Постановление суда № 140638445, 15.10.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/394/26

УХВАЛА

Іменем України

15 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Дусанюк Н.О.,

за відсутності учасників справи,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 10.02.2026 відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.

16.03.2026 представник відповідач ОСОБА_2 адвокат Зачепіло З.Я. подала відзив на позовну заяву.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 06.05.2026 задовольнив клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Зачепіло З.Я. про призначення експертизи; у справі № 128/394/26 призначив судово-генетичну експертизу, проведення якої доручив експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; на час проведення експертизи провадження у справі зупинив.

04.09.2026 з Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України повернули цивільну справу № 128/394/26 разом із повідомленням №СЕ-19/102-26/13997-БД від 27.08.2026 про неможливість надання висновку.

05.10.2026 позивач ОСОБА_3 подав до суду письмову заяву про залишення позову без розгляду. В заяві зазначив, що у зв`язку зі зміною обставин та відсутністю необхідності у подальшому розгляді справи він не бажає продовжувати розгляд справи по суті.

09.10.2026 представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Зачепіло З.Я. подала заяву про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У заяві зазначила, що «Верховний Суд у постанові від 06.03.2026 у справі № 290/248/22 зазначив, що поняття «необґрунтовані дії позивача» не тотожне поняттю «необґрунтований позов», а відповідач має довести, які саме необґрунтовані дії вчинив позивач, зокрема, чи діяв він недобросовісно, чи заявив завідомо безпідставний позов, чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору. Такі дії позивача підтверджуються матеріалами справи, а саме: дворазовий зрив призначеної судом експертизи: 30.07.2026 позивач з`явився без документа, що посвідчує особу, і відмовився від повторної явки того ж дня; 26.08.2026 не з`явився взагалі, хоч був персонально попереджений про наслідки за ст. 109 ЦПК України; повідомленням експерта №CЕ-19/102-26/13997-БД від 27.08.2026 встановлено, що єдиною причиною неможливості проведення експертизи є неявка позивача; за понад вісім місяців позивач не надав жодного доказу відсутності кровного споріднення, навіть листування, на яке посилався як на єдину підставу позову, і жодного разу не ініціював експертизу; позов подано через понад вісім років після рішення від 18.10.2017 у справі №128/1921/17 про стягнення аліментів, позивач перебуває в Єдиному реєстрі боржників за категорією «стягнення аліментів» (ВП №56647389); заяву про залишення позову без розгляду подано напередодні підготовчого засідання, в якому суд мав оцінити наслідки ухилення позивача від експертизи, обравши залишення позову без розгляду замість відмови від позову, позивач зберіг можливість повторного звернення з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України). Просить одночасно з вирішенням заяви позивача про залишення позову без розгляду стягнути з ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 400 грн на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України».

У підготовче засідання 15.10.2026 учасники справи не з`явились, хоч у встановленому законом порядку повідомлялися про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

Відповідач ОСОБА_4 попередньо подала до суду заяву, в якій просить засідання провести за її відсутності, не заперечує проти залишення позову без розгляду, клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

У матеріалах справи наявна письмова заява заступника начальника служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації начальника відділу попередження соціального сирітства та дитячої бездоглядності Борсука М. про розгляд справи № 128/394/26 без участі представника служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації.

Також у матеріалах справи наявна письмова заява начальника Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Прилуцької Т. про розгляд справи № 128/394/26 без присутності працівників Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Будь-які інші заяви та/або клопотання учасники справи до суду не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести підготовче засідання 15.10.2026 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки основною умовою для відкладення підготовчого засідання не є відсутність учасників справи, а неможливість вирішення процесуальних питань у відповідному підготовчому засіданні.

Оглянувши матеріали цивільної справи № 128/394/26, суд дійшов такого висновку.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України).

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим на підставі поданої позивачем заяви залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Порядок розподілу витрат у разі залишення позову без розгляду визначено нормами статті 142 ЦПК України.

У частині п`ятій статті 142 ЦПК України зазначено, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Положення частин п`ятої, шостої статті 142 ЦПК України ідентичні нормам частин п`ятої, шостої статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 (справа № 910/5911/22) зазначив, що в разі, зокрема, залишення позову без розгляду, суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною (пункт 8.11); при застосуванні частини п`ятої статті 130 ГПК України суд має встановити наявність/відсутність саме необґрунтованих дій позивача. Такі критерії встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин (пункт 8.12).

У постанові від 31.08.2021 (справа № 570/5535/17) Верховний Суд зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Установлено, що позивач ОСОБА_3 при зверненні до суду з позовом про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини на підтвердження позовних вимог жодних доказів до суду не надав, будь-яких клопотань для отримання таких доказів, в тому числі клопотання про призначення експертизи, не заявляв.

Натомість відповідач ОСОБА_4 , заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, подала до суду клопотання про призначення судово-генетичної експертизи.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 06.05.2026 задовольнив клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Зачепіло З.Я. та у справі № 128/394/26 призначив судово-генетичну експертизу, проведення якої доручив експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та на час проведення експертизи провадження у справі зупинив.

04.09.2026 з Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України повернули цивільну справу № 128/394/26 разом із повідомленням №СЕ-19/102-26/13997-БД від 27.08.2026 про неможливість надання висновку. У повідомленні зазначено, що «30.07.2026 до Вінницького НДЕКЦ МВС для відбору експериментальних зразків громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_5 з?явилися одночасно, проте відбір експериментальних зразків здійснено не було, оскільки громадянин ОСОБА_3 не зміг надати паспорт, чи будь-який інший документ, який посвідчує особу; 26.08.2026 відбір експериментальних зразків здійснено не було, оскільки до Вінницького НДЕКЦ МВС з`явилися лише громадяни ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_5 , а ОСОБА_3 не з`явився».

Тобто установлено, що внаслідок свідомого ігнорування ОСОБА_3 необхідності з`явитися до експертної установи призначену Вінницьким районним судом Вінницької області ухвалою від 06.05.2026 судово-генетичну експертизу проведено не було, а одразу після повернення з експертної установи цивільної справи № 128/394/26 та поновлення судом провадження позивач ОСОБА_3 подав до суду заяву про залишення позову без розгляду.

Такі дії позивача ОСОБА_3 суд розцінює недобросовісними і необґрунтованими, а відтак відповідач ОСОБА_4 має право на компенсацію здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У статті 59 Конституції України закріплено право кожної людини на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Судом установлено, що 13.02.2026 між Адвокатським об`єднанням «Захист» та ОСОБА_4 було укладено договір №23/44929 про надання адвокатських послуг.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу до позову долучено додаток №1 до договору №23/44929 від 13.02.2026 про надання адвокатських послуг, копії квитанцій на загальну суму 12 400,00 грн, а також акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) до договору про надання адвокатських послуг №23/44929 від 13.02.2026.

Отже, стороною позивача подано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» указано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зважаючи на умови договору про надання правничої допомоги, виконані адвокатом роботи та надані послуги, з позивача ОСОБА_3 треба стягнути на користь відповідача ОСОБА_4 витрати, понесені останньою на правничу допомогу, в сумі 12 400,00 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 133, 137, 142, 247, 257, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_3 про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини залишити без розгляду на підставі поданої позивачем заяви.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 12 400 (дванадцять тисяч чотириста) грн 00 коп.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