Решение № 140655699, 12.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/410/26

Справа №754/10970/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі:

під головуванням судді Бабко В. В.

присяжних: Костенка Г. В. та Счасливої К. А.

за участю секретаря судового засідання Денисової К. А.

за участю:

заявниці ОСОБА_1

представника заявниці - ОСОБА_2 та Петросяна А. С.

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою,

УСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, у якій просила оголосити померлим її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був військовослужбовцем та призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу 15.03.2024. Відповідно до сповіщення сім`ї № 125 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.07.2024, старший стрілець-оператор 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 зник безвісти 18.07.2024 під час виконання бойових завдань по захисту Батьківщини в районі н.п. Торецьк, Бахмутського району, Донецької області. Обґрунтовуючи мету подання заяви, вказала, що оголошення чоловіка померлим необхідно для отримання свідоцтва про смерть чоловіка та оформлення документів для отримання пільг і грошової допомоги, які підлягають виплаті сім`ї загиблого військовослужбовця.

24.06.2026 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

До суду від Міністерства оборони України надійшли пояснення з яких вбачається, що наразі активні бойові дії на території зникнення солдата ОСОБА_3 тривають, а тому необхідний 6-місячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України для оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями не сплив. Тому на сьогодні відсутні правові підстави для задоволення заяви.

Заявниця та її представник адвокат Петросян А. С. заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити, надавши також заяву про ухвалення рішення у їх відсутності та врахувати всі подані суду докази.

До суду від ВЧ НОМЕР_1 надійшло клопотання про розгляд справу у відсутності їх представника, проти оголошення померлим ОСОБА_3 не заперечують.

Заінтересована особа - Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в судове засідання свого представника не направили, не надали до суду письмові пояснення, але про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судове засідання свого представника не направили, не надали до суду письмові пояснення, але про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення у відсутності учасників справи.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши заяву та докази, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що заяву необхідно задовольнити з огляду на таке.

Суд установив такі факти та їх правовідносини.

ОСОБА_1 є дружиною зниклого безвісти військовослужбовця, солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , видане 11.08.2004, актовий запис № 931.

Відповідно до сповіщення сім`ї № 125 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.07.2024, старший стрілець-оператор 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_8 під час виконання бойових завдань по захисту Батьківщини в районі н.п. Торецьк, Бахмутського району, Донецької області.

Як убачається з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 19.07.2024

№ 2690 про призначення службового розслідування, на підставі рапорту т.в.о.

командира 9 механізованої роти, стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_8 під час виконання

бойового завдання, згідно бойового розпорядження командира батальйону № НОМЕР_5 від

05.07.2024 під час штурмових дій противника на позиції «МАРС» поблизу н.п. Торецьк, Бахмутського району, Донецької області, під час бойових дій, зник безвісти старший стрілець-оператор 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти солдат ОСОБА_3 , у зв`язку з чим було призначено проведення службового розслідування по цьому факту.

Відповідно до витягу із журналу бойових дій НОМЕР_6 механізованого батальйону

військової частини НОМЕР_1 за 05 липня 2024 року, за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , вбачається що військовою частиною НОМЕР_1 здійснювались заходи необхідні для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_6 механізованого батальйону, що передбачали виконання бойового завдання, на позиції рубежу оборони 3 мб р-он Торецьк. Солдат ОСОБА_3 зник безвісти під час введення бойових дій поблизу населеного пункту Торецьк ІНФОРМАЦІЯ_8 приблизно 05:00.

Згідно із Акту службового розслідування № 1178 від 03.09.2024 по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 , комісією з розслідування зроблений наступний висновок, що солдат ОСОБА_3 зник 18 липня 2024 року внаслідок дій з боку збройних формувань російської федерації поряд з позицією «МАРС» в районі н.п. Торецьк Бахмутського району Донецької області. Місце знаходження солдата ОСОБА_3 на сьогодні час не відоме.

Місце зникнення солдата ОСОБА_3 знаходиться в районі позиції «МАРС» в районі н.п Торецьк Бахмутського району, Донецької області, за орієнтовними координатами GOOGLE: НОМЕР_11.

На момент зникнення солдат ОСОБА_3 перебував в

індивідуальних засобах захисту (бронежилет та шолом) та мав при собі індивідуальну

аптечку. Ознак добровільної здачі в полон, самовільного залишення місця служби або

дезертирства солдатом ОСОБА_3 не виявлено.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 202 від ІНФОРМАЦІЯ_8 зафіксовано факт зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_10 року.

Відповідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2024 № 202, вважати такими, що зникли безвісти: 7.5 солдата ОСОБА_3 , старшого стрільця оператора І механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати безвісті зниклим з 18 липня 2024 року. 3 18 липня 2024 року призупинити виплату грошового забезпечення та виключити зі всіх видів забезпечення. Підстава: рапорт капітана ОСОБА_4 (вх. № є16682 від 18.07.2024).

На підставі зазначено вище військовослужбовця ОСОБА_3 знято з котлового забезпечення за місцем розташування військової частини у районі виконання бойових завдань ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " з 19 липня 2024 року.

Офіційний статус ОСОБА_3 як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підтверджено державним реєстром: витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, сформованим 05.08.2024, встановлено внесення відповідних відомостей щодо нього до реєстру з прив`язкою до кримінального провадження № 12024100030001813 та зазначенням зв`язку зникнення з бойовими діями.

Отже з документів які приєднані до заяви вбачається, що з моменту зникнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у районі бойових дій н.п. Торецьк Бахмутського району Донецької області, державою та родиною вжито комплекс офіційних та додаткових заходів розшуку: оформлено первинне сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_11, проведено службове розслідування військовою частиною, розпочато та передано за належною підслідністю кримінальне провадження, внесено відомості до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин із підтвердженням чинності статусу у 2026 році. Здійснено звернення до профільних державних органів з питань полону та незаконного позбавлення волі, залучено можливості НІБ України, міжнародного гуманітарного механізму МКЧХ.

Таки чином суд беззаперечно встановив, що попри тривалий час та вичерпання як національних, так і міжнародних каналів пошуку, підтверджених відомостей про місцезнаходження, перебування серед живих осіб, у поранених/евакуйованих чи у полоні, стан здоров`я або інші обставини, які б дозволили встановити долю ОСОБА_3 , не отримано/не встановлено.

У відповідності до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України порядку, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв`язок, або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявницею обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а саме з метою реалізації права на оформлення спадкових прав та належних соціальних виплат.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Частина перша статті 46 ЦК України передбачає, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У відповідності до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно із ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Аналогічний висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду у справі 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24), а саме, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України) (пункт 122 постанови). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій (пункт 123 постанови).

До того ж Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення.

В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою (пункти 94-100 постанови).

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Водночас шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані рф території України».

Аналогічні правові висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у пункті 53 ухвали від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25.

Також схожих правових висновків дійшов Верховний Суд і у постановах від 24 грудня 2025 року у справі № 692/95/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в населеному пункті Одрадівка Бахмутського району Донецької області, від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Олександропілля Попаснянського району Луганської області), від 04 березня 2026 року в справі № 761/684/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 13 березня 2026 року в справі № 352/1828/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі с. Роботине Пологівського району Запорізької області).

Тобто, для початку відліку шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, важливим є день закінчення активних бойових дій на території імовірної загибелі військовослужбовця незалежно від того, чи в подальшому такі території були звільнені від ворога, чи були окуповані.

Як убачається з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року № 380/43786 (станом на день ухвалення судового рішення у цій справі) територія м. Торецьк Торецька міська територіальна громада Бахмутського району Донецької області з 08.03.2026 змінила статус території з «території активних бойових дій» на «тимчасово окуповані рф території України».

Таким чином завершення фази активних бойових дій на території, на якій ймовірно загинув чоловік заявниці ОСОБА_3 (н.п. Торецьк Бахмутського району Донецької області), відбулось 08.03.2026, тож саме з цієї дати почався відлік шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України.

Отже станом на час ухвалення судом рішення про оголошення померлим ОСОБА_3 від дня завершення фази активних бойових дій на території м.Торецьк Торецька міська територіальна громада Бахмутського району Донецької області спливло понад шість місяців (більше 10 місяців).

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення її померлою.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно із ст. 47 Цивільного кодексу України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Оскільки день зникнення безвісти та ймовірної смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , суд доходить висновку про оголошення його померлим з цього дня.

Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Керуючись Конституцією України, статтями 46-47 Цивільного кодексу України, статтями 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 306, 308, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (PHOКПП НОМЕР_7 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), померлим ІНФОРМАЦІЯ_8 в районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час проходження військової служби та під час здійснення заходів та забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ проти України під час дії воєнного стану, пов`язаних із захистом Батьківщини.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний код НОМЕР_8 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ: 26125532, адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Червоної Калини, 15;

Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_9 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_3 ;

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_10 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_4 ;

Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2026.

Суддя В. В. Бабко

Присяжні К. А. Счаслива

Г. В. Костенко