Постановление суда № 140648155, 15.10.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

15 жовтня 2026 року

Справа № 646/10284/26

Провадження № 1-кс/646/2427/2026

УХВАЛА

іменем України

15.10.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

та підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000434 від 08.04.2026 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта базова загальна середня, непрацюючого, неодруженого, судимого 26.09.2023 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України іспитовий строк 3 роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

15.10.2026 року старший слідчий звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, погодженим з прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-У від 28.12.2015 року), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995 року, наказу Міністерства охорони здоров`я України № 481 від 20.08.2008 року та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 34 від 29.07.2010 року «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року № 188, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, бажаючи цього, в невстановлений період часу, однак не пізніше 25.06.2026 року, при невстановлених обставинах незаконно придбав у особи (осіб), особистість якої (яких) встановити не виявилось за можливе, наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, який почав зберігати за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 з метою подальшого збуту.

Так, 25.06.2026 року о 14 год. 04 хв., ОСОБА_5 , діючи з умислом, спрямованим на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, з метою незаконного особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон та бажаючи цього, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув громадянину з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 1 (один) блістер з 10 (десятьма) таблетками, білого кольору «Метадон-ЗН», за що ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 700 грн. 00 коп.

25.06.2026 року о 14 год. 12 хв., поблизу будинку № 125 по вул. Павла Тичини, Основ`янського району в м. Харкові, у присутності двох понятих, ОСОБА_7 добровільно видав оперуповноваженому СКП ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області 1 (один) блістер, в якому містяться 10 (десять) таблеток білого кольору з маркуванням «Метадон-ЗН», який він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_5 .

Згідно висновку експерта, надані на дослідження таблетки, в кількості 10 (десять) штук, які знаходяться в одній контурній упаковці, загальною масою 5,0550 г, містять у своєму складі - метадон. Маса метадону в таблетках, становить 0,2510 г.

Таким чином, ОСОБА_5 всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно збув наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, масою 0,2510 г, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу.

Крім того, ОСОБА_5 , усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-У від 28.12.2015 року), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995 року, наказу Міністерства охорони здоров`я України № 481 від 20.08.2008 року та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29.07.2010 року «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року № 188, діючи повторно, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, бажаючи цього, в невстановлений період часу однак не пізніше 19.08.2026 року, при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, який почав незаконно зберігати при собі, з метою збуту.

Так, 19.08.2026 року приблизно о 13 год. 59 хв., ОСОБА_5 , діючи з умислом, спрямованим на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадон, з метою незаконного особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту наркотичного засобу, бажаючи цього, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув громадянину з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_7 », особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 1 (один) блістер з 10 (десятьма) таблетками та 1 (один) блістер з 5 (п`ятьма) таблетками білого кольору «Метадон-ЗН», за що ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 1100 грн. 00 коп.

19.08.2026 року о 14 год. 13 хв., поблизу будинку № 2 по в`їзду Біологічному Основ`янського району в м. Харкові, у присутності двох понятих, ОСОБА_7 добровільно видав оперуповноваженому СКП ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області », 1 (один) блістер з 10 (десятьма) таблетками та 1 (один) блістер з 5 (п`ятьма) таблетками білого кольору «Метадон-ЗН», які він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_5 .

Згідно висновку експерта, надані на дослідження таблетки, в кількості 10 (десять) таблеток, у контурній чарунковій упаковці, загальною масою 5,0710 г, 5 (п`ять) таблеток, у контурній чарунковій упаковці, загальною масою 2,5360 г, містять у своєму складі - метадон. Маса метадону становить: 0,2493 г., 0,1259 г.

Таким чином, ОСОБА_5 всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно збув наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, масою 0,3752 г, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно.

20.08.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Слідчим суддею Основ`янського районного суду міста Харкова від 21.08.2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.10.2026 року включно, з визначеною сумою застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, тобто 266240 грн. 00 коп.

На цей час вбачаються підстави для продовження щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Посилаючись на тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_5 та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні. Просив, продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 19.10.2026 року включно. Крім того зазначив, що по кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій, а саме: повідомлення підозрюваного про підозру в остаточній редакції, виконання вимог ст. 290 КПК України, тощо.

Захисник під час розгляду клопотання просила відмовити у його задоволенні та не продовжувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки підозра є необґрунтованою, а ризики, вказані у клопотанні не доведені. Вважала за доцільне застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

У судовому засіданні підозрюваний пояснив, що покази дає добровільно, до нього не застосовувалось насильство. Просив відмовити у задоволенні клопотання та не продовжувати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, обравши запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки ризики, вказані у клопотанні не доведені, а підозра необґрунтована. Вказав, що він перебував на замісній підтримувальній терапії та приймає контрольовану дозу препарату «метадон», який він фактично отримує в трьох організаціях, а саме: ТОВ «Аксіома медікал», ТОВ МЦ «Шанс» та ТОВ МЦ «Основ`янський». Грошові кошти за місцем його проживання були вилучені з порушенням. Телефонні розмови, зафіксовані у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, проведені за його участю, натомість зміст цих розмов він не пам`ятає.

Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до наступного.

В провадженні СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12026221140000434 від 08.04.2026 року, попередня кваліфікація ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 308 КК України.

19.08.2026 року о 17 год. 15 хв. ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

ОСОБА_5 20.08.2026 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч. 1 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, ч. 2 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, вчинений повторно.

Ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 21.08.2026 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком до 16.10.2026 року включно, визначено суму застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму працезданих осіб в сумі 266240 грн. 00 коп.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 20.05.2026 року, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 25.05.2026 року, даними протоколу добровільної видачі від 25.06.2026 року, даними постанови про визнання предметів речовими доказами та передачі їх на зберігання від 25.06.2026 року, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 25.06.2026 року, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 25.06.2026 року, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 25.06.2026 року, даними висновку експерта від 07.07.2026 року № СЕ-19/121-26/18851-НЗПРАП, даними постанови про визнання речовими доказами від 13.07.2026 року, даними протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 25.06.2026 року, даними протоколу добровільної видачі від 19.08.2026 року, даними протоколу обшуку від 19.08.2026 року.

При цьому слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Слідчий суддя звертає увагу, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» № № 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати розгляду кримінального провадження або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років та від шести до десяти років з конфіскацією майна, відповідно, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованих підозрюваному злочинів є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.

Крім того, як зазначив під час розгляду клопотання прокурор та ОСОБА_5 , останній судимий 26.09.2023 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений обізнаний як про їх персональні данні, так і про зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Таким чином, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Дійсно, як встановлено під час розгляду клопотання, ОСОБА_5 має базову загальну середню освіту, як зазначила сторона захисту мати похилого віку. Разом з тим, слідчий суддя не вважає ці доводи такими, що переважають існування ризиків, існування яких встановлено під час розгляду клопотання.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Таким чином, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів щодо обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 умисних кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, слідчий суддя продовжує йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.10.2026 року включно.

Даних, які б вказували на неможливість підозрюваного за станом здоров`я перебувати в умовах СІЗО станом на час розгляду клопотання не надано.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Боротюк проти України» від 16.12.2010 року зазначив, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23.09.2008 року у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia).

Також, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого ст. ст. 255-255-3 КК України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Слідчий суддя звертає увагу, що в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 не підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Крім того, у цьому провадженні щодо ОСОБА_5 обирався запобіжний захід у виді застави.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

При визначенні альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує наступні обставини.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Вимогами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 20.11.2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, відомості про майновий стан та інші відомості про особу підозрюваного, ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, строки перебування ОСОБА_5 під вартою, слідчий суддя визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 70 (сімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 232960 грн. 00 коп. (3328 x 70 = 232960). Такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначений розмір застави має важливе значення для забезпечення належної поведінки підозрюваного та забезпечення дієвості кримінального провадження, є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000434 від 08.04.2026 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, до 19.10.2026 року включно.

Визначити суму застави в розмірі 70 (сімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 232960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № 646/10284/26, н/п 1-кс/646/1934/2026) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім`я.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати слідчого СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 19.10.2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 , в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя