Приговор № 140636586, 13.10.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/12486/26

Провадження № 1-кп/204/1143/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Чечелівського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 22026040000000313, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Луганськ, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 1998 року громадянином ОСОБА_6 одноособово засновано Приватне підприємство «ЛІГА ПРИМ.» (код ЄДРПОУ 30009112), юридична адреса: Луганська область, м. Кремінна, вул. Вокзальна, буд. 2 (далі українське підприємство ПП «ЛІГА ПРИМ.»).

Зазначене підприємство створено як суб`єкт господарювання приватної форми власності та здійснює діяльність у сфері виробництва будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій. Такий вид діяльності передбачає наявність відповідних виробничих потужностей, технологічних процесів, кваліфікованого персоналу, матеріально-технічної бази, а також налагоджених господарських зв`язків і комерційної інфраструктури, необхідних для безперервного та ефективного здійснення виробничого циклу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер на тимчасово окупованій території Луганської області, у зв`язку з чим, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, корпоративні права ПП «ЛІГА ПРИМ.» перейшли до ОСОБА_3 , яка фактично набула можливість здійснювати управління діяльністю підприємства, розпоряджатися його майном і приймати управлінські рішення.

Після тимчасової окупації Російською Федерацією частини території Луганської області, починаючи з 20 лютого 2014 року, громадянка України ОСОБА_3 , достовірно усвідомлюючи факт тимчасової окупації частини території України, протиправність дій держави-агресора, а також вимоги ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідно до яких будь-які органи та їх посадові особи, створені на тимчасово окупованій території у спосіб, не передбачений законодавством України, є незаконними, а їх діяльність не створює жодних правових наслідків, не вжила передбачених законодавством заходів щодо припинення функціонування підприємства на тимчасово окупованій території.

Натомість, ОСОБА_3 та невстановлені особи продовжили використання українського підприємства ПП «ЛІГА ПРИМ.» в умовах тимчасової окупації, організувавши подальше використання матеріальних активів підприємства в умовах фактичного контролю держави-агресора, чим забезпечили його функціонування в межах окупаційного режиму.

При цьому, з метою координації, спільного здійснення, а також приховування вищевказаної злочинної діяльності, спрямованої на провадження господарської діяльності, ОСОБА_3 спілкувалася з невстановленими особами, які перебували на тимчасово-окупованої території Луганської області, за допомогою інтернет-месенджера: «Telegram» із облікового запису « ОСОБА_7 », встановленого на її мобільному телефоні марки Samsung Galaxy S24 FE з ідентифікуючими ознаками: IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-карткою з номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 (далі мобільний телефон Samsung).

З метою забезпечення подальшого провадження господарської діяльності та створення організаційно-правових і адміністративних передумов для функціонування підприємства в економічній системі держави-агресора, а також налагодження взаємодії з її незаконними органами влади, 03 лютого 2023 року ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими особами, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, подала необхідні документи до так званого «Управления Федеральной налоговой службы Луганской Народной Республики № 1».

Подання зазначених документів було спрямоване на офіційне оформлення господарюючого суб`єкта за законодавством держави-агресора, забезпечення його податкового обліку та створення можливості для подальшого здійснення господарської діяльності, зокрема укладення господарських договорів, участі у процедурах закупівель, виконання договірних зобов`язань та проведення фінансово-господарських операцій у взаємодії з суб`єктами економічної системи держави-агресора.

На підставі поданих документів вказаним незаконно створеним органом держави-агресора внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації (ЕГРЮЛ) за № 1229400017934 про створення юридичної особи «Общество с ограниченной ответственностью «ЛИГА ПРИМ.»» (далі ООО «ЛИГА ПРИМ.»).

Зазначена юридична особа зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації з використанням даних реєстрів, що велися до незаконної інтеграції тимчасово окупованих територій України, унаслідок чого створено формально-юридичну основу для продовження господарської діяльності підприємства на тимчасово окупованій території Луганської області.

У подальшому ООО «ЛИГА ПРИМ.» поставлено на податковий облік у зазначеному незаконному податковому органі держави-агресора, а ОСОБА_3 за допомогою власного мобільного телефону «Samsung» фактично надавала вказівки та поради невстановленим особам, які здійснювали керівництво поточною господарською діяльністю підприємства, забезпечували організацію виробничих процесів, укладення та виконання господарських договорів, взаємодію з контрагентами й представниками незаконних органів влади держави-агресора, а також проведення фінансово-господарських операцій відповідно до законодавства держави-агресора.

У подальшому, ОСОБА_3 та невстановлені особи, діючи умисно, цілеспрямовано та за попередньою змовою між собою, з метою забезпечення провадження господарської діяльності, організували систематичне й безперервне функціонування підконтрольного їм підприємства російського ООО «ЛІГА ПРИМ.» на тимчасово окупованій території України відповідно до норм і вимог законодавства Російської Федерації.

Зазначені дії мали тривалий, системний та організований характер і були спрямовані на фактичне включення суб`єкта господарювання до економічної та адміністративно-правової системи держави-агресора. Господарська діяльність підприємства супроводжувалася регулярною та систематичною сплатою обов`язкових платежів, податків і зборів до бюджету Російської Федерації, унаслідок чого забезпечувалося надходження коштів до бюджетної системи держави-агресора та створювалися фінансові умови для функціонування незаконних окупаційних адміністративних структур.

