Решение № 140652473, 16.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026Справа № 904/1856/26За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "УКРМЕТ", м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма 2", м. Дніпро

Про: стягнення 55 621,67грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Представники сторін : не викликались

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ «Фірма «УКРМЕТ» (позивач ) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Вторма 2» ( відповідач) про стягнення 55 621,67грн. ( в т.ч. : 49 200,45 грн. - основного боргу , 4 728,87 грн. пені , 363,94 грн. 3% річних , 1328,40 грн. інфляційних втрат) заборгованості за товар ,поставлений відповідно до умов договору купівлі-продажу №03/01/25 від 03.01.25р.

Ухвалою від 08.04.26р. (суддя ОСОБА_1 ) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.26р. №457 відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1856/26 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 01.07.26р. здійснено повторний автоматичний розподіл справи №904/1856/26 між суддями та визначено її до розгляду судді Васильєву О.Ю. 03.07.26р. справу прийнято до свого провадження суддею Васильєвим О.Ю.

ТОВ «Вторма 2» (відповідач) відзив на позов не надав, про розгляд справи був повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.25 р. між ТОВ «Фірма «УКРМЕТ» (постачальник) та ТОВ «Вторма 2» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 03/01/25, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставляти покупцю вторинну сировину, зокрема макулатуру, відходи поліетилену та стрейч-плівку, а покупець - приймати й оплачувати поставлений товар.

Згідно з п.4.2. ціна кожної партії товару визначається окремо у відповідному рахунку. Відповідно до п. 4.4. покупець здійснює оплату кожної партії товару окремо шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом трьох календарних днів із моменту передачі відповідної партії товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу макулатуру, що підтверджується видатковими накладними: № 126 від 03.11.25р. - на суму 12 334,00 грн.; № 123 від 15.11.25р. - на суму 12 320,00 грн.; № 130 від 24.11.25р. - на суму 4 538,75 грн.; № 135 від 24.11.25р. - на суму 2 801,70 грн.; № 132 від 29.11.25р. - на суму 12 538,00 грн.; № 137 від 13.12.25р. - на суму 11 988,00 грн. Загальна вартість поставленого товару становить 56 520,45 грн. На оплату поставленого товару позивач виставив відповідні рахунки на загальну суму 56 520,45 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплатив поставлений товар за рахунком № 83 від 15.11.25р. та видатковою накладною № 123 від 15.11.25р. у сумі 7 320,00 грн. ( що підтверджується платіжною інструкцією № 1881 від 08.12.25р.) Таким чином, з урахуванням здійсненої часткової оплати сума непогашеної заборгованості становить 49 200,45 грн. Наявність заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.25р.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інший строк оплати не встановлений договором або актами цивільного законодавства.

Досліджені судом докази підтверджують факт поставки товару позивачем та виникнення у відповідача обов`язку оплатити його вартість. Доказів повного погашення заборгованості в сумі 49 200,45 грн. матеріали справи не містять.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 49 200,45 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат суд зазначає таке. Відповідно до п. 5.1. договору за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтями 549, 611 ЦК України пеня є видом неустойки, що підлягає сплаті у разі порушення зобов`язання за наявності встановлених законом або договором підстав.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначені нарахування є передбаченими законом наслідками прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач заявив до стягнення 4 728,87 грн. - пені за період з 07.11.25р. по 01.04.26р., 363,94 грн. - 3% річних та 1 328,40 грн. - інфляційних втрат, посилаючись на прострочення відповідачем оплати поставленого товару.

Відповідач відзиву на позов або контррозрахунку не надав. Враховуючи вищевикладені обставини справи та приписи чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з урахуванням норм частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», п.8.23 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).

Ціна позову становить 55 621,67 грн. , отже, сума судового збору за подання даного позову через систему «Електронний суд» складала 2 662,40грн. (3 328,00грн. * 0,8).

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2338 від 02.04.26р. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 665,60 грн. (3328,00грн. 2 662,40грн.), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 662,40грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма 2» (49101, м. Дніпро, вул. М. Руденка, 53, код ЄДРПОУ 38361285) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «УКРМЕТ» (49000, м. Дніпро, вул. Міцкевіча, 15; код ЄДРПОУ 42697611): 49 200,45 грн. - основного боргу, 4 728,87 грн. - пені, 363,94 грн. 3% річних, 1 328,40 грн. - інфляційних втрат та 2 662,40грн. - витрат зі сплати судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст.240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 16.10.26р.

Відповідно до вимог ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.