Єдиний державний реєстр судових рішень
БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16.10.2026
Єдиний унікальний номер 497/2653/26
Провадження № 1-кп/497/205/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2026 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12026166270000075 від 20.08.2026 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кагул, Республіка Молдова, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, утриманців не має, офіційно не працевлаштованого, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 такого, що не має судимості, особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України № НОМЕР_1 виданого органом 5129 від 01.06.2017 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 , в квітні 2026 року, більш точної дати та часу в ході судового розгляду не встановлено, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконні придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, з мотивів забезпечення себе психотропними речовинами для рекреаційного вживання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив дії щодо незаконних придбання, зберігання психотропних речовин у порушення діючого законодавства України.
Положеннями ст. ст. 7, 12, 17 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці І, визначеної Постановою Кабінету міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» заборонена. Така діяльність на території України здійснюється лише юридичними особами; за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, що видається у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України № 589 від 03.06.2009 «Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом».
За зазначених обставин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел, діючи у порушення вищевказаних законів, через месенджер «Telegram», замовив у невстановленій досудовим розслідуванням особи 1 згорток психотропної речовини - PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл-пентан-1-он), що включений в «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (Таблиця І, Список №2), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, та внесений до списку особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Продовжуючи реалізацію своїх неправомірних дій, 20.08.2026 приблизно об 11:00 годині, ОСОБА_4 знаходячись в м. Болград, Одеської області, слідуючи вказівкам вищевказаної невстановленої особи, отриманими через меседжер «Telegram», виявив в місці закладки згорток психотропної речовини, здійсненої по вул. Училищна в м. Болград, Одеської області, здійсненої біля коріння дерева.
Таким чином ОСОБА_4 придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл- пентан-1-он), загальний кількісний вміст якої складає 0,679 г, для власного вживання без мети збуту, яку зберігав при собі.
Надалі ОСОБА_4 , зазначену особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальним кількісним вмістом PVP у речовині 0,679 грамів, залишив при собі та забезпечив її подальше незаконне зберігання при собі без мети збуту, пересуваючись у м. Болград Одеської області до 15:30 години 20.08.2026, перебуваючи навпроти будівлі № 214 по вул. Олександра Калова його було зупинено працівниками поліції та вказану психотропну речовину вилучено.
Таким чином, ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за правовою кваліфікацією: незаконне придбання, зберігання наркотичних речовин без мети збуту.
Вину свою у вчиненні вище викладених дій обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю та суду пояснив, що дійсно на весні 2026 року приблизно в квітні місяці в Телеграм-каналі замовив психотропну речовину PVP: 1 пакунок вартістю 800.00 гривень для особистого вживання, бажав спробувати дію цього засобу. Сплатив за речовину, та йому було повідомлено про місце розташування закладки. В той час він її нею не скористався, так як не знайшов.
20.08.2026 року він досить сильно посварився з дружиною, та згадав про цю закладку, пішов на місце, яке раніше йому було вказано невідомою особою, шукав більш прискіпливо та все ж таки відкопав під деревом, серед коріння пакунок в чорній ізоляційній стрічці, який забрав, поклав у кишеню і пішов до дому.
По дорозі його зупинили працівники поліції, перевірили документи та запитали про наявність при ньому заборонених речовин, на що він їм видав цей пакунок.
Провину визнає цілком і беззаперечно, у вчиненому кається, зробив відповідні висновки, запевнив суд, що не буде більше вчиняти жодних правопорушень.
Тим самим обвинувачений підтвердив час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, що відповідає обставинам, викладеним в обвинувальному акті.
Обвинуваченим ОСОБА_4 подано письмову заяву з проханням розглядати справу згідно ч.3 ст.349 КК України (а.с.26).
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження здійснено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним обвинувачення пред`явлене ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, з урахуванням визнавальних показів обвинуваченого, та відсутність заперечень з боку сторін кримінального провадження.
Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за:
-ч.1 ст.309 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.
При визначенні виду й міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , який має постійне місце реєстрації і місце проживання (а.с.39), в силу ст..89 КК України, такого, що не має судимості (а.с.33-34), на «Д» обліку у лікарів психіатра не перебуває (а.с.37,38), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.35).
Обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 передбачених ст.67 КК України не має.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов`язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 N 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину […] (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини).
У рішенні від 15 червня 2022 N 4-р (II)/2022 року Конституційний Суд України зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності […] має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, […].
Отже, принцип домірності зобов`язує суд у кожному конкретному випадку домірно застосовувати види покарання та (або) інші заходи кримінально-правового характеру з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та низку інших фактів і обставин (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2022 N 1-р/2022).
Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч.1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.
Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Верховного Суду від 10 червня 2020 у справі N 161/7253/18).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що виправлення має на меті шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що є важливим результатом застосування покарання та суттєвим показником його ефективності.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді штрафу в межах санкції інкримінованої останньому статті.
Визначаючи міру покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, оцінюючи усі обставини справи та особу обвинувачуваної.
Вирішення судом процесуальних питань.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. А відтак, суд прийшов до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовані на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 24.08.2026 року справа №497/2344/26, провадження №1-кс/497/342/26 у вигляді арешту майна.
На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України (а.с.28, 30), а саме:
- прозорий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною, яка зовні схожа на психотропну речовину - PVP, який упаковано до спеціального сейф-пакета Національної поліції України NPU 5074176 - слід знищити.
Відповідно до статей 118, 122, 124, 126 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_4 належить стягнути на користь Державного бюджету України процесуальні витрати:
- на залучення експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення судової експертизи з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: висновок від 17.08.2026 № СЕ-19/116-26/22720-НЗПРАП (згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи: за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження») у розмірі 5776.32 гривень (а.с.31).
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Міра запобіжного заходу до ОСОБА_4 не застосовувалася та відсутні наразі підстави для її застосування.
На підставі ч.15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100, 368, 370, 373 ч.2, 374, 376, 395 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 гривень (сімнадцять тисяч гривень).
Реквізити для оплати штрафу по кримінальному провадженні;
Болградська громада
отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/21081100
код за ЄДРПОУ 37607526
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998
рахунок отримувача: UA088999980313040106000015660
код класифікації доходів бюджету 21081100
Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, що застосовані на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 24.08.2026 року справа №497/2344/26, провадження №1-кс/497/342/26 у вигляді арешту майна.
Речові докази:
- прозорий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною, яка зовні схожа на психотропну речовину - PVP, який упаковано до спеціального сейф-пакета Національної поліції України NPU 5074176 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий органом 5129 від 01.06.2017 року, РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 5776.32 гривень (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 32 копійки).
Реквізити для оплати процесуальних витрат по кримінальному провадженню:
Болградська міська громада
отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/24060300
код за ЄДРПОУ 37607526
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача: UA548999980313060115000015660
Міру запобіжного заходу до ОСОБА_4 - не застосовувати.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення можуть бути подані апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1
Судебное решение № 140649971, Болградський районний суд Одеської області было принято 16.10.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Приговор. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные данные.
то решение относится к делу № 497/2653/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: