Решение № 140637416, 05.10.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

05.10.2026

ЄУН 389/3144/25

Провадження 2/389/963/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Українського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

прокурора Федоренко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, треті особи служба у справах дітей виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Біологічний батько дитини ОСОБА_4 та колишній чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_3 , не бере жодної участі у вихованні дитини, не спілкується із нею, не цікавиться її навчанням та здоров`ям, не здійснює жодної матеріальної допомоги на її утримання. Позивач у справі з народження дитини самостійно піклується про неї, займається її вихованням та навчанням, лікуванням. При цьому батько ніякої зацікавленості в житті дитини не виявляє, матеріально дитину не забезпечує.

ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , та після реєстрації шлюбу 23 вересня 2022 року їй присвоєно прізвище ОСОБА_7 .

Відповідач не цікавиться своєю дитиною, також весь цей час його не хвилює матеріальне забезпечення, фізичний та духовний розвиток доньки. Така поведінка відповідача, на думку позивача, свідчить про те, що він самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню доньки. Малолітня ОСОБА_4 проживає в сім`ї своєї матері ОСОБА_1 та вітчима ОСОБА_6 та знаходиться на їх утриманні, які забезпечують її всім необхідним для її нормальної життєдіяльності: купують харчові продукти, сезонний одяг, сплачують за навчання, покривають витрати на медичний догляд, а також купує інші речі, яких потребує дитина. У ОСОБА_1 народилась ще одна дитина від шлюбу з ОСОБА_6 донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач ОСОБА_1 з сім`єю: чоловіком ОСОБА_6 та доньками ОСОБА_4 і ОСОБА_8 проживають в квартирі, яку винаймають. З характеристики ліцею «Крила України» на ОСОБА_4 є ученицею 7-В класу ліцею вбачається, що ОСОБА_6 відвідує школу та цікавиться життям дитини, а не її біологічний батько. Просить також стягнути аліменти із відповідача на утримання доньки.

Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого заперечив проти вимоги про позбавлення його батьківських прав, просить відмовити у задоволенні такої позовної вимоги, вважає, що позовна заява не обґрунтована, обставини зазначені у ній не відповідають дійсності та не підтвердженні належними та допустимими доказами та не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Заперечення обґрунтував тим, що після розірвання шлюбу позивач з відповідачем вирішили, що дитина - ОСОБА_4 буде проживати з матір`ю. При цьому, ОСОБА_3 , після розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин із ОСОБА_1 , постійно спілкувався із дочкою та продовжує це робити. Він матеріально їй допомагає, що підтверджується відповідними банківськими переказами, постійно турбується про життя та її здоров`я. Неодноразово вони зустрічалися як за місцем проживання ОСОБА_3 у Київській області так і за місцем проживання дитини. Разом вони відвідували дитячі розважальні заклади, проводили спільно час. Проте, враховуючи військовий стан та постійні ракетні та дронові атаки російської федерації на міста України, приділяти ще більше уваги доньці іноді просто немає можливості. ОСОБА_4 має мобільний телефон та окрему сім-картку. Також, на її ім`я були оформлені банківські рахунки (мала банківські картки) на яку Відповідач здійснював та здійснює грошові перекази.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, змушений проживати у Київській області за місцем своєї роботи. Враховуючи дану обставину, а саме те, що батько дитини ОСОБА_3 проживає на далекій відстані від дочки (майже 300 км.) має об`єктивні складності безпосередньої участі в навчанні дитини (супроводжувати дитину в школу, відводити на гуртки, перевіряти домашнє завдання), проте, намагається забезпечити їй належні умови. ОСОБА_3 не відмовляється та ніколи не відмовлявся від аліментів чи будь-якої матеріальної допомоги на утримання своєї доньки, та не заперечує щодо визначення судом частки від його доходу на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із врахуванням судом всіх обставин у справі.

Позивач надала відповідь на відзив, відповідно до якого вказала, що доводи відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні ним ситуації та його відношення до власної дитини. Як видно з наданих Відповідачем скріншотів спілкування з дитиною він часто знаходить час для спілкування з нею, тим більше для того щоб поцікавитися елементарними речами у дитини: як її самопочуття чи здоров`я, як проходить навчання, чи є в неї якість складнощі в навчанні, чи можливо є якість потреби та його допомога в їх вирішенні, не цікавиться як харчується дитина, де проживає знаючи, що дитина та матір дитини не мають власного житла, оскільки як і Відповідач є внутрішньопереміщеними особами з тимчасово окупованої території України. Тісного спілкування як батька у доньки сторін немає з нею тривалий час. Відповідач надавав кошти дитині, перераховуючи їх на картковий рахунок доньки, які позивач вважає особистими коштами дитини (кишеньковими) та враховуючи їх суму (приблизно 1583,33 грн у місяць) не є допомогою на утримання дитини.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач вказав, що ОСОБА_3 бере участь у вихованні дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та підстав для позбавлення його батьківських прав немає. ОСОБА_3 , разом із відзивом було надано переписку із донькою, банківські квитанції, та інші докази для спростування необґрунтованого поданого позову про позбавлення його батьківських прав, але при цьому, надати записи телефонних розмов із донькою він не може, оскільки він не записує та ніколи не записував такі розмови. При цьому, позивачу та представнику позивача не може бути відомо про що саме він спілкується та що запитує у дитини. Тому, стверджувати, що ОСОБА_3 ніколи не цікавився в що одягнута дитина, що вона поїла, в якому одязі пішла і так далі, позивач та представник позивача не можуть.

Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали вимоги позову та просять їх задовольнити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог про позбавлення батьківських прав та просять відмовити у їх задоволенні. Не заперечує щодо стягнення аліментів на утримання доньки.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у судовому засіданні надали приблизно однакові покази про те, що батька ніколи не бачили з дитиною. ОСОБА_15 щаслива у своїй родині, в якій проживає, вважає вітчима своїм батьком.

У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що має образу на батька через те, що рідко з ним спілкується, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.

Суд вислухав пояснення сторін та їх представників, прокурора та свідків, дослідив докази та інші матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Шлюб між батьками ОСОБА_4 розірвано на підставі рішення Волноваського районного суду Донецької області № 287/1275/20 від 31.05.2021 року.

ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , та після реєстрації шлюбу 23 вересня 2022 року їй присвоєно прізвище ОСОБА_7 . Шлюб між сторонами зареєстровано у Канівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про що здійснено актовий запис під № 318. Від вказаного шлюбу з ОСОБА_6 позивачем народжена донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач ОСОБА_1 з сім`єю: чоловіком ОСОБА_6 та доньками ОСОБА_4 і ОСОБА_8 проживають в квартирі у АДРЕСА_1 , як ВПО.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 02.10.2025, за місцем проживання у дитини є окрема кімната, де є всі умови для виховання та проживання. Стосовно батька ОСОБА_15 наголосила, що ображена на батька, бо він рідко приділяє їй увагу, надає кошти на потреби лише коли його попросити.

Працівниками служби у справах виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області 02.10.2025 обстежено умови проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що за даною адресою проживають: ОСОБА_1 , 1987 року народження - мати, ОСОБА_6 , 1992 року народження чоловік матері, ОСОБА_4 , 2012 року народження донька матері, ОСОБА_8 , 2023 року народження спільна донька подружжя, ОСОБА_16 , 2025 року народження спільна донька подружжя.

Умови проживання задовільні, в квартирі зроблений ремонт, газове опалення, наявна вся побутова техніка, в достатній кількості продукти харчування. Для виховання та розвитку старшої доньки наявна окрема кімнатна, де все облаштовано відповідно до віку. ОСОБА_15 наголосила, що ображена на батька, бо він рідку приділяє їй увагу i кошти на потреби скидав, лише тоді, коли його попросили.

ОСОБА_4 є ученицею 7-В класу ліцею «Крила України» Знам`янської міської ради Кіровоградської області. Відповідно до характеристики навчального закладу, батьки дівчини ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відповідально ставляться до навчання та виховання дитини, постійно підтримують зв`язок із класним керівником та педагогічним колективом. ОСОБА_3 у школі участю у шкільному житті ОСОБА_15 не цікавиться.

Працівниками Знам`янського МЦСС 11.08.2025 проведено оцінку потреб сім`ї з метою встановлення спроможності матері виконувати обов`язки з виховання дітей та догляду за ними. Складені відповідні акти та висновок. За результатами оцінювання потреб з`ясовано, в сім`ї відсутні ознаки складних життєвих обставин. Потреби дітей задовольняються в повній мірі. Вплив факторів сім`ї на середовище сприятливий.

Відповідач проживає у АДРЕСА_2 на умовах оренди житла. Надав скріншоти телефонних переписок із донькою за 2023-2024 роки та квитанції про переказ коштів на рахунок донки за період 2021-2024 роки, які визнаються позивачем та не спростовуються іншими доказами пор справі. На час розгляду справи ОСОБА_3 працює у Ліцеї №293 Деснянського району міста Києва на посаді вчителя фізичної культури за основним місцем роботи з повним навантаженням.

Рішенням виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області №220/15 від 29.07.2026 затверджено висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Працівниками служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 16 червня 2026 року здійснено виїзд за місцем проживання батька. Відповідно до акту обстеження умов проживання, за даною адресою проживає ОСОБА_3 , 1985 року народження. В помешканні дотримані санітарно-гігієнічні норми. Зі слів ОСОБА_17 , останній раз бачив дитину півтори роки назад. Також повідомив, що з дочкою у нього були добрі відносини, спілкувалися у месенджері у 2025 році. Іван проти позбавлення його батьківських прав, хоче спілкуватися з донькою, але мати перешкоджає йому у цьому

Працівниками КЗ «Центр надання соціальних послуг Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області» 16.06.2026 проведено оцінку потреб сім`ї з метою встановлення спроможності батька виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею. Складені відповідні акти та висновок. За результатами оцінювання потреб з`ясовано, що в сім`ї відсутні ознаки складних життєвих обставин. Вплив факторів сім`ї та середовище сприятливий. За місцем проживання батька створено належні умови для проживання, розвитку та виховання дитини.

На розгляд комісії з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді 21 липня 2026 року винесено питання щодо визначення доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитина ОСОБА_4 . На засідання комісії ОСОБА_3 повідомив, що заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Зазначив, що періодично телефонує та пише донці, проте вона не завжди йому відповідає, також пересилає на особисту картку донки кошти за потреби, коли є можливість проводять разом час. Повідомив, що мати доньки перешкоджає їм у спілкуванні. Має бажання покращити стосунки з дитиною, їздити з нею на відпочинок. Щодо стягнення аліментів не заперечує.

ОСОБА_1 підключилася за допомогою відеозв`язку та повідомила, що батько дитини не бере жодної участі у вихованні та розвитку дитини, матеріально не забезпечує, не спілкується з донькою. Чоловік ОСОБА_1 повністю займається вихованням її доньки, в них гарні стосунки, він бажає усиновити дитину. Донька не має бажання спілкуватися з батьком.

ОСОБА_4 також підключилася за допомогою відеозв`язку, та повідомила, що з татом рідко спілкується: теми, які батько з нею обговорює їй не цікаві, вона б хотіла, щоб тато більше цікавився її життям та й захопленнями. Повідомила, що не хоче спілкуватися з батьком.

Орган опіки та піклування на теперішній час вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його доньки ОСОБА_15 .

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 звільнений з роботи 31 серпня 2026 року.

