Решение № 140652425, 13.10.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 жовтня 2026 рокуСправа № 903/347/24 (903/725/26)

за позовом: Галічевої Валентини Олександрівни, яка виконує повноваження ліквідатора Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман», смт Великий Любінь Львівської області

до відповідача 2: Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

про визнання недійсними договорів

в межах справи №903/347/24

за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»

до боржника: Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

про банкрутство

Суддя Микола Шум

Секретар с/з Ольга Харкевич

Учасники справи:

від позивача: арбітражний керуючий Галічева В. О.

від відповідача 1: Шип К. М.

кредитор у справі про банкрутство: ТОВ «Торговельне підприємство «Агрохім-Партнер» - Бонтлаб В. В.

встановив: ухвалою суду від 11.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (45665, Волинська обл., Луцький район, с.Баківці, вул.Перемоги, буд.8; код ЄДРПОУ 00729273).

Постановою суду від 30.10.2025 визнано банкрутом Державне підприємство "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (45665, Волинська обл., Луцький район, с.Баківці, вул.Перемоги, буд.8; код ЄДРПОУ 00729273), відкрито ліквідаційну процедуру Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (45665, Волинська обл., Луцький район, с.Баківці, вул.Перемоги, буд.8; код ЄДРПОУ 00729273), ліквідатором Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України призначено арбітражного керуючого Галічеву Валентину Олександрівну.

В позовній заяві Галічевої Валентини Олександрівни (вх.№01-52/818/26 від 31.07.2026), яка виконує повноваження ліквідатора Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» та до відповідача 2: Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, позивач просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду в межах провадження у справі про банкрутство № 903/347/24 у порядку, встановленому статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

2. Визнати недійсним з моменту укладення Договір поставки № 14/04/21 від 14.04.2021, укладений між Державним підприємством «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729273) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» (код ЄДРПОУ 31804036), разом з усіма додатковими угодами до нього (№ 1 від 21.04.2021, № 2 від 29.04.2021, № 3 від 25.06.2021, № 4 від 16.11.2021, № 5 від 01.12.2021, № 6 від 20.12.2021).

3. Визнати недійсним з моменту укладення Договір зберігання від 22.12.2021 б/н, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» (код ЄДРПОУ 31804036) (як поклажодавцем) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729273) (як зберігачем).

8. Судові витрати покласти на Відповідача-1 - ТОВ «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман».

Матеріали позовної заяви №903/347/24(903/725/26) розприділено судді Шуму М. С. 03.08.2026.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№01-52/818/26 від 31.07.2026), яка виконує повноваження ліквідатора Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» та до відповідача 2: Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про визнання правочинів недійними залишено без руху. Позивачу - Галічевій Валентині Олександрівні, яка виконує повноваження ліквідатора Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали запропоновано усунути недоліки позовної заяви та подати суду: докази доплати судового збору в сумі 1 996, 80 грн.

17.08.2026 ід позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків при подачі позовної заяви про визнання недійсними договорів.

На виконання ухвали Господарського суду Волинської обл. від 10.08.2026 №903/347/24 (№903/725/26) ліквідатор банкрута просить суд долучити до матеріалів позовної заяви докази доплати судового збору в сумі 1 996, 80 грн

Ухвалою суду від 20.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Здійснювати розгляд справи постановлено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 29 29.09.2026.

28.08.2026 о суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман».

Суд протокольною ухвалою приймає відзив та долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.09.2026 арбітражна керуюча Галічева В. О. просила суд позовні вимоги задоволити повністю з підстав, що зазначені у позовній заяві.

Представник кредитора ТОВ «Торговельне підприємство «Агрохім-Партнер» - Бонтлаб В. В. підтримав позицію ліквідатора та також просив суд задоволити позовні вимоги.

В свою чергу, представник відповідача у позові просив відмовити.

Суд 29.09.2026 оголошує перерву у судовому засіданні на стадії оголошення рішення до 13.10.2026.

13.10.2026 через Електронний суд надійшло клопотання відповідача 1 адвоката Стиранки М. Б. в якому представник зазначає, що станом на момент подання цього клопотання представник ТОВ «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» адвокат Стиранка Михайло Богданович не ознайомлений з матеріалами справи №903/347/24 (903/725/26), оскільки договір про надання правової допомоги укладений 12.10.2026.

Беручи до уваги викладене, з метою забезпечення права ТОВ «НВП «Гетьман» на професійну правничу допомогу та надання сторонам рівних можливостей для реалізації засад змагальності, адвокат просить суд відкласти розгляд справи №903/347/24 (903/725/26) на іншу дату та час.

В судовому засіданні 13.10.2026 в режимі відеоконференції взяла участь представниця ТОВ «НВП «Гетьман» адвокат Шип Катерина Михайлівна (клопотання про участь в судовому засіданні та документи на підтвердження її повноважень надійшли до суду 13.10.2026).

Адвокат відповідача 1 повідомила суд про незаперечення щодо оголошення рішення у справі.

Суд 13.10.2026 за участю ліквідатора банкрута, представника відповідача 1 та представника кредитора ТОВ «Торговельне підприємство «Агрохім-Партнер» проголосив вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову.

Обґрунтування позовних вимог Галічевої Валентини Олександрівни, яка виконує повноваження ліквідатора Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

14.04.2021 між Боржником (в особі колишнього директора ОСОБА_2 , як постачальник) та Відповідачем-1 (в особі генерального директора ОСОБА_3 , як покупець) укладено договір поставки № 14/04/21, за умовами якого Боржник зобов`язувався поставити 4 000 т кукурудзи врожаю 2021 року на загальну суму 20 059 160,00 грн.

До договору укладено ряд додаткових угод, а саме: додаткова угода № 1 від 21.04.2021; додаткова угода № 2 від 29.04.2021; додаткова угода № 3 від 25.06.2021; додаткова угода № 4 від 16.11.2021; додаткова угода № 5 від 01.12.2021; додаткова угода № 6 від 20.12.2021.

Додатковою угодою № 6 від 20.12.2021 істотно змінено умови договору: збільшено загальний обсяг товару до 6 269,83 т кукурудзи; збільшено ціну до 6 950,00 грн/т; загальна вартість поставки зафіксована в розмірі 43 575 340,00 грн; поставка обсягом 6 033,35 т мала відбутися до 30.04.2022.

Згідно з видатковою накладною № 104 від 30.12.2021 Боржник нібито відпустив Відповідачу-1 6 033,345 т кукурудзи на суму 41 931 801,62 грн (в т.ч. ПДВ 5 149 519,50 тис. грн).

Практично одночасно з поставкою - 22.12.2021 - між Відповідачем-1 (як поклажодавцем) та Боржником (як зберігачем) укладено договір зберігання б/н, за яким Боржник зобов`язався зберігати кукурудзу врожаю 2021 року, передану йому Поклажодавцем, до 31.12.2024.

На підставі Акту приймання-передачі № 30/1 від 30.12.2021 Боржник нібито прийняв на відповідальне зберігання кукурудзу в кількості 6 033,35 т вартістю 41 931 801,62 грн - тобто той самий обсяг та ту саму партію товару, яка того ж дня була відпущена Відповідачу-1 за видатковою накладною № 104.

Пунктом 3.1.2 договору зберігання встановлено плату за зберігання лише у розмірі 1 200,00 грн (тобто економічно необґрунтована та символічна сума за зберігання майна вартістю понад 41 млн грн). Пунктом 4.3 договору передбачено значну неустойку за прострочення повернення майна.

Протягом червня-вересня 2022 року на підставі актів зняття майна зі зберігання Боржник нібито повернув Поклажодавцю 2 890,003 т кукурудзи. Залишок у 3 143,347 т на суму 21 846 279,18 грн залишається у бухгалтерському обліку Боржника як кредиторська заборгованість перед Відповідачем-1.

15.11.2024 (тобто вже після відкриття 11.06.2024 провадження у справі про банкрутство та введення мораторію) Відповідач-1 нібито направив Боржнику вимогу про повернення кукурудзи із зазначенням орієнтовного строку повернення - 12.08.2025.

31.07.2025 Відповідач-1 звернувся до Господарського суду Волинської області із заявою (вх. № 01-81/3392/25) про визнання кредиторських вимог на загальну суму 76 005 566,40 грн (основний борг - 21 846 279,18 грн, неустойка - 51 994 144,45 грн, 3% річних та інфляційні втрати - 427 177,42 грн).

Ухвалою Господарського суду Волинської обл. від 28.04.2026 у справі 903/347/24 частково визнано кредиторські вимоги ТОВ «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» до ДП «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України - 21 846 279,18 грн

Фактичними обставинами на підтвердження недійсності правочинів ліквідатор зазначає:

Відсутність будь-яких первинних документів у Боржника:

- у Боржника відсутні складські книги за 2021 рік, які підтверджували б оприбуткування кукурудзи в кількості 6 033,35 т;

- у Боржника відсутні первинні документи щодо реалізації сільськогосподарської продукції у 2021 році;

- у бухгалтерському та складському обліку Боржника у 2022- 2024 та січні- серпні 2025 років не відображено зберігання кукурудзи у кількості 3 143,347 т, поклажодавцем якої мав би бути Відповідач-1;

- у ході інвентаризацій під час процедури банкрутства фактична наявність кукурудзи у кількості 3 143,347 т не встановлена;

- відсутні товарно-транспортні накладні на приймання кукурудзи на склад Боржника у 2021 році та на її зняття зі зберігання у 2022 році;

- відсутні записи в журналі вагаря щодо руху заявленого обсягу зерна.

