Решение № 140628784, 15.10.2026, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1306/25

провадження № 2/598/63/2026

РІШЕННЯ

іменем України

"15" жовтня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого судді Гудими І.В.

секретаря Жиляк Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Сідоров Віталій Михайлович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Кременецький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зміну розміру та способу стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину,

встановив:

До Збаразького районного суду Тернопільської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кременецький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зміну розміру і способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 січня 2014 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дочки у твердій грошовій сумі 350 грн щомісячно. У подальшому рішенням цього ж суду від 19 вересня 2017 року розмір аліментів збільшено до 1 000 грн щомісячно. Позивач вказує, що з часу ухвалення останнього рішення змінилися обставини, які впливають на розмір аліментів, зокрема погіршилося її матеріальне становище, оскільки з вересня 2023 року вона офіційно не працевлаштована, натомість відповідач проходить військову службу та, на її думку, має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі. Крім того, у зв`язку з дорослішанням дитини, її навчанням та погіршенням стану здоров`я значно зросли витрати на її утримання. Зазначає, що дочка перебувала на лікуванні з приводу перелому надколінка, а також у неї діагностовано гіперплазію щитоподібної залози та автоімунний тиреоїдит, що зумовило необхідність проведення додаткових медичних обстежень і консультацій спеціалістів. У зв`язку з лікуванням дитини позивач понесла додаткові витрати на загальну суму 11 620 грн, половину яких просить стягнути з відповідача. Вважаючи, що встановлений раніше розмір аліментів не забезпечує належного утримання дочки та не відповідає її потребам, просить суд змінити розмір і спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року, стягнувши з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття, припинити стягнення аліментів за попереднім рішенням суду, стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину в розмірі 5 810 грн, а також понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача - адвокатом Борис І.Д. подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнано частково. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідач з 03 листопада 2024 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Разом із тим стан його здоров`я значно погіршився, у зв`язку з отриманими травмами він потребує тривалого лікування та реабілітації, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується відповідними медичними документами. Крім того, відповідач проживає разом зі своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи внаслідок онкологічного захворювання, потребує постійного догляду та матеріальної допомоги. Зазначає, що відповідач належним чином виконує свої обов`язки щодо утримання дочки, заборгованості зі сплати аліментів не має та від їх подальшої сплати не відмовляється. Однак, враховуючи стан здоров`я та сімейні обставини, вважає, що спроможний сплачувати аліменти в розмірі 1/8 частини всіх видів свого заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Водночас проти стягнення додаткових витрат на дитину в розмірі 5 810 грн не заперечує. Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн зазначає, що такий розмір є неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та витраченим часом, у зв`язку з чим просить зменшити його до 6 000 грн. Таким чином, просить позов задовольнити частково, визначивши розмір аліментів на утримання дочки в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, задовольнити вимогу про стягнення додаткових витрат на дитину та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 6 000 грн.

Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року клопотання представника відповідача - адвоката Борис І.Д. задоволено, зупинено провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року поновлено провадження у справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат не з`явилися, однак від останнього надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, в якій зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Борис І.Д. не з`явилися, однак від останньої надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, в якій зазначено, що позовні вимоги визнає частково, підтримує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, та просить задовольнити позов частково.

Представник третьої особи Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дані обставини стверджуються: копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , виданого 17.08.2012 року Вишнівецькою селищною радою Збаразького району Тернопільської області (а.с.19), копією рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 20.01.2014 року про розірвання шлюбу (а.с.20-21), копією свідоцтва про зміну імені ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 , виданого 24.06.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Збаразького районного управління юстиції у Тернопільській області (а.с.22), копією свідоцтва про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , серії НОМЕР_4 , виданого 21 лютого 2018 року, Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного сану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (а.с.23), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , серії НОМЕР_5 , виданого 14.09.2023 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.24), копією свідоцтва про шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , серії НОМЕР_6 , виданого 23.01.2025 року органом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (а.с.25), копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 (а.с.17, 18) .

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 січня 2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 350 грн щомісячно (а.с. 27).

У подальшому рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року, у справі №598/1279/17, збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки, до 1 000 грн щомісячно (а.с.28-30).

Згідно з довідкою ліцею №17 Львівської міської ради від 13 травня 2025 року №10-20/141 ОСОБА_3 навчається у 7-А класі зазначеного навчального закладу (а.с.44).

Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №12123, ОСОБА_3 у період з 24 жовтня 2024 року по 07 листопада 2024 року перебувала на лікуванні у КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради з основним діагнозом «перелом надколінка», де проходила курс медичної реабілітації. Крім того, у дитини діагностовано контрактуру суглоба та інший вторинний кіфоз грудного відділу хребта (а.с.39-40).

Відповідно до консультативного висновку лікаря-гастроентеролога від 15 лютого 2025 року ОСОБА_3 встановлено діагноз «конституційно-аліментарне ожиріння І ступеня», у зв`язку з чим рекомендовано дотримання відповідної дієти, амбулаторне лікування та повторну консультацію спеціаліста (а.с.41).

Згідно з консультативним висновком дитячого ендокринолога від 15 лютого 2025 року у ОСОБА_3 також встановлено конституційно-аліментарне ожиріння І ступеня та рекомендовано проведення додаткових лабораторних й інструментальних обстежень, зокрема ультразвукового дослідження щитоподібної залози (а.с.42).

Як вбачається з протоколу ультразвукового дослідження від 15 лютого 2025 року, у ОСОБА_3 виявлено ультразвукові ознаки гіперплазії щитоподібної залози, на фоні аутоімунного тиреоїдиту, у зв`язку з чим рекомендовано консультацію ендокринолога та додаткові обстеження (а.с.43).

Згідно з наданим позивачкою розрахунком додаткових витрат на дитину, у зв`язку з лікуванням ОСОБА_3 понесено витрати на загальну суму 11 620 грн, з яких: 9 180 грн на придбання пристосування для лікування перелому надколінка, 1 980 грн на консультацію дитячого ендокринолога та 460 грн на проведення ультразвукового дослідження щитоподібної залози (а.с.45).

На підтвердження зазначених витрат до матеріалів справи долучено рахунок №11/10 від 08 жовтня 2024 року та квитанцію від 09 жовтня 2024 року про сплату 9 180 грн (а.с.46-47), а також квитанції від 15 лютого 2025 року про оплату медичних послуг на суми 1 980 грн та 460 грн відповідно (а.с.48-49).

Із копії трудової книжки серії НОМЕР_7 вбачається, що ОСОБА_1 18 січня 2016 року була прийнята на роботу вихователем до Тернопільського навчально-виховного комплексу №28 Тернопільської міської ради, 09 лютого 2021 року переведена на посаду практичного психолога, а 15 вересня 2023 року звільнена з роботи за власним бажанням. Відомості про подальше працевлаштування позивачки у наданій копії трудової книжки відсутні (а.с.37-38).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 03 листопада 2024 року проходить військову службу у зазначеній військовій частині (а.с.95).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 20 жовтня 2025 року №1884/411/2955 за період із січня по вересень 2025 року ОСОБА_2 нараховано грошове забезпечення в загальному розмірі 528 279,03 грн, з якого утримано військовий збір у сумі 3 135,73 грн, до виплати 525 143,30 грн. Крім того, у серпні 2025 року нараховано одноразову грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 20 586,30 грн, до виплати 20 277,51 грн (а.с.85).

Із наданих відповідачем медичних документів вбачається, що ОСОБА_2 має проблеми зі станом здоров`я, зокрема переніс оперативні втручання у зв`язку з отриманими травмами. Відповідно до консультативного висновку лікаря ортопеда-травматолога від 15 жовтня 2025 року у відповідача діагностовано консолідований перелом дистального метаепіфіза правої променевої кістки з наявністю металофіксаторів, у зв`язку з чим рекомендовано стаціонарне лікування в реабілітаційному відділенні (а.с.90).

Згідно з направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 жовтня 2025 року №243/1 ОСОБА_2 направлено на госпіталізацію до КНП «Кременецька опорна лікарня» для проходження реабілітаційного лікування (а.с.93). Матеріали справи також містять медичні документи, які підтверджують перебування відповідача на стаціонарному лікуванні (а.с.91-92).

Крім того, згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , його матір`ю є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.94).

Відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №280673 ОСОБА_9 встановлено другу групу інвалідності у зв`язку з онкологічним захворюванням (а.с.86). Стан її здоров`я також підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії №47/1 (а.с.87).

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади від 31 жовтня 2022 року ОСОБА_2 та його матір ОСОБА_9 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.96-97).

Крім того, відповідно до довідки КНП «Кременецька опорна лікарня» від 24 квітня 2026 року ОСОБА_9 з 22 квітня 2026 року перебувала на стаціонарному лікуванні у зв`язку з множинними переломами кісток лівої верхньої кінцівки, з приводу яких їй проведено оперативне втручання (а.с.196).

Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; ) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що визначений судовим рішенням розмір аліментів не є незмінним та може бути збільшений або зменшений залежно від зміни обставин, які мають істотне значення. При цьому зміна розміру аліментів може здійснюватися шляхом зміни способу їх стягнення, зокрема з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника аліментів.

Вирішуючи позовні вимоги про зміну розміру і способу стягнення аліментів, суд враховує, що з часу ухвалення рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року минув тривалий період, протягом якого дитина подорослішала, збільшилися її потреби у матеріальному забезпеченні, пов`язані з навчанням, розвитком та станом здоров`я. Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 потребувала лікування та додаткових медичних обстежень.

Суд також враховує матеріальне становище позивачки, яка у вересні 2023 року звільнилася з роботи та, згідно з наданою копією трудової книжки, відомостей про подальше працевлаштування не має.

