Решение № 140642776, 12.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4169/26 2/335/2609/2026РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря Барановської В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Носенко Юлія Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, через систему «Електронний суд» (сформовано 17.04.2026), надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Мельнікова Олексія Анатолійовича, до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Носенко Юлія Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування, в обґрунтування якої зазначено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дід позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті діда залишилось спадкове майно житловий будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 залишив заповіт, згідно якого ОСОБА_1 та інший онук ОСОБА_2 мають отримати по 1/2 вищевказаного житлового будинку. Заповіт був посвідчений виконавчим комітетом Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області 10.07.2015 за №147. Спадщину позивач прийняв шляхом подання заяви про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Черкун В.І. На підставі його заяви 12.10.2021 було заведено спадкову справу за №200/2021. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане нотаріусом не було. Після початку повномасштабного вторгнення держави-агресора рф до України, територія села Пологи опинилась в тимчасовій окупації. Тому, 03 березня 2026 року, позивач звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Носенко Ю.А., яка перевірила наявність заповіту та реєстрацію його в Спадковому реєстрі. Приватний нотаріус Носенко Ю.А., посилаючись на розділ пункту 2 розділу 1 та розділу 2 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 відмовила 07.04.2026 у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. При цьому нотаріус посилається на відсутність оригіналу або можливості отримання дублікату заповіту. Вважає, що, з урахуванням викладених обставин оригінал заповіту є втраченим, а також відсутній інший шлях крім судового, для відновлення порушеного права.

З огляду на викладене, просить суд визнати право власності за заповітом на нерухоме майно частину житлового будинку АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Інших заяв по суті позову (відзиву, заперечень, пояснень) від сторін до суду не надходило.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Носенко Юлія Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позову, вказаних у цій ухвалі, терміном 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали судді.

28.04.2026 до суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача адвоката Мельнікова О.А. надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучений позов з усуненими недоліками.

Ухвалою суду від 29.04.2026 відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розпочато у справі підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання. Встановлено відповідачам та третій особі строк для подання відзиву на позовну заяву та письмових пояснень щодо позову. Витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Носенко Ю.А. засвідчену належним чином копію спадкової справи № 30/2026, після померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

01.06.2026 до суду від приватного нотаріуса, на виконання ухвали суду від 29.04.2026, надійшла копія спадкової справи № 30/2026, після померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду від 14.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Носенко Юлія Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування, до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Мельніков О.А. у судове засідання надав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області Доценко Ю.Ю. у судове засідання надав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Приватний нотаріус у судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без участі, проти позову не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Встановлені судом обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є рідним дідом позивача ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 03.03.2026 Олександрівським відділом ДРАЦС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №54 складений 19.07.2021 виконавчим комітетом Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області.

Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майна, яке на праві власності належало ОСОБА_3 , а саме: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 . (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.12.2021).

Відповідно до матеріалів спадкової справи №30/2026 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , встановлено наступне.

03.03.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Носенко Ю.А. із заявою, за змістом якої повідомлено: « ІНФОРМАЦІЯ_5 помер мій дід - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Запорізька область, Пологівський район, село Пологи, який до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину, я, ОСОБА_1 , прийняв шляхом подання заяви про прийняття спадщини за заповітом до Черкун В.І., приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області, на підставі якої було заведено спадкову справу 12.10.2021 за №200/2021. Крім мене є інші спадкоємці за заповітом: онук - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який прийняв спадщину, шляхом подання заяви про прийняття спадщини за заповітом до Черкун В.І., приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області, на підставі якої було заведено спадкову справу 12.10.2021 за № 200/2021. Інших спадкоємців передбачених ст. 1261 Цивільного кодексу України немає. До складу спадщини входить: житловий будинок АДРЕСА_1 . Прошу завершити спадкування за вищевказаною спадковою справою та видати мені свідоцтво про право на спадщину за законом на належну мені частку вказаного вище нерухомого, після подачі мною усіх необхідних документів.».

Вищевказану заяву зареєстровано приватним нотаріусом ЗМНО Носенко Ю.А. за №62 (спадкова справа №30/2026).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 03.03.2026, встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , 12.10.2021 приватним нотаріусом Черкун В.І. зведено спадкову справу №200/2021 (стан: чинний).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.03.2026, встановлено, що «місце зберігання спадкової справи №200/2021 змінено у зв`язку із завершенням спадкування по спадковій справі відкритій приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Черкун В.І. до початку окупації окремих територій України, на підставі заяви спадкоємця ОСОБА_1 поданої 03.03.2026.» (нове місце зберігання: приватний нотаріус Носенко Ю.А.).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 03.03.2026, встановлено, що 10.07.2015 ОСОБА_3 склав заповіт №147, зареєстрований Пологівською сільською радою Запорізької області (номер у спадковому реєстрі 58060550, стан: чинний.).

Згідно довідки приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Черкун В.І. від 19.11.2021 №1211/02-14, встановлено, що приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Черкун В. І., заведена спадкова справа №200/2021 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадкоємцями за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в рівних частка кожен, тобто кожен по 1/2 (одній другій) частці є: онук - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який прийняв спадщину; онук- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який прийняв спадщину.

Згідно інформації Пологівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 30.03.2026 №475/01-22, зазначено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», до складу Пологівської міської територіальної громади увійшли населені пункти Вербівської, Григорівської, Костянтинівської, Тарасівської та Пологівської сільських рад Пологівського району Запорізької області. З 3 березня 2022 року по теперішній час територія Пологівської міської територіальної громади тимчасово окупована країною агресором - російською федерацією. У зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов, виконавчі органи Пологівської міської ради здійснюють повноваження за межами Пологівської міської територіальної громади. Приміщення старостинських округів, в яких знаходились книги реєстрації нотаріальних дій, архівні та діючі картотеки, пошкодженні. Перевірити стан паперових носіїв інформації щодо персональних даних, заповітів тощо, наразі неможливо. Заповіти, складені та посвідчені виконавчим комітетом Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області до 2015 року, залишилися на тимчасово окупованій території громади. Враховуючи вищевикладене, копію заповіту складеного від імені померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та посвідченого комітетом Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області 10.07.2015 за реєстровим №147, а також надати повну інформацію про зазначений вище заповіт неможливо.

Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Носенко Ю.А. від 07.04.2026 за №186/02-31, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим виконавчим комітетом Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області 10 липня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 147, на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що відсутній оригінал заповіту та відсутня можливість отримати дублікат вищезазначеного заповіту, який потрібен для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спірні правовідносини стосуються захисту спадкових прав позивача, як спадкоємця за заповітом, пов`язаних із наявністю заповіту, складеного на його ім`я.

Відповідно до ст. 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами; у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 по справі №522/1029/18.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. (Постанова КЦС ВС від 21 червня 2023 року в справі № 554/5261/21-ц).

Обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно встановлено і у статті 1297 ЦК України. Правових наслідків невиконання такого обов`язку, зокрема у вигляді втрати права на спадщину, положеннями цивільного законодавства не передбачено. Водночас спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, але не отримав свідоцтва про право на спадщину, не має можливості розпоряджатися таким майном, оскільки у нього немає правовстановлюючого документа на спадкування нерухомого майна. Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права власності на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав. (позиція ОП ВС від 05.09.2022 по справі №385/321/20).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що стаття 392 ЦК, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Наведена правова позиція, факт неоформлення спадкових прав не тягне за собою втрату права на спадкове майно, якщо воно було прийнято у встановлений законом строк і встановленим законом способом, а лише обмежує його право на розпорядження спадщиною.

Відповідно до приписів чинного цивільного законодавства право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 ЦК України), спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від часу прийняття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України), а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно положень ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що речові права на нерухоме майно, їх обтяжень та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то воно виникає з моменту проведення такої реєстрації.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із угод.

Відповідно до положень ч.1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом (частина четверта статті 182 Цивільного кодексу України, статті 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, як встановлено судом, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом та розпоряджатись нерухомим майном через відсутність оригіналу заповіту (його втрату).

Згідно з ч.1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Оскільки, як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 у встановленому законом порядку прийняв спадщину (за заповітом), яка складається із частини вказаного житлового будинку, ця частина будинку належить йому на праві власності з дати смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті його діда ОСОБА_4 , який прийняв спадщину шляхом подачі відповідної заяви нотаріусу у передбачений законом строк.

При цьому, суд враховує ту обставину, що позивач, який є спадкоємцем за заповітом, після смерті спадкодавця, вчинив усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак з незалежних від нього причин у видачі такого йому було відмовлено. Також, судом не встановлено осіб спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку в спадкуванні.

Крім того, права іншого спадкоємця ОСОБА_2 (відповідач) за цим заповітом не зачіпаються та порушуються.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відсутність оригіналу заповіту від 10.07.2015, за встановлених у цій справі обставин, не є достатньою підставою для висновку про його недійсність, нечинність чи відсутність юридичного значення. Питання щодо його чинності та змісту підлягає вирішенню з урахуванням сукупності наявних доказів, зокрема відомостей Спадкового реєстру стосовно його реєстрації та довідки приватного нотаріуса Черкун В.І. про прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1 за заповітом від 10.07.2015 складеного померлим ОСОБА_3 .

Відтак, виходячи з вищевикладеного у сукупності, ураховуючи набуття позивачем права власності в порядку спадкування на підставі заповіту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за ними права власності на спадкове майно (1/2 частку) у порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_3 є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1216-1218, 1220, 1264, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 258,259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на (одну другу) частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач: Пологівська міська рада Пологівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 20516504, адреса: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 64);

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 );

Третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Носенко Юлія Анатоліївна (адреса: АДРЕСА_5 ).

Суддя І.А. Крамаренко