Постановление суда № 140638124, 15.10.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3340/26

Провадження № 1-кп/459/190/2026

УХВАЛА

судового засідання

15 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12026141150000133 від 19.03.2026, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лучиці Сокальського району, Львівської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, раніше судимого зокрема: вироком Сокальського районного суду Львівської області від 16.06.2024 за ч.4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання із встановленням іспитового строку на 2 роки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 369-2КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шептицького міського суду Львівської області перебуває кримінальне провадження № 12026141150000133 від 19.03.2026 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 369-2КК України.

20.08.2026 ухвалою Шептицького міського суду Львівської області обвинуваченому ОСОБА_4 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з 20 серпня 2026 року по 18 жовтня 2026 року.

Прокурор подав клопотання про продовження стосовно обвинуваченого строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, так як обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не відпали, а попередньо обраний строк тримання під вартою спливає.

Обвинувачений у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечив, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просив зменшити визначений розмір застави до двадцять розмірів.

Вислухавши думки учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

20.08.2026 ухвалою Шептицького міського суду Львівської області обвинуваченому ОСОБА_4 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, з 20 серпня 2026 року по 18 жовтня 2026 року.

Клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою подано з дотриманням вимог ст. 184 КПК України.

Обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень існує й надалі.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

В п.36 Рішення від 20.05.2010 р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Зважаючи на тяжкість та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого завершується, виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду.

Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років і це реально може спонукати обвинуваченого, до втечі. Також, ОСОБА_4 , 12.06.2024 засуджений Сокальським районним судом за ст. 185 ч. 4 КК України до п`яти років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений із іспитом терміном 2 роки, у зв`язку з чим наявність вказаного ризику, на думку суду, є доведеним.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК), як зазначив прокурор, наявність цього ризику підтверджується тим, що на даний час потерпілі та свідки ще не допитані у судовому засіданні і перебуваючи на свободі, обвинувачений може впливати на них.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та ч. 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки допит потерпілих та свідків на стадії судового розгляду ще не здійснено, вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу обвинуваченого на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати щодо обвинуваченого.

Також прокурором доведено, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він неодноразово судимий, зокрема вироком Сокальського районного суду Львівської області від 16.06.2024 за ч.4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання із встановленням іспитового строку на 2 роки.

Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу.

Зважаючи на відсутність достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов`язків обвинуваченою у разі зміни запобіжного заходу, суд вважає, що інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, так як ризики, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати.

Вирішуючи питання про розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України та наведених нижче, судом ураховано обставини даних кримінальних правопорушень, а також розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілим унаслідок їх вчинення на загальну суму 380 188, 65 грн.

За таких обставин суд вважає, що достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків буде розмір застави у розмірі 115 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 382 720 (триста вісімдесят дві тисячі сімсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені у статті 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, починаючи з 15 жовтня 2026 року по 13 грудня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , заставу у розмірі 115 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 382 720 (триста вісімдесят дві тисячі сімсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). (Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Львівській області. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26306742. Банк отримувача: Державна казначейська служба України м.Київ. Рахунок отримувача: UA918201720355299001500000757.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Шептицький міський суд Львівської області.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_1