Решение № 140651124, 15.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3259/26

Провадження № 2-о/466/195/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 м.Львів

Шевченківський районний суд м.Львова в складі:

Головуючої судді Торської І.В.,

присяжних Бичишин Е.І., Романюк Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Гавдульського Р.І.

представника заявника Ревойт-Верес Х.М.,

представника заінтересованої особи Давидова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за поданням Виконавчого комітету Львівської міської ради, в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про призначення опікуна недієздатній фізичній особі, -

встановив:

14.04.2026 Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із поданням в порядку окремого провадження, в якому просить ухвалити рішення, яким призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном недієздатної фізичної особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своєї заяви зазначає, що згідно із рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 12.12.2025 року ОСОБА_1 визнано недієздатним. Після набрання законної сили судовим рішенням до органу опіки та піклування звернувся ОСОБА_2 із заявою про надання висновку опікунської ради щодо можливості призначення його опікуном над ОСОБА_1 . 01.04.2026 опікунською радою при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради рекомендовано скерувати подання про призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатній фізичній особі ОСОБА_1 . З додатково досліджених опікунською радою матеріалів встановлено, що ОСОБА_2 може опікуватися ОСОБА_1 , а тому просять суд призначити ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 15.04.2026 прийнято подання до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження.

24.09.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова замінено Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на Виконавчий комітет Львівської міської ради.

В судовому засіданні представник заявника подання підтримав, просив таке задоволити.

ОСОБА_2 та його захисник Давидов О.А. у судовому засіданні проти задоволення подання не заперечували. Зокрема, зазначили, що ОСОБА_2 є єдиним близьким родичем, який виявив готовність виконувати обов`язки опікуна та має можливість забезпечити належний догляд. При цьому донька ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_2 , має інвалідність, а сестра останнього проживає в іншому місті, що ускладнює можливість здійснення нею відповідного догляду.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 12.12.2025 заяву ОСОБА_2 задоволено частково, ОСОБА_1 визнано недієздатним. У задоволенні вимоги про призначення опікуном недієздатного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовлено. Строк дії рішення визначено тривалістю два роки з моменту набрання рішенням законної сили.

ОСОБА_2 є онуком ОСОБА_4 , що підтверджується витягом із сімейної книги.

На підставі звернення ОСОБА_2 щодо видачі подання про можливість призначення його опікуном ОСОБА_1 , опікунською радою при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради з питань забезпечення прав повнолітніх недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які потребують опіки та піклування, вирішено скерувати до суду подання про призначення ОСОБА_2 опікуном, що підтверджується витягом з протоколу №05/26 від 02.04.2026.

Згідно відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб №213481 від 16.03.2026, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Актом перевірки умов життя потенційного опікуна/піклувальника від 01.04.2026 встановлено, що квартира у задовільному технічному стані, укомплектована усіма необхідними побутовими речами і предметами для створення належних умов проживання. Вказане також підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №5 від 27.03.2026.

Згідно висновку про стан здоров`я від 31.03.2026, ОСОБА_2 здоровий та може бути опікуном.

Відповідно до довідки №202 від 30.03.2026 року ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває та відповідно до довідки №705 від 30.03.2026 року на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» - не судимий.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Згідно нотаріально засвідченої заяви від 17.03.2026, дружина недієздатної фізичної особи ОСОБА_5 не може піклуватися за своїм чоловіком ОСОБА_1 у зв`язку із похилим віком, поганим станом здоров`я та потребою у сторонньому догляді.

Відповідно до заяви ОСОБА_6 , яка є донькою ОСОБА_1 , просила видати подання про призначення ОСОБА_2 опікуном її батька, оскільки вона є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.05.2025 та не може здійснювати догляд за недієздатною фізичною особою. Окрім цього, зареєстрована та проживає окремо за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з Реєстру Львівської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб №214430.

Разом з тим, суд зазначає, що сам факт встановлення ІІІ групи інвалідності не свідчить про неможливість особи здійснювати догляд за іншою особою та не є безумовною перешкодою для виконання обов`язків опікуна.

Судом встановлено наявність у недієздатного ОСОБА_1 онуки ОСОБА_7 . Відповідно до акта про фактичне проживання ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно з довідкою № 16 від 01 травня 2026 року ОСОБА_7 працює у ТОВ «ДТЕК ВДЕ».

Якщо жоден з родичів не може або не виявляє бажання бути опікуном, чинне законодавством передбачає можливість патронатного догляду, де професійний доглядач забезпечуватиме необхідну допомогу.

При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_2 не позбавлений можливості надавати посильну допомогу та підтримку своєму діду без відповідного судового рішення, а для представництва інтересів недієздатної особи в державних органах, отримання пенсії, поміщення в медичні заклади та інше опікунство може бути оформлено іншими особами.

Додатково слід зазначити, що в поданні не зазначено, з якими саме юридично значимими труднощами ОСОБА_3 або ОСОБА_1 зіштовхуються у зв`язку з відсутністю встановленої опіки, які права та інтереси останнього потребують представництва від його імені, а також які саме юридично значимі дії неможливо вчинити без набуття статусу опікуна. Також не наведено конкретних обставин, які б свідчили про неможливість належного забезпечення особистих немайнових чи майнових прав та інтересів ОСОБА_1 без призначення саме ОСОБА_2 опікуном.

Враховуючи наведене, органом опіки і піклування у поданні про можливість призначення опікуном ОСОБА_2 не в повній мірі обґрунтовано неможливість здійснювати догляд іншими родичами.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_1 , суд також враховує факт здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у свою чергу ОСОБА_1 страждає тяжким психічним розладом у формі органічного розладу особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку змішаного ґенезу з вираженим психоорганічним синдромом, за своїм станом здоров`я не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного щоденного стороннього догляду, який ОСОБА_2 на цей час не зможе забезпечити в повному обсязі.

Крім цього, в поданні органу опіки та піклування не надано характеристики тій обставині, що ОСОБА_2 є військовозобов`язаною особою.

При цьому, судом приймаються до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 липня 2025 року по справі №279/3630/24, в якій зазначено, що в умовах воєнного стану під час розгляду питання про призначення опікуном військовозобов`язаної особи орган опіки повинен додатково з`ясувати доцільність такого призначення, враховуючи конституційний обов`язок захисту Вітчизни та можливість виконання функцій опікуна іншими особами.

Однак у поданні органом опіки та піклування не було з`ясовано питання можливості призначення опікуном ОСОБА_2 , який є військовозобов`язаним, а в умовах воєнного стану орган опіки має належно з`ясувати питання доцільності призначення саме його опікуном, ураховуючи закріплений у Конституції України обов`язок захисту Вітчизни та загальну мобілізацію, з урахуванням усіх обставин, у тому числі здатності виконання функцій опікуна недієздатної особи іншими особами.

Саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст. 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Даний висновок узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом в постанові від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 (провадження № 61-16711 св 24), які відповідно до статті 263 ЦПК України враховуються судом при ухваленні цього рішення.

Під час судового розгляду ОСОБА_2 долучено військово-обліковий документ з якого вбачається, що такий є військовозобов`язаний та придатний до служби.

На підставі п.1 ч.3 ст.27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_2 надано відстрочку.

Разом із тим, надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації має визначений строк дії до 08.06.2027, а тому сама по собі не свідчить про звільнення ОСОБА_2 від військового обов`язку та не змінює його статусу військовозобов`язаного, придатного до військової служби.

При цьому, на переконання суду, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України має перевагу над бажанням ОСОБА_2 бути опікуном недієздатної особи.

Суд зазначає, що подання органу опіки та піклування має рекомендаційний характер і не може бути самостійним засобом захисту порушеного права, а тому підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні фактичні обставини та необґрунтованість подання органу опіки та піклування, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання про призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_1 .

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58(sad) принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

Таким чином, інші доводи сторін, які наведені у заявах по суті справи, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

За наведеного, керуючись ст. 89, 95, 258, 259, 264, 265, 299, 300 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні подання Виконавчого комітету Львівської міської ради, в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про призначення опікуна недієздатній фізичній особі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Заявник: Виконавчий комітет Львівської міської ради, ЄДРПОУ: 26256622, адреса: м.Львів, пл. Ринок, 1.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 15.10.2026

Суддя І.В. Торська

Присяжні Е.І. Бичишин

Т.С. Романюк