Решение № 140649756, 16.10.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1378/26

Провадження № 2/681/1317/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Полонне цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 92053 у розмірі 13 350 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та 6 000 грн витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позову вказано, що 19.09.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Авіра груп» та ОСОБА_1 укладено договір №92053 про надання фінансового кредиту.

Оскільки ТОВ «ФК «Авіра груп» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №92053 від 19.09.2023, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному вебсайті кредитодавця.

Таким чином, відповідач уклав кредитний договір №92053 від 19.09.2023 із ТОВ «ФК «Авіра груп» та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3 000 грн.

23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та Товариством укладений Договір факторингу №23122024 згідно з умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 92053 від 19.09.2023.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 13 350 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3 000 грн; заборгованість за відсотками становить 10 350 грн.

Відповідно до ухвали судді від 16.09.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи.

ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилались за зареєстрованою адресою місця проживання, яку він отримав 26.09.2026, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 19.09.2023 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 92053 (а.с. 8-15).

ТОВ «ФК «Авіра груп» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор «KL6145», при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №92053 від 19.09.2023, що підтверджується даними довідки про ідентифікацію від 01.07.2026 (а.с. 18).

Відповідно до п.1.1 Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3 000 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених договором.

Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 17.12.2023 (п.1.2 Договору).

За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 1825 % річних від суми кредиту в розрахунку 5 % на добу. Тип процентної ставки фіксована (п. 1.3 Договору).

Згідно з пунктом 1.4. Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 5.3. Договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного договору, клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про надання фінансового кредиту, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

ТОВ «ФК «Авіра груп» виконало свої обов`язки за кредитним договором та надало для відповідача кредит в розмірі 3 000 грн, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , про що свідчать дані підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с. 19) та інформації АТ КБ «ПриватБанк», що надійшла на виконання ухвали суду 06.10.2026.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №92053 від 19.09.2023 вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 13 350 грн, яка складається з: основної суми кредиту (тіла) - 3 000 грн, відсотки по кредиту 10 350 грн, які нараховані у період з 19.09.2023 до 26.11.2023 (а.с. 20-23).

23.12.2024 між ТОВ «Авіра груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №23122024 (а.с. 24-28), за яким ТОВ «Авіра груп» відступило для Товариства право вимоги за кредитним договором №92053 від 19.09.2023, а останнє набуло права вимоги до відповідача на суму боргу в розмірі 13 350 грн, що складається з: 3 000 грн - заборгованості за тілом кредиту, 10 350 грн - заборгованості за відсотками, що підтверджується даними витягу із додатку №1 до договору факторингу (а.с. 29).

Факт оплати позивачем набутих прав вимог підтверджується копіями платіжних інструкцій №11416 від 15.01.2025 та №11417 від 13.02.2025.

Відтак, відповідно до умов зазначеного договору факторингу ТОВ «Діджи Фінанс» за плату прийняло належне ТОВ «Авіра груп» право вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 .

Вирішуючи відповідність заявлених позовних вимог законодавчим нормам суд зазначає про таке.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перехід права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від ТОВ «ФК «Авіра груп» до ТОВ «Діджи фінанс» позивач підтвердив належними та допустимими доказами, які відповідач не спростував.

Встановлено, що договір про надання фінансового кредиту №92053 від 19.09.2023 підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Сторонами визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів.

Перерахування кредитних коштів у сумі 3 000 грн на рахунок відповідача підтверджено листом ТОВ «ПрофітГід» та наданою інформацією АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач уклав договір добровільно, з власної волі та підтвердивши, що умови договору є йому зрозумілими.

ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, не надав доказів, які б спростували розрахунок заборгованості перед позивачем, та не довів відсутність такої заборгованості.

Оскільки ОСОБА_1 отримані кошти у визначений договором строк не повернув, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 3 000 грн за кредитним договором.

Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеним з відповідачем кредитним договором суд виходить з такого. Відповідно до даних розрахунку заборгованості за кредитним договором № 92053 від 19.09.2023 вбачається, що нарахування процентів здійснено за період з 19.09.2023 по 26.11.2023, тобто в межах строку, передбаченого Договором.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №92053 від 19.09.2023 в загальному розмірі 13 350 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №92053 від 28.07.2026 (а.с.1). Позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по оплаті судового збору в зазначеному розмірі.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).

У пункті 44 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.06.2026, укладений з адвокатом Горобей Р.Г. та додаткову угоду до нього №92053 від 29.06.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 29.06.2026, виконаних вказаним адвокатом, відповідно до яких витрати на правничу допомогу склали 6 000 грн, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Горобей Р.Г.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявлено, не співмірність таких витрат не доведено.

Отже, суд приходить до висновку, що у зв`язку з задоволенням позову, необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 6 000 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №92053 від 19.09.2023, яка складається з: 3 000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 10 350 грн заборгованість за відсотками, а всього в загальному розмірі 13 350 (тринадцять тисяч триста п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та на правову допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул.Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київська область, поштовий індекс 07406.

Відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Горгулько