Решение № 140652990, 12.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/111/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 Справа № 908/1836/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306

до відповідача Фізичної особи-підприємця Бєляєва Олексія Володимировича, АДРЕСА_1

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

установив

30.07.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр до відповідача Фізичної особи підприємця Бєляєва Олексія Володимировича про стягнення заборгованості за кредитним договором № 011/7663/154596 від 07.08.2013 у розмірі 12 096,32 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2026, справу № 908/1836/26 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 07.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1836/26. Присвоєно справі номер провадження 15/111/26, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Запропоновано відповідачу в строк до 09.09.2026 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання; позивачу запропоновано у строк до 24.09.2026 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк до 09.10.2026 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Ухвалою від 10.08.2026, за клопотанням позивача, в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, витребувано у Акціонерного товариства Райффайзен Банк: документальне підтвердження, щодо надання (видачі) кредитних коштів за договором № 011/7663/154596 від 07.08.2013, укладений Акціонерним товариством Райффайзен Банк та Фізичною особою-підприємцем Бєляєвим Олексієм Володимировичем, у тому числі: виписки за період з 07.08.2013 по 20.09.2019, меморіальні ордери, розрахункові документи та/або інші підтверджуючі документи щодо здійснення операції з надання кредиту (незалежно від форми - готівкою, безготівково, у вигляді оплати за товар чи послугу) та які підтверджують суму заборгованості на дату відступлення права вимоги.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Позов обґрунтовано умовами кредитного договору № 011/7663/154596 від 07.08.2013, приписами ст. ст. 512, 514, 516, 525, 598, 599, 610, 615, 625, 1054 ЦК України та мотивовано тим, що відповідачем не виконуються свої зобов`язання за кредитним договором та припинено повернення наданих йому кредитних коштів в строки, передбачені договором. Також позивач зазначив, що 20.09.2019 було укладено договір № 114/2-19-F, відповідно до якого АТ Райффайзен Банк відступило на користь ТОВ Вердикт Капітал права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №011/7663/154596. В подальшому, 29.11.2022 було укладено договір № 29-11/2022, відповідно до якого ТОВ Вердикт Капітал відступило на користь ТОВ Коллект Центр права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №011/7663/154596. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом становить 12096,32 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 7500,84 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 3994,79 грн, 123,91 грн 3% річних та 476,78 грн інфляційних збитків. Також, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.

25.08.2026 від Акціонерного товариства Райффайзен Банк листом № 81-15-9/14630-БТ надійшла інформація в електронному вигляді, а саме: виписка про рух котів по кредитному договору №011/7663/154596 від 07.08.2013 за період з 07.08.2013 по 20.09.2019 та розрахунок заборгованості.

Судом встановлено, що у відповідача Фізичної особи-підприємця Бєляєва Олексія Володимировича зареєстрований електронний кабінет відсутній.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача Фізичної особи-підприємця Бєляєва Олексія Володимировича є: АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ Укрпошта.

Згідно відповіді № 3108216 від 31.07.2026 щодо отримання інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості щодо адреси реєстрації Бєляєва Олексія Володимировича - відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У зв`язку із вказаним відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.08, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзиву, як у встановлений в ухвалі суду 10.08.2026 процесуальний строк для подачі відзиву, так і після отримання ухвали суду, відповідач не надав. Інших клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно із ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.

07.08.2013 між Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (кредитор за договором) та Фізичною особою-підприємцем Бєляєвим Олексієм Володимировичем (позичальник, відповідач у справі) був укладений кредитний договір № 011/7663/154596 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, Кредитор надає Позичальнику можливість використання кредитної лінії (надалі Кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), МФО 313827, (далі Рахунок) шляхом здійснення платежів в межах Поточного ліміту з Рахунку у разі відсутності (недостатності) на Рахунку грошових коштів.

Максимальний ліміт Кредиту за договором складає 100 000,00 (сто тисяч) гривень (далі Максимальний ліміт).

В межах Максимального ліміту встановлюється поточний ліміт Кредиту (далі Поточний ліміт).