Рішенням виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області №320 від 31 серпня 2026 року затверджений висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його доньки ОСОБА_15 .

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Вказані норми права кореспондуються зі статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до положень якої батьки, що проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст.3, 9 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що, незважаючи на певний вільний розсуд держави в справі відібрання дітей під державну опіку, відбирання дітей від батьків означає відрізання дітей від свого коріння, що може бути виправданим лише у виняткових випадках. У той же час, як вбачається зі змісту рішень Європейського суду з прав людини «Z та інші проти Сполученого Королівства» від 10 травня 2001 року та «A. проти Сполученого Королівства» від 23 вересня 1998 року, в контексті вимог статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод держава повинна приділяти особливу увагу захисту дітей від поганого поводження з боку інших осіб, у тому числі шляхом здійснення своєчасних превентивних заходів.

Беручи до уваги стандарти Європейського суду з прав людини інтереси малолітньої дитини превалюють над потребами збереження сім`ї.

Позбавлення батьківських прав - це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, а також санкція за протиправну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Ухилення від виконання батьківських обов`язків передбачає систематичне невиконання обов`язку турбуватись про дітей, в чому воно б не виражалось (не годувати, не забезпечувати необхідним одягом, медичною допомогою, словом не робиться нічого для задоволення життєво важливих потреб дитини).

У п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав /тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно утримують, та інше/, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умов винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою відповідальності батьків та за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайній спосіб впливу та захисту прав дитини.

Аналізуючи вимоги та положення вищезазначеного законодавства, а також враховуючи, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд визнає, що при вирішенні питань, які стосуються дитини, в тому числі і щодо позбавлення батьківських прав її батьків, в першу чергу мають бути враховані інтереси дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що мати чи батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього (неповнолітнього) віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї. Суд враховує те, що дитина проживає разом з матір`ю, яка може мати вплив на думку дитини та її поведінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 не ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Характер виконання його батьківських обов`язків обумовлений специфікою сімейних відносин із матір`ю дитини, шлюб з якою розірваний та окремим проживанням. Мати дитини має іншого чоловіка, у шлюбі з яким народила ще двох дітей. Батько дитини проживає окремо від доньки, спілкувався із нею та матеріально підтримував до виникнення спору між батьками дитини. Не бажає припиняти спілкування з дочкою, не заперечує проти утримання дочки. Таким чином судом не встановлено на даний час підстав для позбавлення відповідача батьківських прав відносно його доньки.

Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, при цьому даний обов`язок є особистим, індивідуальним обов`язком як матері, так і батька.

В силу статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Конвенція ООН про права дитини (прийнята й відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, набула чинності для України з 27 вересня 1991 року), визначає пріоритет у суспільстві інтересів дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 6 Конвенції містить принцип щодо необхідності забезпечення у максимально можливій мірі виживання та здорового розвитку дитини.

Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Частина 2 статті 182 сімейного Кодексу України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тож, враховуючи вищевикладене та те, що позивач позов підтримує у тому числі в часині стягнення аліментів, а відповідач не заперечує проти задоволення позову у цій частині, відсутні дані стосовно незадовільного стану здоров`я відповідача чи знаходження на його утриманні інших дітей або непрацездатних членів сім`ї, яких він зобов`язаний утримувати, враховуючи мінливий характери надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання дитини, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача аліменти на утримання доньки.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263, 264, 265, 273, 353 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше встановленого законом мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття дитиною, розпочавши стягнення з 28 серпня 2025 року.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Відмовити позивачеві у задоволенні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_15 .

Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, залишити за позивачем.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь державний судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_3 місце реєстрації проживання АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області, місце знаходження м. Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області вул. М. Грушевського, 19, код ЄДРПОУ 36812429.

Третя особа служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, місце знаходження Київська область Бучанський район село Софіївська Борщагівка пров. Шкільний,5, код ЄДПОУ 45031835.

Повний текст рішення складений 09 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Український