Решение № 140644059, 15.10.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/745/24

Провадження № 2/690/12/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Здоровила В.А.

з участю секретаря Мельник А.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Багачевської міської ради Черкаської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просять суд розірвати шлюб укладений 11.10.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 , видане Управлінням цивільних справ та паспортів Міністерства внутрішніх справ Йорданського Хашимітського Королівства 08.06.2023 та визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 11.10.2022 громадянка України ОСОБА_1 уклала шлюб з громадянином Йорданського Хашимітського Королівства ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідача народилась спільна дитина, ОСОБА_6 . Наприкінці квітня 2024 ОСОБА_1 разом з донькою прибула до України, де малолітня ОСОБА_8 , як громадянка України, набула номер облікової картки платника податків та отримала постійне місце реєстрації і проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою дитина разом з матір`ю мешкає по даний час.

Під час нетривалих шлюбних відносин, позивач неодноразово зазнавала психологічного насильства від свого чоловіка, приниження своєї гідності за національними та віросповідальними ознаками. Прибувши до України ОСОБА_1 вимушена була пройти курс психологічної терапії.

Позивач вважає що подальше шлюбне життя з чоловіком неможливе. З травня 2024 зв`язок між подружжям зник взагалі. Позивач та відповідач проживають окремо, ведуть цілком відокремлений один від одного спосіб життя, самостійно забезпечують свої потреби та мають кожен свій побут. Між сторонами втрачено почуття любові та взаємоцікавості, спілкування відбувається виключно щодо потреб спільної дитини. Позивач та відповідач є повністю сторонніми людьми, яких не пов`язує взаємне почуття, спільні інтереси, побутові взаємовідносини. Подружжя ОСОБА_9 має суто формальний статус осіб, які перебувають у шлюбі, що в реальності вже не існує.

Малолітня ОСОБА_6 , 2023 року народження, на думку позивача має залишитись проживати в Україні разом з нею, так як, по-перше, в силу свого віку 3 роки, донька у своїх потребах максимально залежна саме від матері, також, по-друге, малолітня ОСОБА_8 є громадянкою України, яка зареєстрована та постійно проживає саме в Україні, відтак переміщення дитини в іншу країну, де немає її матері, де зовсім відмінні соціальні звичаї, очевидно не буде відповідати інтересам дитини. В Україні ОСОБА_8 забезпечена належними умовами проживання, доступним медичним обслуговуванням, при цьому батько такий рівень комфорту для розвитку доньки забезпечити не може. Житло, де мешкає відповідач перебуває в неналежному санітарному стані, відсутнє опалення помешкання, внаслідок чого житло має значні ураження пліснявою та грибком і такі обставини свідчать про загрозу для здоров`я дитини, також, батько який постійно зайнятий на роботі, об`єктивно фізично не зможе займатись розвитком та вихованням дитини.

Натомість позивач, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, весь свій час приділяє виключно доньці. ОСОБА_1 має власний дохід у вигляді соціальної допомоги на період відпустки по догляду за дитиною, та також матеріальним супроводом виховання онуки займаються батьки позивача, що мають достатній рівень забезпечення і з власної волі фінансують потреби як доньки, так і онуки. По завершенню відпустки по догляду за дитиною, позивач, яка має вищу медичну освіту, планує працювати за фахом, відтак, неповнолітня ОСОБА_8 не зазнає негативних змін пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Вважаючи на вищевикладені обставини позивач і звернулася до суду з даним позовом.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином (через офіційний веб-сайт Судової влади України), а тому суд вважає, що відповідач в судове засідання не з`явився без поважних причин та вважає за можливе розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів, при цьому виносить заочне рішення. Відповідачу позовна заява з додатками вручена та він обізнаний про розгляд справи в Багачевському міському суді Черкаської області відповідно до ст. 498 ЦПК України. Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав. Клопотання про виконання дій у цивільній справі іноземним судом не виконано.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Багачевської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився, виконавчий комітет подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без участі представника за наявними матеріалами, позовні вимоги позивача підтримує.

Ухвалою суду від 06.10.2026 вирішено провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача ОСОБА_3 .

Заслухавши позивача, представника позивача, свідків та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

11.10.2022 громадянка України ОСОБА_1 уклала шлюб з громадянином Йорданського Хашимітського Королівства ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 від 08.06.2023, виданим Управлінням цивільних справ та паспортів Міністерства внутрішніх справ Йорданського Хашимітського Королівства (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідача народилась спільна дитина ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини НОМЕР_2 від 16.11.2023, виданим Управлінням цивільних справ та паспортів Міністерства внутрішніх справ Йорданського Хашимітського Королівства (а.с.15).

Наприкінці квітня 2024 ОСОБА_1 разом з донькою прибула до України, де малолітня ОСОБА_8 , як громадянка України, набула номер облікової картки платника податків, та отримала постійне місце реєстрації і проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується копіями картки платника податків, довідки про реєстрацію особи громадянином України та витягом з реєстру територіальної громади (а.с.17, 18, 19). За вказаною адресою дитина разом з матір`ю мешкає по даний час.

Під час нетривалих шлюбних відносин, позивач неодноразово зазнавала психологічного насильства від свого чоловіка, приниження своєї гідності за національними та віросповідальними ознаками. Прибувши до України, ОСОБА_1 вимушена була пройти курс психологічної терапії та за висновком фахівця Центру психології «Сяючий шлях» від 26.09.2024 №21/09/24 (а.с.20-22), психологом ОСОБА_10 вказано наступне: «…психологічний аналіз ситуації, у якій опинилась ОСОБА_1 , після заміжжя, його наслідків, з урахуванням отриманих під час дослідження даних, зазначена ситуація стала та тривалий час залишалась для ОСОБА_1 інтенсивно травмуючою.»

Позивач вважає, що подальше шлюбне життя з чоловіком неможливе. Крім тривалого перебування у депресивному розладі, між подружжям ОСОБА_9 так і не було вибудовано загальноприйнятих сімейних взаємовідносин, як то спільних інтересів, що пов`язували дружину та чоловіка, взаєморозуміння між ними, спільного бюджету, та ведення спільного господарства. З травня 2024 і так не сталий зв`язок між подружжям зник взагалі. Позивач та відповідач проживають окремо, ведуть цілком відокремлений один від одного спосіб життя, самостійно забезпечують свої потреби та мають кожен свій побут. Між сторонами втрачено почуття любові та взаємоцікавості, спілкування відбувається виключно щодо потреб спільної дитини.

Таким чином, позивач та відповідач є повністю сторонніми людьми, яких не пов`язує взаємне почуття, спільні інтереси, побутові взаємовідносини. Подружжя ОСОБА_9 має суто формальний статус осіб, які перебувають у шлюбі, що в реальності вже не існує.

Ст. 104, 110 СК України, закріплено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Ст. 111 СК України, передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Також, п.10 ПП ВСУ від 21.12.2007р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», визначено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

У п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що у разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні» питання підсудності визначається за загальними правилами, визначеними ЦПК України.

Вищевикладене означає, що розірвання шлюбу в Україні між позивачем, яка є громадянкою України, та відповідачем, який є громадянином Хашимітського королівства Йорданії, має здійснюватися на підставах і в порядку, передбачених гл. 11 СК України.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін та про необхідність ухвалення рішення про розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач ОСОБА_1 під час реєстрації вказаного шлюбу прізвище не змінювала, то підстави для його зміни після розірвання, також відсутні.

Малолітня ОСОБА_6 , 2023 року народження, на думку позивача має залишитись проживати в Україні разом з нею, так як, по-перше, в силу свого віку 3 роки, донька у своїх потребах максимально залежна саме від матері, також, по-друге, малолітня ОСОБА_8 є громадянкою України, яка зареєстрована та постійно проживає саме в Україні, відтак переміщення дитини в іншу країну, де немає її матері, де зовсім відмінні соціальні звичаї, очевидно не буде відповідати інтересам дитини.

В судовому засіданні встановлено, що в Україні ОСОБА_8 забезпечена належними умовами проживання, доступним медичним обслуговуванням, при цьому батько такий рівень комфорту для розвитку доньки забезпечити не може. Житло, де мешкає відповідач перебуває в неналежному санітарному стані, відсутнє опалення помешкання, внаслідок чого житло має значні ураження пліснявою та грибком і такі обставини свідчать про загрозу для здоров`я дитини, також, батько який постійно зайнятий на роботі, об`єктивно фізично не зможе займатись розвитком та вихованням дитини.

Натомість позивач, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, весь свій час приділяє виключно доньці. ОСОБА_1 має власний дохід у вигляді соціальної допомоги на період відпустки по догляду за дитиною, та також матеріальним супроводом виховання онуки займаються батьки позивача, що мають достатній рівень забезпечення і з власної волі фінансують потреби як доньки так і онуки. По завершенню відпустки по догляду за дитиною, позивач, яка має вищу медичну освіту, планує працювати за фахом, відтак, неповнолітня ОСОБА_8 не зазнає негативних змін пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Дані обставини в судовому засіданні підтвердити свідки ОСОБА_11 , бабуся ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , рідна сестра дідуся Амелії, ОСОБА_13 , рідна сестра бабусі ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , приятелька позивача, яка перебуває з останньою в гарних відносинах, знайома з відповідачем та володіє інформацією стосовно взаємовідносин в сім`Ї Каліновська Аль-Мавахрех.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Багачевської міської ради Черкаської області щодо визначення місця проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.103) виконавчий комітет Багачевської міської ради Черкаської області, я орган опіки та піклування вважає за доцільним визначити місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 ..

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.09.2026 (а.с.107) малолітня ОСОБА_8 має задовільні матеріально - побутові умови проживання, мама в повній мірі забезпечує базові потреби доньки, має достатній рівень виховного потенціалу, спроможна забезпечити належне виховання та утримання доньки. Стосунки між членами сім`ї доброзичливі, психологічний мікроклімат позитивний.

Виходячи із положень міжнародних договорів і національного законодавства батьки мають рівні права й обов`язки щодо дитини. При цьому реалізація батьківських прав ставиться у залежність від дотримання інтересів дитини. Батьки здійснюють батьківські права спільно.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (ст. 7 Конвенції про права дитини). Наголошується на визнанні принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини (ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини). Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини (ч. 1 ст. 141 СК України). Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (ч. 1 ст. 160 СК України). Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом (ст. 161 СК України).

Верховний Суд у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19 (провадження № 61-19210св20) визначив базові елементи, які підлягають врахуванню при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини, а саме: погляди дитини, індивідуальність дитини, збереження сімейного оточення і підтримання відносин, піклування, захист і безпека дитини, вразливе положення, право дитини на здоров`я, право дитини на освіту. При вирішенні цієї категорії спорів також підлягають врахуванню: спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками в минулому; бажання батьків бути опікунами; збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; бажання дитини.

За визначених ВС критеріїв, малолітня ОСОБА_8 з шести місяців постійно мешкає в Україні, зростає у безпечному для неї середовищі під постійною опікою матері, тому визначення для дитини місця проживання разом з позивачем є доцільним. Щодо збройної агресії рф проти України, та ведення інтенсивних боїв в межах країни, варто вказати, що місце постійного проживання малолітньої ОСОБА_8 знаходиться на значній відстані від лінії бойового зіткнення і прямої небезпеки життю дитини немає. При цьому, ОСОБА_15 , де постійно мешкає відповідач, розташоване між Ізраїлем, Сектором ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , що тривалий час перебувають у стані активного збройного протистояння, тому в частині визначення більш безпечного місця для проживання дитини, обидві країни проживання батьків мають свої рівнозначні ризики.

Відповідно до умов Договору між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про взаємну правову допомогу у цивільних справах від 27.11.2019р., ратифікованого Україною 02.09.2020 р. який набув чинності для України 14.05.2021 р., сторони договору визнали рівність правового захисту для громадян як України так і для громадян Йорданського Хашимітського Королівства (п.1,2 ст.1 Договору). Для цілей цього договору Центральні органи Сторін зносяться один з одним безпосередньо або дипломатичними каналами. Центральним органом для України є Міністерство юстиції України, Центральним органом для Йорданського Хашимітського Королівства є Міністерство юстиції Йорданського Хашимітського Королівства (п.1,2 ст.2 Договору).

На підставі викладеного, суд вважає за необхідним розірвати шлюб укладений 11.10.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 , видане Управлінням цивільних справ та паспортів Міністерства внутрішніх справ Йорданського Хашимітського Королівства 08.06.2023 та визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивач не ставить питання про відшкодування судових витрат.

На підставі ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 60, 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», гл. 11 СК України, ст. 104,110, 111, 112, 113, 141, 160 СК України, ст. 51 Конституції України та керуючись ст. 4, 12, 77, 81, 89, 95, 141, 258, 259, 263 - 265, 272, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Багачевської міської ради Черкаської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом з матір`ю - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб укладений 11 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , громадянкою України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , національний номер НОМЕР_4 , громадянином Йорданського Хашимітського Королівства, свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 , видане Управлінням цивільних справ та паспортів Міністерства внутрішніх справ Йорданського Хашимітського Королівства 08 червня 2023 року.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_18 .

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , громадянки України разом з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , громадянкою України.

Зобов`язати позивача ОСОБА_1 в 15- ти денний строк після отримання даного рішення, здійснити нотаріально посвідчений переклад на офіційну мову Хашимітського королівства Йорданії арабську у 2-х екземплярах заочного рішення суду та інших документів спрямованих на забезпечення виконання вказаного доручення, зокрема: прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, зворотний бік прохання підтвердження та короткий виклад документа, що підлягає врученню та надати його суду.

Заочне рішення може бути переглянуто Багачевським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Багачевського міського суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке не буде скасовано.

Головуючий В.А. Здоровило

Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2026 року.