Решение № 140647793, 15.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/16163/26

Провадження № 2/643/8872/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Вишнякової Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Дармограй А.Т. звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 583854001 про надання кредиту від 24.02.2026 року у розмірі 22 640,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 8 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 9 040,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 1 600,00грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.07.2026).

Позов обґрунтовано тим, що 24.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 583854001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 24.02.2026 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 583854001 про надання кредиту. 24.02.2026 ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 583854001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн. Товариство свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, внаслідок чого за ним станом на 09.07.2026 утворилась заборгованість за Договором № 583854001 про надання кредиту в розмірі 22 640,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 8 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 9 040,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 1 600,00грн.

Ухвалою суду від 03.08.2026 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. У позові просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Виклик відповідача також здійснювався шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України». Причини неявки в судове засідання відповідач суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 24.02.2026 направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферта) укласти Договір № 583854001 про надання кредиту.

24.02.2026 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферти) укласти Договір № 583854001 про надання кредиту, на умовах визначених Товариством.

Отже, 24.02.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 583854001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає Позичальнику кредит у розмірі 8 000,00грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та комісією у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що строк кредиту 16 тижнів до 16.06.2026, плата за користування Кредитом є фіксованою та становить: в день 1 %.

Пунктом 2.5 Договору передбачена комісія за видачу кредиту у розмірі 1 600, 00 грн.

Пунктом 4.2.2 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Довідкою ТОВ «ПрофітГід» наданої ТОВ «Бізнес Позика» підтверджено перерахування 24.02.2026 коштів у розмірі 8 000, 00 грн. на платіжку картку № НОМЕР_2 , призначення платежу: видача кредитних коштів ОСОБА_1 згідно Договору №583854001 від 24.02.2026.

З витребуваної судом у АТ «Універсал Банк» інформації та Виписки про рух кошті за період 24.02.2026 по 16.06.2026, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 24.02.2026 були зараховані кошти у розмірі 8 000 грн.

У порушення зазначених умов договору відповідач зобов`язання за договором № 583854001 про надання кредиту від 24.02.2026 належним чином не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 09.07.2026 має заборгованість в розмірі 22 640,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 8 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 9 040,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 1 600,00грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що Договір № 583854001 про надання кредиту від 24.02.2026 укладено в електронній формі.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Суд звертає увагу на те, що сума заборгованості по відсотках нараховувалась в межах строку дії договору з 24.02.2026 року по 16.06.2026 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредитні кошти 24.02.2026.

Відповідач жодного разу не сплатив заборгованість на погашення тіла кредиту та процентів. Таким чином, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість, що складається із заборгованості за тілом кредиту 8 000,00 грн та відсотків у розмірі 9 040, 00грн., всього 17 040,00 грн.

Що стосується стягнення з відповідача комісії у розмірі 1 600, 00 грн., то суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема, за надання кредиту.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 1 600 грн, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Сплата комісії передбачена умовами кредитного договору, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню комісія у розмірі 1 600, 00 грн.

Крім того, вирішуючи позовні вимоги про стягнення нарахованої суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України , суд виходить з наступного.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 4000,00 грн суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ч. 1,2 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи приписи пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з нарахованих відсотків, передбачених ст.625 ЦК України у сумі 4 000 грн. задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2183,17 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 583854001 про надання кредиту від 24.02.2026 року у розмірі 18 640 /вісімнадцять тисяч шістсот сорок/ грн 00 коп. яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 8 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 9 040, 00 грн, комісії 1 600, 00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2183,17 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.10.2026.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ: 41084239, юридична адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя - Т.М. Довготько