Решение № 140643832, 08.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 жовтня 2026 рокуСправа №160/8800/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коренева А.О. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовною заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року закрито провадження по справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки суб`єктом владних повноважень, оскаржувані порушення були виправлені.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору було задоволено. Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2192,92 грн. сплачений згідно з платіжною інструкцією № 8411-5595-1029-1339 від 08.04.2026 року.

21 вересня 2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про винесення додаткового рішення, у якому позивачка просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу з Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, будинок 6, місто Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 25 000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч грн. 00 коп.).

Згідно з приписами частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою суду від 28 вересня 2026 року заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позивача, матеріали адміністративної справи та надані докази на підтвердження заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, проаналізувавши норми КАС України, дійшов таких висновків.

Витрати на правничу допомогу адвоката відповідно до частини другої статті 134 КАС України підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами.

Отже, ця норма відсилає до загального порядку розподілу судових витрат, що визначений статтею 139 КАС України КАС України.

Однак, зі змісту цієї норми КАС України, не вбачається визначення порядку розподілу судових витрат у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

Стаття 140 КАС України також незастосовна до ситуації, що склалася, з огляду на відсутність заяви позивача про відмову від позову в означеній частині позовних вимог. Водночас, частина восьма статті 139 КАС України дозволяє суду у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням обставин, що склалися, за відсутності чіткого правового регулювання розподілу судових витрат саме у такому випадку процесуальним законом, Суд керується принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли.

Так, визнавши помилку й усунувши її, сторона відповідача не давала приводу для подальшого розгляду справи, адже права позивача були поновлені і без завершення судового процесу.

За таких обставин суд уважає за можливе і необхідне на підставі частини восьмої статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати залишити за такими сторонами, не покладаючи обов`язок їх відшкодування на іншу сторону.

Отже, враховуючи, що позивачу сплачений судовий збір був повернутий ухвалою від 28 вересня 2026 року, а понесенні витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодування, оскільки понесені сторонами судові витрати залишаються за такими сторонами.

Аналогічні висновки викладенні у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 260/3162/22.

З огляду на зазначене вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 250 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя А.О. Коренев