Решение № 140638156, 25.09.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 607/18616/25

Провадження № 2/604/64/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді - Федорович І.В.,

секретаря судового засідання - Ілик Г.М.,

у відсутності представників сторін,

розглядаючи цивільну справу у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позицій сторін.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі Позивач, СК «Арсенал Страхування») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (Відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 19 664 грн, та про стягнення з відповідача судового збору у сумі 3028,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що внаслідок ДТП за участю відповідача ОСОБА_1 застрахованому у Позивача (добровільне страхування КАСКО) транспортному засобу Мерседес Бенц 220 р.н. НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження. ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні ДТП за постановою суду. Внаслідок страхового випадку позивач виплатив застрахованому клієнту страхове відшкодування - 42 474,73 грн, та 8870,61 грн (в рахунок несплачених страхових платежів). Страхова компанія (Позивач) звернулася до страхової компанії відповідача ТДВ «СК «Гардіан» з заявою на виплату суми сплаченого страхового відшкодування, і остання виплатила страхове відшкодування в розмірі 31681,08 грн з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля. Відтак, позивач подав позов до винуватця у ДТП про стягнення розміру невиплаченого страхового відшкодування.

Правові підстави позову - ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України (ЦК України), ст. 27 Закону України Про страхування, ст. 21, 29, 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У Відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що:

1) оцінювач ОСОБА_2 не мала права складати Звіт про оцінку про розмір матеріального збитку щодо автомобіля Мерседес Бенц НОМЕР_1 , оскільки в оцінювача відсутня відповідна кваліфікація, вона має кваліфікацію оцінювача за напрямком в межах напряму 1.3. оцінка колісних ТЗ, в неї відсутня кваліфікація за напрямом 12.2. Визначення вартості транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику ТЗ;

2) оцінка майна має здійснюватися з урахуванням Нацстандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою КМУ №1440. Відповідач вважає, що наданий Звіт про оцінку не відповідає нормам закону;

3) основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід, а найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до оцінки КТЗ є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ, однак оцінювач оцінювала автомобіль Мерседес Бенц Е 220 2014 року випуску та пробігом 202,5, що не відповідає аналогічним даним досліджуваного КТЗ, досліджуваний автомобіль 17.09.2015 року випуску і пробіг 170818 км; вихідні дані досліджуваних автомобілів об`єктивно не співпадають за критеріями року випуску та пробігом;

4) оцінювач не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок;

5) відповідно до даних СК Гардіан коефіцієнт зносу автомобіля становить - 48,95%, за даними аварійного комісара Говери у протоколі огляду ТЗ зазначено рік випуску автомобіля - 17.09.2025 (Мерседес Бенц Е220 НОМЕР_2 ), отже на момент ДТП строк експлуатації цього авто складав 6,57 міс, тобто не старше семи років, а відтак згідно з Методикою товарознавчої експертизи при визначенні розміру матеріального збитку коефіцієнт фізичного зносу є таким, що дорівнює нулю.

У Відповіді на відзив Позивач зазначив, що :

1) Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією техобслуговування сума вартості відновлювального ремонту ТЗ;

2) Звіт про оцінку ТЗ є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування є платіжний документ про здійснення виплати; звіт це лише попередній документ, в якому фіксуються лише видимі пошкодження ТЗ, а всі приховані можна побачити лише на станції СТО;

3) відповідно до ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Тому, відповідно до ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

4) у матеріалах справи відсутні дані, що відповідач оспорював рішення страховика про визначення розміру страхового відшкодування потерпілому, в тому числі з підстав незгоди з коефіцієнтом фізичного знову авто.

У письмових поясненнях СК «Гардіан» зазначила, що вартість ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу та з ПДВ була визначена у розмірі 20745,22 грн, вказана сума в подальшому була виплачена СК «Арсенал Страхування». Однак згодом було отримано заяву про доплату страхового відшкодування з рахунком та Звітом про оцінку, і СК «Гардіан» здійснила доплату у розмірі 10 935,86 грн. Зазначає, що вказаний автомобіль Мерседес Бенц 2015 року випуску, а станом на дату ДТП 24.05.2022 строк експлуатації автомобіля є більшим, аніж 7 років, що є підставою для нарахування коефіцієнту фізичного зносу до деталей автомобіля.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою суду від 27.10.2025 було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 19.01.2026 було продовжено строк розгляду справи та надано позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 09.02.2026 було залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Страхова компанія «Гардіан». Суд відкладав розгляд справи з метою належного повідомлення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Крім того, ухвалою явка обох сторін (представників) визнавалася обов`язковою в судове засідання.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, просив визнати причини неявки поважними та ухвалити рішення у відсутності представника на підставі наявних у справі матеріалів.

Представник Відповідача 12.08.2026 надав усні пояснення в судовому засіданні та просив витребувати матеріали страхової справи, у зв`язку з чим оголосити перерву.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, подав письмові пояснення по суті спору та копії страхової справи.

Ухвалою суду від 12.08.2025 було витребувано матеріали страхової справи та оголошено перерву до 25.09.2026 (з урахуванням періоду відпустки судді).

На виконання ухвали суду 25.08.2026 на адресу суду надійшли копії матеріалів страхової справи та пояснення стосовно суті спору.

Сторони в судове засідання 25.09.2026 не з`явилися та пояснень щодо витребуваних матеріалів страхової справи не надавали.

Суд визнав за можливе ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів за відсутності представників сторін, враховуючи також те, що всі учасники справи подали свої письмові заяви та пояснення по суті спору, судом було отримано матеріали страхової справи. У зв`язку зі складністю справи суд постановив ухвалу про перехід до стадії ухвалення рішення суду та відклав ухвалення рішення.

Встановлені факти та докази на їх підтвердження.

1.16.07.2021 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «Інтелдім» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 301/21-Т/Т «ALL Risks» щодо автомобіля Mercedes Benz220, р.н. НОМЕР_1 , рік випуску 2015, VIN НОМЕР_3 .

2.Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля Mercedes НОМЕР_4 , р.н. НОМЕР_1 , рік випуску - 2015.

3.Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.06.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до Постанови суду: 24 травня 2022 року о 15 год. 15 хв. громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ VIDA», д.н.з. « НОМЕР_5 » в порушення вимог п.п.2.3б,10.9 ПДР України, в м.Тернополі по вул.Грушевського, 1, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, під час руху заднім ходом допустив наїзд на припаркований транспортний засіб марки «MercedesBenzЕ220D», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Інтелдім», яким керував водій ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження із матеріальними збитками.

4.Транспортний засіб марки «ЗАЗ VIDA» Chevrolet Aveo, д.н.з. « НОМЕР_5 » застрахований за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.08.2021 № ЕР-205424767 у страховика СК «Гардіан», ліміт відповідальності за шкоду майну 130 000,00 грн.

5. ОСОБА_3 27 травня 2022 року подав Заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за Договором добровільного страхування, дата події 24.05.2022 за Договором страхування від 16.07.2021.

6.30 травня 2022 року на замовлення ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було проведено огляд ТЗ (аварійний комісар ОСОБА_2 ) автомобіля Mercedes Benz 220, р.н. НОМЕР_1 , рік випуску 17.09.2015, про що складено відповідний Протокол, у якому вказано характер пошкоджень автомобіля, та «інше» - наявні сліди відновлювального ремонту трьох деталей кузова.

7.На замовлення ПрАТ СК «Арсенал Страхування» було складено Звіт про оцінку автомобіля марки «Mercedes Benz Е220D», д.н.з. НОМЕР_2 , дата оцінки 30.05.2022, вид вартості вартість матеріального збитку (далі Звіт про оцінку).

8.Відповідно до Звіту про оцінку: 1) ринкова вартість автомобіля марки «Mercedes Benz Е220D», д.н.з. НОМЕР_2 складає 629 502,3грн; 2) вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Mercedes Benz Е220D», д.н.з. НОМЕР_2 , з включенням в розрахунку ПДВ, складає 53699,99 грн; 3) вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля марки «Mercedes Benz Е220D», д.н.з. НОМЕР_2 з включенням в розрахунок ПДВ, складає 33389,78 грн; 4) коефіцієнт фізичного знову автомобіля складає 0,4895. Оцінку виконано ФОП ОСОБА_2 , яка є суб`єктом оціночної діяльності (Сертифікат ФДМУ № 584/20 від 07.07.2020, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ 5270 від 08.09.2007 за напрямком оцінки майна «Оцінка об`єктів в матеріальній формі» та спеціалізацією в межах напрямку «Оцінка дорожніх ТЗ»). Мета оцінки : визначення вартості матеріального збитку, завданого власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, вид вартості вартість відновлювального ремонту та матеріального збитку. Відповідно до змісту оцінки : дата випуску автомобіля марки «Mercedes Benz Е220D», д.н.з. НОМЕР_2 17.09.2015, термін експлуатації 6,58 років, пробіг 170 818 км. Звіт підписано електронним підписом. Додатками до Звіту є : ремонтна калькуляція, протокол огляду ТЗ, копія Свідоцтва про реєстрацію ТЗ, витяг з бюлетеня товарознавця, фототаблиці, кваліфікаційні документи.

9.На замовлення СК «Гардіан» було складено консультацію № 18-D/11/22 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, дата складання консультації 31.08.2022, дата консультації 30.05.2022, виконавець ФОП ОСОБА_4 , об`єкт консультації - Mercedes Benz 220D, р.н. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_3 , мета консультації визначення вартості матеріального збитку. Узагальнення результатів оцінки : вартість відновлювального ремонту 43 260,63 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 20745, 22 грн. Оцінка проведена станом на 30.05.2022. Матеріали для оцінки надані замовником. Зазначено також, що ТЗ має сліди відновлювального ремонту більше трьох деталей.

10.ПрАТ «Галичина Авто» виставило рахунок фактуру №0000002440 від 04 липня 2022 року щодо оплати вартості робіт та запчастин транспортного засобу Mercedes Benz E 220, власник ТЗ та замовник робіт ТОВ «Інтелдім», платник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» - на суму 51 345.34 грн. З рахунку та ремонтної калькуляції вбачається виставлення оплати нових запчастин. При складанні ремонтної калькуляції використовувалася комп`ютерна система Audatex.

11.28 липня 2026 року ПрАТ СК «Арсенал Страхування» склало страховий Акт № 006.00768122-1 щодо автомобіля Mercedes Benz 220D, р.н. НОМЕР_1 , в якому визначена сума страхового відшкодування 51 345, 34 грн, погоджена сума виплати 42 474, 73 грн, взаємозалік з оплатою страхової премії 8870,61 грн.

12.Відповідно до Платіжного доручення СК «Арсенал Страхування» виплатило ПАТ «Галичина -Авто» 42 474,73 грн страхової виплати для ТОВ «Інтелдім» згідно з рахунком 2440 від 04 липня 2022 року та Акту від 28.07.2022.

13.Позивач зазначає, що відповідно до розрахунку страхового відшкодування 8870,61 грн - це сума несплаченого страхового платежу страхувальником ТОВ «Інтелдім», яку зараховано в рахунок несплаченого страхового платежу.

14.Відповідно до Платіжного доручення № 165712 від 25.10.2022 СК «Гардіан» виплатила СК «Арсенал Страхування» 20745,22 грн, призначення платежу страхове відшкодування згідно страхового акту №G-20103-1 за пошкоджений ТЗ Мерседес Бенц Е 220 ВО6564 ВЕ.

15.Відповідно до листа СК «Гардіан» від 28.05.2025 у відповідь на доповнення до Претензії СК «Арсенал Страхування», СК «Гардіан» 28.05.2025 прийняла рішення про доплату страхового відшкодування у розмірі 10935,86 грн, що також підтверджується платіжною інструкцією № 238396 від 28.05.2025, призначення платежу доплата страхового відшкодування згідно страхового акту №G-20103-1 за пошкоджений ТЗ Мерседес Бенц Е 220 ВО6564 ВЕ, регрес за страховим відшкодуванням.

Норми права та судова практика.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 979 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

На час дії спірних правовідносин страхування у справі діяв Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 року, який втратив чинність на підставі Закону України № 1909-ІХ від 18.11.2021 року з 01.01.2024 року. Однак, в силу положень ст. 5 ЦК України, саме вказаний Закон підлягає до застосування при вирішенні спірних правовідносин судом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Положеннями ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до наведених положень, до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Відносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих в наслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 9 Закону Про обов`язкове страхування страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно із абзацом першим пункту 22.1 статті 22 Закону Про обов`язкове страхування у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон про обов`язкове страхування) у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом з тим принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №686/17155/15-ц вказав, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі №753/4696/16-ц, від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18.

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі Методика):

строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки;

фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

3.2. Найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до оцінки КТЗ є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ.

За цим методом вартість визначається на базі середньої ціни продажу (пропозиції) ідентичного КТЗ з відповідним строком експлуатації. Подальше коригування враховує різницю між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об`єкта порівняння та об`єкта оцінки.

3.3. У разі неможливості визначення вартості КТЗ з урахуванням цін ідентичних КТЗ допускається використання методу, заснованого на аналізі цін аналогічних транспортних засобів.

За цим методом вартість КТЗ визначається відповідно до цінових даних, аналогічних, але не ідентичних КТЗ, з належним або скоригованим строком експлуатації. Подальше коригування вартості здійснюється шляхом врахування різниці між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об`єкта порівняння та об`єкта оцінки.

3.4. Коригування, які застосовуються в порівняльному підході, приймаються у вигляді коефіцієнта (відсотка) до середньої ціни КТЗ або у вигляді грошової суми, що додається або вираховується з цієї ціни, а також комбінування зазначених засобів.

Коригування вартості КТЗ з причин різниці в пробігу здійснюється коефіцієнтом коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу; з причин різниці технічного стану - процентом додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання, використання та ін.; з причин функціонального зносу КТЗ - коефіцієнтом функціонального зносу; з причин особливостей економічного стану в різних регіонах України і різних країнах світу - коефіцієнтом ринку регіону та коефіцієнтом коригування вартості КТЗ у країні придбання до його вартості в провідних країнах-експортерах.

3.9. Фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації.

Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв`язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників.

Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.

4.3. За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі - висновок експерта).

4.4.1. Висновок експерта складається з урахуванням особливостей його оформлення згідно із законодавством.

5.2. У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

5.3. До початку технічного огляду оцінювач (експерт) ознайомлюється з наданими документами і фіксує такі дані (якщо вони необхідні для складання висновку):

а) прізвище, ім`я та по батькові власника КТЗ (довіреної особи) або найменування власника - юридичної особи;

б) місце проживання (місцезнаходження) власника КТЗ;

в) дані з свідоцтва про реєстрацію КТЗ (технічного паспорта): серія, номер, ким і коли видане, з яких підстав;

г) ідентифікаційні дані КТЗ згідно з наданими документами: тип, марка, модель (модифікація), виробник, країна-імпортер (для КТЗ іноземного виробництва, що ввозиться на митну територію України), колір кузова (кабіни - для вантажних автомобілів, платформи - для причепів, рами, паливного бака та оперення - для мототехніки), рік виготовлення, номери двигуна, кузова, шасі (рами), ідентифікаційний номер КТЗ, реєстраційний номер КТЗ, відмітки про дату заміни номерних складників.

5.5. Під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен:

а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах;

б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання;

в) установити пробіг за одометром;

г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ;

6.3. Визначення року виготовлення КТЗ здійснюється на підставі даних його виробника, які зазначаються у VIN-коді.

6.3.1. При визначенні року виготовлення КТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники КТЗ зазначають у VIN-коді календарний або модельний рік виготовлення КТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.

Згідно з міжнародним стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельного року виготовлення КТЗ в описовій частині VIN-коду рекомендовано використання символів, наведених у таблиці 3.1 додатка 3.

6.3.2. Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною VIN-коду (останні 8 знаків VIN-коду за даними виробника дозволяють встановити дату виготовлення КТЗ).

6.3.3. За рік виготовлення КТЗ приймається календарна дата його виготовлення з обов`язковим зазначенням при цьому дня та місяця цього року.

Якщо календарну дату виготовлення визначити неможливо, то за основу береться модельний рік виготовлення, визначений за його VIN-кодом, з урахуванням календарної дати першого документального підтвердження будь-якої дії з даним КТЗ, що зазначена у супровідних документах (дати придбання, дати оформлення митних документів, дати першої реєстрації КТЗ тощо).