На дату укладення договору Поточний ліміт Кредиту складає 10 000,00 (десять тисяч) гривень. В подальшому встановлюється та визначається відповідно до статті 3 договору.

Згідно із п. 1.2 договору, строк дії Кредиту - дня підписання договору страхування у відповідності до умов статті 4 договору (далі початок кредитування) по 07.08.2015 включно, далі Дата закінчення кредитування (може змінюватись в порядку, передбаченому договором).

За умовами п. 2.1 договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30% річних.

Для операцій зі здійснення Позичальником операцій по Рахунку щодо оплати товарів/робіт/послуг з використанням платіжної картки за рахунок Кредиту процентна ставка в період з дати здійснення такої операції по 10-те число місяця, наступного за Датою розрахунку процентних платежів для такої операції (далі - Пільговий період), розраховується на основі процентної ставки в розмірі 0% річних (п. 2.2 договору).

Нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по Кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє Пільговий період, за строк фактичного користування Кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 (чотири) робочі дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця: але не раніше 25 (двадцять п`ятого) числа кожного календарного місяця (Дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання Позичальником кредитних коштів, останній день строку користування Кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по Дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою Датою розрахунку процентних платежів, по Дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно. При простроченні погашення Кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування Кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов договору (п. 2.3 договору).

Згідно із п. 2.4 договору погашення процентів за Кредитом здійснюється шляхом договірного списання Кредитором коштів в необхідній сумі з Рахунку в Дату розрахунку процентних платежів, в тому числі за рахунок збільшення заборгованості за Кредитом понад суму Поточного ліміту. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів на Рахунок Позичальника. Позичальник погашає таку збільшену заборгованість за Кредитом відповідно до пункту 5.2 Договору.

Відповідно до п. 5.1 договору Позичальник зобов`язаний протягом дії Договору здійснювати Погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором, шляхом зарахування на Рахунок щомісячного обов`язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2 договору, та здійснити повне (остаточне) Погашення заборгованості не пізніше Дати закінчення кредитування. Під поняттям «Погашення заборгованості» Сторони розуміють повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені Договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків Кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням Позичальником умов Договору.

Пунктом 5.1 договору визначено, що Позичальник зобов`язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення Договору) Датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на Рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15 (п`ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за Кредитом на Дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами Кредитора. При цьому, залишок заборгованості за Кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного Позичальником щомісячного обов`язкового платежу попередніх періодів. В разу недостатності на Рахунку коштів, належних до сплати Позичальником Кредитору за договором в термін виконання зобов`язань Позичальника за договором, Позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за договором.

Згідно із п. 11.4 договору, до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 5 років.

Матеріалами справи підтверджується, що в період з 11.08.2013 по 13.11.2019 Кредитор надавав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку ФОП Бєляєва О.В. Протягом зазначеного періоду Кредит погашався відповідачем до 19.06.2019 (останній платіж здійснено Позичальником 19.06.2019 на суму 2400,00 грн).

20.09.2019 між Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-19-F, предметом якого (пункт 2.1) є передання (відступлення) відповідно до ст.ст. 512-519 ЦК України первісним кредитором новому кредиторові за плату, та приймання новим кредитором належних первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані в реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами (п. 2.4).

Згідно з п. 2.7, відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.

Відповідно до п. 2.8, у зв`язку з відступленням прав вимоги, в дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав первісного кредитора за договорами забезпечення.

Загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) складається із сукупності одиничних цін, що вказані у всіх підписаних сторонами реєстрах боржників (пункт 3.1).

Згідно долучених до матеріалів справи платіжних доручень № 2 від 20.09.2019 на суму 1265820,00 грн та № 1 від 13.11.2019 на суму 1399427,44 грн, ТОВ Вердикт Капітал на рахунок АТ Райффайзен Банк Аваль перераховано кошти на загальну суму 2665247,44 грн з призначенням платежу «оплата портфелю згідно договору №114/2-19-F від 20.09.2019».

29.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (новий кредитор) був укладений договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 29-11/2022.

Терміни, що вживаються у цьому договорі:

Договір позики (кредитний договір), за умовами цього договору, - це договір про надання позики (кредиту), що укладений боржником, у відповідності до якого боржнику надані грошові кошти в розмірі та на умовах, встановлених договором, а боржник зобов`язався повернути позику (кредит) та сплатити відсотки, а також додаткові угоди до цих договорів, інші договори та угоди, що укладалися з метою забезпечення виконання зобов`язання.

Права вимоги означає всі належні первісному кредитору права вимоги до боржника за договором позики (кредитним договором), включаючи всі права грошової вимоги, права, що забезпечують виконання зобов`язання боржника за кредитним договором, засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору, щодо отримання загальної суми заборгованості.

Дата відступлення (переходу) прав вимоги означає робочий день, в який права вимоги були відступлені (перейшли) від первісного кредитора до нового кредитора на підставі укладеного між ними акту приймання-передачі прав вимоги.

Згідно п. 2.1, за цим договором первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитним договорами),з урахуванням всіх змін та доповнень до них, надалі Основні договори, надалі Права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Права вимоги, що є предметом цього договору, належить первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення №114/2-19-F, укладеному 20.09.2019 між первісним кредитором та АТ Райффайзен Банк Аваль.

Згідно з п. 5.2, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

З моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги (п. 5.4).

29.11.2022 між сторонами цього договору підписано акт прийому-передачі реєстру боржників, згідно якого, на виконання умов договору № 29-11/2022 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 29.11.2022, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 12708. Загальна сума заборгованості складає 227 760 653,18 грн.

28.02.2023 сторонами цього договору підписана акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з яким зобов`язання Сторони 1 перед Стороною 2 за цим договором припинено повністю в сумі 15 214 406,31 грн, зобов`язання Сторони 2 перед Стороною 1 припинено частково в сумі 15 214 406,31 грн, залишок заборгованості ТОВ Вердикт Капітал (Сторона 2) перед Коллект Центр (Сторона 1) за договором № 11/01/23 про відступлення прав вимоги від 11.01.2023 становить 1 153 105,89 грн.

Додатковою угодою № 4/16 від 04.02.2025 до договору № 29-11/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.11.2022 сторонами внесено зміни до реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток 1 до договору).

Згідно із підписаного між сторонами витягу з Реєстру божників до договору (в редакції додаткової угоди № 4/16 від 04.02.2025), загальна сума заборгованості боржника Фізичної особи-підприємця Бєляєва Олексія Володимировича: 12 096,32 грн (7500,79 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 3994,79 грн заборгованість за нарахованими процентами та 600,69 грн відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно із ст. 625 ЦК України).

Відповідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За нормами ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України (тут і надалі в редакції до 28.08.2025, чинній на момент спірних правовідносин) кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як установлено судом, АТ Райффайзен Банк Аваль, на підставі заяви відповідача та кредитного договору № 011/7663/154596 від 07.08.2013, надавались відповідачу ФОП Бєляєву О.В в період з 11.08.2013 по 13.11.2019 кредитні кошти (з кредитним лімітом зі змінами до 21 600,00 грн). Відповідачем не здійснено повернення кредитних коштів у встановлений договором строк, сплата кредиту (тіла кредиту) та процентів відбувалася не у відповідності з умовами кредитного договору.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК Украйни, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Матеріалами справи та умовами договорів відступлення права вимоги, а також доказами виконання умов цих договорів підтверджується набуття позивачем прав вимоги за кредитним договором № 011/7663/154596 від 07.08.2013, який був укладений АТ Райффайзен Банк Аваль з відповідачем в обсязі та на умовах на момент переходу та отримання цих прав.

За твердженням позивача, заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) становить 7500,84 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги складає 3994,79 грн. При цьому, обґрунтування нарахування процентів та їх розрахунок позивач не надає.

