Решение № 140625029, 07.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12989/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участю:секретаря судового засідання Гарматюк А.В. представника позивача:Маріїни А.В. представників відповідача:Чубко Л.В., Козак-Щукіноїрозглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Солітбуд» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області,в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2026 року: форми «В4» №7391/2201-0702, форми «Р» №7390/2201-0702, форми «ПН» №7392/2201-0702, прийняті Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Солітбуд» (код ЄДРПОУ 44250410) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2025 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків. За результатами перевірки складений акт від 19.12.2025 року N25110/22-01-07-02-05/44250410.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки призначеної на подані заперечення щодо акту перевірки посадовими особами, які її проводили, було складено Акт від 09.03.2026 № 4109/22-01-07-02-05/44250410 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Солітбуд» (ПН 44250410) у зв`язку із поданням заперечення від 19.01.2026 на акт документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за вересень 2025 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах".

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме: Податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 27.03.2026 №7391/2201-0702, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту за вересень 2025 року в розмірі 1 354 420,00 грн; - Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.03.2026 №7390/2201-0702, яким збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1 081 686,00 грн та застосовано штраф в розмірі 108 168,60 грн. - Податкове повідомлення-рішення форми «ПН» від 27.03.2026 №7392/2201-0702, яким застосовано штраф в розмірі 6 800,00 грн за не реєстрацію податкових накладних.

ДПС України за результатами розгляду скарги рішенням № 14610/6/99/00-06-01-03-06 від 04.06.2026 скаргу ТОВ «Солітбуд» залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення форми «В4» від 27.03.2026 №7391/2201-0702, форми «Р» від 27.03.2026 №7390/2201-0702, форми «ПН» від 27.03.2026 №7392/2201-0702 без змін.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного загального провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечили, просили відмовити в їх задоволенні.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що відсутність документів, які підтверджують використання орендованих приміщень у господарській діяльності суб`єкта господарювання; відсутність доходів отриманих ТОВ «Солітбуд» від здійснення діяльності; відсутність ділової мети оренди офісних приміщень, лише формується податковий кредит без здійснення оподаткованих операцій на адресу контрагентів-покупців.

Відповідач стверджує, що позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували доцільність оренди ТОВ «Солітбуд», а саме: офісних приміщень у місті Києві, в тому числі, документів чи матеріалів, які б підтверджували зустрічі з постачальниками та покупцями (попередньо укладені договори, які б свідчили про намір здійснювати співпрацю, презентаційні матеріали, проекти, маркетингові документи, відсутній протягом 2025 року рух активів, інше).

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що на підставі наказів ГУ ДПС у Хмельницькій області від 31.01.2026 року №341-П «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Солітбуд» (ПН 44250410), від 20 лютого 2026 року №625-П та від 25 лютого 2026 року №653-П «Про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки» виданих на підставі 191.1.6 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1, п.78.4 ст.78, ст. 79 з урахуванням пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Солітбуд», з питань що стали предметом оскарження з 17.02.2026 року, терміном на 5 робочих днів.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Солітбуд», у зв`язку із поданням ТОВ «Солітбуд» (ПН 44250410) заперечення від 19.01.2026 №01 (в/х №3225/6 від 19.01.2026) на акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку га додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2025 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Солітбуд», контролюючим органом складено акт від 09.03.2026 №4109/22-01-07-02-05/44250410 в якому встановлено порушення: - п.44.1 ст.44, п. 187.1, ст. 187, п. 192.1, ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6, ст.198 п. 201.1 ст. 201., Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, порядку №21 від 28.01.2016 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Мінфіну та Податковим кодексом України ТОВ "Солітбуд" заниження податкових зобов`язань за вересень 2025 року на суму ПДВ 1081686,00 грн.; - п.44.1 ст.44, п. 192.1, ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6, ст.198 п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 р. (із змінами і доповненнями), ТОВ "Солітбуд" завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за вересень 2025 року в сумі 1 354 420,00 грн.; вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за №159/28289 із змінами і доповненнями, ТОВ "Солітбуд" невірно заповнено додаток 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду (Д2), яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за вересень 2025 року; - вимог 201.1. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, п.11 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015, №1307 ТОВ "Солітбуд" не складено 30.09.2025 та не зареєстровано в Єдиному реєстрі зведені податкові накладні на суму постачання 30.09.2024: на обсяг постачання 9679013 грн., на суму ПДВ 1935803 грн.; на обсяг постачання 2488488 грн., на суму ПДВ 497697,6 грн..

На підставі акту перевірки складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «В4» від 27.03.2026 №7391/2201-0702, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту за вересень 2025 року в розмірі 1 354 420,00 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.03.2026 №7390/2201-0702, яким збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1 081 686,00 грн та застосовано штраф в розмірі 108 168,60 грн; податкове повідомлення-рішення форми «ПН» від 27.03.2026 №7392/2201-0702, яким застосовано штраф в розмірі 6 800,00 грн за не реєстрацію податкових накладних.

ТОВ «Солітбуд» подали до Державної податкової служби України скаргу на вищенаведені податкові повідомлення рішення.

Однак, ДПС України за результатами розгляду скарги рішенням № 14610/6/99/00-06-01-03-06 від 04.06.2026 скаргу ТОВ «Солітбуд» залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення форми «В4» від 27.03.2026 №7391/2201-0702, форми «Р» від 27.03.2026 №7390/2201-0702, форми «ПН» від 27.03.2026 №7392/2201-0702 без змін.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Підставою для складення щодо ТОВ «Солітбуд» вищенаведених податкових повідомлень-рішень є висновок контролюючого органу про заниження ТОВ «Солітбуд» податкового зобов`язання за період з 01.01.2024 по 30.09.2025 в сумі 2 433 500 грн, в тому числі за вересень 2025 року на суму 2 433 500,00 грн, що стало наслідком анулювання суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредитну наступного звітного періоду задекларованого у декларації з ПДВ за вересень 2025 в сумі 1 354 420,00 грн та донарахування податкових зобов`язань за вересень 2025 року на суму ПДВ 1 081 686,00 грн.

Висновок контролюючого органу про заниження ТОВ «Солітбуд» податкових зобов`язань за вересень 2025 року на суму ПДВ 1 081 686,00 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредитну наступного звітного періоду задекларованого у декларації з ПДВ за вересень 2025 в сумі 1 354 420,00 грн ґрунтується на тому, що у позивача була відсутня ділова мета оренди офісних приміщень на підставі договору суборенди №04052023 від 04.05.2023, договору суборенди № 12022024 від 12.02.2024, укладених з ТОВ «Айкю Сервіс» та договору оренди нерухомого майна №2ор від 21.11.2024, укладеного з ПП «Фарінгейт».

У зв`язку з тим, що ТОВ «Солітбуд» не зареєструвало жодних податкових накладних на адресу контрагентів-покупців, не отримували доходи в цей період, контролюючий орган дійшов до висновку, що оренда вищевказаних приміщень є операцією, що не є господарською діяльністю платника податку, а відтак ТОВ «Солітбуд» занизили податкове зобов`язання, які підлягають нарахування відповідно до п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу.

Крім того, податковий орган вважає, що ТОВ «Солітбуд» не складено та не зареєстровано в ЄРПН зведені податкові накладні на суму постачання 30.09.2024: на обсяг постачання 9679013 грн, на суму ПДВ 1935803 грн; на обсяг постачання 2488488 грн, на суму ПДВ 497697,67 грн, тобто компенсуючі податкові накладні.

Відповідно до пп. 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1. статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 188.1. статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, 200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 7391/2201-0702 від 27.03.2026р., яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 1354420 грн., форми «Р» № 7390/2201-0702 від 27.03.2026р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1189854,6грн. (в т.ч. основне зобов`язання 1081686 грн. та штрані (фінансові) санкції 108168,6 грн.), суд зазначає наступне.

Суд встановив, що під час проведення посадовими особами відповідача перевірки достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1.1 8) за період з 01.01.2024 по 30.09.2025 року, щодо повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2024 по 30.09.2025 встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у колонці "Б" рядка 4.1 податкових декларацій «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» в загальній сумі 14601000,00 грн. в т.ч. ПДВ 2433500,00 грн. за вересень 2025 року.

Згідно Договору суборенди №04052023 (місце укладання м. Київ), який укладений між ТОВ «Айкью Сервіс» (ПН 35843440) (далі-«Орендодавець»), в особі директора Парубчишиної Римми Володимирівни та ТОВ «Солітбуд» ( ПН 44250410), юридичною особою, що здійснює діяльність за адресою: 31100, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Кріпосний вал, б. 19 в особі директора Блюсюк Анни Василівни, орендодавець згідно умов даного Договору надає Орендареві (його співробітникам, гостям та клієнтам Орендаря право користування приміщенням, відповідно до умов цього Договору, у якості розміщення офісу протягом строку суборенди.

