Постановление суда № 140655423, 15.10.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" жовтня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1235/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали заяви Сільськогосподарського кооперативу "ЕЛІТ" про забезпечення позову, що подається до подачі позовної заяви

Сільськогосподарського кооперативу "ЕЛІТ"

до відповідача Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області

визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування і про визнання права оренди на земельні ділянки

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Представник Сільськогосподарського кооперативу "ЕЛІТ" звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову, що подається до подання позову, який має намір пред`явити до Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування і про визнання права оренди на земельні ділянки.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та долучені докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.

Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Таким чином, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.

Звертаючись до суду заявник вказує, що предметом позову, який заявник має намір пред`явити, є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Малолюбашанської сільської ради № 2355 від 25.09.2026 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності" в частині зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5623483900:04:008:0169, а також про визнання за Сільськогосподарським кооперативом "ЕЛІТ" права оренди на три земельні ділянки, утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 52,54 га з кадастровим номером 5623483900:04:008:0100:

- кадастровий номер 5623483900:04:008:0167, площею 5,0946 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3370088356234, номер відомостей про речове право 65720827;

- кадастровий номер 5623483900:04:008:0168, площею 21,6952 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3370139456234, номер відомостей про речове право 65721864;

- кадастровий номер 5623483900:04:008:0169, площею 25,7502 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3370115156234, номер відомостей про речове право 65721285.

Сума площ трьох новоутворених земельних ділянок (5,0946 га + 21,6952 га + 25,7502 га) становить 52,5400 га і повністю відповідає площі первісної земельної ділянки. У кожному з витягів з Державного земельного кадастру від 14.07.2026 у графі "Скасований кадастровий номер (номери), у разі коли земельна ділянка створена в результаті поділу/об`єднання" зазначено кадастровий номер 5623483900:04:008:0100.

Заявник зазначає, що право оренди позивача на первісну земельну ділянку виникло на підставі договору оренди землі від 28.01.2009 та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.05.2015 за номером запису про інше речове право 9723518.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2026 у справі № 918/1134/25 касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу "ЕЛІТ" задоволено, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2026 скасовано, а рішення Господарського суду Рівненської області від 27.01.2026, яким визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 28.01.2009 (строк дії 7 років, до 28.03.2032, орендна плата 5 відсотків від нормативної грошової оцінки), залишено в силі.

Однак, як зазначає заявник, під час перебування справи № 918/1134/25 у касаційному провадженні, Малолюбашанська сільська рада вчинила дії, наслідком яких стало припинення існування об`єкта оренди: рішенням № 2188 від 16.06.2026 (наступного дня після постановлення Верховним Судом ухвали від 15.06.2026 про відкриття касаційного провадження у справі № 918/1134/25) надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5623483900:04:008:0100, а рішенням № 2232 від 13.07.2026 (за два дні до призначеного на 15.07.2026 судового засідання Верховного Суду) цю технічну документацію затверджено та вирішено поділити земельну ділянку на три земельні ділянки площею 5,0946 га, 25,7502 га та 21,6952 га.

Вказує, що 14.07.2026 у Державному земельному кадастрі проведено державну реєстрацію трьох новоутворених земельних ділянок з присвоєнням їм кадастрових номерів 5623483900:04:008:0167 (5,0946 га), 5623483900:04:008:0169 (25,7502 га) та 5623483900:04:008:0168 (21,6952 га); а кадастровий номер 5623483900:04:008:0100 скасовано.

Отже, заявник вважає, що відповідач послідовно, протягом двох місяців і синхронно з процесуальними діями у справі № 918/1134/25, вчинив дії, які унеможливили відновлення запису про право оренди позивача, а після ухвалення судового рішення на користь позивача відмовився визнавати це право щодо новоутворених ділянок, що стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Відтак, просить вжити заходів забезпечення позову Сільськогосподарського кооперативу "ЕЛІТ" до Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області шляхом:

1) Заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5623483900:04:008:0167 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3370088356234), 5623483900:04:008:0168 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3370139456234) та 5623483900:04:008:0169 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3370115156234), у тому числі щодо державної реєстрації права власності, права оренди, емфітевзису, суперфіцію, інших речових прав та їх обтяжень, а також щодо державної реєстрації поділу чи об`єднання зазначених земельних ділянок і закриття розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо них, крім державної реєстрації речових прав Сільськогосподарського кооперативу "ЕЛІТ" (код ЄДРПОУ 31791829).

2) Заборони Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальним органам, а також державним кадастровим реєстраторам вносити до Державного земельного кадастру відомості про поділ, об`єднання, зміну меж, зміну цільового призначення, а також про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5623483900:04:008:0167, 5623483900:04:008:0168 та 5623483900:04:008:0169.

3) Заборони Малолюбашанській сільській раді Рівненського району Рівненської області вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 5623483900:04:008:0167, 5623483900:04:008:0168 та 5623483900:04:008:0169, в тому числі, але не виключно: рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу, об`єднання, зміни меж чи зміни цільового призначення зазначених земельних ділянок; рішення про затвердження такої документації; рішення про включення зазначених земельних ділянок або прав на них до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги; рішення про надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність чи користування будь-яким особам, крім Сільськогосподарського кооперативу "ЕЛІТ" (код ЄДРПОУ 31791829); подання державному реєстратору заяв про державну реєстрацію речових прав на зазначені земельні ділянки за будь-якими особами, крім Сільськогосподарського кооперативу "ЕЛІТ"; подання до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальних органів та державних кадастрових реєстраторів заяв і документації із землеустрою щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про поділ, об`єднання, зміну меж чи зміну цільового призначення зазначених земельних ділянок або про скасування їх державної реєстрації.

4. Заборони Малолюбашанській сільській раді Рівненського району Рівненської області передавати земельні ділянки з кадастровими номерами 5623483900:04:008:0167, 5623483900:04:008:0168 та 5623483900:04:008:0169 у власність або користування третім особам та укладати щодо них договори оренди, емфітевзису чи суперфіцію.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За приписами частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Крім того, обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 921/40/20).

При здійсненні судочинства суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Необхідною умовою для застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, вжиття судом заходів забезпечення позову є метою щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 по справі №910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

За змістом статтей 73, 74, 77, 78 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

У поданій заяві зазначено, що предметом майбутнього позову буде вимога про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування і про визнання права оренди на земельні ділянки.

Як зазначено вище, між сторонами вже існував спір щодо земельної ділянки, право оренди на яку заявник має намір поновити. Так, рішенням суду визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 28.01.2009 на строк до 28.03.2032.

Однак, в період перегляду вказаного рішення суду, майбутній відповідач вчинив ряд дій, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, яке набрало законної сили.

Суд враховує, що листом від 17.08.2026 № 1568/11-12 Малолюбашанська сільська рада Рівненського району Рівненської області повідомила адвоката Мазура О.Г. (який діяв в інтересах СГК "ЕЛІТ"), що земельна ділянка з кадастровим номером 5623483900:04:008:0100 у Державному земельному кадастрі відсутня, відтак у зв`язку з відсутністю земельної ділянки з таким кадастровим номером надати запитувану інформацію щодо її актуального правового статусу, зереєстрованих речових прав та подальшого використання неможливо.

Також, у вказаному листі зазначено, що резолютивна частина постанови Верховного Суду від 15.07.2026 не містить зобов`язання Малолюбашанської сільської ради вчинити реєстраційні дії щодо поновлення запису про право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 490695048 від 19.08.2026, земельна ділянка з кадастровим номером 5623483900:04:008:0100 перебуває в процесі поділу.

Крім того, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5900391152026 від 14.07.2026, земельна ділянка з кадастровим номером 5623483900:04:008:0167 створена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5623483900:04:008:0100.

Також, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5900391162026 від 14.07.2026, земельна ділянка з кадастровим номером 5623483900:04:008:0168 створена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5623483900:04:008:0100.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5900391142026 від 14.07.2026, земельна ділянка з кадастровим номером 5623483900:04:008:0169 створена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5623483900:04:008:0100.

При реєстрації вказаних земельних ділянок була надана технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 26.06.2026, державну реєстрацію проведено 14.07.2026.

Тобто, три вказані земельні ділянки утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5623483900:04:008:0100, укладення додаткової угоди на право оренди на яку було предметом спору в справі № 918/1134/25.

Суд враховує, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.01.2026, що залишене без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.07.2026 у справі № 918/1134/25, визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 28 січня 2009 року укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Рівненській області та Сільськогосподарським кооперативом "Еліт", зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.05.2015, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 9723518, на земельну ділянку площею 52,54 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5623483900:04:008:0100, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області, в наступній редакції, що вказана в рішенні.

При ухваленні вказаного рішення, суд встановив, що орендар за час дії договору належно виконував обов`язки покладені на нього умовами договору, отже мав переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Також орендар виконав процедурні умови задля реалізації свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, які встановлені частиною 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Водночас у процесі переговорів сторони скористались своїм правом, яке передбачене частиною 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" погодивши інші істотні умови договору. Оскільки орендар виконав вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі", він має право, яке передбачене законом, на укладення договору оренди землі на новий строк. Натомість орендодавець безпідставно ухиляється від продовження орендних правовідносин з орендарем. Таким чином суд зробив висновок, що позов є законним, обґрунтованим, відповідачем не спростованим, а отже позовні вимоги мають бути задоволені.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що в період розгляду справи № 918/1134/25 Малолюбашанською сільською радою Рівненського району Рівненської області вчинено дії щодо поділу земельної ділянки, яка була предметом розгляду вказаної справи та право оренди на яку хоче поновити заявник.

Суд також враховує, що у разі звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду законодавством покладено на заявника обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача (схожа за змістом правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, від 04.10.2024 у справі № 913/289/24).

Отже, положеннями, якими врегульовано питання вжиття заходів забезпечення позову, передбачено, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Як встановлено судом, у поданій заяві про забезпечення позову заявник посилається на те, що у випадку задоволення позову може статися так, що після зміни цільового призначення спірних земельних ділянок, поновлення прав позивача буде неможливим.

Суд погоджується з доводами заявника, що у випадку задоволення позову позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах розгляду даної справи без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів останнього.

Натомість, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту земельні ділянки, які є безпосереднім предметом спору в даній справі забезпечить як ефективний захист порушених прав позивача, так і можливість виконання рішення суду в даній справі у разі задоволення позову.

Відтак, вказаний вид забезпечення позову є співмірним заходом забезпечення позову, який забезпечує можливість ефективного захисту прав позивача.

Щодо заборони Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальним органам, а також державним кадастровим реєстраторам та суб`єктам державної реєстрації вносити відомості щодо спірних земельних ділянок до Державних реєстрів, то суд зазначає, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити спірне майно (укласти договір оренди, змінити цільове призначення, тобто розпорядження комунальною власністю) є беззаперечною.

Отже, суд вважає, що заявник обґрунтував, що доведення цієї обставини стосується очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися майном) та свідчить про завищений або навіть про заздалегідь недосяжний стандарт доказування, що порушує баланс інтересів сторін (подібні висновки викладені у постановах ВС від 28.05.2025 у справі № 922/3220/24, від 25.02.2026 у справі № 922/74/21, від 15.07.2025 у справі № 904/128/25, від 27.01.2026 у справі № 910/12587/25).

Як наслідок, невжиття заходів забезпечення щодо заборони вчинення певних дій (щодо розпорядження комунальною власністю, внесення інформації до Державних реєстрів тощо) унеможливить ефективний захист інтересів заявника, у випадку задоволення позову, оскільки ця обставина може призвести до необхідності нових звернень до суду або унеможливить відновлення порушених прав та законних інтересів позивача.

Також, суд зазначає, що застосування відповідного заходу забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, які не є учасниками справи, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті, а в разі задоволення позову - сприятиме ефективному захисту прав позивача, що і є метою забезпечення позову.

Таким чином, суд вважає, що заявником доведено пов`язаність предмету позову з заходами забезпечення позову, оскільки останні спрямовані на збереження правового статусу майна і фактичного становища до вирішення спору по суті та забезпечують реальну дієвість можливого судового захисту.

При цьому правові наслідки їх застосування не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав відповідача, оскільки вони є тимчасовими, на час вирішення спору.

Водночас, дотримуючись принципу співмірності заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд вважає необхідним накласти заборону на вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна в частині вчинення реєстраційних дій, які стосуються спору про право оренди.

Суд вважає, що вжиття вищевказаних заходів забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість захисту порушеного права у разі задоволення позову, при цьому обмежується лише можливість розпоряджатись відповідачем земельним ділянками з огляду на необхідність його збереження в тому правовому стані, яке існує на час звернення позивача до суду з позовом, що має на меті забезпечити ефективний захист прав заявника у разі задоволення позову в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Суд звертає увагу на те, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, на що неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду (в постановах від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

Заходи забезпечення позову спрямовані на вирішення спору із врахуванням принципу процесуальної економії, адже сприяють цілісності об`єкту, що є предметом позову та збереженню складу учасників судового процесу, зокрема відповідачів.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно з частиною 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З приводу зустрічного забезпечення суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до частини 1 статті 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Керуючись статтями 136 - 140, 230, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Сільськогосподарського кооперативу "ЕЛІТ" про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити повністю.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5623483900:04:008:0167 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3370088356234), 5623483900:04:008:0168 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3370139456234) та 5623483900:04:008:0169 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3370115156234), у тому числі щодо державної реєстрації права власності, права оренди, емфітевзису, суперфіцію, інших речових прав та їх обтяжень, а також щодо державної реєстрації поділу чи об`єднання зазначених земельних ділянок і закриття розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо них, крім державної реєстрації речових прав Сільськогосподарського кооперативу «ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 31791829).

3. Заборонити Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальним органам, а також державним кадастровим реєстраторам вносити до Державного земельного кадастру відомості про поділ, об`єднання, зміну меж, зміну цільового призначення, а також про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5623483900:04:008:0167, 5623483900:04:008:0168 та 5623483900:04:008:0169.

4. Заборонити Малолюбашанській сільській раді Рівненського району Рівненської області (35009, Рівненська область, Рівненський район, с. Мала Любаша, вул. Соборна, 10, код ЄДРПОУ 04386226) вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 5623483900:04:008:0167, 5623483900:04:008:0168 та 5623483900:04:008:0169, в тому числі, але не виключно: рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу, об`єднання, зміни меж чи зміни цільового призначення зазначених земельних ділянок; рішення про затвердження такої документації; рішення про включення зазначених земельних ділянок або прав на них до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги; рішення про надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність чи користування будь-яким особам, крім Сільськогосподарського кооперативу "ЕЛІТ" (код ЄДРПОУ 31791829); подання державному реєстратору заяв про державну реєстрацію речових прав на зазначені земельні ділянки за будь-якими особами, крім Сільськогосподарського кооперативу "ЕЛІТ"; подання до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальних органів та державних кадастрових реєстраторів заяв і документації із землеустрою щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про поділ, об`єднання, зміну меж чи зміну цільового призначення зазначених земельних ділянок або про скасування їх державної реєстрації.

5. Заборонити Малолюбашанській сільській раді Рівненського району Рівненської області (35009, Рівненська область, Рівненський район, с. Мала Любаша, вул. Соборна, 10, код ЄДРПОУ 04386226) передавати земельні ділянки з кадастровими номерами 5623483900:04:008:0167, 5623483900:04:008:0168 та 5623483900:04:008:0169 у власність або користування третім особам та укладати щодо них договори оренди, емфітевзису чи суперфіцію.

6. Дана ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення до примусового виконання протягом трьох років.

Стягувач: Сільськогосподарський кооператив "ЕЛІТ" (35000, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Костопіль, вул. Степанська, буд. 9, код ЄДРПОУ 31791829).

Боржник: Малолюбашанська сільська рада Рівненського району Рівненської області (35009, Рівненська область, Рівненський район, с. Мала Любаша, вул. Соборна, 10, код ЄДРПОУ 04386226)

Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 15.10.2026 та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Суддя А.М. Горплюк