Решение № 140641879, 14.10.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2294/26

Провадження № 2/373/1710/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.

розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «СуперКредит», Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції .України, третя особа: ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Представниця позивача Кравченко І.О. звернулась до суду з вимогою скасувати арешт (номер запису обтяження: 8838041 в Державному реєстрі речових прав), накладений постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 23.02.2015 на майно ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є спадкоємцем першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 . З метою оформлення своїх спадкових прав позивач звернувся до нотаріуса, однак не зміг отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано обтяження на нерухоме майно спадкодавця у вигляді арешту майна боржника та заборони його відчуження. Вказане обтяження було зареєстроване на підставі постанови державного виконавця від 23.02.2015 у межах виконавчого провадження, відкритого за заявою Кредитної спілки «СуперКредит». Позивач звернувся до Переяславського ВДВС та отримав відповідь, що виконавче провадження завершене та знищене, що унеможливлює зняття арешту з майна спадкодавця. Незнятий арешт з майна боржника перешкоджає позивачу в оформленні його спадкових прав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито провадження в цій справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк відповідачами, які повідомлені про розгляд справи, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України.

Судом встановлено наступні обставини:

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06.12.1996 Відділом реєстрації актів громадянського стану Переяслав-Хмельницького міськвиконкому Київської області, позивач є сином ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 25.12.1991 Радянським відділом ЗАГС м. Києва, рідним братом позивача є ОСОБА_2 , третя особа у справі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 16.11.2015 Виконкомом Малокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Державний нотаріус Другої переяславської державної нотаріальної контори Коляденко Я.В. постановою №175/02-31 від 08.05.2026 відмовив позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з наявністю в Державному реєстрі речових прав запису обтяження №8838041 у виді арешту майна, накладеного постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 23.02.2015.

15.05.2026 представниця позивача звернулась до Переяславського відділу ДВС у Бориспільському районі Київської області із заявою про зняття арешту з майна боржника, накладеного постановою державного виконавця від 23.02.2015, копія заяви додана до позову.

Як вбачається з копії відповіді Переяславського відділу ДВС у Бориспільському районі Київської області №34636 від 25.05.2026, на нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), було накладено арешт на підставі постанови Відділу ДВС Переяславського МРУЮ від 23.02.2015 в рамках вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №46608289 з примусового виконання виконавчого листа №757/1599/14-ц, виданого 04.03.2014 Печерським районним судом м.Києва, про стягнення з ОСОБА_3 на користь КС «СуперКредит» заборгованості у розмірі 8832,10 грн. В рамках зазначеного вище виконавчого провадження 03.08.2015 була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Із вказаної відповіді також вбачається, що зазначений вище виконавчий лист тричі перебував на виконанні у відділі. Востаннє постановою державного виконавця від 17.09.2015 було відкрите виконавче провадження №48735985, 21.03.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, на виконанні у відділі перебував виконавчий лист №757/16322/15-ц, виданий 06.07.2015 Печерським районним судом м.Києва, про стягнення з ОСОБА_3 на користь КС «СуперКредит» заборгованості у розмірі 44490,06 грн (виконавче провадження №48450738), який був також повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Арешт у вказаних виконавчих провадженнях знятий не був, оскільки на момент їх завершення заборгованість за ними сплачена не була. Станом на 22.05.2026 виконавчі провадження були знищені у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Автоматизована система виконавчих проваджень містить відомості про два зареєстровані виконавчі провадження №48450738 та №48735985, у яких боржником був зазначений ОСОБА_3 , стягувачем КС «Супер Кредит». У вказаній системі стосовно обох проваджень міститься запис про їх завершення.

Також до позову додані копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , яка є матір`ю позивача; рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21.01.2025 про зняття арешту з майна ОСОБА_4 .

Норми права, застосовані судом:

Згідно з ч. 3, 4 ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, згідно з ч.1 ст.319 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Одним із способів набуття права власності на майно є спадкування.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття, яким згідно з ч.2 ст. 1220 цього Кодексу є день смерті особи (спадкодавця) або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до чч.1, 2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції станом на 23.02.2015, дату накладення арешту) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції станом на 21.03.2017, дату винесення постанови про повернення виконавчого документа) виконавчий документ повертається стягувачеві, якщо, зокрема, стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції станом на 21.03.2017) передбачені підстави та порядок зняття арешту з майна боржника.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінка суду аргументів сторін, доказів.

З досліджених судом доказів вбачається, що арешт майна ОСОБА_3 , який був накладений на підставі постанови державного виконавця, перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права, при цьому, незняття державними виконавцями арешту з майна боржника у виконавчому провадженні, яке знищене, порушує право позивача на спадкове майно.

Подальше втручання у права позивача на спадкове майно буде непропорційним та позивач нестиме індивідуальний надмірний тягар, який не відповідає меті накладення арешту за встановлених судом обставин.

Зважаючи, що після винесення 21.03.2017 державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, Кредитна спілка «Суперкредит» повторно вказаний виконавчий документ до відділу не подавала, визначений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, виконавче провадження станом на дату звернення до суду із позовом знищене, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 263 265 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «СуперКредит», Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції .України, третя особа: ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Cкасувати арешт за реєстраційним номером обтяження №8838041, зареєстрований 24.02.2015 Реєстраційною службою Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.02.2015 на нерухоме майно ОСОБА_3 (РНОКПП. НОМЕР_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Кредитна спілка «СуперКредит», код ЄДРПОУ 37917325, місцезнаходження: вул.Жилянська, буд. 68, прим.321, кімн. 3, м. Київ, 01033;

Переяславський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34856291, місцезнаходження: вул. Оболонна, буд. 2-В, м. Переяслав, Бориспільський район, Київська область, 08400;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. В. Свояк