.09.2020, а саме: машини для формування пакетів BAGMASTER 600S, 2014 року випуску; екструдера EB55T, 2008 року випуску; машини для виготовлення пакетів TPA500GP, 2012 року випуску; лінії для виготовлення сміттєвих пакетів моделей TAI-1000C, TA-1000DTC, TA-S-1000, TAF1400-2A, TAD-300, 2010 року випуску.

За результатами проведення судової товарознавчої експертизи Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України складено висновок експерта від 30.10.2025 № СЕ-19/121-25/9905-ТВ, відповідно до якого ринкова вартість зазначеного обладнання з урахуванням податку на додану вартість на території України станом на 31.05.2024, за умов, наведених у дослідницькій частині висновку, становить загалом 614 195,89 грн.

У висновку також визначено вартість кожної одиниці обладнання окремо: машини для формування пакетів BAGMASTER 600S 87 263,80 грн; екструдера EB55T 138 742,92 грн; машини для виготовлення пакетів TPA500GP 234 593,52 грн; лінії для виготовлення сміттєвих пакетів 153 595,65 грн. Зазначені суми разом становлять 614 195,89 грн з урахуванням ПДВ.

Дослідивши наведений висновок судового експерта, суд зазначає, що він містить відомості щодо ринкової вартості саме того обладнання, яке було передане Андренко Л.І. в оренду ТОВ "Роял Пак" за договором від 01.09.2020, із визначенням вартості кожної одиниці обладнання окремо та загальної вартості станом на 31.05.2024.

Висновок складено за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду в межах цивільної справи № 639/3150/24. З огляду на зміст дослідженого документа, його предмет та наведені в ньому результати, суд визнає цей висновок належним і допустимим доказом на підтвердження вартості спірного обладнання. При цьому висновок експерта не має для суду наперед установленої сили та оцінюється з урахуванням інших матеріалів справи.

Оцінюючи звіт про оцінку майна від 22.04.2024, суд ураховує, що згідно з рецензією на цей звіт він не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний. Крім того, для встановлення вартості спірного обладнання саме за клопотанням представника позивачки було призначено судову товарознавчу експертизу, за результатами якої складено висновок від 30.10.2025 № СЕ-19/121-25/9905-ТВ.

При цьому раніше позивачка не наполягала на визначенні вартості обладнання відповідно до звіту про оцінку майна та погоджувалася з висновками судових експертів, тоді як на цьому етапі розгляду справи представник позивачки просить визначити розмір відшкодування виходячи з вартості, зазначеної саме у звіті. Однак зміна позиції позивачки сама по собі не спростовує результатів судової експертизи та не усуває зауважень, викладених у рецензії щодо звіту.

За таких обставин суд не вбачає підстав для покладення звіту про оцінку майна від 22.04.2024 в основу визначення розміру збитків, оскільки його достовірність та обґрунтованість викликають сумнів з огляду на наведені зауваження, тоді як вартість спірного обладнання визначена у висновку судового експерта, який оцінено судом у сукупності з іншими матеріалами справи.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини справи, наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати вартість втраченого обладнання та підтвердження його вартості належним і допустимим доказом висновком судового експерта, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 у частині стягнення з ТОВ "Роял Пак" вартості втраченого обладнання в розмірі 614 195,89 грн, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

У задоволенні решти вимог про стягнення вартості обладнання суд відмовляє з огляду на недоведеність заявленого до стягнення розміру збитків у частині, що перевищує встановлену судом вартість спірного майна.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При цьому, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, заперечень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень, заперечень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 1002,57 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" (ЄДРПОУ 30509546, адреса: 61004, м. Харків, вул. Катеринінська, 46) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 662 595, 89 грн., з яких 48 400,00 грн. заборгованість за договором оренди обладнання від 01.09.2020 та 614 195,89 грн. вартість предмету оренди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак" (ЄДРПОУ 30509546, адреса: 61004, м. Харків, вул. Катеринінська, 46) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1002,75 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Решту заявлених позовних вимог відхилити.

Рішення направити сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "15" жовтня 2026 р.

СуддяО.В. Кононова