Решение № 140641177, 15.10.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/731/26 Провадження № 2/358/808/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 27.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4014303 за умовами якого відповідачу було надано в кредит грошові кошти на загальну суму 2 000,00 гривень, строком на 360 днів, з періодичністю платежів кожні 30 днів.

Між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 24.05.2024 було укладено договір факторингу № 24/05/2024, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача.

Отже, Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення суми боргу за Договором не виконав, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 16 400,00 грн, з яких: 2 000,00 грн сума кредиту; 9 600,00 грн сума процентів за користування кредитом; 4 800,00 грн нараховані позивачем проценти за 120 к.д.

Ухвалою суду від 06.05.2026 відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Копія позовної заяви з додатками та ухвалою про відкриття провадження суду була направлена відповідачу за місцем реєстрації останнього рекомендованим поштовим відправленням.

25.06.2026 до суду повернуто вказане поштове відправлення із зазначенням, що відповідач особисто отримав поштове відправлення 23.06.2026.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 27.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем в електронній формі було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4014303, підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором С206. (а.с.73-82)

Відповідно до п. 1.2 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) становить 2 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору строк кредитування становить 360 днів, а періодичність сплати процентів кожні 30 днів.

Тип процентної ставки є фіксованим (п.1.4.)

Згідно з п. 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,00 % на день та застосовується протягом усього строку кредитування.

Пунктом 1.4.2 договору передбачено знижену процентну ставку у розмірі 1,40 % на день, яка застосовується за умови сплати позичальником до 27.10.2023 року (включно) або протягом трьох календарних днів після цієї дати суми, не меншої за перший платіж, визначений графіком платежів, або здійснення часткового дострокового погашення кредиту. У разі невиконання зазначених умов користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою 2,00 % на день.

Пунктом 1.4.3 договору передбачено, що розмір процентів може бути змінений лише у бік зменшення у випадках та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.5 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає:

згідно з п. 1.5.1 договору 30 341,06 % річних за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом;

згідно з п. 1.5.2 договору 18 537,59 % річних за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки.

Відповідно до п. 1.6 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає:

згідно з п. 1.6.1 договору 16 400,00 грн за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом;

згідно з п. 1.6.2 договору 16 040,00 грн за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки.

Відповідно до пункту 2.1. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно пункту 9.7.1. Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На підписаний Сторонами Договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Слід зазначити, що без проходження попередньої реєстрації та ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

До матеріалів справи долучено Додаток № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4014303 від 27.09.2023, який містить графік платежів та таблицю обчислення загальної вартості кредиту і реальної річної процентної ставки.

Згідно з додатком сума кредиту становить 2 000,00 грн, строк кредитування 360 днів, загальна сума процентів за користування кредитом 14 040,00 грн, а загальна вартість кредиту 16 040,00 грн. Додатком також передбачено, що у разі невиконання позичальником умов застосування зниженої процентної ставки проценти підлягають перерахунку за стандартною процентною ставкою 2,00 % на день, у зв`язку з чим загальна сума процентів становитиме 14 400,00 грн, реальна річна процентна ставка 30 341,06 % річних, а загальна вартість кредиту 16 400,00 грн. (а.с.67)

Окрім того, до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту, який дублює умови викладенні в Договорі. (а.с.84)

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог статті 205 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Вимоги щодо письмової форми правочину встановлені положеннями статті 207 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Таким чином, підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Перерахування коштів у розмірі 2 000,00 грн підтверджено листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вх. №2287-3105 від 31.05.2024, з якого вбачається що кошти успішно перераховано на платіжну картку клієнта: 27.09.2023 16:06:08 на суму 2 000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок, номер картки: НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 289675198, призначення платежу: Зарахування 2 000 грн на карту НОМЕР_2 . (а.с.66)

Окрім того, на виконання ухвали суду від 06.05.2026 АТ « ОщадБанк» надало інформацію, що банківська картка № НОМЕР_2 емітовано на ім`я ОСОБА_1 та 27.09.2023 на неї було зараховано 2 000, 00 грн. (а.с.107)

24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №24/05/2024, за яким перше відступило за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, який є Додатком до договору та його невід`ємною частиною, у тому числі і до відповідача, що підтверджується копіями Договору з додатками, реєстру боржників до зазначеного вище договору факторингу та акту прийому передачі виконавчих робіт. (а.с.14-18)

Відповідно до Реєстру боржників від 24.05.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників в тому числі до Відповідача в сумі 11 600,00 грн з яких: 2 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 9 600,00 грн заборгованість за процентами.

До матеріалів справи долучено платіжну інструкцію №412 від 30.05.2024, №417 від 31.05.2024, №418 від 31.05.2024, №419 від 31.05.2024, №410 від 30.05.2024, №411 від 30.05.2024 щодо часткової сплати за договором факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024р. (а.с.26-28)

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника

Крім того, Верховний Суд у постановах від 02.11.2021 р. та від 28.10.2023 р. у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Враховуючи вище викладене ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право вимоги договором, укладеними з відповідачем ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунку заборгованості станом на 24.05.2024 (дату відступлення прав вимог), сформованої ТОВ «Лінеура Україна» заборгованість ОСОБА_1 за Договором становить 11 600,00 грн. (а.с.89-93)

З розрахунку заборгованості позивача вбачається, що в межах строку дії Договору за 120 календарні дні (25.05.2024 - 21.09.2024) позивачем, після переходу до нього права вимоги за цим договором, було нараховано відповідачу проценти за користування кредитом в сумі 4 800,00 грн. (а.с.94-95)

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наведених обставин та підтверджуючих дані обставини документів, з огляду на норми чинного законодавства суд вважає, що позовні вимоги в частині тіла кредиту та відсотків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, на підтвердження яких позивачем були надані: Договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, акт прийому-передачі виконаних робіт від 21.04.2026, суд зазначає наступне.

За змістом статті 134 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказує, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В даній справі, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічні позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 01.09.2022 по справі № 640/16093/21.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно постанови ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відступу від вказаної правової позиції не було.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала у вивчені документів, складанні позовної заяви з додатками, підготовки клопотання. Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач отримав адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, з огляду на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, стосовно них існує судова практика, складнощів щодо процесу доказування чи витребування доказів не виникало, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд приходить до переконання, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним, а тому, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена представником сума в розмірі 10 000,00 гривень є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи, який підлягає відшкодуванню позивачу, підлягає зменшенню до 3 500,00 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 76, 82, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 287, 352 ЦПК України, Закон України «Про електронну комерцію»,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (ЄДРПОУ - 44559822) суму заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4014303 від 27.09.2023 р. в розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (ЄДРПОУ - 44559822) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддяГ. С. Лебединець