Протягом п`яти днів з моменту укладання Договору Орендар має сплатити Орендодавцю попередню оплату в рахунок сплати Орендної плати у розмірі 445319,62 грн, разом з ПДВ 534383,54 грн. помножено на коефіцієнт , що становить Орендну плату за 2 місяці строку суборенди, попередню оплату своєї частки експлуатаційних витрат у розмірі 148439,88 грн., без ПДВ, крім того ПДВ за встановленою загальною ставкою 20% в розмірі 29687,98 грн., разом з ПДВ 178127,86 грн., помножено на коефіцієнт , що становить Плату за послуги з утримання 2 місяці строку суборенди.

Загальна сума попередньої оплати в рахунок сплати Орендної плати, Плати за послуги з утримання становить 593759,50 грн. без ПДВ, крім того ПДВ за ставкою 20% в розмірі 118751,90 грн. помножено на коефіцієнт.

До договору надано акт приймання-передачі приміщення до Договору суборенди №04052023 від 04.05.2023р. від 15.06.2023р., відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у суборенду нежитлове приміщення, загальною суборендою площею 278,48 квадратних метрів, що розташоване на 5 поверсі офісу 503 нежитлового будинку торгівельно-офісного центру з підземним та наземним паркінгом «IQ BUSINESS CENTER», що розташовані за адресою: м.Київ, вул.Болсуновська, 13-15.

Вказаний Акт підписаний зі сторони орендодавця ТОВ «Айкью Сервіс» директором Риммою Рубчишиною та орендарем ТОВ «Солітбуд» директором Анною Блюсюк.

Також, згідно договіру суборенди №12022024 (місце укладання м. Київ), який укладений між ТОВ «Айкью Сервіс» (ПН 35843440) (далі-«Орендодавець»), в особі директора Парубчишиної Римми Володимирівни та ТОВ «Солітбуд» ( ПН 44250410), що здійснює діяльність за адресою: 31100, Хмельницька область, Хмельницький р-н.. місто Старокостянтинів, вул.Авіаторів, буд.9/57, кв.30 платник податку на прибуток на загальних підставах (далі -«Орендодавець»), в особі директора Могильницького Єгора Вікторовича, орендодавець згідно умов даного Договору надає Орендареві (його співробітникам, гостям та клієнтам Орендаря право користування приміщенням, відповідно до умов цього Договору, у якості розміщення офісу протягом строку суборенди.

Протягом п`яти днів з моменту укладання Договору Орендар має сплатити Орендодавцю попередню оплату в рахунок сплати Орендної плати у розмірі 179002,80 грн, разом з ПДВ 49723,54 грн. помножено на коефіцієнт , що становить Орендну плату за 2 місяці строку суборенди, попередню оплату своєї частки експлуатаційних витрат у розмірі 49723,54 грн., без ПДВ, крім того ПДВ за встановленою загальною ставкою 20% в розмірі 9944,70 грн., разом з ПДВ 59668,24 грн., помножено на коефіцієнт , що становить Плату за послуги з утримання 2 місяці строку суборенди.

Загальна сума попередньої оплати в рахунок сплати Орендної плати, Плати за послуги з утримання становить 198892,54 грн. без ПДВ, крім того ПДВ за ставкою 20% в розмірі 39778,50 грн. помножено на коефіцієнт.

Також, згідно договору про внесення змін та доповнень до Договору суборенди №12022024 від 12 лютого 2024 року від 19.01.2026 року строк дії договору становить до 31.01.2026 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх платіжних зобов`язань.

До договору надано акт приймання-передачі (повернення) Приміщення до Договору суборенди №12022024 від 12 лютого 2024 року від 31.01.2026 року. Актом Сторони підтверджують, що орендар повернув, а Орендодавець прийняв з суборенди нежитлове Приміщення площею 82,6 кв.м.

Суд встановив, що ТОВ «Солітбуд» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області, юридична адреса: Хмельницька обл., м.Старокостянтинів, вул.Авіаторів, буд.9/57, кв.30. ТОВ «Солітбуд» відображено наступний об`єкт оподаткування: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Старокостянтинів, вул. Грушевського 26/5.

В ході проведення перевірки платнику надано запит від 26.02.2026 року, щодо того з якою діловою метою (економічною доцільністю) здійснювалась оренда приміщень у місті Києві у ТОВ «Айкью Сервіс» та хто фізично знаходився на орендованих приміщеннях.

