Решение № 140625951, 12.10.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

12 жовтня 2026 рокуСправа № 331/4753/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретарки судового засідання Владиченко І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в заочному порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором.

Короткий зміст позову, рух справи.

2 червня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов зазначений цивільний позов.

Узагальненими доводами позовної заяви є те, що 05.11.2021 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № E09.19747.008920429. Умовами Кредитного договору визначено, що шляхом нанесення власноручного підпису під цим договором позичальник акцептував публічну пропозицію про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» у редакції, чинній на момент його укладення.

Відповідач підтвердив ознайомлення з усіма умовами Кредитного договору, їх зрозумілість та добровільність прийняття, що підтверджується укладенням договору у формі, визначеній чинним законодавством України. Умови Кредитного договору є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнані та є обов`язковими для виконання сторонами.

Згідно з умовами кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 56650,00 грн. під 60.00 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів.

Кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором.

11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № E09.19747.008920429.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором E09.19747.008920429.

Станом на день формування позовної заяви заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № E09.19747.008920429 від 05.11.2021, що підлягає стягненню з відповідача відповідно до розрахунку заборгованості, становить 149222,81 грн.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст. ст. 512, 514, 516, 525, 598, 599, 610, 615, 625, 1050 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 149222,81 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 04.06.2026 відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримана відповідачем 05.06.2026 відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідач у строк встановлений судом, не подав відзиву на позов, а також не надіслав до суду будь-яких заяв чи клопотань.

Ухвалою судді від 30.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представниця позивача у позовній заяві, а також у поданому до суду клопотанні, просила розглянути справу за її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

05.11.2021 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № E09.19747.008920429, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 56650,00 грн, зі сплатою 60,00 % річних. Пунктом 1.4. кредитного договору передбачено, що строк кредиту становить 36 місяців.

З паспорта споживчого кредиту виходить, що сума кредиту становить 56650,00 грн; строк на який надається кредит 36 місяців; процентна ставка, відсотків річних 60,00%; тип процентної ставки змінювана; загальні витрати за кредитом 74535,55 грн.

Встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується копією меморіального ордеру та випискою по рахунку.

11.12.2025 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 11-12/25.

Відповідно до п. 2.1. договору факторингу, за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором.

Згідно копії реєстру боржників для друку № 2 (Лот № 15) від 11.12.2025 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № E09.19747.008920429 в розмірі 149222,81 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором наданої АТ «Ідея Банк» станом на 11.12.2025 заборгованість останнього становить 149222,81 грн, з них: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 55914,88 грн; - заборгованість за нарахованими на несплаченими відсотками 93307,93 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором наданого ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 27.05.2026 заборгованість останнього становить 149222,81 грн, з них: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 55914,88 грн; - заборгованість за відсотками 93307,93 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не надав суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.

З огляду на вказане, надані представницею позивача докази у їх сукупності підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 149222,81 грн (55914,88 грн тіло і 93307,93 грн відсотки).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію № 0653630006 від 28.05.2026, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Представницею позивача у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. ч. 4 - 6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги; прайс-лист; заявка на надання юридичної допомоги № 3227 від 01.04.2026; витяг з акту № 33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026.

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, суд вважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг доказів є невеликим, не потребував тривалого часу і не був складним для отримання представницею і судом, а тому суд вважає, що за умови задоволення позовних вимог в повному обсязі, сума витрат на правничу допомогу, що яка б підлягала стягненню з відповідача на користь позивача була би зменшена до 3000,00 грн. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Інші документально підтверджені судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 265, 268, 273, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 , задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість на загальну суму 149222 (сто сорок дев`ять тисяч двісті двадцять дві) грн 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на сплату судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та 3000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Реквізити учасників справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, ідентифікаційний код: 42640371;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

СуддяР.О. Губанов