Постановление суда № 140653524, 16.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3077/26

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали

заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

УСТАНОВИЛА:

1. 13.10.2026 до канцелярії Господарського суду Київської області (далі суд) надійшла заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , заявник, боржник) від 07.10.2026 (вх. № 722/26 від 13.10.2026) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

Водночас заявником у порядку абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) подано суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією Григоренка Юрія Сергійовича (свідоцтво № 1842 від 20.02.2018, далі Григоренко Ю.С.).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

2. Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ та ГПК України з наступних підстав.

2.1. Частиною 1 ст. 8 КУзПБ передбачено, що справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи-підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Із змісту п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» вбачається, що документом що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи є витяг із реєстру територіальної громади.

За таких обставин суд зазначає, що положення ч. 1 ст. 8 КУзПБ, ч. 3 ст. 27 ГПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи-боржника, якщо інше не передбачено законом.

Як зазначає ОСОБА_1 і вказане підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 19.08.2026 № 2026/1014307953 та відповіддю від 14.10.2026 № 3447083, отриманої на запит суду, заявника 05.12.2025 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та станом на звернення з даною заявою він не має зареєстрованого місця проживання (перебування) на території України.

Водночас заявник вказує, що підсудність визначається за останнім зареєстрованим місцем проживання боржника, що узгоджується з підходом, закріпленим у ч. 6 ст. 29 ГПК України, проте із зазначеним твердженням суд не може погодитися, оскільки положення зазначеного припису застосовуються до фізичних осіб відповідачів, яким ОСОБА_1 у розумінні ч. 4 ст. 45 ГПК України у даній справі не є.

З огляду на викладене, з метою визначення територіальної підсудності даної заяви, заявнику необхідно надати суду відомості щодо його задекларованого (зареєстрованого) місця проживання станом на день звернення із заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність.

2.2. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 116 КУзПБ у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються, зокрема, ім`я боржника, його місце проживання, адресу електронної пошти (за наявності).

Як зазначає ОСОБА_1 у своїй заяві, він проживає у м. Валенсія Королівства Іспанії. Однак заявник указав не всі елементи адреси свого місяця проживання/перебування (назву вулиці/проспекту/бульвару; номер будинку/квартири/кімнати тощо). Також заявник не вказав адресу своєї електронної пошти (у разі наявності), що у своїй сукупності свідчить про неналежне виконання п. 2 ч. 1 ст. 116 КУзПБ.

2.3. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням, зокрема, підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

Однак у наданому заявником списку кредиторів та боржників не зазначено строку виконання своїх зобов`язань за кожним вказаним у такому списку кредитором, що свідчить про неналежне виконання п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

Крім того, вказаний конкретизований список кредиторів і боржників не містить дати складання його заявником.

2.4. Пунктом 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Згідно з ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

Відповідно до п. 4 Приміток до форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 21.08.2019 №2627/5, декларація заповнюється і підписується особисто боржником із зазначенням дати її складання та подається до господарського суду у паперовому вигляді або засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу із застосуванням власного кваліфікованого електронного підпису.

Так, із долучених до заяви декларацій вбачається, що:

декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2025 рік не містить дати її складання;

декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2026 рік подана станом на 01.08.2026, тоді як заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність датована 07.10.2026. Отже, заявник має подати відповідну декларацію станом на 01.09.2026.

Таким чином, подані заявником декларації за 2025-2026 рр. не можуть братися судом до уваги.

2.5. Пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Так розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», зокрема, встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн.

Отже, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявником, становить 49 920,00грн (3 328,00*5*3).

Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.

За таких обставин, законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі, або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим. При цьому, суд зазначає, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України (далі ЦК України) із дотриманням умов, визначених КУзПБ.

Так, до матеріалів заяви долучена копія договору про виконання повноважень арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) у справі про неплатоспроможність фізичної особи від 17.08.2026 (далі Договір) сторонами якого є заявник (боржник) та арбітражний керуючий Григоренко Ю.С.

Відповідно до п. 1.1. Договору боржник обирає, а арбітражний керуючий приймає на себе зобов`язання виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, а в разі визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів керуючого реалізацією, у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи, що відкривається Господарським судом Полтавської області за заявою боржника, до закриття провадження у справі.

Боржник зобов`язується подати до Господарського суду Полтавської області заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із доданням копії цього Договору (п. 1.3. Договору).

Оскільки вказаний Договір укладений на підставі п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з метою звернення заявника саме до Господарського суду Полтавської області, такий Договір не може братися Господарським судом Київської області до уваги.

2.6. Відповідно до п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 116 КУзПБ, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абз. 2 цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, установленим ч. 3 ст. 28 цього КУзПБ.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 у своїй заяві просить призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Григоренка Ю.С., однак заявник не надав суду заяву вказаного арбітражного керуючого про участь у даній справі.

2.7. Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

При цьому, згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника.

Із змісту наданого проекту плану реструктуризації боргів убачається, що заявник не вказує про обставини, які спричинили його неплатоспроможність.

Відтак, поданий заявником проект плану реструктуризації боргів - не відповідає вимогам п. 1 ч. 2 ст. 124 КУзПБ, що у свою чергу свідчить про неналежне виконання ним вимоги ч. 4 ст. 116 КУзПБ.

2.8. Відповідно до ч. 1 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 6 ГПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.

Абзацом 4 ч. 8 ст. 6 ГПК України передбачено, що якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

Так, п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, зокрема, що позовна заява має містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Ураховуючи зазначене та те, що заява ОСОБА_1 надійшла засобами поштового зв`язку без використання електронного кабінету в системі «Електронний суд», то у заявника наявний обов`язок зазначити відомості про наявність/відсутність у нього електронного кабінету.

2.9. Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

У свою чергу, п. 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020), затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте заявник вказаних вимог не дотримався та не завірив належним чином копії документів, доданих до його заяви.

2.10. Згідно з ч. 1 ст. 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» установлено, що судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

За змістом ст. 10 Конституції України, зокрема, державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18, від 17.08.2021 у справі № 910/14949/18, від 21.12.2023 у справі 910/6187/22, документи, складені нерезидентами, які подаються сторонами як докази, мають прийматися судами з огляду на їх допустимість після їх легалізації у встановленому законодавством України порядку.

Так, ст. 79 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Проаналізувавши зазначене у сукупності із ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суд дійшов висновку, що до письмових доказів, які подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою, вірність якого повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Із матеріалів заяви вбачається, що до останньої долучені копії сертифіката про належність рахунку та трудового договору заявника від 12.08.2026, які складені іноземною мовою. Водночас їх офіційного перекладу, як того вимагають зазначені вище приписи, до заяви долучено не було.

2.11. Відповідно до вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте заявник вищевикладених вимог не дотримався та не зазначив у кого знаходяться оригінали доказів, копії яких долучені ним до заяви.

2.12. У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , виданий органом 5312 від 21.02.2020 та ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, до заяви ОСОБА_1 не долучено ані копію його паспорту (ID-картки), ані копії облікової картки платника податків, а тому встановити особу, яка звернулася з даної заявою до суду та належність наданих документів заявника у суду можливості немає.

3. Додатково, суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 5 ст. 34 КУзПБ у сукупності з ч. 1 ст. 113 КУзПБ передбачено застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме, звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов`язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі (аналогічна правова позиція в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/11518/20).

4. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).

Ураховуючи те, що заявником подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ та ст. 162 ГПК України, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_2 час для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 91, 162, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116 КУзПБ, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 07.10.2026 (вх. № 722/26 від 13.10.2026) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність залишити без руху.

2. Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 116 КУзПБ і ст. 162 ГПК України та надати:

витяг із реєстру територіальної громади, що підтверджують відомості про місце проживання (перебування) ОСОБА_1 ;

заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оформлену у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 116 КУзПБ, із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів;

конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, за 2025 рік та станом на вересень 2026 рік;

докази, які підтверджують авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 49 920,00 грн на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) UA 578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ) або копію укладеної угоди з обраним арбітражним керуючим;

заяву обраного арбітражного керуючого про участь у справі, подану у відповідності до ст. 28 КУзПБ;

проєкт плану реструктуризації боржника;

відомості про наявність/відсутність електронного кабінету;

належним чином засвідчені копії документів, доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

копії сертифіката про належність рахунку та трудового договору від 12.08.2026 із офіційним перекладом на державну мову;

відомості відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

належним чином засвідчені копії паспорту та картки платника податків заявника.

3. У разі невиконання заявником п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 16.10.2026 та окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Янюк

Повна ухвала складена 16.10.2026.