Постановление суда № 140646605, 12.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3354/26

Провадження № 1-кп/761/3174/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час судового засідання кримінальне провадження № 22024220000001173 від 19.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 22024220000001173 від 19.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Захисниками обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожним окремо, подані клопотання, в якому вони просили закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Обвинувачені у судовому засідання підтримали клопотання своїх захисників про закриття кримінального провадження та просили його задовольнити.

Прокурор у судовому засідання проти клопотання захисника заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Представник потерпілого Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив здійснювати розгляд за їх відсутності.

Відповідно до ст. 56 КПК України брати участь у судовому засіданні - це право, а не обов`язок потерпілого і його представника у кримінальному провадженні, перелік його прав не є вичерпним і не обмежується лише цією статтею, тому суд, врахувавши позицію присутніх учасників судового провадження, ухвалив здійснювати підготовче засідання за відсутністю представника потерпілого.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників кримінального провадження, подані захисниками клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Стаття 113 КПК України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 1, 2 статті 113 КПК України).

Відповідно до частини 5 статті 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Обов`язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру, відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Це є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.

Перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК, а також виконання ним приписів статті 219 КПК в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування, є передумовою набуття підозрюваним процесуального статусу обвинуваченого, стосовно якого відповідно до частини 1 статті 337 КПК має здійснюватися судовий розгляд.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК (висновок щодо застосування норми права сформульований у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року, справа № 711/3111/19, провадження № 51 - 2890 км 19).

Так, захисниками були надані процесуальні рішення щодо перебігу строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, при цьому у підготовчому судовому засіданні заперечень щодо дійсності і правдивості не висловлювалися й сторони не наполягали на дослідженні їх оригіналів.

Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_4 повідомлено про підозру 10.09.2024 в рамках кримінального провадження № 42023000000000847 від 24.05.2023.

Обвинуваченому ОСОБА_5 було повідомлено про підозру 09.10.2024 також в рамках кримінального провадження № 42023000000000847 від 24.05.2023.

При цьому, матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були виділені 19.11.2024 з кримінального провадження № 42023000000000847 від 24.05.2023 в кримінальне провадження № № 22024220000001173 від 19.11.2024, в рамках якого було скеровано до суду даний обвинувальний акт.

На переконання прокурора саме з 10.09.2024, тобто з дня повідомлення ОСОБА_4 про підозру, розпочинається строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000001173 від 19.11.2024.

Вказана позиція сторони обвинувачення є хибною з огляду на наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 05.08.2025 у справі №363/4797/19 зазначив, що строк у кримінальному провадженні обчислюються з моменту пред`явлення першої підозри.

Так Верховний Суд у вказаній постанові визнав необґрунтованими доводи прокурора про те, що під час закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України необхідно обчислювати строки досудового розслідування щодо кожного обвинуваченого окремо, з урахуванням дати повідомлення кожному з них про підозру, оскільки на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає закриттю кримінальне провадження в цілому, а не щодо конкретного обвинуваченого в цьому провадженні.

З наданих стороною захисту матеріалів судом встановлено, що в рамках кримінального провадження № 42023000000000847 від 24.05.2023 було повідомлено про підозру 19.07.2024 іншій особі, матеріали відносно якої 13.09.2024 були виділені в окреме провадження.

При цьому, тільки в подальшому, в рамках кримінального провадження № 42023000000000847, яке вже розслідувалося за підозрою іншої особи, було повідомлено про підозру ОСОБА_4 .

З огляду на викладену правову позицію Верховного Суду, суд констатує, що строк досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000847 почав обчислюватися з дня повідомлення першої підозри, тобто з 19.07.2024.

Таким чином, досудове розслідування кримінального провадження № 42023000000000847 за підозрою ОСОБА_4 мало бути завершене до 19.09.2024.

Попри це, як вже зазначалося вище, 09.10.2024 у кримінальному провадженні № 42023000000000847 було повідомлено про підозру ОСОБА_5 , тобто вже після спливу строку, визначеного п. 4 ч. 1 ст. 3 ст. 219 КПК України.

Також суд не може взяти до уваги постанову заступника Генерального прокурора від 07.11.2024, яка винесена за межами строку досудового розслідування, на підставі якої визначено «новий» строк досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000847, з огляду на правову позицію, викладену в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 24.10.2022 у справі № 216/4805/20, згідно якої прийняті процесуальні рішення про продовження досудового розслідування після спливу строків досудового розслідування, не свідчить про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні, в якому закінчились строки досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що постанова заступника Генерального прокурора від 07.11.2024, якою визначено «новий» строк досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000847, винесена за межами строку досудового розслідування, відтак не свідчить про його продовження.

Вказане також стосується подальшого продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000847, а також кримінального провадження № 22024220000001173 від 19.11.2024, яке було виділено відносно підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 711/3111/19, направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України, яка передбачає у будь-якому разі скасування судового рішення, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження у кримінальній справі його не було закрито, ст. 415 КПК України, яка визначає підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, ст. 417 КПК України, яка уповноважує суд апеляційної інстанції закрити кримінальне провадження у разі встановлення усіх без виключення підстав, передбачених ст. 284, ст. 440 КПК України, яка надає такі ж повноваження суду касаційної інстанції, у разі встановлення обставини, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанцій зобов`язаний скасувати судові рішення нижчих інстанцій і закрити кримінальне провадження.

Дотримання стороною обвинувачення положень КПК України в частині строків досудового розслідування, що передбачені ст. 219 КПК України, є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, має здійснюватися судовий розгляд.

Відповідно до наведеного вище висновку Верховного Суду та положень п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України не закриття кримінального провадження за наявності підстав для його закриття є безумовною підставою для скасування судового рішення, а у разі встановлення підстав для закриття кримінального провадження, суд на будь-який стадії зобов`язаний закрити кримінальне провадження.

За таких обставин, суд, ознайомившись з обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування, наданими стороною захисту документами, дійшов до висновку про те, що на час направлення прокурором обвинувального акту до Шевченківського районного суду міста Києва, закінчились строки досудового розслідування, відтак кримінальне провадження № 22024220000001173 від 19.11.2024 підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 10, 219, 284, 314, 369-372, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження - задовольнити.

Кримінальне провадження № 22024220000001173 від 19.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд міста Києва і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1