Решение № 140648875, 15.10.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2988/26

Провадження по справі 2/305/1149/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Шемоти М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та на утримання вагітної дружини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та на утримання вагітної дружини.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 25 червня 2024 року. Від шлюбу у них є малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач є батьком дитини, однак належної матеріальної допомоги на її утримання добровільно надає недостатньо. Відповідач є військовослужбовцем частини НОМЕР_1 , де отримує грошове забезпечення та премію, у зв?язку з чим має можливість надавати більшу матеріальну допомогу на утримання дитини. Крім того, на даний час вона вагітна спільною дитиною від відповідача. З огляду на викладене та враховуючи потреби дитини, її матеріальне становище, вагітність та матеріальну спроможність відповідача, просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття, а також стягувати з ОСОБА_2 на користь позивачки кошти на її утримання як вагітної дружини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною, якою вона вагітна, трьох років, якщо інше не буде встановлено законом або судом.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 15.09.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

Відповідач, ОСОБА_2 , був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується відомостями на офіційному сайті Укрпошти про вручення йому 19.09.2026 поштової кореспонденції суду, де містилася ухвала про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками. Отже, останній день для подання відзиву на позов був 05 жовтня 2026 року.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач у встановлений законом строк відзив не подав, у матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи немає, підстав для зупинення провадження суд також не вбачає, адже хоч відповідач наразі є військовослужбовцем за мобілізацією, але він клопотань про зупинення провадження не подавав, заперечень на позов також не подав, що свідчить про його згоду з вимогами позивачки, спір стосується інтересів неповнолітньої дитини, які переважають над інтересами дорослих, отже суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.

Спірні правовідносини регулюються нормами СК України щодо обов`язку батьків утримувати дитину та його виконання.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.3 ч.1 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 і ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 (Конвенція про права дитини), ст.7 ч.ч.7,8 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами,… судами, адміністративними … органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Особа діє у цивільних, у тому числі, в сімейних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.3 ч.1 п.п.3, 6, ст.11, ст.12 ч.1, ст.ст.13, 14, ст.20 ч. 1 ЦК України, ст.ст.7, 8 СК України, ст.ст.12, 13, 44, 76-81 ЦПК України).

Суд встановив, що шлюб між сторонами був зареєстрований 25 червня 2024 року Рахівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Закарпатської області, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане Рахівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Закарпатської області серії НОМЕР_3 .

Згідно з витягами з реєстру Рахівської територіальної громади, довідкою виконавчого апарату Рахівської міської ради №627 від 15.10.2026 та актом обстеження житлово-побутових умов №41 від 15.10.2026 ОСОБА_3 20.12.2024 проживає зі своєю матір`ю - ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Чоловік позивачки - ОСОБА_2 на даний час проходить службу в ЗСУ.

Як вбачається з довідки Військової частини НОМЕР_1 №4/41/25 від 27.01.2026 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі під час мобілізації у В/Ч НОМЕР_1 з 14.09.2023 по цей час.

ОСОБА_1 надала докази того, що вона 25.05.2026 проходила медичне УЗД обстеження, де встановлено у неї вагітність 12 тижнів.

Також вона надала довідку №32 від 15.10.2026, з якої вбачається, що вагітність становить 20 тижнів й вона перебуває на обліку по вагітності в Рахівській РЛ.

Позивача зазначає, що Відповідач, у порушення своїх батьківських обов`язків, матеріальну допомогу на утримання дитини та на її утримання надає недостатньо, з огляду на те, що він є військовослужбовцем та має достатнє грошове забезпечення й премію.

Зі змісту статті 12, 81 та 83 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи й на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Конвенція про права дитини передбачає, що держави-учасниці:

зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ст.3 ч. 2);

поважають відповідальність, права і обов`язки батьків … належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються (ст.5);

забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ст.6 ч. 2);

докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини; батьки … несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини; найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ст.18 ч.1);

визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини; батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст.27 ч.ч.1, 2);

визнають право дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом (ст.31 ч.1);

жодне в цій Конвенції не торкається будь-яких положень, які більшою мірою сприяють здійсненню прав дитини і можуть міститися: a) в законі Держави-учасниці, або b) в нормах міжнародного права, що діють щодо даної держави (ст.41).

Відповідно до Конституції України, норм СК України, які узгоджуються з приписами Конвенції про права дитини:

кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (ст.51 Конституції України);

мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; за загальним правилом, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст.141 ч.ч.1, 2 СК України);

батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.51 Конституції України, ст.180 СК України);

за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ст.181 ч.3);

розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини;

мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст.182 ч. 2);

суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі;

розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше; за заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (ст.184 ч.ч.1, 2).

У рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п.54).

Таким чином, матеріальне утримання дітей є обов`язком батьків, у контексті виконання якого може йтися лише про порядок надання такого утримання та про його розмір з урахуванням відповідних обставин. Присудження аліментів у твердій грошовій сумі допускається за заявою позивача безвідносно до характеру доходу платника та способу його одержання.

Прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом, який визначає рівень інших соціальних стандартів і соціальних гарантій, зокрема, у сфері доходів населення (ст.ст.1, 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.ст. 1, 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

У 2026 році розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років становить 2817 гривень. З урахуванням динаміки прожиткового мінімуму слід враховувати, що вже лиш з огляду на цей показник матеріальне утримання дитини з часом значно дорожчає.

Маючи на своєму утриманні малолітню дитину позивачка поза будь-яким обґрунтованим сумнівом несе основний тягар як матеріального утримання дитини, так і її виховання, розвитку, догляду, лікування тощо, несе основну відповідальність за дитину та організацію її життя.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ст.82 ч.3 ЦПК України). Зважаючи на інтереси дитини, такі обставини не можуть повністю залишатися поза увагою суду в спорі, що розглядається.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, серед іншого, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я, матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення (ст.182 ч.1 СК України).

У справі немає доказів наявності у відповідача вад здоров`я, які б перешкоджали йому працювати, навпаки, встановлено, що він наразі проходить службу за мобілізацією, а отже має систематичний дохід.

Суд враховує, що на даний час син сторін, ОСОБА_3 , потребує не тільки здорового зростання, але й повноцінного розвитку, а отже потреби на його утримання є очевидними. Своєю чергою відповідач є молодою, здоровою й працездатною особою, здатний і має можливість заробляти своєю працею кошти і реалізує її на свій розсуд, спроможний заробляти кошти на власне утримання та для виконання обов`язку з надання достатнього утримання своїй дитині. Протилежного в справі не встановлено і відповідачем не доведено. Також немає й даних про те, що відповідач має ще й інших непрацездатних осіб на своєму утриманні.

За наведених обставин слід визнати, що у позивачки ОСОБА_1 виникли дійсні підстави для вимоги до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Власне недостатність у матері коштів на утримання дитини сумнівів не викликає, адже вона наразі не працює, є вагітною 20 тижнів й відповідні доводи позивачки не спростовані.

За таких обставин, суд, виходячи з принципу розумності та справедливості, вважає за можливе задовольнити позов Позивачки про стягнення аліментів на утримання дитини в частці від заробітку Відповідача - по 1/4 частині щомісячно, що забезпечить тривале та достатньо стабільне матеріальне утримання малолітньої дитини, відповідатиме інтересам дитини, покриватиме суттєву частину витрат на дитину, забезпечуватиме тривалу, реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дитини.

Аліменти на утримання дитини згідно зі ст.191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, в цьому випадку з 02.09.2026.

Сімейний кодекс України визначає коло осіб, які мають право вимагати отримання аліментів у судовому порядку від другого з подружжя.

Так, зокрема, стаття 84 СК України передбачає право дружини на утримання від чоловіка під час вагітності. Крім того, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина віком до 3 років, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Як уже зазначалося вище сторони перебувають у шлюбі з 25 червня 2024 року та на цей час ОСОБА_1 вагітна, строк вагітності 20 тижнів.

Зі змісту ст.77 Сімейного кодексу України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно.

Згідно з ч.4 ст.84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст.80 Сімейного кодексу України передбачає, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

У матеріалах справи є відомості, що ОСОБА_2 , проходить військову службу за мобілізацією, отже він має реальні доходи, які можуть забезпечувати належне утримання вагітній дружині.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, доказів неможливості сплачувати коштів на утримання дружини не надав. З огляду на те, що відповідач зобов`язаний надавати утримання вагітній дружині, а після народження дитини до досягнення трьох років народженою дитиною, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 через вагітність та необхідність догляду за малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має змоги забезпечувати себе всім необхідним й має потребу матеріальної підтримки від чоловіка, матеріальне становище відповідача, який жодних доказів свого матеріального стану чи стану здоров`я, що підтверджує неможливість сплачувати утримання дружині, суду не надав, він є працездатною особою, отримувати дохід та надавати матеріальну допомогу на утримання матері його малолітньої дитини, тому суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягувати аліменти на утримання дружини на період вагітності та після народження дитини до досягнення дитиною трьох років. На думку суду, розмір аліментів за заявою позивачки слід визначити у частці від заробітку - по 1/4, щомісячно.

Аліменти на утримання дружини згідно зі ст.79 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, в даному випадку з 02.09.2026.

Відповідно до ч.5 ст.84 Сімейного кодексу України аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Позивачку звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів (п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»).

Тому, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в спеціальний фонд Державного бюджету України, судовий збір в розмірі 1331,20 гривні за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини та 1331,20 гривні за позовну вимогу на утримання дружини, тобто всього 2662,40 гривні.

Відповідно до ч.1 ст.430 ЦПК України, слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , утримання під час вагітності, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня подання позову з 02.09.2026, яке сплачувати й після народження дитини до досягнення дитиною трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 в спеціальний фонд Державного бюджету України 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), судового збору на рахунок: ГУК у Зак. обл/Рахівська тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA088999980313111206000007449, код класифікації доходів бюджету 22030101 призначення платежу *;101 судовий збір у справі №305/2988/26 провадження по справі 2/305/1149/26.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини - у межах суми платежу за один місяць.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк