Решение № 140628514, 15.10.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 591/9342/26

Провадження № 2/581/501/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

3 серпня 2026 року представник позивача звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із позовом, мотивуючи вимоги тим, що 12 березня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №100399732, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 7000 грн. 29 серпня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з яким до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо повернення кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору позивач просив стягнути з відповідача виниклу заборгованість на загальну суму 15282,87 грн, що складається із заборгованості за основним зобов`язанням 5967 грн, заборгованості за відсотками 8965,87 грн, заборгованості по комісії за надання кредиту 350 грн, сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 7 серпня 2026 року справу передано на розгляд до Липоводолинського районного суду Сумської області за підсудністю.

Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі, що була направлена за адресою реєстрації місця проживання, отримала 23 вересня 2026 року. В установлений судом строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідач до суду не надала.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

12 березня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» було укладено електронний договір №100399732 про надання споживчого кредиту, згідно із яким відповідач отримала кредит в розмірі 7000 грн та зобов`язалася повернути кошти кредиту, сплатити комісії та проценти за користування кредитом а також виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с. 15-26, 28-29, 34).

Строк кредиту 120 днів з 12 березня 2024 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів (п. 1.3.).

Відповідно до пунктів 1.3.1., 1.3.2. кредитного договору пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 11 квітня 2024 року (рекомендована дата платежу); поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 10 липня 2024 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 11 квітня 2024 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 10 липня 2024 року (останнього дня строку кредитування).

Відповідно до пункту 1.5. кредитного договору загальні виграти позичальника за пільговий період складають 770.00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7770.00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 15260 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 22260 грн. Денна процентна ставка (за весь строк кредитування) складає: (15260 грн / 7000 грн)/120 днів * 100% = 1.82%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (за весь строк кредитування) дорівнює 3275 відсотків річних.

Комісія за надання кредиту становить 350 грн, яка нараховується за ставкою 5 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1).

Відповідно до підпункту 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту протягом пільгового періоду 420 грн, які нараховуються за ставкою 0,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до підпункту 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 14490 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 2.2.1. договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в пунктах 1.5.1.-1.5.3. договору, в один з термінів (дат), вказаних в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3. договору він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною П. 1.5.2. в сумі та на умовах, визначених п. 2.3 договору та/або відповідному дадатку/додатковій угоді/договорі.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з графіком платежів, що є додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту №100399732 від 12 березня 2024 року, загальна вартість кредиту складає 22260 грн, з яких: 7000 грн сума кредиту, 14910 грн проценти за обслуговування кредитної заборгованості, 350 грн - комісія за надання кредиту, розрахунковий період складає 120 днів (а.с. 27).

Додатком № 2 до договору про споживчий кредит №100399732 від 12 березня 2024 року є заява на отримання кредиту, якою ОСОБА_1 звертається до позивача з проханням надати їй кредит на визначених умовах (а.с. 28).

Додатком до договору є паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування та зазначено, що датою надання інформації є 12 березня 2024 року та інформація є актуальною протягом двох днів з дати надання інформації (а.с. 30-32).

Згідно з платіжним дорученням №84699395 від 12 березня 2024 року ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 7000 грн, призначення платежу: кошти згідно договору №100399732 (а.с. 35).

Відповідно до інформації №20.1.0.0.0/7-260918/67647-БТ від 23 вересня 2026 року, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , 12 березня 2024 року на картковий рахунок № НОМЕР_2 зараховано грошові кошти у сумі 7000 грн (а.с. 106-108).

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №100399732 від 12 березня 2024 року за період з 12 березня по 1 серпня 2024 року нараховано 15282,87 грн боргу, з яких 5967 грн - борг по тілу кредиту, 8965,87 грн заборгованість за відсотками, 350 грн по комісії за надання кредиту. Відповідачем за період з 12 березня по 1 серпня 2024 року сплачено 2352 грн, з яких: 1033 грн зараховано на погашення тіла кредиту, 799 грн зараховано на погашення відсотків, 520 грн на погашення комісії за управління та обслуговування кредиту (а.с. 36-38).

