Решение № 140631392, 06.10.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/817/2026

Справа № 679/643/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 жовтня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Сопронюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Руденко А.О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника третьої особи виконавчого комітету Нетішинської міської ради - Васюк Д.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: виконавчий комітет Нетішинської міської ради, Комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об`єднання», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона та члени її сім`ї з 1993 року проживають та користуються жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 . 03 лютого 2026 року між виконавчим комітетом Нетішинської міської ради та ОСОБА_1 було укладено договір найму житла №05-01-18/20, згідно якого позивачка є наймачем вищевказаної квартири. В п.4.3 договору зазначено, що укладення цього договору не припиняє та не заперечує факт попереднього користування житлом ОСОБА_1 (наймачем) на законних підставах та не впливає на обсяг уже набутого житлового статусу. Дія вказаного договору найму житла №05-01-18/20 від 03.02.2026 поширюється на членів сім`ї наймача, зазначених в ордері, а саме: чоловіка позивачки ОСОБА_3 , їх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , які зареєстровані у вказаному житлі.

Відповідач ОСОБА_2 - син позивачки, хоч і зареєстрований у спірній квартирі, проте з березня 2022 року (більше чотирьох років) там не проживає та не з`являється, адреса місця його проживання не відома та засобів зв`язку з ним немає. На контакт із позивачкою, а також з іншими членами сім`ї відповідач не виходить протягом чотирьох років.

Крім того, відповідач не сплачує кошти за користування житлом та комунальні послуги, не несе інших витрат на утримання квартири, не отримує кореспонденцію за даною адресою, його особистих речей в квартирі немає, житлом не цікавиться та не претендує на нього. Ніяких перешкод у проживанні відповідача ОСОБА_2 у квартирі не чинилося, останній добровільно залишив місце проживання та поїхав з даного житла. Наведені обставини вказують на те, що відповідач втратив інтерес до спірного житла, однак самостійно не знявся із реєстрації місця проживання у цьому житлі. Позивачка змушена нести додаткові надмірні витрати щодо оплати комунальних послуг та нести усі витрати з утримання вказаного житла самостійно, чим об`єктивно порушуються її права.

З огляду на наведене, позивачка вважає, що відповідач втратив право користування вищевказаним житлом, оскільки відсутній за зареєстрованим місцем проживання понад шість місяців без поважної причини.

Враховуючи вищевикладене, позивачка просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15.06.2026 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6

02.07.2026 на адресу суду надійшли письмові пояснення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , в яких вони зазначили, що відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , рідним братом інших третіх осіб. Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але там не проживає більше чотирьох років з березня 2022 року, на контакт з батькам та іншими членами сім`ї не виходить протягом чотирьох років, його місцезнаходження їм не відоме. Відповідач ОСОБА_2 не сплачує кошти за користування житлом та комунальні послуги, не несе інших витрат на утримання квартири, не отримує кореспонденцію за даною адресою, його особистих речей у спірному житлі немає. Перешкод у користуванні житлом відповідачу ніхто не чинить, останній добровільно залишив місце реєстрації. Відтак, треті особи просили позов задовольнити повністю, оскільки відповідач не проживає у спірному житлі понад шість місяців без поважних причин.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27.07.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладенні у позовній заяві. Крім того зазначила, що більше тридцяти років її родина проживає в спірній квартирі, яку вони з чоловіком отримали як багатодітна сім`я. Відповідач - її син ОСОБА_10 проживав у цьому житлі з народження. В березні 2022 року він добровільно поїхав на «заробітки» і з того часу не проживає в спірній квартирі. Спочатку він ще відповідав на телефонні дзвінки, але через деякий час перестав це робити. Де він знаходиться на даний час їй невідомо, будь які контакти з ним відсутні.

В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - виконавчого комітету Нетішинської міської ради Васюк Д.О. зазначила, що у разі якщо суд за результатами розгляду справи прийде до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виконавчий комітет не заперечуватиме проти цього.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об`єднання» у судове засідання не з`явився, але надіслав на адресу суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, але в поданих письмових поясненнях просили розгляд справи проводити у їх відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судових повісток на адресу його зареєстрованого місця проживання (п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України), у судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяв про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, а позивачка не заперечує проти ухвалення заочного рішення, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, показання свідків, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.07.1998.

З паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 27.09.2002 року, довідки виконавчого комітету Нетішинської міської ради №10529 від 22.08.2017 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1969 року народження, ОСОБА_3 , 1965 року народження, ОСОБА_8 , 1989 року народження, ОСОБА_9 , 1990 року народження, ОСОБА_6 , 1992 року народження, ОСОБА_6 , 1993 року народження, ОСОБА_2 , 1998 року народження.

