Решение № 140633091, 14.10.2026, Семенівський районний суд Чернігівської області

14.10.26

Справа № 589/2346/25

Провадження № 2/744/285/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шосткинської міської ради Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачем, ОСОБА_1 , пред`явлено до суду позов до відповідача, Шосткинської міської ради Сумської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому позивач просив: 1. Визначити йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю в три місяці для подання до Шосткинської нотаріальної контори (приватного нотаріуса) заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої в селищі Вороніж Шосткинського району ІНФОРМАЦІЯ_2 . 2.Судові витрати по справі залишити за позивачем та не стягувати їх з відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив про те, що підставою для його звернення до суду з даною позовною заявою стало те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Вороніж Шосткинського району Сумської області померла ОСОБА_2 . ОСОБА_2 за життя доводилась рідною сестрою його діда по лінії батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . В шлюбі ОСОБА_2 не була, дітей не мала.

У відповідності до ч. 1 ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, позивач має право на спадкування після смерті ОСОБА_2 за правом представлення свого діда (брата померлої) ОСОБА_3 . Окрім цього, він сам відноситься до п`ятої черги спадкоємців за законом спадини, яка відкрилась по смерті ОСОБА_2 . Як йому стало відомо вже після смерті ОСОБА_2 , за життя вона була власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Погорільської сільради Семенівського району Чернігівської області на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12 серпня 2008 року. На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрованою сама, а тому осіб які б прийняли спадщину по її смерті на підставі ч. 3 статті 1268 ЦК України, немає. Вказана обставина підтверджується копією Воронізького старостинського округу від 21 червня 2024 року. Після смерті ОСОБА_2 позивач у встановлений законом шестимісячний строк (який сплинув 16 грудня 2024 року) до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини не звернувся, а тому пропустив встановлений законодавством строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Пропущення ним строку для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась по смерті ОСОБА_2 сталося з тієї поважної причини, що у відповідності до Постанови КМУ №164 від 28.02.2022 року «Про деякі питання нотаріату під час воєнного: стану» було внесено зміни щодо зупинки строку у прийнятті спадщини "на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Таким чином, позивач вважав, що заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась по смерті спадкодавиці ОСОБА_2 можна подати протягом всього часу дії воєнного стану і навіть протягом чотирьох місяців після його закінчення.

Однак, при його зверненні до нотаріальної контори в 2025 році йому було роз`яснено, що такі зміни щодо строку подання заяви про прийняття спадщини діяли до 23.05.2023 р., тобто до набрання чинності Постановою КМУ від 9 травня 2023 р. № 469, якою було внесено зміни до Постанови КМУ №164 від 28.02.2022 року «Про деякі питання нотаріату під час воєнного стану», і які скасували продовження строку прийняття спадщини, у зв`язку із чим нотаріуси зобов`язані приймати заяви про прийняття спадщини протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини, як це передбачено статтею 1270 ЦК України.

Якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин, суд, у відповідності з ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, має право визначити додатковий строк для її подання.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, позов про продовження строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України, має бути поданий до тих спадкоємців, хто прийняв спадщину, а у разі їх відсутності - до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Так як будь-які інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, що відкрилась по смерті ОСОБА_2 відсутні, то відповідачем по справі є Шосткинська міська рада - як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану, статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Разом з тим, 25.01.2023 р. Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок: Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства 7 України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини».

Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3ст. 1272 ЦК України). З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Ухвалою судді від 24 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, подав до суду письмову заяву, згідно даних якої просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги повністю підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач, Шосткинська міська рада Сумської області, у судове засідання свого представника не направила, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, про поважні причини неявки представника суд не повідомила, письмове пояснення з викладом своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову до суду не подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши справу у відповідності до ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Вороніж Шосткинського району Сумської області померла ОСОБА_2 . ОСОБА_2 за життя доводилась рідною сестрою діда позивача по лінії батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . В шлюбі ОСОБА_2 не була, дітей не мала.

У відповідності до ч. 1 ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, позивач має право на спадкування після смерті ОСОБА_2 за правом представлення свого діда (брата померлої) ОСОБА_3 . Окрім цього, він сам відноситься до п`ятої черги спадкоємців за законом спадини, яка відкрилась по смерті ОСОБА_2 . Як йому стало відомо вже після смерті ОСОБА_2 , за життя вона була власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Погорільської сільради Семенівського району Чернігівської області (на даний час територія Семенівської міської територіальної громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12 серпня 2008 року. На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрованою сама, а тому осіб які б прийняли спадщину по її смерті на підставі ч. 3 статті 1268 ЦК України немає. Вказана обставина підтверджується копією Воронізького старостинського округу від 21 червня 2024 року. Після смерті ОСОБА_2 позивач у встановлений законом шестимісячний строк (який сплинув 16 грудня 2024 року) до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини не звернувся, а тому пропустив встановлений законодавством строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Пропущення ним строку для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась по смерті ОСОБА_2 сталося з тієї поважної причини, що у відповідності до Постанови КМУ №164 від 28.02.2022 року «Про деякі питання нотаріату під час воєнного: стану» було внесено зміни щодо зупинки строку у прийнятті спадщини "на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Таким чином, позивач вважав, що заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась по смерті спадкодавиці ОСОБА_2 можна подати протягом всього часу дії воєнного стану і навіть протягом чотирьох місяців після його закінчення.

Однак, при його зверненні до нотаріальної контори в 2025 році йому було роз`яснено, що такі зміни щодо строку подання заяви про прийняття спадщини діяли до 23.05.2023 р., тобто до набрання чинності Постановою КМУ від 9 травня 2023 р. № 469, якою було внесено зміни до Постанови КМУ №164 від 28.02.2022 року «Про деякі питання нотаріату під час воєнного стану», і які скасували продовження строку прийняття спадщини, у зв`язку із чим нотаріуси зобов`язані приймати заяви про прийняття спадщини протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини, як це передбачено статтею 1270 ЦК України.

Якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин, суд, у відповідності з ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, має право визначити додатковий строк для її подання.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, позов про продовження строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України, має бути поданий до тих спадкоємців, хто прийняв спадщину, а у разі їх відсутності - до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Так як будь-які інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, що відкрилась по смерті ОСОБА_2 відсутні, то відповідачем по справі є Шосткинська міська рада - як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану, статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Разом з тим, 25.01.2023 р. Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок: Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

На час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства 7 України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини».

Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3ст. 1272 ЦК України). З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Згідно з частиною 3 статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця суд може визначити додатковий строк для прийняття спадщини, якщо він пропущений з поважних причин.

Суд вбачає, що причини, зазначені позивачем, є поважними і достатніми для того, щоб визначити позивачу додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 оку ОСОБА_2 тривалістю в 3 (три) місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Таким чином позов підлягає задоволенню на підставі положень ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Шосткинської міської ради Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 я, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла в селищі міського типу Вороніж Шосткинського району Сумської області ІНФОРМАЦІЯ_4 оку, тривалістю в 3 (три) місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто Семенівським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Шосткинська міська рада Сумської області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 36080075, місцезнаходження: бульвар Садовий, будинок 14, місто Шостка Сумської області, 41100).

Суддя: С. В. Смага