Постановление суда № 140642735, 15.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14925/26

1-кс/308/6171/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, згідно з якою просить зобов`язати уповноважену особу Закарпатської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про вчинення кримінального правопорушення від 04.10.2026.

На обґрунтування скарги заявник зазначає, що 04.10.2026 він звернувся на електронну пошту Закарпатської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме за ст. 364 КК України.

При цьому, вказує, що подання заяв електронною поштою підтверджена і Судом справедливості Європейського Союзу та Верховним Судом в Огляді практики Суду справедливості Європейського Союзу (CJEU) у висновках за лютий 2024 (стор. 51-54, http://surl.li/mkelaq), у яких Суд справедливості Європейського Союзу підтвердив легітимність подання заяв електронною поштою та її обов`язковий розгляд державними, правоохоронними та іншими органами. Зауважує, що після надходження електронного листа на офіційну електронну адресу державного чи правоохоронного органу відповідальність за його отримання, обробку та реєстрацію несе виключно цей орган, а не заявник, тому посилання на так зване «неотримання» звернення чи «відсутність доказів про отримання» не можуть покладати негативні наслідки на заявника та підлягають критичній оцінці з огляду на принцип верховенства права.

Стверджує, що станом на день подання цієї скарги вказаним суб`єктом оскарження не виконано імперативні вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України, а саме: не внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин; не надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань заявнику; проігноровано заборону відмови у внесенні за ч. 4 ст. 214 КПК України.

Заявник у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, при цьому у прохальній частині скарги просить розглянути вказану скаргу без його участі.

Уповноважена особа Закарпатської обласної прокуратури у судове засідання не з`явилася, про розгляд скарги повідомлялася належним чином.

При цьому листом Закарпатської обласної прокуратури від 12.10.2026 №27-952вих.-26 повідомлено, що згідно з даними Інформаційної системи «Система електронного документообігу» заява ОСОБА_3 від 04.10.2026 за №04.10 єрдр МИРОШНИЧЕНКО фазекош про вчинення кримінального правопорушення прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 за ст. 364 КК України, до Закарпатської обласної прокуратури не надходила.

Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, та положень ч. 3 ст. 306 КПК України, визнано можливим розгляд скарги у відсутності заявника та особи, бездіяльність якої оскаржується, на підставі поданих доказів.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги з доданими до неї документами, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303-308 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з поданими матеріалами скарги заявник вказує, що 04.10.2026 через електронну пошту звертався із заявою про кримінальне правопорушення до Закарпатської обласної прокуратури.

Проте, у слідчого судді відсутнє підтвердження того, що така заява була отримана Закарпатською обласною прокуратурою.

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові №380/17220/21 від 01.08.2023 виснувано, що визначення поняття «офіційна електронна адреса» чинне законодавство України не наводить.

Разом з тим, у Положенні про Єдину базу даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб`єктів владних повноважень, затвердженим постановою КМУ від 05 січня 2011 року №5, яке є чинним, наводиться визначення поняття «електронна адреса суб`єкта владних повноважень», відповідно до якого це адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором є адреса електронної пошти, визначена як офіційна суб`єктом владних повноважень, а доменним іменем - ім`я у домені gov.ua, зареєстроване суб`єктом владних повноважень.

Слідчий суддя не в змозі переконатися, що відправником ОСОБА_3 при надісланні електронною поштою заяви від 04.10.2026 за №04.10 єрдр МИРОШНИЧЕНКО фазекош про вчинення кримінального правопорушення прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 за ст. 364 КК України, електронна адреса одержувача введена у вірному форматі: має стандартну структуру, написану саме латиницею без пробілів і недопустимих спецсимволів.

Як зазначено у Огляді практики Суду справедливості Європейського Союзу (CJEU) «Рішення за лютий 2024 року», на який також посилається і заявник (арк. 51-54), при аналізі тексту Постанови Загального Суду (Третя Палата) від 25 січня 2024 року, Lukoil v Parliament and Others, T-280/23 щодо процедури електронного повідомлення адресата, вбачається, «…що для того, щоб про рішення було належним чином повідомлено, необхідно не те, щоб адресат фактично отримав ефективне знання про його зміст, а те, щоб йому була надана можливість отримати таке ефективне знання. У зв`язку з цим, різні обставини можуть слугувати доказом того, що адресат рішення не лише отримав його, але й мав можливість ефективно з ним ознайомитися. Таким чином, для того, щоб встановити, що рішення, надіслане електронною поштою, було належним чином доведено до відома адресата в певну дату і що, відповідно, з цієї дати почався відлік строку звернення до суду, сторона, яка заявляє про пропуск строку, повинна довести не тільки те, що це рішення було доведено до відома адресата, але й те, що воно було передано адресату, тобто що його було надіслано на його електронну адресу і що він отримав його за цією адресою, і що адресат був у змозі ознайомитися зі змістом цього рішення в цей день, тобто, що він міг відкрити електронне повідомлення, яке містило рішення, про яке йдеться, і, таким чином, ознайомитися з ним у цей день…».

Подані заявником докази відправлення електронного повідомлення на офіційну електронну пошту прокуратури Закарпатської області слідчий суддя не може витлумачити як отримання електронного повідомлення останньою.

З огляду на викладене, керуючись принципом змагальності кримінального провадження (стаття 22 КПК України) відносно подання до суду доказів своєї правової позиції, враховуючи те, що доказів того, що заява про вчинення кримінального правопорушення була отримана органом прокуратури слідчому судді не надано, вважаю, що в задоволенні даної скарги слід відмовити.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Закарпатської обласної прокуратури стосовно невнесення до ЄРДР заяви про кримінальне правопорушення, то відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Відтак слідчий суддя за результатами розгляду даної скарги не вправі визнати бездіяльність органу досудового розслідування протиправною, як того просить скаржник.

Таким чином приходжу до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1