03.02.2026 між виконавчим комітетом Нетішинської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір найму житла, що належить до комунальної власності Нетішинської міської територіальної громади (сімейного типу) №05-01-18/20 з додатками №1, 2 до нього, згідно умов якого наймодавець передає, а наймач приймає на певний період в платне користування (найм) житло, що належить до комунальної власності Нетішинської міської територіальної громади, а саме: жилі приміщення (кімнати), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 50,66 кв.м, що складається з 2-х кімнат .

Згідно п.1.2 вказаного договору, члени сім`ї наймача (зазначені в ордері), на яких поширюється дія договору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п.4.3 договору, укладення цього договору не припиняє та не заперечує факт попереднього користування житлом наймачем на законних підставах та не впливає на обсяг уже набутого житлового статусу.

Факт реєстрації відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спірному житлі за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується також інформацією, наданою відділом адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради №441/ЕП від 11.05.2026.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що проживає в квартирі АДРЕСА_3 , є сусідкою сім`ї ОСОБА_12 , заселилася у свою квартиру в один період з ними кілька десятків років тому. Сина позивачки ОСОБА_2 востаннє бачила приблизно чотири п`ять років тому, ще в той період коли він навчався. Після цього вона його більше не бачила. Не знає причин його відсутності за місцем реєстрації, про будь які перешкоди йому в користуванні житлом їй також не відомо.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що проживає в квартирі АДРЕСА_4 , є сусідкою сім`ї ОСОБА_12 . Відповідача ОСОБА_2 востаннє бачила більше чотирьох років тому. Де перебуває ОСОБА_2 і чому залишив своє місце проживання їй не відомо.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У ст.1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Правовідносини, які виникли між позивачкою та відповідачем, врегульовані нормами ЦК України та ЖК України.

Відповідно до Закону України «Про основні засади житлової політики» від 13.01.2026 (який набрав законної сили 15.02.2026) Житловий кодекс України втратив чинність, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2, що продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

В силу статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (стаття 72 ЖК України).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із положень ст.89 ЦПК України слідує, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази немають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Однією з гарантій реалізації права фізичної особи на житло є законодавче закріплення недоторканості та неможливості протиправного позбавлення житла. Фізична особа може бути позбавлена займаного жилого приміщення або обмежена у праві користування лише на підставі чинного закону і за рішенням суду.

Житлове приміщення використовуються власником або наймачем лише для власного проживання та проживання членів сім`ї, до яких належать як близькі родичі, так і інші особи, якщо вони постійно проживають із власником і ведуть з ним спільне господарство.

Члени сім`ї мають рівні права з власником (наймачем) житла на користування житловим приміщенням, а припинення сімейних відносин між ними не позбавляє колишніх членів сім`ї права користування займаним приміщенням.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.1985, у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Системне тлумачення статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання. Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності (постанова Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі №759/19579/17, постанова Верховного Суду від 27 серпня 2021 року в справі №521/5887/17, постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі №289/2299/18, постанова Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі №490/12384/16-ц).

Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2021 року у справі №200/17337/17 зробив висновок про те, що з урахуванням положень статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України, статей 64, 65, 71, 72 ЖК Української РСР, враховуючи те, що особа, яка на законних підставах вселилися в жиле приміщення як член сім`ї наймача та зареєстрована у ньому, набула рівного права із наймачем на користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання, така особа має право на звернення до суду захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи (зокрема й наймача) такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що більше чотирьох років тому відповідач ОСОБА_2 залишив спірне житло і не проживає там по даний час. Протягом вказаного періоду він будь-якого інтересу до спірного житла не проявляв, не висловлював бажання проживати в ньому, не приймав участі в утриманні квартири, не оплачував комунальні послуги, не вчиняв дій спрямованих на повернення у вказане житло.

Підстави, передбачені ч.3 ст.71 ЖК України, для зберігання спірного жилого приміщення за відповідачем, судом не встановлені.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач відзив на позов до суду не подав, не спростував доводи позивачки про його відсутність за місцем реєстрації без поважних причин понад шість місяців.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 понад шість місяців без поважних причин не проживає у спірному житлі, що є підставою для визнання його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 . Відтак, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 72 ЖК України, ст.ст.5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: виконавчий комітет Нетішинської міської ради, Комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об`єднання», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його складення.

Повний текст судового рішення складено: 15.10.2026.

Суддя О.В. Сопронюк