Дані Акту планової виїзної ревізії Держаудитслужби Актом планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП ДГ «Перемога» від 05.09.2025 № 130307-22/23, складеним Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, встановлено (стор. 12- 13 Акту): «...до ревізії не надано складських книг та інших документів, що підтверджують оприбуткування у 2021 році кукурудзи в кількості 6033,35 т на склади ДП ДГ «Перемога», поклажодавцем якої є ТОВ «НВП «Гетьман». Також, до ревізії не надані та відсутні первинні документи щодо реалізації сільськогосподарської продукції у 2021 році. (...) Разом з тим, ДП ДГ «Перемога» кукурудзу у кількості 3143,347 т на 21 846 279,18 грн ТОВ «НВП «Гетьман» протягом 2022-2024 та січня серпня 2025 року не повернуто. (...) в ході ревізії, проведеною інвентаризацією не встановлено наявність кукурудзи у кількості 3143,347 т».

ДП ДГ «Перемога» є державним сільськогосподарським підприємством, безпосередньо підпорядкованим Національній академії аграрних наук України (НААН України). Статутний капітал становить 4 659 000,00 грн.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 73-2 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення правочинів), значним господарським зобов`язанням є зобов`язання, ринкова вартість майна або послуг якого становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності. Пункт 3.10 Статуту ДП ДГ «Перемога» дублює цю вимогу.

Правочини між Боржником та Відповідачем-1 з предметом на суму 43 575 340,00 грн (договір поставки з додатковими угодами) та 41 931 801,62 грн (договір зберігання із АПП) - багатократно перевищують вказаний 10-відсотковий поріг.

Жодних доказів отримання згоди (погодження) НААН України на вчинення цих значних господарських зобов`язань матеріали справи не містять - такої згода не існує.

Ліквідатор наголошує на економічній абсурдності оспорюваних правочинів та відсутність реального руху товару.

Логіка звичайного добросовісного цивільного обороту не передбачає ситуації, коли постачальник продає товар покупцю та в той же день приймає той самий товар на зберігання від того ж покупця.

Такі операції не мають жодної розумної економічної мети, окрім штучного створення на боржника кредиторських зобов`язань, які будуть використані у майбутньому, зокрема, для отримання переваг у процедурі банкрутства.

Арбітражний керуючий Галічева зазначає про технічну неможливість зберігання заявленого обсягу ДП ДГ «Перемога», яке ї є дослідним сільськогосподарським господарством з обмеженою складською інфраструктурою. Матеріали справи не містять доказів наявності у Боржника елеваторних або інших спеціалізованих потужностей, здатних забезпечити зберігання понад 6 000 тонн зерна кукурудзи протягом трьох років із збереженням якісних показників.

Показово, що для зберігання значно менших обсягів іншого зерна (озимий ріпак у кількості лише близько 132 т у 2024 році) Боржник змушений був укладати окремий договір складського зберігання з ТОВ «ЗАК-Сервіс» на елеваторі Несвіч (Волинська обл., Луцький р-н, с. Чаруків), що прямо констатовано в Акті ревізії Держаудитслужби (стор. 31- 32). Це додатково підтверджує неспроможність Боржника самостійно зберігати заявлений Відповідачем-1 обсяг кукурудзи.

Позивач повідомляє про відсутність доказів права власності Відповідача-1 на предмет договору зберігання

Незважаючи на прямі вимоги суду (ухвала від 23.09.2025 у справі №903/347/24) Відповідач 1 ані у процесі розгляду заяви про грошові вимоги, ані під час подальших численних засідань не надав жодних доказів наявності у нього права власності на 6 033,35 т кукурудзи станом на грудень 2021 року.

Ліквідатор переконує, що якщо Відповідач-1 фактично не володів кукурудзою у 2021 році, то не зрозуміло який предмет насправді був переданий на зберігання Боржнику за договором від 22.12.2021 і чи існував він взагалі.

Оригінали первинних документів за оспорюваними правочинами (договір поставки, додаткові угоди, видаткова накладна, договір зберігання, акт приймання передачі, акти зняття майна зі зберігання) 10.01.2024 вилучені працівниками Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2023 у рамках кримінального провадження № 12023000000001667 від 07.09.2023.