29 серпня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення вимоги №111-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належне йому право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору №100399732 (а.с. 40-49).

Права вимоги переходять до нового кредитора у дату здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній у п.7.1. цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі реєстру боржників відповідно до п. 8.3.2. договору (п. 6.2.3. договору).

З копії платіжної інструкції №5483 від 29 серпня 2024 року вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» 1910662,89 грн плати згідно договору відступлення прав вимоги №111-МЛ від 29 серпня 2024 року (а.с. 61).

На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором №100399732 від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надано витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №111-МЛ від 29 серпня 2024 року, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 15282,87 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 5967 грн, заборгованість за відсотками 8965,87 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту 350 грн (а.с. 63).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №100399732 від 12 березня 2024 року станом на 15 липня 2026 року нараховано 15282,87 грн боргу, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 5967 грн, заборгованість за відсотками 8965,87 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту 350 грн (а.с. 39).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Докази прав нового кредитора у зобов`язанні передбачені статтею 517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Висновки суду по суті спору.

Судом установлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язалася повернути позику, сплатити відсотки, комісію за користування нею, однак свого зобов`язання вчасно не виконала, позику не повернула, нараховані відсотки, комісію не сплатила.

Надалі на підставі укладеного договору факторингу право вимоги про повернення коштів, отриманих в кредит, перейшло до позивача.

Матеріалами справи доводиться, що відповідачем було сплачено за договором 2352 грн, ці кошти були зараховані на погашення тіла 1033 грн, відсотків 799 грн, комісії - 520 грн.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконала своєчасно і належним чином, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити та стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Водночас суд не може погодитися із розміром відсотків, нарахованих позивачем, виходячи з такого.

Умовами укладеного кредитного договору передбачено строк, на який його надано 120 днів з 12.03.2024. Термін (дата) повернення кредиту: 10.07.2024.

Пунктом 2.3.1. договору передбачена можливість продовження строку користування кредитом, а саме для цього позичальник має, зокрема, сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, у розмірі, що визначається змістом додаткового договору/додаткової угоди, що підписується позичальником у зв`язку з пролонгацією та певну частку заборгованості за договором.

Перед укладенням договору сторони досягли згоди з усіх істотних його умов, зокрема, й щодо розміру оплати за користування кредитними коштами, яка становить 0,20% за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду та 2,30 % за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду, їх волевиявлення було вільним та відповідало їхній внутрішній волі. Підписавши кредитний договір, відповідач погодилася на запропонований розмір процентів за користування кредитними коштами та зобов`язалася їх сплачувати.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості нарахування відсотків за період з 12 березня по 11 квітня 2024 року здійснено за передбаченою пунктом 1.5.2. договору відсотковою ставкою 0,20% та становить 420 грн.

Розрахунок відсотків за користування кредитними коштами у період з 12 квітня по 10 липня 2024 року здійснювався за відсотковою ставкою 2,30% в день.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частин 1, 2, 5, 7 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та статтю 8 цього Закону доповнено частиною п`ятою.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частиною 4 статті 42 Конституції України визначено, що участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Судом встановлено, що у договорі про споживчий кредит №100399732 від 12 березня 2024 року встановлена процентна ставка протягом поточного періоду у розмірі 2,30 відсотків від суми кредиту за кожний день користування протягом поточного періоду, що суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» і набрання ними чинності, установлення в умовах кредитного договору умов, які передбачають денну процентну ставку вище 1% на день, суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки максимальний розмір денної процентної ставки, не може перевищувати 1% відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Вказаний Закон прийнятий 22 листопада 2023 року та набрав чинності 24 грудня 2023 року, а договір про споживчий кредит №100399732 укладено 12 березня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, положення договору про споживчий кредит №100399732 від 12 березня 2024 року в частині розміру процентів за користування кредитними коштами, що перевищує встановлений частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» розмір в 1 %, є нікчемними відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів продовження (пролонгації) 120-денного строку кредитування. З огляду на це, підстави для нарахування та стягнення відсотків за користування кредитними коштами за період з 11 липня по 1 серпня 2024 року відсутні.

