Постановление суда № 140651555, 15.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3415/20

Провадження № 2-з/522/482/26

УХВАЛА

15 жовтня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання - Головей-Станіславчук К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Суворової Ю.І., про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист порушеного права шляхом визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014/0054/74/66674 від 06 жовтня 2006 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист порушеного права шляхом визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014/0054/74/66674 від 06 жовтня 2006 року.

10.08.2026 на адресу Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника ОСОБА_1 - адвоката Суворової Ю.І. надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Заявник просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.03.2020 у справі № 522/3415/20, шляхом зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням суду від 15.03.2021 у задоволенні позову відмовлено, рішення набрало законної сили та не оскаржувалося, однак питання про скасування заходів забезпечення позову не вирішено. Зазначає, що після смерті відповідача ОСОБА_2 прийняла спадщину, проте наявність арешту перешкоджає оформленню спадкових прав та розпорядженню нерухомим майном. Вважає, що у зв`язку із закінченням розгляду справи та відмовою у задоволенні позову підстави для подальшого застосування заходів забезпечення позову відсутні.

У судове засідання 05.10.2026 сторони не з`явились, повідомлялись належним чином та своєчасно. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Суворової Ю.І. надійшла заява про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову за її відсутності, в які заяву підтримала та просила задовольнити.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав проголошення судового рішення до 15.10.2026.

Вирішуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1-2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Із заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.03.2020 у справі № 522/3415/20 звернулась адвокат Суворова Юлія Іванівна в інтересах ОСОБА_1 .

Учасниками справи № 522/3415/20 є позивач Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не брала участі у справі № 522/3415/20 ні в якості сторони, ні в якості іншого учасника справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Чинний Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає можливості скасування заходів забезпечення позову за клопотанням осіб, які не є учасниками справи, навіть якщо вони вважають себе власниками майна, щодо яких застосовані заходи забезпечення позову.

У постанові від 05 червня 2024 року у справі № 727/3071/23 Верховний Суд висловив таку правову позицію: питання, пов`язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.

Водночас за приписами частини першої статті 158 ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 753/12741/17 (провадження № 61-15806св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 607/15533/17 (провадження № 61-43809св18), від 06 травня 2020 року у справі № 756/8156/18 (провадження № 61-48774св18), від 19 листопада 2020 року у справі № 759/3883/17 (провадження № 61-21905св19), від 27 січня 2021 року у справі № 757/9023/18-ц (провадження № 61-14051св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 641/1271/19-ц (провадження № 61-5579св20), від 25 травня 2023 року у справі № 334/1250/22 (провадження № 61-12728св22).

З огляду на викладене, з урахуванням положень частини першої статті 158 ЦПК України, для особи, яка не є учасником справи чинним законодавством передбачено інший спосіб судового захисту, а саме звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна.

Враховуючи, що заявник не є учасником справи та ним обрано невірний спосіб захисту права, заява про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , подана у справі №522/3415/20, не підлягає задоволенню.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суду надано право скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Частиною 1 чт. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. Рішення у справі «Беєлер проти Італії, № 33202/96, п. 107).

Вимоги законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (див. рішення у справі «Ентрік проти Франції» від 22 вересня 1994 року.

У рішенні «Андрій Руденко проти України», заява № 35041/05, рішення від 21.12.2010, Європейський суд з прав людини зазначив: втручання у право на мирне володіння майном є сумісним з вимогами ст. 1 Першого протоколу, коли воно законне і не свавільне (див. рішення у справі «Ятрідіс проти Греції», № 31107/96, п. 58).

Отже, суду слід встановити чи існує станом на сьогоднішній день законна мета втручання у право на мирне володіння нерухомим майном, щодо якого застосовані заходи забезпечення позову у справі №522/3415/20, та чи є таке втручання пропорційним.

З матеріалів справи вбачається, що у справі №522/3415/20 Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з позовом до до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист порушеного права шляхом визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014/0054/74/66674 від 06 жовтня 2006 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2020 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.03.2020 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.03.2021 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист порушеного права шляхом визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014/0054/74/66674 від 06 жовтня 2006 року відмовлено. Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у редакції, чинній станом на момент постановлення зазначеної ухвали від 30.03.2020, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, згідно законодавства, чинного на момент постановлення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2010, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільний справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у редакції, чинній станом на сьогоднішній день, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Враховуючи те, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.03.2021 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист порушеного права шляхом визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014/0054/74/66674 від 06 жовтня 2006 року відмовлено, рішення суду набрало законної сили, станом на сьогоднішній день відсутня необхідність попередження потенційних труднощів виконання ймовірного рішення суду у справі та охорони матеріально-правових інтересів позивача.

Тобто станом на сьогоднішній день відсутня законна мета продовження дії заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.03.2020 у справі № 522/3415/20.

За таких обставин, наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.03.2020, за ініціативою суду.

Керуючись ст.ст.2,4,5,158,258,260,353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Суворової Ю.І., про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист порушеного права шляхом визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014/0054/74/66674 від 06 жовтня 2006 року- відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2020 року у справі № 522/3415/20, за ініціативою суду.

Скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Юлія ЧОРНУХА