Постановление суда № 140651922, 12.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/696/26

Єдиний унікальний № 742/5449/26

У Х В А Л А

12 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , провівши підготовче судове засідання матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026270000000306 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Ладан Прилуцького району Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Прилуцького міськрайонного суду перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28-1 КК України.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01.10.2026 кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28-1 КК України, призначено до підготовчого судового засідання на 12.10.2026.

В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження протии призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.

Крім того, прокурор підтримав письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів з альтернативою внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 266 240 грн.

Своє клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовує тим, що на даний час кримінальне провадження знаходиться на розгляді в суді, а ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 не зменшились та існують на теперішній час, тож виникла необхідність у продовженні раніше обраного запобіжного заходу. Так, ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18.08.2026 до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.10.2026. На даний час кримінальне провадження не розглянуто, тому виникла необхідність продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На даний час існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Так, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обгрунтовується тим, що обвинувачений, достовірно усвідомлюючи, що своїми діями спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у результаті якої настала смерть людини, будучи повідомленим про підозру у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, усвідомлює можливість призначення йому такого покарання у разі визнання винуватим, а тому всіма можливими способами намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності за інкриміноване діяння у тому числі шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, в Україні у зв`язку з широкомаштабною збройною агресією російської федерації триває воєнний стан. Відтак, залишаючись без запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений, з м етою уникнення від кримінальної відповідальності за тяжкий злочин, матиме змогу залишити місце свого проживання та виїхати на непідконтрольну Україні територію. Ризик незаконно впливати на потерпілу та свідків в даному кримінальному провадженні обгрунтовується тим, що у разі застосування будь якого іншого запобіжного заходу ОСОБА_5 матиме змогу фізично та психологічно впливати на них шляхом умовлянь, підкупу, залякування чи погроз, з метою зміни їх показань на його користь, для уникнення або пом`якшення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, або схилити до відмови від дачі показань. Також обвинувачений матиме змогу відшукати інших сідків, на яких, шляхом здійснення підкупу, погроз або умовлянь здійснюватиме вплив з метою надання ними неправдивих показань. Наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м`який.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо вказаного клопотання не заперечував. При цьому вказав, що обвинувачений частково відшкодував завдану потерпілій кримінальним правопорушенням шкоду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу поклався на розсуд суду. Вказав, що ризики наведені прокурором жодними доказами не підтверджені. Підтвердив, що дійсно на даний час обвинувачений частково відшкодував потерпілій завдану шкоду.

Обвинувачений позицію захисника підтримав.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали кримінального провадження та клопотання про продовження запобіжних заходів, приходить до наступного висновку.

Під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1- 4 ч.3 ст.314 КПК України.

Питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, з`ясовано.

На підставі наведеного, суд вважає достатніми підстави для призначення данного кримінального провадження до судового розгляду.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Ризик-це ймовірність того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків.

Особливість запобіжних заходів полягає у тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що обвинувачений зможе спробувати ухилитися від відповідальності, існує завжди.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18.08.2026, яка залишена без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 01.09.2026, ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15.10.2026.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує характер висунутого ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, а також тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, та всі наявні в матеріалах провадження дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про доведеність прокурором того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків.

Крім того, суд враховує, що на час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою, кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді, судовий розгляд ще не розпочався, потерпіла та свідки у провадженні не допитані, докази жодної зі сторін не досліджені, отже, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, з урахуванням встановлених у кримінальному провадженні обставин, має місце існування ризиків, передбачених п.п. 1,3ч.1 ст.177 КПК України, які не відпали і продовжують існувати.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України , тому з метою запобігання встановлених ризиків та для досягнення дієвості кримінального провадження, дію запобіжного заходу необхідно продовжити.

Судом розглянута можливість застосування не лише такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а і всіх інших, більш м`яких, визначених ст. 176 КПК України, проте, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не забезпечать на даний час належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не зможуть запобігти вказаним ризикам. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Суд враховує, що у відповідності до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практиці Європейського Суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим, суд звертає увагу, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не позбавляє права обвинуваченого або ж його захисника порушувати питання про зміну обраного йому запобіжного заходу за умови надання відповідних аргументів чи доказів, які не були враховані судом при прийнятті рішення.

З огляду на характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 та враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає, що визначений відповідною ухвалою слідчого судді розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є співмірним з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314-316 КПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області на:

14 год 00 хв. 21 жовтня 2026 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, до 10 грудня 2026 року, включно, з розміром застави та обов`язками, визначеними ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 серпня 2026 року.

Копію ухвали вручити учасникам справи та направити Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор», для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_7