При цьому невстановлені особи за попередньою змовою із ОСОБА_3 виконували ключову організуючу роль у забезпеченні діяльності зазначеного підприємства, виступаючи його фактичними керівниками та особами, які отримували майнову вигоду від результатів його господарської діяльності. Також забезпечували стратегічне управління підприємством, приймали основні управлінські та фінансові рішення, визначали напрями його діяльності, контролювали укладення і виконання господарських договорів, а також здійснювали загальний контроль за рухом та розподілом отриманих доходів.

Діючи узгоджено, ОСОБА_3 та невстановлені особи, забезпечили участь підконтрольного їм підприємства ООО «ЛИГА ПРИМ.» у системі публічних закупівель, організованій державою-агресором та незаконними органами влади на тимчасово окупованій території України. Унаслідок цього підприємство було залучене до господарських відносин із відповідними фінансовими, адміністративними та іншими інституціями держави-агресора, що забезпечило подальше здійснення ним господарської діяльності в умовах окупаційного режиму.

Зокрема, невстановлені особи за попередньою змовою із ОСОБА_3 забезпечили отримання ООО «ЛИГА ПРИМ.» державного підряду на виконання робіт із реконструкції та ремонту адміністративної інфраструктури окупаційних органів влади, а саме будівельно-ремонтних робіт на об`єкті так званого «будинку уряду ЛНР» за адресою: м. Луганськ, вул. Героїв Великої Вітчизняної війни, буд. 9.

Виконання зазначеного підряду здійснювалося із використанням матеріально-технічних ресурсів, обладнання та іншого майна українського підприємства ПП «ЛИГА ПРИМ.», яке перебувало у фактичному розпорядженні та на балансі російського ООО «ЛИГА ПРИМ.», зазначені матеріальні ресурси використовувалися для забезпечення виконання господарських зобов`язань перед окупаційними адміністративними структурами та функціонування створеної державою-агресором системи управління на тимчасово окупованій території України.

Унаслідок провадження господарської діяльності ООО «ЛИГА ПРИМ.» ОСОБА_3 отримувала майнову винагороду від діяльності підприємства на тимчасово окупованій території України, сума якої становила у 2025 році 810884 грн.

Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися у провадженні господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, кваліфіковано за ч. 4 ст. 111-1 КК України.

28 вересня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , з одного боку, та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 , з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 111-1 КК України, де вказано, що обвинувачена ОСОБА_3 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, у обсязі обвинувального акту у судовому провадженні, співпрацювати із правоохоронними органами щодо попередження та викриття кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, про які їй відомо або стане відомо у подальшому, у тому числі проти національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку та інших.

При укладенні угоди сторони дійшли згоди про призначення обвинуваченій ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 111-1 КК України покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі із позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах, організаціях, суб`єктах господарювання державної та комунальної форми власності строком на десять років, без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, зазначення сторони, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченої на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, зазначені у ст. 470 КПК України, а саме ступінь сприяння ОСОБА_3 у проведенні кримінального провадження щодо неї, наявність можливості забезпечення швидшого судового розгляду кримінального провадження.

Як убачається з пояснень обвинуваченої та доводів прокурора, захисника у суді, змісту угоди про визнання винуватості, вона укладена на добровільних засадах, ця угода не суперечить вимогам КПК України та інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, відсутні відомості, що вона укладена через застосування насильства, примусу, погроз; у матеріалах провадження зафіксовані фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, що дають об`єктивні підстави для визнання винуватості обвинуваченої у його вчиненні.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг обвинувачена під час кримінального провадження не подавала.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_3 визнала себе винною, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.

За наведених обставин, слід затвердити укладену 28 вересня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , з одного боку, та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 , з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_5 , угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 468-475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 вересня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах, організаціях, суб`єктах господарювання державної та комунальної форми власності строком на 10 (десять) років, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо вона у період іспитового строку двох років не вчинить нового правопорушення і буде виконувати покладені на неї обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов`язати обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 23 квітня 2026 року по 13 жовтня 2026 року із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати та на підставі ч. 5 ст. 202 КПК України негайно звільнити її з-під варти.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення:

- комп`ютерно-технічної експертизи № СЕ26-259/Л/3/1 від 26 червня 2026 року, у розмірі 11552 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 64 копійки;

- комп`ютерно-технічної експертизи № СЕ26-260/Л/3/1 від 22 червня 2026 року, у розмірі 11552 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 64 копійки.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію щодо: мобільного телефону марки Samsung Galaxy S24 FE з ідентифікуючими ознаками: IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , та передати його у дохід держави.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 06 травня 2026 року на майно, що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , а саме на житлову квартиру за адресою АДРЕСА_2 , шляхом накладення заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном, скасувати.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 29 червня 2026 року на майно, а саме транспортний засіб Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном, - скасувати.

Постанову слідчого від 03 липня 2026 року про розшук транспортного засобу Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_5 , - скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy A51», imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 , без вставленої сім-картки, із розбитим дисплеєм (код пароль для розблокування 8845); мобільний телефон марки «Huawei P30 lite», imei1: НОМЕР_8 , imei2: НОМЕР_9 , без встановленої сім-картки, із розбитим дисплеєм (код пароль для розблокування 8845), мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy A33», imei1: НОМЕР_10 , imei2: НОМЕР_11 , без встановленої сім-картки (код пароль для розблокування 8845), які зберігаються у камері речових доказів ГУ СБ України у Дніпропетровській області, - повернути законному власнику.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її після подачі до суду відповідної заяви.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра, обвинуваченими, їх захисниками, з підстав, передбачених п.1 ч. 4 ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1