Датою першої реєстрації КТЗ, який був у користуванні (зокрема який ввозиться на митну територію України), є дата, що зазначена в спеціальній графі свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) КТЗ, або дата видачі свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта).

У разі відсутності даних про календарну дату першого документального підтвердження будь-якої дії з даним КТЗ або виникнення сумнівів щодо її достовірності, коли встановлений модельний рік виготовлення КТЗ збігається з роком виготовлення, зазначеним у свідоцтві про реєстрацію, під час оцінки за дату виготовлення береться 1 січня встановленого за VIN-кодом модельного року.

Якщо встановлений за VIN-кодом модельний рік виготовлення не збігається з роком виготовлення КТЗ, який зазначено в свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті), і перевищує його, під час оцінки за дату виготовлення приймається 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року. Якщо зазначене перевищення становитиме понад 1 рік, то за дату виготовлення беруть 1 січня модельного року.

7.38. Значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

7.39. Винятками стосовно використання зазначених вимог є:

а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний);

б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини));

в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ;

г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Мотивація суду.

Унаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням.

Відповідно до рішення суду Відповідача визнано винуватим у вчиненні ДТП та у завданні матеріальних збитків потерпілому. Частину збитків було відшкодовано страховиком винуватця у ДТП в межах обов`язкового страхування транспортних засобів.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

У даному випадку між сторонами виникли правовідносини суброгації.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування».

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом Про обов`язкове страхування у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, та за мінусом франшизи.

У постанові від 02 квітня 2025 року у справі №369/15321/20 Верховний Суд виходив із того, що у разі заперечення відповідачем розміру заявленої до стягнення шкоди суд повинен з`ясувати, чи належним чином позивач підтвердив розмір заявленого відшкодування, та надати оцінку доводам і доказам учасників справи. При цьому, відповідно до засад змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Предметом доказування у цій справі є не лише факт здійснення страховиком страхової виплати за договором добровільного страхування та наявність у відповідача обов`язку відшкодувати шкоду у випадках, передбачених статтею 1194 ЦК України, а й дійсний розмір тієї частини шкоди, яка не була відшкодована страховиком цивільно-правової відповідальності та заявлена позивачем до стягнення з відповідача.

На замовлення СК «Арсенал Страхування» був складений Звіт про оцінку автомобіля ТЗ Мерседес Бенц Е 220 ВО6564 ВЕ, у якому оцінювач визначив вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу показників автомобіля.

Відповідач піддає сумніву чинність та доказову силу Звіту про оцінку.

Відповідач зазначає, що відповідно до Звіту про оцінку та Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності від 07.07.2020 спеціалізація ОСОБА_2 передбачена в межах напрямів оцінки «1.3. Оцінка колісних транспортних засобів», однак в оцінювача відсутня необхідна кваліфікація, передбачена індексом та видом експертної діяльності 12.2 «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», зазначає, що оцінювач не був попереджений про кримінальну відповідальність.

Суд звертає увагу, що в даному випадку проводилася саме оцінка вартості майна суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем), а не експертиза (судова експертиза). Така оцінка проводилася відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, Методики товарознавчої експертизи.

Індекс експертної спеціальності 12.2. (Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу) передбачений у додатку «Перелік видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям, які не є працівниками державних спеціалізованих установ» до Порядку проведення Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України атестації судових експертів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 06 травня 2025 року N 1224/5.

Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону (ст. 6 Закону Про оцінку майна).

Відповідно до ст. 12 Закону Про оцінку майна Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вказані вище норми не передбачають вимоги про попередження оцінювача про кримінальну відповідальність.

Діяльність судових експертів, пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки такого майна. При цьому у дослідницькій частині висновку судового експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою майна, встановлені нормативно-правовими актами з оцінки майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів (ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Окрім того, стаття 13 Закону Про оцінку майна передбачає рецензування звіту про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Однак Відповідач не надав доказів здійснення рецензування Звіту про оцінку майна. Крім того, не подавав заяву про проведення транспортно-товарознавчої судової експертизи.

Тому суд бере до уваги Звіт про оцінку як належний доказ у справі.

Розмір заявленої вимоги безпосередньо залежить від правильності визначення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу у розмірі 0,4895. Така величина є результатом спеціального розрахунку із застосуванням сукупності вихідних даних, достовірність яких має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідач вважає, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля має дорівнювати нулю, оскільки в силу положень п 7.38 Методики товарознавчої експертизи строк експлуатації автомобіля на момент ДТП не перевищував 7-ми років.

Сторони посилаються на п. 7.38. та п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та визначення року випуску (виготовлення) автомобіля.

Свідоцтво про реєстрацію автомобіля Mercedes Benz 220D, р.н. НОМЕР_1 , Договір страхування вказаного авто містять лише рік випуску автомобіля 2015.

Оцінювач у Звіті зазначає саме дату виготовлення автомобіля 17.09.2015 (нижче - 01.10.2015), однак без посилання на джерело таких відомостей, адже до Звіту про оцінку долучено Свідоцтво про реєстрацію автомобіля. Сторони не подають жодних підтверджуючих документів саме щодо такої дати виготовлення автомобіля, не вказано також, що таку дату виготовлення автомобіля можна визначити з VIN коду автомобіля.

Однак разом з тим, Позивач звертає увагу, що з правила п. 73.8 Методики передбачено винятки у п. 7.39 Методики.

Так, Звітом про оцінку (у Протоколі огляду ТЗ на підставі зовнішнього огляду) передбачено наявність ремонту деталей автомобіля.

Крім того, такий факт зазначений також і в проведеній на замовлення страховика Відповідача консультації № 18-D/11/22 про визначення вартості матеріального збитку (ТЗ має сліди відновлювального ремонту більше трьох деталей).

Позивач до Відповіді на відзив долучив також копію Акту наданих послуг від 16.08.2022 № 3НGA009535 щодо ремонту автомобіля Mercedes Benz 220D, р.н. НОМЕР_1 .

Щодо аргументу Відповідача про те, що Відповідач не був запрошений на огляд автомобіля, то Відповідач не навів нормативних положень, які би передбачали обов`язковість такого повідомлення винуватця ДТП, не наведено доказів, що Відповідач сам звертався з вимогою про його запрошення на огляд, будучи заінтересованою особою. Відсутність винуватця ДТП на огляді автомобіля не робить оцінку збитків недійсною. Оцінку здійснено сертифікованим оцінювачем відповідно до Методики, суд приймає її як належний доказ. Крім того, у цьому випадку сума збитків не перевищувала ліміт страхової виплати страховика Відповідача.

Отже, за таких обставин правомірним є врахування коефіцієнту фізичного зносу при визначенні розміру матеріального збитку.

Щодо того, що оцінювачем було взято при порівняльному методі оцінювання до уваги автомобіль 2014 року випуску з іншим пробігом, то відповідно до п. 3.3. Методики у разі неможливості визначення вартості КТЗ з урахуванням цін ідентичних КТЗ допускається використання методу, заснованого на аналізі цін аналогічних транспортних засобів. Тобто Методика дозволяє брати до уваги не ідентичні, а також аналогічні транспортні засоби для порівняння. Відповідач не довів, яким чином це вплинуло на розрахунок вартості матеріального збитку, на надав пояснень щодо необхідності коригування розрахунку та показників.

Крім того, у даному випадку, зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України. Між страховиком та страхувальником існують зустрічні вимоги, які є грошовими, тобто однорідними. Така природа правовідносин між указаними суб`єктами (взаємозалік за зобов`язаннями між цими сторонами) не впливає на обсяг загальної суми шкоди, що належить компенсувати, та такі взаєморозрахунки не можуть слугувати підставою для зменшення загальної суми завданого збитку та суми страхового відшкодування в страховому акті.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, який був сплачений позивачем при подачі до суду цього позову.

Керуючись ст. 4, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 244, 247, 259, 263, 265, 268, 285, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан, про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» - 19 664, 26 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо -транспортної пригоди, а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», юридична адреса: вул. Борщагівська, буд. 154, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 33908322;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96, ЄДРПОУ 35417298.

Рішення суду ухвалено та повний текст рішення складено - 09.10.2026.

СУДДЯ І. В. ФЕДОРОВИЧ