Решение № 140653377, 22.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1117/26

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Ю.В.Капустіна, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ, м. Бровари, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю КАМ-ТРЕЙД, м. Київ

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача Шлімкевич І.В.

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ б/н від 17.04.2026 (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю КАМ-ТРЕЙД (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення №1БМК0250011 від 18.05.2025 року у сумі 3025382,28 грн. з яких: 1502478,29 грн. основного боргу та 1522903,99 грн. пені.

Ухвалою суду від 08.05.2026 року (з урахуванням ухвали суду від 25.05.2026 про виправлення описки) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1117/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.06.2026 року.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання 23.06.2026 року не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 23.06.2026 року продовжено процесуальні строки розгляду справи №911/1117/26, відкладено підготовче засідання на 21.07.2026 року, повторно зобов`язано відповідача подати відзив.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання 21.07.2026 року не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 21.07.2026 року закрито підготовче провадження у справі №911/1117/26 та призначено розгляд справи по суті на 22.09.2026 року.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, у судове засідання 22.09.2026 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 22.09.2026 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Судом встановлено, що відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також, керуючись ст. 42 ГПК України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 22.09.2026 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Броварський меблевий комбінат» (за договором -Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМ-ТРЕЙД» (за договором Орендар) 18.05.2025 року укладено Договір оренди нежитлового приміщення №1БМК0250011 від 18.05.2025 (далі Договір), згідно умов п. 1.1 якого, орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення загальною площею 408,00 (чотириста вісім цілих) квадратних метрів на 1 (першому) поверсі в «Приміщенні цеху кухонних меблів №2», іменоване далі за текстом «Приміщення 1», нежитлове приміщення загальною площею 670,7 (шістсот сімдесят цілих сім десятих) квадратних метрів на 1 (першому) поверсі «Склад техматеріалів з прибудовою №29», іменоване далі за текстом «Приміщення 2», іменовані далі разом за текстом «Об`єкт оренди», який знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, буд. 61 (попередня назва Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 61).

Відповідно до п. 3.3. Договору, плата за оренду сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 10-го числа поточного (оплачуваного) місяця.

Відповідно до Додатку №2 до Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 30.06.2025), орендна плата за кожний місяць визначається на момент виставлення рахунку за наступною формулою: Орендна плата = ((Базова орендна ставка1 *Пл.1) + (Базова орендна ставка2 *Пл.2))*Індекс К.

Пунктом 7.9. Договору передбачено, що у випадку прострочення Орендарем виконання зобов`язання по поверненню Об`єкта оренди Орендодавцю, Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 100% Плати за оренду за місяць, в якому було встановлене таке порушення.

Відповідно до п. 9.1. Договору, орендар передає орендодавцю об`єкт оренди в день закінчення строку оренди або дострокового припинення цього договору. Передача об`єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який складається в двох примірниках та підписується сторонами.

Відповідно до п. 9.4. Договору, у випадку, якщо Орендар з будь-яких причин не повертає Об`єкт оренди Орендодавцю після закінчення строку користування, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю Плату за оренду та всі інші платежі за весь строк до моменту фактичного повернення Об`єкта оренди.

У п. 10.1. Договору сторони погодили, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повернення об`єкта оренди по акту №2 та повного розрахунку між сторонами згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 10.2 Договору, строк оренди закінчується « 30» червня 2025 року (включно).

Додатковою угодою №7 від 28.11.2025 року до Договору, сторони внесли зміни до п. 10.2. договору та виклали його в наступній редакції: « 10.2. Строк оренди починається з моменту прийняття орендарем об`єкта оренди за актом №1 і закінчується « 31» грудня 2025 року».

Приміщення 3, 4 та 5 передані Орендарю відповідно до Додаткової угоди №1 від 21.05.2025 за Актом приймання-передачі від 21.05.2025, яким площа Об`єкта оренди збільшена до загальної площі 4614,00 кв. м.

Як вказано позивачем, в порушення умов Договору, відповідач не виконав зобов`язання зі сплати орендної плати та додаткової плати (вартість експлуатаційних витрат) за лютий 2026 року та березень 2026 року.

На підтвердження факту наявності заборгованості позивачем виставлено Орендарю: Рахунок-фактура №01/01/2026 від 28.02.2026 неустойка за користування приміщенням за період з 01 по 28 лютого 2026 року у розмірі 1502478,29 грн.; Рахунок-фактура №01/01/2026 від 31.03.2026 неустойка за користування приміщенням за період з 01 по 31 березня 2026 року у розмірі 1522903,99 грн.

Як зазначено позивачем, строк оренди за Договором закінчився 31.12.2025 року (п. 10.2. Договору зі змінами відповідно до Додаткової угоди до Договору №7 від 28.11.2025). Однак, відповідач продовжував користуватися Об`єктом оренди без правових підстав.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №БМК2201/Ю від 22.01.2026 року (докази надіслання додано до матеріалів справи) про повернення орендованого майна, однак, відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та реагування.

Враховуючи, що відповідач не повернув об`єкт оренди після закінчення строку дії Договору, позивач зазначає, що згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, має право на стягнення неустойки у розмірі подвійної місячної плати за найм за кожний місяць прострочення, що і становить базу розрахунку, підтверджену рахунками-фактурами.

Оскільки, відповідач безпідставно утримує об`єкт оренди та ухиляється від сплати належних позивачеві платежів, що завдає останньому майнових збитків, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3025382,28 грн. неустойки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як встановлено судом, під час розгляду даної справи, рішенням Господарського суду Київської області від 17.06.2026 року у справі №911/407/26 позов Приватного акціонерного товариства "Броварський меблевий комбінат" про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам - Трейд" з орендованого офісного приміщення, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, буд. 61 задоволено: вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам-Трейд» (код ЄДРПОУ 37202887) з орендованого приміщення, а саме: - нежитлового приміщення загальною площею 408,00 (чотириста вісім цілих) квадратних метрів на 1 (першому) поверсі в «Приміщенні цеху кухонних меблів №2»; - нежитлового приміщення загальною площею 670,7 (шістсот сімдесят цілих сім десятих) квадратних метрів на 1 (першому) поверсі «Склад техматеріалів з прибудовою №29»; - нежитлового виробничого приміщення загальною площею 3298,00 (три тисячі двісті дев`яносто вісім цілих) квадратних метрів на 1 (першому) поверсі в Цеху комплектації та складування готової продукції Інв. № Б/Н; - нежитлового приміщення загальною площею 183,3 (сто вісімдесят три цілих три десятих) квадратних метрів на 2 (другому) поверсі Цеху комплектації та складування готової продукції Інв. № Б/Н; - нежитлового складського приміщення загальною площею 55,00 (п`ятдесят п`ять цілих) квадратних метрів на 1-му (першому) поверсі Будівлі «Цеху кухонних меблів №2», що знаходяться за адресою: Київська обл., місто Бровари, вул. Олега Онікієнка, будинок 61.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. 5 ст. 75 ГПК України).

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч. 7 ст. 75 ГПК України).

Таким чином, обставини щодо того, що відповідач продовжує користуватися об`єктом оренди для здійснення власної підприємницької діяльності після закінчення строку Договору встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 17.06.2026 у справі №911/407/26 за позовом Приватного акціонерного товариства "Броварський меблевий комбінат" про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам - Трейд" з орендованого офісного приміщення, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, буд. 61.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом у процесі розгляду даної справи, відповідач не виконав свій обов`язок перед позивачем щодо повернення орендованого майна нежитлових приміщень згідно умов Договору. Позивач у своїй позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 3025382,28 грн. передбачену ч. 2 ст. 785 ЦК України за періоди користування відповідачем орендованим майном за Договором за період з 01 по 28 лютого 2026 року у розмірі 1502478,29 грн.; за період з 01 по 31 березня 2026 року у розмірі 1522903,99 грн. у відповідності до виконаних ним розрахунків.

Додатковою угодою №7 від 28.11.2025 року сторони внесли зміни до п. 10.2. договору та виклали його в наступній редакції: « 10.2. Строк оренди починається з моменту прийняття орендарем об`єкта оренди за актом №1 і закінчується « 31» грудня 2025 року».

Як встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 17.06.2026 у справі №911/407/26, станом на дату закінчення дії Договору, сторони не дійшли згоди про його продовження, а відтак, Договір вважається таким, що припинив свою дію з моменту закінчення строку, на який його було укладено. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам-Трейд», не скористалося своїм переважним правом, передбаченим п. 10.6 Договору на укладення нового Договору оренди на новий строк або на продовження строку оренди та не повідомило орендодавця про намір скористатися переважним правом, а тому, ПрАТ «Броварський меблевий комбінат» 22.01.2026 направив на адресу відповідача претензію № БМК 2201/Ю з вимогою про повернення із тимчасового оплачуваного користування об`єкту оренди.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

При цьому, для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна (правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 02.09.2014 у справі №3-85гс14, а також Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17).

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18).

В процесі розгляду справи, відповідачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б доводили відсутність його вини у неповерненні орендованих приміщень.

Враховуючи вищезазначені положення законодавства та встановлені судом обставини, у позивача виникло право на нарахування неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Розрахунок неустойки за періоди користування відповідачем орендованим майном, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення із відповідача неустойки за користування орендованим майном у вищевказані періоди у розмірі 3025382,28

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ-ТРЕЙД» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ-ТРЕЙД» (02100, м. Київ, вул. Будівельників, буд. 30, код ЄДРПОУ 37202887) на користь Приватного акціонерного товариства «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, буд. 61, код ЄДРПОУ 32499163) 3025382 (три мільйони двадцять п`ять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 28 коп. неустойки та 36304 (тридцять шість триста чотири) грн. 59 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата виготовлення повного рішення 16.10. 2026 року.

Суддя Д.Г. Заєць