Постановление суда № 140626530, 14.10.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/9531/26

Пр. 2/336/6115/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, про визнання розірваним договору довічного утримання, скасування обтяження нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачами, -

В С Т А Н О В И Л А:

Адвокат Ярошенко О.О. в інтересах позивачки за допомогою системи «Електронний суд» 24.09.2026 звернувся до суду із вказаною позовною заявою, за змістом якої просить:

1) Визнати розірваним з 05.10.2013 договір довічного утримання від 20 вересня 2006 року, укладений між ОСОБА_4 (Відчужувач) та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , (Набувачі), посвідчений державним нотаріусом П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори Куріпко В.О., за р.№ 2-1953, предметом якого була 1/2 частка земельної ділянки площею 0,69 га (кадастровий номер 2310100000:07:011:0020);

2) Скасувати обтяження - заборону на нерухоме майно №19752957, зареєстровану 28.03.2017 державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Перун Лідією Василівною на підставі договору довічного утримання, р.№ 2-1953, виданий 20.09.2006, видавник: П`ята Запорізька державна нотаріальна контора, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34565441 від 31.03.2017, відомості про суб`єктів обтяження: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обтяжувач: П`ята Запорізька державна

нотаріальна контора, код ЄДРПОУ: 12345678, Опис предмета обтяження: 1/2 частина земельної ділянки, загальною площею 0,0609 га;

3) Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку (літ.А), загальною площею 60 кв.м., житловою площею 32 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; на підсобні приміщення - літ.Л, О сараї; літ.М вбиральню; І, ІІ замощення;

4) Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Цекеєвою Іриною Олександрівною, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частку житлового будинку (літ.А),загальною площею 60 кв.м., житловою площею 32 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; та на підсобні приміщення - літ.Л, О сараї; літ.М вбиральню; І, ІІ замощення.

5) Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,69 га, кадастровий номер 2310100000:07:011:0020, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

6) Скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на житловий будинок «літ.В», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Справу передано в провадження визначеного головуючого судді 28.09.2026 на підставі протокола автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2026.

13.10.2026 до справи надійшли відомості щодо місця реєстрації відповідачів, що витребувані судом на виконання ч.6 ст.187 ЦПК України.

Суддя, перевіривши виконання вимог ст.175-177 ЦПК України, встановила, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

З урахуванням ч.2 ст.755 ЦК України договір довічного утриманя (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

Проте, зі змісту позовної заяви не зрозуміло, оскільки настала смерть (відповідно до тверджень сторони позивача, - відчужувача), відповідно, договір вважається припиненим, - які підстави для звернення до суду із вимогою про розірвання відповідного договору. При цьому, розірвання договору в судовому порядку можливе лише для чинного договору.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, позовна заява не містить всіх зазначених даних щодо учасників справи.

За змістом п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Так, стороною позивача в якості ціни позову у відповідній графі зазначено 485 418,00 гривень.

Згідно з п.2, 9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Проте, актуальна на час звернення до суду ціна позову не підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до положень до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За змістом ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Оцінка дійсної вартості майна має бути проведена із врахуванням норм ст.5,12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність". Як вказано у ст.1 зазначеного закону, положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

За приписами ст.3 вказаного нормативно-правового акта процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником. Випадки обов`язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.

Разом з цим, ч.1,2 ст.12 Закону визначено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна.

Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Натомість, стороною позивача до позовної заяви не долучено звіту про оцінку майна в розумінні зазначеного вище закону щодо нерухомого майна (як земельної ділянки, так і будинку).

Крм того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з положеннями ч.1,2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру може бути розрахований позивачем та визначений судом після підтвердження ціни позову, з урахуванням вищенаведеного та п.1-1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, відповідно до п.1-2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» дорівнює 3 328,00 гривень), тобто, становить 1 331,20 гривень.

Враховуючи зміст ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», оскільки при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, сплаті за кожну позовну вимогу немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір у сумі 1 064,96 гривень.

Так, стороною позивача відповідних доказів сплати судового збору за розгляд судом позовних вимог немайнового характеру не надано, у додатках до позовної заяви не зазначено.

Слід зазначити, що пільги щодо сплати судового збору зазначені у ст.5 Закону України «Про судовий збір», а положеннями ст.8 врегульовано підстави для відстрочення та розстрочення його сплати, зменшення розміру або звільнення від його сплати. В цьому випадку позивачу необхідно оформити клопотання відповідно до вимог ст.182-183 ЦПК України.

Як врегульовано ч.3 ст.177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

З урахуванням наведеного, у даній заяві пред`явлено позовні вимоги немайнового характеру до двох відповідачів, а саме: про визнання договору довічного утримання розірваним, скасування обтяження нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, тобто, шість вимог немайнового характеру (три вимоги до кожного з відповідачів). Таким чином, сплаті підлягає судовий збір (без врахування майнових вимог) у сумі 6 389,76 гривень.

За змістом ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху в порядку ст.185 ЦПК України, із наданням десятиденного строку для усунення вказаних недоліків (з урахуванням обсягу визначених недоліків) з дня вручення ухвали.

Керуючись ст. 175-177, 182, 183, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, про визнання розірваним договору довічного утримання, скасування обтяження нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачами, - у зв`язку із виявленими, перерахованими вище недоліками, надавши стороні позивача строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх виправлення, шляхом подання позовної заяви, що відповідає за змістом нормам ст.175-177 ЦПК України, подання доказів на користь вартості спірного майна та доказів сплати судового збору у визначеній в даній ухвалі сумі та, окремо, - щодо позовних вимог майнового характеру, із врахуванням ціни позову та норми п.1-1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (14.10.2026) та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А. Вайнраух