Отже, граничний розмір відсотків за користування кредитом за договором № 100399732 від 12 березня 2024 року підлягає зменшенню та не може перевищувати 5537,57 грн, згідно з наступним обґрунтованим розрахунком:

за період з 12 по 13 квітня 2024 року 140 грн (7000 грн * 1% * 2 дні);

за період з 14 квітня по 10 травня 2024 року 1757,70 грн (6510 грн * 1% * 27 днів);

за період з 11 травня по 10 липня 2024 року 3639,87 грн (5967 грн * 1% * 61 день).

Щодо стягнення 350 грн комісії за видачу кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У справі, що розглядається, установлено, що умовами підпункту 1.5.1. договору про споживчий кредит №100399732 від 12 березня 2024 року передбачені комісія за надання кредиту в розмірі 350 грн, яка нараховується за ставкою 5 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Аналіз пункту 1.5.1. договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням кредиту, які надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія у зазначеному розмірі одноразово. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, не зазначено які саме послуги, пов`язані з наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Умови цих пунктів угоди не містять зобов`язання кредитора вчинити відповідну дію на користь позичальника внаслідок отримання комісії.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що положення підпункту 1.5.1. договору про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника сплачувати комісії за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки підпункт 1.5.1. договору про споживчий кредит, яким установлений обов`язок сплати комісії за надання кредиту в розмірі 350 грн, яка нараховується за ставкою 5% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, є нікчемними, суд на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

З урахуванням вищевикладених положень є необґрунтованими вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 350 грн.

Щодо сплачених відповідачем коштів у розмірі 520 грн, зарахованих позивачем у рахунок погашення комісії за управління та обслуговування кредиту, суд зазначає таке.

Згідно з умовами підпункту 2.3.1 договору про споживчий кредит №100399732 від 12 березня 2024 року, нарахування комісії за обслуговування кредиту пов`язується із пролонгацією певної частки заборгованості та здійснюється в момент підписання додаткової угоди.

Судом установлено, що додаткова угода про пролонгацію заборгованості між сторонами не укладалася та не підписувалася. За таких обставин, з огляду на відсутність передбаченої договором юридичної підстави (настання відповідного юридичного факту підписання додаткової угоди), у позивача були відсутні правові підстави для нарахування та утримання зазначеної комісії, тому грошові кошти у розмірі 520 грн, що були отримані позивачем без належної правової підстави підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за відсотками.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконав своєчасно та належним чином, то суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача розміру несплаченої заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту в розмірі 5967 грн та відсотків (з вирахуванням сум сплачених відсотків 799 грн та неправомірно нарахованої та утриманої комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 520 грн) у сумі 4218,57 грн (5537,57 грн 799 грн 520 грн), а всього 10185,57 грн.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог.

Позов задоволено на 67 % (15282,87 грн 100%, 10185,57 грн 67%), а значить витрати по сплаті судового збору становлять 1783,81 грн (2662,40 грн 100%, 1783,81 грн 67%) та повинні бути стягнуті із відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частин 1 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано:

копію ордера серія ВС №1408806 від 20 жовтня 2025 року про надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокатом Усенком М.І. (а.с. 71),

копію договору про надання правничої допомоги №0107 від 1 липня 2025 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2093 від 29 вересня 2012 року, акт №Д/28171 від 15 липня 2026 року, яким передбачено, що вартість послуг на професійну допомогу за договором №0107 від 1 липня 2025 року становить 8000 грн (а.с. 67, 70, 72).

Беручи до уваги складність справи, яке є справою незначної складності, обсяг виконаних адвокатом робіт по підготовці позову та процесуальних документів, ціну позову та значення справи для сторін, часткове задоволення позовних вимог (на 67%), враховуючи при визначенні суми відшкодування реальність адвокатських витрат (дійсність та необхідність), розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем розмір цих витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 3600 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» виниклу заборгованість за кредитним договором №100399732 від 12 березня 2024 року у розмірі 10185,57 грн, з яких: 5967 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 4218,57 грн прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1783,81 грн судового збору та 3600 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя О. В. Кузьмінський