Решение № 140643937, 14.10.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/1097/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14 жовтня 2026 рокуселище БородянкаБородянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Герасименко М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 10 червня 2021 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СІК-100621/177-00, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 121 000,00 грн. 27 листопада 2025 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» і ТОВ «ФК «Айквітас» укладено договір про відступлення права вимоги № 27112025/01, за умовами якого ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Айквітас» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № СІК-100621/177-00. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань, заборгованість відповідача за договором № СІК-100621/177-00 станом на 27 листопада 2025 року становить 141 307,08 грн, з яких: 89 282,28 грн прострочена заборгованість по кредиту, 32 362,57 грн прострочена заборгованість за процентами, 19 486,47 грн строкова сума заборгованості по кредиту, 175,76 грн строкова сума заборгованості по процентам. Враховуючи викладене, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № СІК-100621/177-00 від 10 червня 2021 року в розмірі 141 307,08 грн і судові витрати.

24 червня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; відповідач відзив на позов суду не направила.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10 червня 2021 року ОСОБА_1 підписала заяву-пропозицію № СІК-100621/177-00 щодо оформлення споживчого кредиту, на підставі якої приєдналася до Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та уклала з банком договір про надання споживчого кредиту № СІК-100621/177-00, за умовами якого банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі в розмірі 121 000,00 грн, строком кредитування на 60 місяців, зі сплатою процентної ставки 23,00% річних.

27 листопада 2025 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» і ТОВ «ФК «Айквітас» укладено договір про відступлення права вимоги № 27112025/01, за умовами якого ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» відступило ТОВ «ФК «Айквітас» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № СІК-100621/177-00 від 10 червня 2021 року.

Відповідно до витягу № 301 з реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Айквітас» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № СІК-100621/177-00 від 10 червня 2021 року в розмірі 141 307,08 грн, з яких: 19 486,47 грн строкова заборгованість по тілу кредиту, 89 282,28 грн прострочена заборгованість по тілу кредиту, 175,76 грн строкові відсотки, 32 362,57 грн прострочена заборгованість по процентам.

Відповідно до розрахунку суми загальної заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором № СІК-100621/177-00 від 10 червня 2021 року станом на 27 листопада 2025 року становить 141 307,08 грн, що складається із: 89 282,28 грн простроченої заборгованості по кредиту; 32 362,57 грн простроченої заборгованості по процентам; 19 486,47 грн строкової заборгованості по кредиту; 175,76 грн строкової заборгованості по процентам. З розрахунку вбачається, що відповідач сплатила в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту 12 231,25 грн, за процентами 19 253,75 грн, які були враховані в розрахунку заборгованості.

Підстав вважати, що наданий розрахунок заборгованості невірний немає, він не спростований відповідачем.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору № СІК-100621/177-00 від 10 червня 2021 року, договір містить власноручний підпис відповідача ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, оскільки відповідач умови договору належним чином не виконувала, жодних заперечень щодо цього суду не надала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № СІК-100621/177-00 від 10 червня 2021 року у розмірі 141 307,08 грн, яка складається із: 108 768,75 грн заборгованість за тілом кредиту, 32 538,33 грн заборгованість за процентами.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги № 01-01-26/ПД від 01 січня 2026 року, акту прийому-передачі наданих послуг від 03 квітня 2026 року та детального опису робіт (наданих послуг) від 03 квітня 2026 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 20 000,00 гривень.

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Айквітас» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 3 000 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, який сплачений із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8.

Керуючись ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» (код ЄДРПОУ 43884125, 02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 13, офіс 409/1) заборгованість за кредитним договором № СІК-100621/177-00 від 10 червня 2021 року в розмірі 141 307 (сто сорок одна тисяча триста сім) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок і витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 14 жовтня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО