Решение № 140644013, 15.10.2026, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа №363/5031/26

Провадження № 2/571/870/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Профіт капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за договором позики №8876557 від 20.12.2019 у сумі 19640,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 20.12.2019 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №8876557 (надалі Договір кредиту) шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.2 Договору кредиту, Кредитодавець надає Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 10000,00 грн, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми позики. Сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 28 днів, із відповідною Базовою процентною ставкою 1.6% в день та розміром акційних Процентів 0.8% в день. Сторонами відповідно до умов п.2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,7% в день. Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 1000,00 грн строком на 28 днів, а Позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом іншими платежами згідно з умовами цього Договору. Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 1000,00 грн шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано Позичальником

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав. У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором №8876557 від 20.12.2019 року станом на 27.10.2020 року (дата відступлення права вимоги) становить 19640,00 грн , яка складається із: заборгованості за основним боргом 10000,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 9640,00 грн.

10.07.2020 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020, відповідно до якого право вимоги за Договором позики №8876577 від 20.12.2019 року, перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Ухвалою суду від 21 вересня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

04.09.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що не погоджується з викладеними у ній обставинами, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, а саме: позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимоги у сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу, що договори було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електроні документи та електронний документообіг» та що вони підписувалися електронним підписом уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів), що є обов`язковим реквізитом електронного документа. Відповідач наголошує, що вона не укладала Договір позики, який долучає представник позивача в якості копій до позовної заяви, відповідно не погоджувала зазначені в поданих документах процентні ставки, строки кредитування, комісії, штрафні санкції та інші кабельні умови кредитування. Також стверджує, що до позову не надано жодного переконливого доказу належності їй «одноразового ідентифікатора», який зазначений у цьому електронному примірнику договору. Крім того, строк кредитування - 28 днів, нарахування відсотків після закінчення цього строку не відповідає ні вимогам закону, ні умовам договору та паспорту споживчого кредиту. Докази, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є виключно первині документи оформленні відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Матеріали справи не містять жодного належного, достатнього та допустимого доказу перерахування їй вказаних сум позики (платіжні доручення, квитанція, чек, тощо). Щодо судових витрат на правничу допомогу просить відмовити, оскільки в платіжному дорученні про сплату гонорару не вказано її ПІП або номер кредитного договору.

Відповідач в відзиві на позовну заяву просить витребувати у позивача оригінал електронного доказу: кредитний договір №8876557 від 20.12.2019 та додатки до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що підтверджує підписання договору обома сторонами. У задоволені клопотання суд відмовляє, оскільки клопотання не відповідає вимогам ст.84 ЦПК України, а саме: не містить доказів вжиття заходів: самостійно надати доказ, який повинен перебувати у відповідача або причини неможливості самостійно отримати цей доказ.

Представник позивача в позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Відповідно до статті 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.12.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та позичальником ОСОБА_1 , шляхом підписання електронним підписом (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень частин шостої та дванадцятої статті 3, статті 12, пункту 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», частини першої статті 205 Цивільного Кодексу України), укладено договір позики №8876557. Вказана обставина підтверджується копіями договору позики №8876557 від 20.12.2019 та копією паспорту позики.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов викладених в договорі позики №8876557 від 20.12.2019, позичальнику надано кредит в розмірі 10000, 00 грн; строк позики (строк договору) - 28 днів; базова процентна ставка - 1,6 % в день (фіксована); дата повернення позики 16.01.2020; вартість процентів на весь строк на який видано позику 2240,00 грн.

Згідно з п. 5 Договору кредиту визначено, що цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Відповідно до п. 4.2. Договору кредиту Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ ru / documents license /, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Відповідно до п.8.4 Правил якщо під час дії особливих умов виконання Договору, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності (у тому числі право сплати Процентів акційних), Позичальник порушить взяті на себе договірні зобов`язання, такі особливі умови виконання Договору втрачають силу, що означає, що нараховані згідно умов Договору Проценти підлягають сплаті Позичальником в повному об`ємі за весь період дії Договору згідно умов Договору і незалежно від пропонованих особливих умов Програми лояльності.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У справі, що переглядається, встановлено, що договір позики № 9768681 від 19.06.2020 укладено в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідачем не надано належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а не ним, а також доказів на підтвердження того, що грошові кошти перераховані на банківську картку, яка належить не йому.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року в справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року в справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22) від 04 грудня 2023 року в справі № 212/10457/21 (провадження № 61-6066св23), від 01 липня 2024 року в справі № 638/161/22 (провадження № 61-4022св24) та інших, що свідчить про усталеність судової практики у цій категорії спорів.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем (ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») було перераховано грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. Така обставина підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 02.12.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за відповідачем ОСОБА_2 рахується заборгованість у сумі 19640,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту у сумі 10000,00 грн, заборгованість за процентами за період з 20.12.2019 до 27.10.2020 у сумі 4640,00 грн., 5000,00 грн. підвищенні відсотки.

Враховуючи, встановлену обставину невиконання відповідачем ОСОБА_1 умов договору № 8876557 від 20.12.2019, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд бере до уваги наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Указаний висновок міститься у п. 35 Постанови.

Окрім того, в п. 54 постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Тобто, згідно з позицією Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Згідно з умовами договору №8876557 від 20.12.2019, сторонами узгоджено строк позики (строк договору) - 28 днів.

Станом на дату закінчення узгодженого сторонами строку користування кредитом, відповідачем не повернуто ні процентів за всі 28 днів користування кредитом, ні тіла кредиту. Автоматичної пролонгації кредиту умовами договору і Правилами не передбачено.

Враховуючи наведене та умови укладеного сторонами кредитного договору, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності заборгованості у ОСОБА_1 за договором позики № 8876557 від 20.12.2019 за тілом кредиту у сумі 10000,00 грн та нарахованих процентах за користування кредитом у сумі 2240,00 грн на загальну суму 12240,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом ( стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

10.07.2020 року між ТОАВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як первісним кредитором та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» як новим кредитором укладено договір факторингу №10072020.

Відповідно до п.1.1. Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується припинити такі права вимоги та передати грошові кошти у розпорядження Клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, за передбачений цим договором спосіб.

Згідно платіжної інструкції в національній валюті №4 від 02.11.2020 ТОВ «ФК «Профіт Капітал» здійснило перерахування коштів ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в сумі 1708607,81 гривень, як плата за відступлене право вимоги згідно договору факторингу №10072020 від 10.07.2020 (а.с.40).

Відповідно до реєстру прав вимоги №8 за договором факторингу № 10072020 , за ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором № 8876557 від 20.12.2019 у розмірі суму 12240,00 грн.(а.с. 38-39).

На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «Профіт капітал» заборгованості за договором позики №8876557 від 20.12.2019 за тілом кредиту у сумі 10000,00 грн та нарахованих процентах за користування кредитом у сумі 2240,00 грн, на загальну суму 12240,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрат по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відтак, суд вважає, що сума понесених витрат, яка була заявлена позивачем, є непропорційною до обсягу робіт, які були надані представником позивача, а тому вважає за доцільне прохання позивача про стягнення у його користь з відповідача судові витрати на правничу допомогу задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 2000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задовольняється судом на 62.32 відсотків, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог витрати зі сплати судового збору в сумі 1659,20 гривні.

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» 12240,00 грн. (дванадцять тисяч двісті сорок гривень 00 копійок) заборгованості за Договором позики №8876557 від 20.12.2019.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» понесені у справі витрати по сплаті судового збору в розмірі 1659,20 грн. (одна тисяча шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 20 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).

У задоволенні вимог у іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», місце знаходження м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 39992082.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Суддя: