Решение № 140643228, 14.10.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1965/26

Провадження № 2/548/1037/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Калініченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", представник позивача Кудіна Анастасія Вячеславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

установив:

Представник позивача 06.08.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд", діючи в інтересах свого довірителя, звернулася до Хорольського районного суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

На обгрунтування позовних вимог зазначила, що 12.12.2025 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 5572422, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в сумі 12000,00 грн строком на 360 днів.

На підставі договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів'', до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором про споживчий кредит № 5572422 від 12.12.2025.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 32768,00 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 12000,00 грн; заборгованості за комісією по обслуговування кредиту - 15768,00 грн, 6000,00 грн - заборгованість за неустойкою (пенею, штрафом).

07.11.2025 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 101212841, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в сумі 12000,00 грн строком на 360 днів.

На підставі договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів'', до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором про споживчий кредит № 101212841 від 07.11.2025.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 32659,15 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 12000,00 грн; заборгованості за процентами - 7230,78 грн, заборгованості за комісією по обслуговування кредиту - 8880,00 грн, 6000,00 грн - заборгованість за неустойкою (пенею, штрафом).

Крім того, 05.01.2026 між ТОВ "Фінансова компанія "Незалежні кредити" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 2617247, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в сумі 11000,00 грн строком на 360 днів.

26.05.2026 ТОВ "Фінансова компанія "Незалежні кредити" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів'' уклали договір факторингу № 26052026, в результаті чого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 2617247 від 05.01.2026.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 30239,00 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 11000,00 грн; заборгованості за комісією за надання кредиту - 891,00 грн, заборгованості за комісією з обслуговування кредиту - 12848,000 грн, заборгованості за неустойкою (штрафами) - 5500,00 грн.

Також, 22.12.2025 між ТОВ "Сіроко фінанс" та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 7948154, відповідно до умов якого останній отримав у позику кошти в сумі 3500,00 строком на 30 днів.

27.04.2026 ТОВ "Сіроко фінанс" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів'' уклали договір факторингу № 27042026, у результаті чого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 7948154 від 22.12.2025.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 11550,00 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 3500,00 грн; заборгованості за процентами - 10,15 грн, заборгованості за пенею - 7000,00 грн, заборгованості за комісією з видачі кредиту - 1039,85 грн.

Крім того, 06.01.2026 між ТОВ "Бі ел джи мікрофінанс" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 79910803, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в сумі 5000,00 грн строком на 30 днів.

24.03.2026 ТОВ "Бі ел джи мікрофінанс" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів'' уклали договір факторингу № 24032026, у результаті чого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 79910803 від 06.01.2026.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 9000,00 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 5000,00 грн; заборгованості за процентами - 1500,00 грн, заборгованості за штрафом - 2500,00 грн.

З огляду на те, що відповідач свої зобов`язання за договорами не виконав, позивач прохає стягнути із ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість за вищевказаними договорами у сумі 116216,15 грн та судові витрати.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 вона була передана для розгляду судді Старокожку В.П.

Ухвалою від 13.08.2026 суддя відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду у порядку загального позовного провадження, установив відповідачу строк 15 днів для подання відзиву на позов.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідача не надходив.

Ухвалою від 14.09.2026 закрите підготовче провадження у справі, призначений розгляд справи по суті.

У судове засідання, призначене на 14.10.2026 сторони не з`явилися, належно були повідомлені про час та місце його проведення. У позовній заяві представник позивача прохала про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, необхідно вважати відповідача ОСОБА_1 належно повідомленим про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання, оскільки відповідні судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата, надіслані безпосередньо за місцем його реєстрації - АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд з наданих та досліджених письмових доказів встановив, що 12.12.2025 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 у електронній формі був укладений договір про споживчий кредит № 5572422, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в сумі 12000,00 грн строком на 360 днів, тобто до 07.12.2026, безготівковим шляхом, стандартна процентна ставка - 0,0010% річних, комісія за видачу кредиту становить 3240,00 грн, комісія за обслуговування кредиту за весь період кредитування - 38544,00 грн.

Кредитодавець кредитні кошти в сумі 12000,00 грн перерахував ОСОБА_1 на вказану ним у заявці-анкеті банківську картку № НОМЕР_1 12.12.2025, що підтверджується копією платіжного доручення № 168098816.

На підставі договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів'', до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором про споживчий кредит № 5572422 від 12.12.2025, що підтверджується копією цього договору факторингу з додатками та копією витягу із реєстру боржників № 1 від 25.05.2026, відповідно до якого загальна заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором станом на дату відступлення прав вимоги становить 32768,00 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 12000,00 грн; заборгованості за комісією по обслуговування кредиту - 15768,00 грн, 6000,00 грн - заборгованість за неустойкою (пенею, штрафом). Розмірі цієї заборгованості підтверджується також копією розрахунку, складеного ТОВ "Мілоан".

Як вбачається із позовної заяви, нарахування подальшої заборгованості позивачем по вказаному кредитному договору після укладення договору факторингу не здійснювалися.

Крім того, 07.11.2025 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 у електронній формі був укладений договір про споживчий кредит № 101212841, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в сумі 12000,00 грн строком на 360 днів, тобто до 02.11.2026, безготівковим шляхом, стандартна процентна ставка - 180,00 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, денна процентна ставка становить 0,92%, комісія за видачу кредиту - 810,00 грн, за обслуговування за весь період кредитування - 19536,00 грн.

Кредитодавець кредитні кошти в сумі 12000,00 грн перерахував ОСОБА_1 на вказану ним у заявці-анкеті банківську картку № НОМЕР_2 07.11.2025, що підтверджується копією платіжного доручення № 111643238.

На підставі договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів'', до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором про споживчий кредит № 101212841 від 07.11.2025, що підтверджується копією цього договору факторингу з додатками та копії витягу із реєстру боржників № 2 від 25.05.2026, відповідно до якого загальна заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором станом на дату відступлення прав вимоги становить 32659,15 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 12000,00 грн; заборгованості за процентами - 7230,78 грн, заборгованості за комісією по обслуговування кредиту - 8880,00 грн, 6000,00 грн - заборгованість за неустойкою (пенею, штрафом). Розмірі цієї заборгованості підтверджується також копією розрахунку, складеного ТОВ "Мілоан".

Як вбачається із позовної заяви, нарахування подальшої заборгованості позивачем по вказаному кредитному договору після укладення договору факторингу не здійснювалися.

Також, 05.01.2026 між ТОВ "Фінансова компанія "Незалежні кредити" та ОСОБА_1 у електронній формі був укладений договір про споживчий кредит № 2617247, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в сумі 11000,00 грн строком на 360 днів, тобто до 31.12.2026, денна процентна ставка - 0,91%, процентна ставка - 0,0010% річних, комісія за видачу кредиту - 891,00 грн, за обслуговування кредиту - 35332,00 грн за весь період кредитування.

Кредитодавець кредитні кошти в сумі 11000,00 грн перерахував ОСОБА_1 на вказану ним у заявці-анкеті банківську картку № НОМЕР_3 05.01.2026, що підтверджується копією платіжного доручення № 49201104.

26.05.2026 ТОВ "Фінансова компанія "Незалежні кредити" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів'' уклали договір факторингу № 26052026, в результаті чого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 2617247 від 05.01.2026, що підтверджується копією цього договору факторингу з додатками та копії витягу із реєстру боржників від 26.05.2026, відповідно до якого загальна заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором станом на дату відступлення прав вимоги становить 30239,00 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 11000,00 грн; заборгованості за комісією за надання кредиту - 891,00 грн, заборгованості за комісією з обслуговування кредиту - 12848,000 грн, заборгованості за неустойкою (штрафами) - 5500,00 грн. Розмір цієї заборгованості підтверджується також копією розрахунку, складеного ТОВ "Фінансова компанія "Незалежні кредити".

Як вбачається із позовної заяви, нарахування подальшої заборгованості позивачем по вказаному кредитному договору після укладення договору факторингу не здійснювалися.

Також, 22.12.2025 між ТОВ "Сіроко фінанс" та ОСОБА_1 у електронній формі був укладений договір позики № 7948154, відповідно до умов якого останній отримав у позику кошти в сумі 3500,00 строком на 30 днів, тобто до 20.01.2026, процентна ставка - 0,01% в день, комісія за видачу кредиту становить 1039,85 грн, денна процентна ставка - 1%.

Позикодавець кошти в сумі 3500,00 грн перерахував ОСОБА_1 на вказану ним у заявці-анкеті банківську картку № НОМЕР_2 22.12.2025, що підтверджується копією довідки ТОВ "Європейськ платіжна система" від 04.05.2026.

27.04.2026 ТОВ "Сіроко фінанс" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів'' уклали договір факторингу № 27042026, у результаті чого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 7948154 від 22.12.2025, що підтверджується копією цього договору факторингу з додатками та копії витягу із реєстру боржників № 1 від 27.04.2026, відповідно до якого загальна заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором станом на дату відступлення прав вимоги становить 11550,00 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 3500,00 грн; заборгованості за процентами - 10,15 грн, заборгованості за пенею - 7000,00 грн, заборгованості за комісією з видачі кредиту - 1039,85 грн. Розмір цієї заборгованості підтверджується також копією розрахунку, складеного ТОВ "Сіроко фінанс".

Як вбачається із позовної заяви, нарахування подальшої заборгованості позивачем по вказаному кредитному договору після укладення договору факторингу не здійснювалися.

Крім того, 06.01.2026 між ТОВ "Бі ел джи мікрофінанс" та ОСОБА_1 у електронній формі був укладений кредитний договір № 79910803, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в сумі 5000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 05.02.2026, денна процентна ставка - 1%, проценти нараховуються відповідно до п. 1.7 договору, а саме: з 1 по 20 день користування кредитом за ставкою 1,0000% в сумі 1000,00 грн, термін оплати - 26.01.2026; з 21 по 30 день користування кредитом - за ставкою 1,0000% в сумі 500,00 грн, термін оплати - 05.02.2026.

Кредитодавець кредитні кошти в сумі 5000,00 грн перерахував ОСОБА_1 на вказану ним у заявці-анкеті банківську картку № НОМЕР_3 06.01.2026, що підтверджується копією квитанції № 2781032746 від 06.01.2026.

24.03.2026 ТОВ "Бі ел джи мікрофінанс" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів'' уклали договір факторингу № 24032026, у результаті чого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 79910803 від 06.01.2026, що підтверджується копією цього договору факторингу з додатками та копії витягу із реєстру боржників від 24.03.2026, відповідно до якого загальна заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором станом на дату відступлення прав вимоги становить 9000,00 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 5000,00 грн; заборгованості за процентами - 1500,00 грн, заборгованості за штрафом - 2500,00 грн.

Як вбачається із позовної заяви, нарахування подальшої заборгованості позивачем по вказаному кредитному договору після укладення договору факторингу не здійснювалися.

З огляду на те, що відповідач свої зобов`язання за договорами не виконав, позивач прохає стягнути із ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість за вищевказаними договорами у сумі 116216,15 грн та судові витрати.

Відзив на позов від відповідача не надходив.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: - його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; - воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; - він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 12 ЗУ ''Про електронну комерцію'', якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується копіями досліджених судом: договорів про споживчий кредит № 5572422 від 12.12.2025, № 101212841 від 07.11.2025, № 2617247 від 05.01.2026, договору позики № 7948154 від 22.12.2025, кредитного договору № 79910803 від 06.01.2026, укладених в електронній формі, підписаних відповідачем у день укладення за допомогою одноразових ідентифікаторів, та копіями договорів факторингу від 25.05.2026, 26.05.2026, 27.04.2026 та 24.03.2026, відповідно до яких позивач набув права вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

Згідно з умовами вищевказаних кредитних договорів, між сторонами були чітко визначені строк їхньої дії та терміни, у які відповідач мав би повернути отримані кошти та сплатити відсотки та інші платежі за користування ними.

Суду ні позивачем, ні відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за цими договорами як первісним кредиторам, так і позивачеві.

Суд встановив, що за усіма договорами загальна заборгованість нарахована первісними кредиторами, позивачем подальші нарахування після отримання права вимоги до відпоідача не здійснювалися.

За дослідженими копіями договорів про споживчий кредит № 5572422 від 12.12.2025 та № 101212841 від 07.11.2025 та № 2617247 від 05.01.2026, суд встановив, що нарахуванням заборгованості за тілом кредитів та процентами за користування ними нараховані на момент відступлення прав вимоги, у межах строку дії договорів та на умовах, які передбачені кредитними договорами.

Відповідачем розрахунки заборгованостей не спростовані, альтернативний розрахунок не наданий.

Щодо нарахування заборгованості за комісіями за обслуговування цих кредитів, яка була здійснена первісними кредиторами та яку прохає стягнути на свою користь позивач, суд зазначає таке.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 та згідно з п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, в частині стягнення суми заборгованості за комісією суд вважає необхідним відмовити.

Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ч .2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Умовами вищевказаних споживчих кредитів, укладених кредиторами із ОСОБА_1 , фактично встановлена плата позичальника за надання послуг, безоплатність надання яких прямо встановлена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням вищенаведеного, оскільки останньому було встановлено щомісячну плату за такі супутні послуги банку, які за законом повинні надаватися їй безоплатно, ці пункти договорів є несправедливими, містять дисбаланс обов`язків на шкоду позичальника та суперечить вимогам ЗУ «Про захист прав споживачів», а тому вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь комісій за обслуговування цих кредитів є необґрунтованою, як наслідок, немає підстав для її задоволення.

Зазначене в повній мірі узгоджується зі змістом правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц (провадження №61-8862сво18). Аналогічний висновок зробив Верховний Суд 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, визнавши банківську комісію AT КБ «ПриватБанк» за кредит незаконною і зазначивши, що банки не можуть зобов`язати клієнтів її сплачувати. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Схожі за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою (пенею, штрафом), які нараховані ОСОБА_1 первісними кредиторами та які прохає стягнути на свою користь позивач, суд доходить висновку про таке.

Відповідно до ЗУ ''Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану'' від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Ці наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Вищевказані кредитні договори між сторонами укладені та діяли у період дії в Україні воєнного стану. Норма закону, яка передбачає списання кредитодавцем нарахованих неустойки (штрафу, пені) включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, наразі дії і не скасована. Отже, нарахування позивачем відповідачу неустойки (пені, штрафу) за цими кредитними договором є неправомірним, а відтак стягненню із останнього не підлягає.

Отож, з урахуванням вищевикладеного, із ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за:

- договором про споживчий кредит № 5572422 від 12.12.2025, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням та становить 11000,00 грн;

- договором про споживчий кредит № 101212841 від 07.11.2025 в розмірі 17779,15 грн, що складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 10548,37 грн та за процентами - 7230,78 грн;

- договором про споживчий кредит № 2617247 від 05.01.2026, яка становить 11891,00 грн та складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 11000,00 грн та за комісією за видачу кредиту - 891,00 грн.

У стягненні решти нарахованої заборгованості необхідно відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, за договором позики № 7948154 від 22.12.2025 загальна заборгованість відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 4550,00 грн та складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 3500,00 грн, за процентами - 10,15 грн та одноразовою комісією за видачу позики - 1039,85 грн. Як зазначено вище, заборгованість за пенею стягненню не підлягає.

За кредитним договором № 79910803 від 06.01.2026 стягненню із відповідача на користь позивача підлягає загальна заборгованість у сумі 6500,00 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 5000,00 грн та за процентами - 1500,00 грн. Як вказано вище, заборгованість за штрафом стягненню із ОСОБА_1 не підлягає.

З огляду на наведене, загальна заборгованість ОСОБА_1 , що виникла у зв`язку із невиконанням ним умов кредитних договорів, яку визначив суд, становить 51720,15 грн (11000,00 +17779,15 + 11891,00 + 4550,00 + 6500,00 грн ).

У іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаними договорами слід відмовити з вищевикладених підстав.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач вказує на те, що ним понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн згідно з платіжною інструкцією № 166892 від 14.07.2026 по сплаті судового збору та витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів та їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1664,00 грн.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 44,50% сплаченого позивачем судового збору на підставі платіжної інструкції № 166892 від 14.07.2026, що становить 1184,77 грн.

Щодо іншої частини судових витрат, на які вказує позивач - в сумі 1664,00 грн, суд констатує, що позивачем не надані докази на підтвердження їх понесення, тому в стягненні цієї частини судових витрат із відповідача необхідно відмовити.

Керуючись ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1082 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольними частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", представник позивача Кудіна Анастасія Вячеславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' заборгованість у загальній сумі 51720 (п`ятдесят одна тисяча сімсот двадцять) грн 15 коп., яка складається із:

- заборгованості за договором про споживчий кредит № 5572422 від 12.12.2025, що становить 11000,00 грн та складається із заборгованості за основним зобов`язанням;

- заборгованості за договором про споживчий кредит № 101212841 від 07.11.2025, що становить 17779,15 грн та складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 10548,37 грн та процентами - 7230,78 грн;

- заборгованості за договором про споживчий кредит № 2617247 від 05.01.2026, що становить 11891,00 грн та складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 11000,00 грн та комісією за видачу кредиту - 891,00 грн;

- заборгованості за договором позики № 7948154 від 22.12.2025, що становить 4550,00 грн та складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 3500,00 грн, процентами - 10,15 грн та одноразовою комісією за видачу позики - 1039,85 грн;

- заборгованості за кредитним договором № 79910803 від 06.01.2026, що становить 6500,00 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 5000,00 грн та процентами - 1500,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' 1184 (одину тисячу сто вісімдесят чотири) грн 77 коп. понесених ним судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий