Постановление суда № 140652669, 15.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

15 жовтня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/1286/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

розглянувши заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГОЛД ЄВРО РЕСУРС"(м.Київ)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Данчук Світлани Миколаївни (м.Андрушівка Бердичівського району Житомирської області) заборгованості за заявкою на перевезення вантажу №03/03-02 від 03.02.2025 на суму 75000,00грн,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2026 до Господарського суду Житомирської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ЄВРО РЕСУРС"про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Данчук Світлани Миколаївни заборгованості за заявкою на перевезення вантажу №03/03-02 від 03.02.2025 на суму 75000,00грн.

Дослідивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї докази, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу з таких підстав.

За приписами ст.147 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до п.16 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Норми ч.1, 2 ст.154 ГПК України передбачають, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно із п.4 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у ч.1 ст.175 цього Кодексу.

Пунктом 6 ч.1 ст.175 ГПК України унормовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб`єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Процесуальний строк для постановлення ухвали про відмову у видачі судового наказу визначений у ч.6 ст.152 ГПК України та не може перевищувати десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви.

Відповідно до ч.4 ст.152 ГПК України суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованим на запит суду, Данчук Світлана Миколаївна на час звернення із заявою про видачу судового наказу не перебуває у статусі фізичної особи-підприємця (припинення діяльності фізичної особи-підприємця відбулося за власним рішенням, про що в ЄДРЮОФОПГФ міститься запис №2010350060001812736 від 26.05.2025).

Із заяви про видачу судового наказу слідує, що правовідносини між сторонами виникли на підставі заявки на перевезення вантажу №03/03-02 від 03.02.2025. Поряд з цим суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, що з 15.12.2017 до юрисдикції господарських судів за п.1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України віднесено спори, стороною в яких є фізична особа, котра на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

У той же час, суд зауважує, що у даному випадку заявник звернувся із заявою, яка розглядається в наказному провадженні, а не в порядку позовного провадження.

За приписами ч.2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв`язку із втратою нею статусу підприємця.

Як вказувалося вище, у п.16 ч.1 ст.20 та у ч.3 ст.147 Господарського процесуального кодексу України визначено суб`єктний склад учасників наказного провадження та унормовано, що боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.

Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника фізичну особу, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб`єктів господарювання, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.4 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд звертає увагу заявника, що його посилання на позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/8729/18 від 13.02.2019, є нерелевантним щодо наказного провадження, оскільки правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові 13.02.2019 у справі №910/8729/18 визначає правила предметної та суб`єктної юрисдикції стосовно справ позовного провадження. Суд зазначив, що спори за позовами до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус ФОП, якщо вони пов`язані з її колишньою підприємницькою діяльністю, мають розглядатися в порядку господарського судочинства (на підставі п.1 ч.1 ст.20 ГПК України).

В той же час, у даній справі, при визначенні предметної юрисдикції господарського суду, застосовується п.16 ч.1 статті 20 ГПК України, а не п.1 ч.1 статті 20 ГПК України.

Тобто, заявник помилково намагається застосувати зазначену вище правову позицію до правовідносин, що стосуються не позовного, а наказного провадження.

Суд констатує, що у господарському процесі наказне провадження має спеціальне правове регулювання, відмінне від правил розгляду спору за правилами позовного провадження, специфічну юридичну природу, що унеможливлює застосування висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №910/8729/18.

Окрім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 150, ч.2 ст.151, 152, 153, 154, ч.2 ст.232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ЄВРО РЕСУРС" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Данчук Світлани Миколаївни заборгованості за заявкою на перевезення вантажу №03/03-02 від 03.02.2025 на суму 75000,00грн.

Ухвала набрала законної сили 15.10.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Соловей Л.А.

друк.

1- у справу;

2- заявнику в Електронний кабінет.