Наведене об`єктивно підтверджує обґрунтовані сумніви правоохоронних органів у правомірності зазначених операцій. Досудове розслідування у справі станом на сьогодні триває.

Правочин, вчинений на шкоду кредиторам, є фраудаторним правочином.

Такий правочин може бути визнаний недійсним на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України (принцип добросовісності) та частин 3, 6 статті 13 ЦК України (недопустимість зловживання правом).

Ця правова позиція є усталеною в судовій практиці Великої Палати та Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18 постанова Касаційного господарського суду ВС від 28.10.2021 у справі №911/1012/13; постанова Касаційного господарського суду ВС від 02.06.2021 у справі №904/7905/16; постанова Касаційного цивільного суду ВС від 24.07.2019 у справі №405/1820/17).

Ліквідатор банкрута також в позовній заяві стверджує про фіктивний характер правочинів.

Оспорювані правочини (договір поставки № 14/04/21 від 14.04.2021 з додатковими угодами, договір зберігання від 22.12.2021 є значними господарськими зобов`язаннями Боржника як державного підприємства. Їх укладення без обов`язкового погодження з НААН України (як органом, уповноваженим управляти майном ДП ДГ «Перемога») - є прямим порушенням статті 73-2 Господарського кодексу України та пункту 3.10 Статуту Боржника.

Наведене свідчить про перевищення колишнім керівником Боржника ОСОБА_2 господарської компетенції при укладенні цих правочинів, що є самостійною підставою для визнання їх недійсними у розумінні статей 203, 215 ЦК України у поєднанні зі спеціальними приписами Господарського кодексу України, Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та Закону України від 07.02.2002 № 3065-III «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».

Обґрунтування заперечень на позовну вимогу Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман»

Аналіз положень Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства НААН України в редакції від 12 червня 2020 року, зокрема пункту 3.10, дозволяє вважати твердження позивача про можливість укладення даним державним підприємством правочинів виключно з погодження НААН України голослівними а побудованими виключно на припущеннях, оскільки в даному пункті статуту чітко вказано про можливість підприємства самостійно вирішувати питання своєї господарської діяльності, в тому числі укладати правочини.

Жодним пунктом даного статуту не згадано та не розтлумачено такого поняття, як значні господарські зобов`язання, а саме на цей термін посилається позивач в мотивувальній частині позову.

Крім цього, ухвалою господарського суду Волинської області від 28 квітня 2026 у справі 903/347/24 частково задоволено Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» (вх.№01-81/3392/25) про визнання кредиторських вимог до Державного підприємства "Дослідне господарство Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на суму 76 005 566, 40 грн та взнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» до Державного підприємства "Дослідне господарство Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України в розмірі 6 056, 00 грн (судовий збір) - перша черга, 21 789 070, 10 грн (основна сума боргу) - четверта черга.

Вищенаведене вказує на те, що господарським судом вже надано оцінку договірним відносинам між відповідачами та встановлено факт дійсності та відповідності таких господарських відносин нормам закону. З огляду на правило встановлене нормою статті 75 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку має місце преюдиція, тобто обов`язковість обставин та фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили в іншій цивільній, господарській чи адміністративній справі, які не потрібно доводити знову.

Виходячи з наведеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні у справі докази, взявши до уваги доводи ліквідатора та відповідача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовуі з огляду на таке:

З фактичних обставин справи вбачається, що 14.04.2021 між Боржником (в особі колишнього директора ОСОБА_2 , як постачальник) та Відповідачем 1 (в особі генерального директора ОСОБА_3 , як покупець) укладено оспорюваний договір поставки №14/04/21, за умовами якого Боржник зобов`язувався поставити 4 000 т кукурудзи врожаю 2021 року на загальну суму 20 059 160,00 грн.

До договору укладено ряд додаткових угод, а саме:

додаткова угода № 1 від 21.04.2021;

додаткова угода № 2 від 29.04.2021;

додаткова угода № 3 від 25.06.2021;

додаткова угода № 4 від 16.11.2021;

додаткова угода № 5 від 01.12.2021;

додаткова угода № 6 від 20.12.2021.

Додатковою угодою № 6 від 20.12.2021 істотно змінено умови договору, а саме збільшено загальний обсяг товару до 6 269,83 т кукурудзи та відповідно збільшено ціну до 6 950,00 грн/т; загальна вартість поставки встановлено в розмірі 43 575 340,00 грн; поставка обсягом 6 033,35 т мала відбутися до 30.04.2022.

Згідно з видатковою накладною 104 від 30.12.2021 Боржник відпустив Відповідачу товар, а саме:1 6 033,345 т кукурудзи на суму 41 931 801,62 грн (в т.ч. ПДВ 5 149 519,50 тис. грн).

Водночас, через два дні після укдаження додаткової угоди №6 - 22.12.2021 між Відповідачем-1 (як поклажодавцем) та Боржником (як зберігачем) укладено оспорюваний договір зберігання б/н, за яким Боржник зобов`язався зберігати кукурудзу врожаю 2021 року, передану йому Поклажодавцем, до 31.12.2024.

На підставі Акту приймання-передачі №30/1 від 30.12.2021 Боржник прийняв на відповідальне зберігання кукурудзу в кількості 6 033,35 т вартістю 41 931 801,62 грн, тобто той самий обсяг та ту саму партію товару, яка того ж дня була відпущена Відповідачу-1 за видатковою накладною № 104.

Пунктом 3.1.2 договору зберігання встановлено плату за зберігання лише у розмірі 1 200,00 грн (тобто економічно необґрунтована та символічна сума за зберігання майна вартістю понад 41 млн грн). Пунктом 4.3 договору передбачено значну неустойку за прострочення повернення майна.

Протягом червня-вересня 2022 року на підставі актів зняття майна зі зберігання Боржник повернув Поклажодавцю 2 890,003 т кукурудзи. Залишок у 3 143,347 т на суму 21 846 279,18 грн залишається у бухгалтерському обліку Боржника як кредиторська заборгованість перед Відповідачем 1.

15.11.2024 (тобто вже після відкриття11.06.2024 провадження у справі про банкрутство та введення мораторію) Відповідач 1 направив Боржнику вимогу про повернення кукурудзи із зазначенням орієнтовного строку повернення - 12.08.2025.

31.07.2025 Відповідач-1 звернувся до Господарського суду Волинської області із заявою (вх. № 01-81/3392/25) про визнання кредиторських вимог на загальну суму 76 005 566,40 грн (основний борг 21 846 279,18 грн, неустойка 51 994 144,45 грн, 3% річних та інфляційні втрати 427 177,42 грн).

Ухвалою Господарського суду Волинської обл. від 28.04.2026 у справі 903/347/24 частково визнано кредиторські вимоги ТОВ «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» до ДП «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 21 846 279,18 грн.

Ліквідатор банкрута стверджує про фраудаторний характер правочинів, а також вказує на наявність ознак фіктивності правочинів.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що інститут визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів.

Стаття 42 КУзПБ визначає спеціальні підстави для заявлення вимог про визнання недійсними правочинів за участю боржника, вчинених ним після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

Однак згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду викладеною, зокрема, в постановах від 28.10.2021 у справі №911/1012/13, від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, укладення боржником договору поза межами відповідного "підозрілого періоду" (одного або трьох років, що передували відкриттю справи про банкрутства), визначеного статтею 42 КУзПБ, не виключає можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів.

Так, однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, й це передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності з огляду на презумпцію фраудаторності правочину, вчиненого боржником на шкоду кредиторам.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 навела такі висновки.

Фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

У Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є "вживанням права на зло". За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.

Договір, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатним, так і безоплатним.

За конкретних обставин справи судом встановлено про те, що ліквідатор ДП «Перемога» під час здійснення своїх повноважень провела Аналіз господарсько-фінансової діяльності ДП ДГ «Перемога» за 2021- 2023 роки, а також інвентаризації у 2024 та 2025 роках.

За результатами цих дій встановлено (аналіз наявний в матеріалах справи про банкрутство №903/347/24):

- у Боржника відсутні складські книги за 2021 рік, які підтверджували б оприбуткування кукурудзи в кількості 6 033,35 т;

- у бухгалтерському та складському обліку Боржника у 2022- 2024 та січні-серпні 2025 років не відображено зберігання кукурудзи у кількості 3 143,347 т, поклажодавцем якої мав би бути Відповідач 1;

- у ході інвентаризацій під час процедури банкрутства фактична наявність кукурудзи у кількості 3 143,347 т не встановлена;

- відсутні записи в журналі вагаря щодо руху заявленого обсягу зерна.

Актом планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП ДГ «Перемога» від 05.09.2025 № 130307-22/23, складеним Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, встановлено (стор. 12- 13 Акту):

«...до ревізії не надано складських книг та інших документів, що підтверджують оприбуткування у 2021 році кукурудзи в кількості 6033,35 т на склади ДП ДГ «Перемога», поклажодавцем якої є ТОВ «НВП «Гетьман». Також, до ревізії не надані та відсутні первинні документи щодо реалізації сільськогосподарської продукції у 2021 році. (...) Разом з тим, ДП ДГ «Перемога» кукурудзу у кількості 3143,347 т на 21 846 279,18 грн ТОВ «НВП «Гетьман» протягом 2022-2024 та січня-серпня 2025 року не повернуто. (...) в ході ревізії, проведеною інвентаризацією не встановлено наявність кукурудзи у кількості 3143,347 т».

Одночасно, суд зазначає, що в межах розгляду заяви відповідача 1 з грошовими вимогами до боржника судом витребовувалися та досліджувалися оригінали первинних документів до оспорюваних правочинів, які повернуто на адресу Головного слідчого управління Національної поліції України.

ДП ДГ «Перемога» є державним сільськогосподарським підприємством, безпосередньо підпорядкованим Національній академії аграрних наук України (НААН України).

Статутний капітал підприємства становить 4 659 000,00 грн.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 73-2 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення правочинів) значним господарським зобов`язанням є зобов`язання, ринкова вартість майна або послуг якого становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності. Пункт 3.10 Статуту ДП ДГ «Перемога» дублює таку норму.

Правочини між Боржником та Відповідачем 1 з предметом на суму 43 575 340,00 грн (договір поставки з додатковими угодами) та 41 931 801,62 грн (договір зберігання із АПП) - багатократно перевищують вказаний 10-відсотковий поріг.

Актом ревізії Держаудитслужби також констатовано, що «ДП ДГ «Перемога» в порушення ч. 1, 2, 4 ст. 73-2 Господарського кодексу України (чинного на момент взяття зобов`язань) та п. 3.10 Статуту у досліджуваному періоді брались значні господарські зобов`язання без погодження з Національною академією аграрних наук України, зокрема із ТОВ «НВП «Гетьман»».

Жодних доказів отримання згоди (погодження) НААН України на вчинення цих значних господарських зобов`язань матеріали справи не містять.

Суд погоджується із твердженням ліквідатора банкрута про те, що аналіз оспорюваних правочинів свідчить про відсутність будь-якої розумної господарсько-економічної мети:

30.12.2021 Боржник відпустив Відповідачу-1 6 033,345 т кукурудзи на суму 41 931 801,62 грн за видатковою накладною № 104;

того ж самого дня - 30.12.2021 складено Акт приймання-передачі №30/1, за яким той самий обсяг тієї самої партії (6 033,35 т на ту ж суму 41 931 801,62 грн переданий назад на зберігання Боржнику за договором зберігання від 22.12.2021, укладеним лише за 8 днів до цього між тими ж самими сторонами;

плата за зберігання за договором становить лише 1 200,00 грн, тобто мізерна сума за 3 роки зберігання майна вартістю понад 41 млн грн, що суперечить будь-якому розумному ринковому змісту.

Фактично мала місце ситуація, коли товар не змінював свого місцезнаходження, не був переданий покупцю, не перевозився з одного об`єкта на інший, що ставить під сумів реальний рух товарів, натомість створює паперовий документообіг.

Логіка звичайного добросовісного цивільного обороту не передбачає ситуації, коли постачальник продає дороговартісний товар покупцю та в той же день приймає той самий товар на зберігання від того ж покупця за мінімальну суму.

Такі операції не мають жодної розумної економічної мети, окрім штучного створення кредиторських зобов`язань, які можуть бути використані у майбутньому, зокрема, для отримання переваг у процедурі банкрутства.

Суд також не може залишити поза увагою ту обставину, що ДП ДГ «Перемога» є дослідним сільськогосподарським господарством з обмеженою складською інфраструктурою. Матеріали справи не містять доказів наявності у Боржника елеваторних або інших спеціалізованих потужностей, здатних забезпечити зберігання понад 6 000 тонн зерна кукурудзи протягом трьох років із збереженням якісних показників.

До прикладу, ліквідатор зазначає, що для зберігання значно менших обсягів іншого зерна (озимий ріпак у кількості лише близько 132 т у 2024 році) Боржник змушений був укладатиокремий договір складського зберігання з ТОВ «ЗАК-Сервіс» на елеваторі Несвіч (Волинська обл., Луцький р-н, с. Чаруків), що прямо констатовано в Акті ревізії Держаудитслужби (стор. 31- 32).

Це додатково підтверджує неспроможність Боржника самостійно зберігати заявлений Відповідачем 1 обсяг кукурудзи.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 24.11.2021 № 905/2030/19 (905/2445/19) виснував:

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

Насамперед це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Безумовно, визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Отже, кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника.