Водночас судом встановлено, що відповідач з 03 листопада 2024 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та отримує грошове забезпечення. Згідно з довідкою військової частини за період із січня по вересень 2025 року ОСОБА_2 нараховано грошове забезпечення в загальному розмірі 528 279,03 грн, що свідчить про наявність у нього в зазначений період стабільного джерела доходу та відповідного рівня матеріального забезпечення. Таким чином, суд враховує, що відповідач має офіційне джерело доходу, розмір якого за підтверджений документами період свідчить про його матеріальну спроможність брати участь в утриманні дочки. При цьому відомостей про припинення виплати відповідачу грошового забезпечення або істотне зменшення його доходів у зв`язку з погіршенням стану здоров`я матеріали справи не містять.

При цьому суд бере до уваги доводи відповідача щодо погіршення стану його здоров`я, необхідності проходження лікування та реабілітації, а також наявності матері, якій встановлено II групу інвалідності та яка має проблеми зі здоров`ям. Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі медичними документами та підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів.

Разом із тим суд враховує, що зазначені відповідачем обставини щодо стану його здоров`я та необхідності надання допомоги матері, хоча й заслуговують на увагу, самі по собі не свідчать про неможливість сплати аліментів у заявленому позивачкою розмірі. При цьому матеріали справи не містять доказів понесення відповідачем значних витрат на власне лікування та утримання матері, які б істотно впливали на його матеріальне становище та обмежували можливість належного виконання обов`язку щодо утримання дочки.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, вік дитини, стан її здоров`я, збільшення потреб у матеріальному забезпеченні, а також матеріальне та сімейне становище обох батьків, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни розміру і способу стягнення аліментів, визначених рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року, з твердої грошової суми на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Доводи відповідача щодо необхідності визначення аліментів у розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу) суд вважає недостатньо обґрунтованими, оскільки наведені ним обставини, хоча й заслуговують на врахування, у сукупності з іншими встановленими обставинами справи не дають підстав для визначення саме такого розміру аліментів.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі зміни розміру аліментів відповідно до ст.192 СК України аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи наведене, аліменти у зміненому розмірі підлягають стягненню з дня набрання цим рішенням суду законної сили, з якого припиняється їх стягнення у раніше визначеному розмірі на підставі рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року.

Щодо позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.185 СК України той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той із батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Згідно з ч.2 ст.185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

За змістом наведеної норми додаткові витрати на дитину є витратами, які виникають у зв`язку з особливими обставинами та не охоплюються звичайними витратами на її утримання.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 перебувала на лікуванні з приводу перелому надколінка, а також проходила медичні обстеження у зв`язку з виявленими порушеннями стану здоров`я. На підтвердження понесених у зв`язку з цим витрат позивачкою надано відповідні медичні документи, рахунок та квитанції про оплату на загальну суму 11 620 грн.

Суд враховує, що зазначені витрати пов`язані з лікуванням та медичним обстеженням дитини, тобто з особливими обставинами, передбаченими ст.185 СК України. При цьому відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував проти стягнення з нього половини заявленої суми додаткових витрат на дитину.

Враховуючи наведене, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що вимога позивачки про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину в розмірі 5 810 грн, що становить половину фактично понесених витрат, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивачки про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Сідоровим В.М. укладено договір про надання правової допомоги №000320/15, відповідно до умов якого вартість правової допомоги у справі щодо зміни розміру аліментів становить 12 000 грн (а.с.50-51).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачкою надано розрахунок суми гонорару (вартості послуг), згідно з яким загальна вартість наданих послуг становить 12 000 грн, зокрема: зустріч із клієнтом, вивчення матеріалів та надання консультації 500 грн; пошук та аналіз судової практики 2 000 грн; підготовка та подання позовної заяви 5 000 грн; підготовка та подання заяви про письмове опитування відповідача як свідка 1 000 грн; представництво інтересів клієнта в суді 3 000 грн; оформлення додатків до позовної заяви 500 грн (а.с.52).

Крім того, до матеріалів справи долучено ордер на надання правничої допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.54, 56).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та витраченим часом, у зв`язку з чим просить зменшити їх до 6 000 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у даній справі суд бере до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17).

Враховуючи наведене, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, необхідний для їх виконання, а також заперечення представника відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат, суд вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн є завищеною та не відповідає критеріям розумності й співмірності.

За таких обставин, з урахуванням принципів справедливості, пропорційності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, до 8 000 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, зміну способу їх стягнення звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, який складається із судового збору за вимогу про зміну розміру і способу стягнення аліментів у сумі 1 211,20 грн та за вимогу про стягнення додаткових витрат на дитину в сумі 1 211,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 141, 180-183, 185, 192 СК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ), від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Сідоров Віталій Михайлович, до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Кременецький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження вул. Козубського, буд.4, м. Кременець Тернопільської області, ЄДРПОУ 34566896), про зміну розміру та способу стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити.

Змінити розмір аліментів, що стягуються зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року у справі №598/1279/17.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Припинити з дня набрання законної сили цим рішенням стягнення аліментів, визначених рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року у справі №598/1279/17.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 810 (п`ять тисяч вісімсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено та підписано 15 жовтня 2026 року.

СУДДЯ Ігор ГУДИМА