Решение № 140628850, 13.10.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/964/26

Провадження № 2/604/700/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Настроги А.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс») з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 25.04.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» було укладено кредитний договір № 16923956, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 4000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів на умовах, визначених договором. Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду утворилася заборгованість, а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №16923956 від 25.04.2024 року, у розмірі 25240,00 грн та понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 18 серпня 2026 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не прибув, у наданій суду заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує, проти постановлення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав, належно повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки не повідомив.

Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.04.2024 між ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 16923956 Договір укладено в електронній формі та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором nr2cmap9

Згідно з умовами Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн (п. 1.2). Кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 25.04.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів (п. 1.3). Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 20.04.2025 (п. 1.4).

Відповідно до п. 1.5 Договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 21240 грн в грошовому виразі та 6800 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 Договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 25240 грн. Денна процентна ставка становить 1.2. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, денна процентна ставка, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема здійснить платіж/платежі відповідно до Графіку платежів.

Згідно з пп. 2.2.3 Договору пільгова процентна ставка за користування кредитом становить - 1,2% в день, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом (30 календарних днів з 25.04.2024 по 25.05.2024). Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка за користування кредитом у розмірі 1,5% в день (330 календарних днів з 26.05.2024 по 20.04.2025).

Відповідно до п.п. 4.6-4.6.1. у разі прострочення строку повернення кредиту, передбаченого п. 1.4 кредитного договору на 1 (один) календарний день, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф), у розмірі 10% від суми отриманого кредиту; у разі прострочення строку повернення кредиту, передбаченого п. 1.4 кредитного договору на 10 (десять) календарних днів - 40% від суми отриманого кредиту.

Згідно п. 12 Договору реквізити платіжної карти позичальника у договорі зазначено: НОМЕР_1 .

Також ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток 3 до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (в редакції від 06.12.2021) - Графік платежів за договором про споживчий кредит № 16923956 від 25.04.2024, відповідно до якого загальна вартість кредиту складає 25240,00 грн. та включає в себе витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом в розмірі 21240 грн та суму (тіло) кредиту в розмірі 4000 грн.

Того ж дня, 25.04.2024 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту продукту, в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші суттєві умови.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» № 23601632/1 від 17.07.2026, відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 16923956 від 25.04.2024 ідентифікований ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс». Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором nr2cmap9, який був відправлений йому 25.04.2024 на номер телефону НОМЕР_3 .

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Як убачається з листа АТ «ТАСКОМБАНК» від 04.09.2026 ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» перерахувало 25.04.2024 кошти в сумі 4000 грн на картку № НОМЕР_1 .

Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані споживачем при укладанні кредитного договору.

Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим, виникла заборгованість.

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» заборгованість ОСОБА_1 за договором № 16923956 становить 25240,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 4000,00 грн, за відсотками - 21240,00 грн.

06.07.2026 ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» звернулося до ОСОБА_1 з претензією про виконання зобов`язань перед ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» за договором № 16923956 від 25.04.2024 у сумі 25240,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже, вищезазначений договір про споживчий кредит, укладено у відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 з ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» Договору про споживчий кредит № 16923956 від 25.04.2024, а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів у сумі 4000 грн. Доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП тощо) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем не надані. Також не спростовано, що банківська платіжна картка № НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 ..

Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

До договору кредиту згідно з ст. 1054 ЦК України застосовуються загальні положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів в обумовленій сторонами договору сумі, строку та порядку.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти, зобов`язання з їх повернення не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами в сумі 21240,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Уразі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Судом встановлено, що позивачем було нараховано відсотки в межах дії договору, після закінчення строку дії договору позивач не здійснював нарахування відсотків, що відповідає вимогам закону.

Разом з тим, розмір нарахованих відсотків не в повній мірі відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», з огляду на таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

У цій справі договір про надання споживчого кредиту укладений 13.07.2024, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Разом з тим, зі змісту положень частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» убачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору № 16923956 від 25.04.2024 загальні витрати зазначені в Договорі на дату його укладення 25240,00 грн, загальна сума кредиту становить 4000,00 грн, строк кредитування - 360 днів, а процентні ставки за кредитним договором у цій справі є вищими, аніж 1% та становить 1,2% (пільговий період) та 1,5% (стандартний період), що не відповідає положенням закону.

Таким чином, з урахуванням вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню, виходячи з максимально допустимої денної процентної ставки 1 %, незалежно від умов договору, які в цій частині суперечать імперативним нормам закону.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Тому, суд не бере до уваги розрахунок відсотків, наданий позивачем, оскільки він ґрунтується на нікчемних умовах договору, та здійснює власний перерахунок в межах максимальної ставки 1% на день.

Таким чином, за 360 днів користування кредитом сума нарахованих процентів становить 14400 грн (4 000?0,01?360=14400).

Розрахунок процентної заборгованості, поданий позивачем, не може бути визнаний належним і допустимим доказом, оскільки прямо порушує вимоги частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». За таких обставин зазначений розрахунок позивача не може бути покладений в основу судового рішення. Отже, загальна сума процентів за користування кредитом становить 14400 грн, яка підлягає задоволенню та стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням вимог статті 141 ЦПК України та з огляду на часткове задоволення судом заявленого позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно: судового збору в розмірі 1940,89 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5832,01 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 517, 526, 530, 610, 611, 625, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість в розмірі 18400 (вісімнадцять тисяч чотириста) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1940 (одна тисяча дев`ятсот сорок) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок та на правничу допомогу у розмірі 5832 (п`ять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 01 (одна) копійка.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс», юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 43561909;

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Суддя Г.Б. Сидорак