Більш того, слід звернути увагу, що частина третя статті 12 КУзПБ зобов`язує арбітражного керуючого під час реалізації своїх прав та обов`язків діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Судова палата вважає, що, проаналізувавши документи та фактичні обставини ще на стадії розпорядження майном або у процедурі ліквідації арбітражний керуючий зобов`язаний самостійно визначитися з наявністю підстав для подання заяви (позову) про визнання недійсними правочинів боржника для збільшення ліквідаційної маси, відновлення порушених прав кредиторів і погашення їх вимог.

Наведене є свідченням, що подання заяв про визнання недійсними правочинів боржника в разі встановлення арбітражним керуючим наявності фраудаторних правочинів боржника, вчинених у підозрілий період, - це обов`язок арбітражного керуючого, який спрямований на виявлення та повернення майна боржника у справі про банкрутство, та свідченням безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. У випадку відсутності підстав для ствердження, що правочини боржника, укладені у підозрілий період, є фраудаторними, ліквідатор зазначає про таку відсутність у своєму остаточному звіті. Невиконання зазначеного обов`язку є підставою для відмови господарським судом у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, що узгоджується з положеннями частини четвертої статті 65 КУзПБ.

Обов`язок ліквідатора здійснити повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника (частина перша статті 65 КУзПБ), кореспондується з правовою презумпцією сумнівності правочинів при дослідженні угод боржника у справі про банкрутство. Поняття правової презумпції сумнівності правочинів при дослідженні угод боржника розкрито у правових висновках Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17).

Верховний Суд в цій постанові зазначив, що межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.

Відповідач1 повівся економічно нетипово для добросовісного власника майна вартістю понад 21 млн грн, зокрема:

- не пред`являв жодних вимог щодо повернення 3 143,347 т кукурудзи протягом 2022, 2023 років, тобто понад 2 роки, незважаючи на дію договору;

- пред`явив вимогу лише 15.11.2024, тобто вже після відкриття справи про банкрутство (11.06.2024) та введення мораторію;

- у вимозі зазначено «орієнтовний строк повернення 12.08.2025», тобто ще майже рік чекати на своє власне майно;

- заяву про визнання грошових вимог подано лише 31.07.2025, тобто більш ніж через рік після офіційного оголошення про відкриття справи про банкрутство (13.06.2024).

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".

Підсумовуючи наведене, слід дійти висновків про те, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлені судом обставини, позивачем доведено належними допустимими та більш вірогідними доказами підстави для визнання договорів недійсними у зв`язку із невідповідністю загальним засадам цивільного права.

Верховний Суд в постановах від 11.04.2018 № 910/11715/17, від 08.08.2018 № 20/1144/17, від 21.08.2018 №910/11565/17, від 26.02.2019 №925/1453/16 виходить з того, що "фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним" (постанова ВС від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18).

Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом).

Фраудаторність правочинів в межах справи про банкрутства ДП ДГ «Перемога» обґрунтовано також тією обставино, що 31.07.2025 через Електронний суд надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» (вх.№01-81/3392/25) про визнання кредиторських вимог до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на суму 76 005 566, 40 грн.

В межах розгляду заяви з грошовими вимогами 30.12.2025 на адресу суду від Головного слідчого управління Національної поліції України із супровідним листом від 29.12.2025 на виконання вимог ухвали суду від 25.11.2025 надійшли оригінали витребуваних документів для огляду в судовому засіданні, а саме:

- договір поставки №14/04/21 від 14.04.2021, що укладений між Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (покупець) з додатковими угодами до нього, а саме додаткові угоди №1 від 21.04.2021, додаткові угоди №2 від 29.04.2025, додаткова угода №3 від 25.06.2021, додаткові угоди №4 від 16.11.2021, додаткова угода №5 від 01.12.2021; додаткова угода №6 від 20.12.2021;

- Видаткова накладна №104 від 30.12.2021 до договору поставки №14/04/21 від 14.04.2021 на суму 41 931 801, 62 грн за товар кукурудзу;

- договір зберігання від 22.12.2021, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (поклажодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (зберігач);

- Акт приймання-передачі №30/1 на відповідальне зберігання згідно з договором від 22.12.2021, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (поклажодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (зберігач) про те, що зберігач прийняв, а поклажодавець прийняв на відповідальне зберігання кукурудзу з якісними вимогами: вологість - не більше 14%, сміттєва домішка - не більше 2,0%, зернова домішка - не більше 10,0%, з них битих не більше 5,0%, пошкоджених - не більше 5,0% в кількості 6 033, 35 тон на суму з ПДВ 41 931 801, 62 грн.;

- Акт зняття майна зі зберігання від 01.06.2022, що підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (поклажодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (зберігач) про повернення зберігачем поклажодавцю кукурудзи врожаю 2021 року вагою 249, 65 тон;

- Акт зняття майна зі зберігання від 02.09.2022, що підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (поклажодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (зберігач) про повернення зберігачем поклажодавцю кукурудзи врожаю 2021 року вагою 293, 682 тон;

- Акт зняття майна зі зберігання від 12.08.2022, що підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (поклажодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (зберігач) про повернення зберігачем поклажодавцю кукурудзи врожаю 2021 року вагою 289 тон;

- Акт зняття майна зі зберігання від 17.08.2022, що підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (поклажодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (зберігач) про повернення зберігачем поклажодавцю кукурудзи врожаю 2021 року вагою 287, 95 тон;

- Акт зняття майна зі зберігання від 19.08.2022, що підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (поклажодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (зберігач) про повернення зберігачем поклажодавцю кукурудзи врожаю 2021 року вагою 293, 05 тон;

- Акт зняття майна зі зберігання від 24.08.2022, що підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (поклажодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (зберігач) про повернення зберігачем поклажодавцю кукурудзи врожаю 2021 року вагою 299,5 тон;

- Акт зняття майна зі зберігання від 26.08.2022, що підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (поклажодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (зберігач) про повернення зберігачем поклажодавцю кукурудзи врожаю 2021 року вагою 297,6 тон;

- Акт зняття майна зі зберігання від 29.08.2022, що підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (поклажодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (зберігач) про повернення зберігачем поклажодавцю кукурудзи врожаю 2021 року вагою 296, 25 тон;

- Акт зняття майна зі зберігання від 30.08.2022, що підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (поклажодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (зберігач) про повернення зберігачем поклажодавцю кукурудзи врожаю 2021 року вагою 299, 55 тон;

- Акт зняття майна зі зберігання від 30.08.2022, що підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Гетьман" в особі Генерального директора Леньо А.Р. (поклажодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «ПЕРЕМОГА» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», в особі директора Лавейкіна М.І. (зберігач) про повернення зберігачем поклажодавцю кукурудзи врожаю 2021 року вагою 292, 00 тон.

Суд з огляду на наявність оригіналів зазначених документів ухвалою від 28.04.2026. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» (вх.№01-81/3392/25) про визнання кредиторських вимог до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на суму 76 005 566, 40 грн задоволив частково. Визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України в розмірі 6 056, 00 грн (судовий збір) - перша черга; 21 789 070, 10 грн (основна сума боргу) - четверта черга. В задоволенні решти грошових вимог на суму 54 210 440, 30 грн відмовив.

Одночасно, суд в мотивувальній частині ухвали виснував, що ні боржник (до винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом), ні розпорядник майна, ні ліквідатор протягом усього часу розгляду заяви з грошовими вимогами до ДП «Перемоги» не заявили до суду позовні вимоги про визнання правочинів, що укладені з ТОВ «НВК» Гетьман недійсними в силу їх фраудаторності чи фіктивності. Суд не знайшов підстав вважати договір нікчемним.

Натомість, в межах розгляду позовної заяви ліквідатора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» суд встановлено більш вірогідну сукупність обставин, якими обґрунтовано фраудаторності договорів поставки від 14.04.2021 та зберігання від 22.12.2021.

Заперечення відповідача 1 спростовані встановленими обставинами справи, доводи відповідача 1 зводяться до переоцінки фактичних обставин справи щодо яких судом висловлено свою позицію.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 63 КУзПБ, ст. ст. 129, 232, 237, 238, 241 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву задоволити повністю.

2. Визнати недійсним Договір поставки № 14/04/21 від 14.04.2021, укладений між Державним підприємством «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729273) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» (код ЄДРПОУ 31804036), разом з усіма додатковими угодами до нього (№ 1 від 21.04.2021, № 2 від 29.04.2021, № 3 від 25.06.2021, № 4 від 16.11.2021, № 5 від 01.12.2021, № 6 від 20.12.2021).

3. Визнати недійсним з моменту укладення Договір зберігання від 22.12.2021 б/н, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» (код ЄДРПОУ 31804036) (як поклажодавцем) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729273) (як зберігачем).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» (код ЄДРПОУ 31804036, вулиця Львівська 176, селище Великий Любінь, Городоцький район, Львівська область, 81555) на користь ліквідатора Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (45665, Волинська обл., Луцький район, с.Баківці, вул.Перемоги, буд.8; код ЄДРПОУ 00729273) арбітражного керуючого Галічевої Валентини Олександрівни (свідоцтво арбітражного керуючого №37 від 18.02.2013, ліцензія арбітражного керуючого №АД077582 від 05.11.2012, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 5 324, 80 грн в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення

складено 16.10.2026

Суддя Микола ШУМ