Водночас, за даними АТ Райффайзен Банк (первісним кредитором) виписки про рух котів по кредитному договору №011/7663/154596 від 07.08.2013 за період з 07.08.2013 по 20.09.2019 та розрахунку заборгованості загальна заборгованість за кредитним договором станом на 13.11.2019 дорівнює 7593,14 грн, з яких: 7500,84 грн заборгованість за дозволеним овердрафтом та 92,30 грн заборгованість за відсотками (нарахованими виходячи з визначеної договором процентної ставки 30,0% річних за загальний період з 25.09.2013 по 13.11.2019).

Враховуючи наведене, станом на момент розгляду справи розмір простроченої заборгованості за тілом кредиту складає 7500,84 грн, а розмір заборгованості за відсотками суд визнає в сумі 92,30 грн, і саме в наведених сумах вимоги позивача суд задовольняє. В решті вимоги про стягнення 3902,49 грн заборгованості за відсотками суд відмовляє.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 07.08.2021 по 23.02.2022 у розмірі 123,91 грн, інфляційні втрати у розмірі 476,78 грн за період з 08.2021 по 02.2022.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексі інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки нарахування проведено за період до введення в Україні воєнного стану, 3% річних та інфляційні втрати у наведеному позивачем розмірі підлягають присудженню з відповідача.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач позовні вимоги обґрунтував частково.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував.

На підставі викладеного, суд визнав вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7500,84 грн заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та 92,30 грн заборгованості за відсотками, 3% річних у розмірі 123,91 грн, інфляційні втрати у розмірі 476,78 грн. В іншій частині позову суд відмовляє.

Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволеним вимогам.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат,необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження стягнення суми 9000,00 грн судових витрат позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між Адвокатським об`єднанням Лігал Ассістанс (Адвокатське об`єднання) та ТОВ Коллект Центр (Клієнт), предметом якого (пункт 1.1) є надання Адвокатським об`єднанням за дорученням Клієнта юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

За умовами п. п. 4.1, 4.5 договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору. Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги.

Між сторонами цього договору 01.06.2026 підписано заявку на надання юридичної допомоги № 1902, якою погоджено надання правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням по супроводу примусового стягнення заборгованості з ФОП Бєляєва Олексія Володимировича.

30.06.2026 між Адвокатським об`єднанням Лігал Ассістанс та ТОВ Коллект Центр підписано Витяг з акту № 23 про надання юридичної допомоги, згідно якого погоджено надання наступних правових послуг Адвокатським об`єднанням Клієнту у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ФОП Бєляєва О.В. надання усної консультації з вивченням документів: вартість одиниці виміру - 1500,00 грн, кількість - 2 години, ціна - 3000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду: вартість одиниці виміру - 3000,00 грн, кількість - 3 години, ціна - 6000,00 грн.

Опис послуг, їх вартість та ціна, що вказані в даному акті, відповідають опису послуг, вартості та ціні, що визначена в заявці.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited" проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п`ятої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус Адвокатського об`єднання Лігал Ассістанс, а відтак правова природа зазначених витрат ТОВ Коллект Центр є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Відносно відсутності доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу суд зауважує, що виходячи із положень пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у цій справі, витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволеним вимогам.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується сума 5649,51 грн витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бєляєва Олексія Володимировича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 44276926) заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в розмірі 7500,84 грн (сім тисяч п`ятсот гривень 84 коп.), заборгованість за відсотками в розмірі 92,30 грн (дев`яносто дві гривні 30 коп.), 3% річних у розмірі 123,91 грн (сто двадцять три гривні 91 коп.), інфляційні втрати у розмірі 476,78 грн (чотириста сімдесят шість гривень 78 коп.) Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бєляєва Олексія Володимировича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 44276926) витрати із сплати судового збору в розмірі 1803,46 грн (одна тисяча вісімсот три гривні 46 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6096,44 грн (шість тисяч дев`яносто шість гривень 44 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.10.2026.

Суддя І. С. Горохов