Від ТОВ «Солітбуд» отримано відповідь в якій зазначено, що оренда здійснювалась з метою розвитку нових напрямків, зокрема оптової та роздрібної реалізації сонячних панелей та акумуляторів, було прийнято рішення орендувати приміщення в м.Києві для розміщення товару, облаштування офісу для працівників, а також зустрічей з постачальниками та клієнтами, В даних приміщеннях директор періодично проводив презентації для потенційних інвесторів, постачальників з метою укладання договорів про співпрацю, а також проводив співбесіди з працівниками. Проте у зв`язку з складною економічною ситуацією в країні, постійними обстрілами, загрозою знищення майна, дефіцитом кадрів в країні, вищенаведені бізнес цілі не вдалось реалізувати, а тому було прийнято рішення припинити оренду приміщень.

Суд зазначає, що до матеріалів перевірки надано штатні розписи ТОВ «Солітбуд» відповідно до яких станом на 1 січня 2024 року в штаті перебувало 3 працівника (директор, бухгалтер, вантажник) та станом на 1 січня 2025 року 2 працівника (директор, вантажник).

При цьому, на запит податкового органу від 26.02.2026 року повідомлено, що в орендованих приміщеннях знаходився періодично директор (декілька разів на місяць).

Матеріалами перевірки визначено, що в порушення вимог 201.1. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, п.11 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015, №1307 ТОВ «Солітбуд» не складено 30.09.2025 та не зареєстровано в Єдиному реєстрі зведену податкову накладну на суму постачання без ПДВ 9679012,61 грн., ПДВ 1935802,54 грн.. В порушення п.44.1 ст.44, п. 187.1, ст. 187, п. 192.1, ст. 192, п.198.5, ст.198 п. 201.1 ст. 201., Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, порядку №21 від 28.01.2016 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Мінфіну та Податковим кодексом України ТОВ "Солітбуд" заниженні податкові зобов`язанння за вересень 2025 року на суму ПДВ 1935802,54 грн..

Суд також встановив, що згідно Договору оренди нерухомого майна № 2ор від 21.11.2024 року ( місце складання м. Київ), який укладений між Приватним підприємством «ФАРІНГЕЙТ», іменоване в подальшому Орендодавець, в особі директора Шустінського Анатолія Євгеновича, який діє на підставі Статуту з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛІТБУД», іменоване в подальшому Орендар, в особі директора Могильницького Єгора Вікторовича, який діє на підставі на підставі Статуту, відповідно з другої сторони, які надалі разом іменуються - Сторони, а кожен окремо - Сторона, уклали даний Договір оренди нерухомого майна згідно якого орендодавець зобов`язується передати Орендарю у тимчасове платне користування (оренду) частину будівлі офісного комплексу - Приміщення, на умовах визначених даним Договором.

Офісний комплекс (далі іменується - «Комплекс») розміщений за адресою: Україна, м. Київ, вулиця Фізкультури, 30 В, і є цілісним офісно - адміністративним комплексом, який має власну необхідну інфраструктуру, що дозволяє Орендарю використовувати приміщення і здійснювати у ньому свою діяльність відповідно до цілей та умов Договору.

Орендодавець є власником Приміщення, що підтверджується наявністю державної реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведеної 10р-Капіносом А.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04 жовтня 2018 року на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 43348781 від 04 жовтня 2018 року за номером запису про право власності: 28236233 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 124402880000.

Загальна площа Приміщення складає 749,1 м.кв.. в тому числі коефіцієнт загальних площ 10%.

Строк оренди починає спливати з дати підписання Акту приймання-передачі приміщення і закінчується «30» листопада 2025 року.

Згідно з умовами Договору, Орендар сплачує Орендодавцю суми грошових коштів у вигляді нижче наведених платежів ("Платежі"): Разовий платіж: - Забезпечувальний платіж. Щомісячні платежі: - Орендна плата; - Компенсація витрат Орендодавця.

Всі належні за Договором Платежі Орендар сплачує Орендодавцю у формі безготівкових банківських розрахунків на підставі виставлених рахунків, шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця, зазначений нижче у Договорі, або інший рахунок Орендодавця, про який Орендар повідомлений належним чином.

Щомісячна базова орендна плата за користування Приміщенням становить 102 772,28 грн, грн, крім того ПДВ 20 854,40 грн, що разом складає 123 326 грн. (сто двадцять три тисячі триста двадцять шість ) грн. 74 коп. включаючи ПДВ, що на момент укладення цього Договору є еквівалентом 2 989,50 доларів США. На момент укладання нього Договору офіційний курс НБУ долара США до гривні складає: 1 долар США дорівнює 41,2833 гривень. На день виставлення рахунку-фактури для здійснення оплати суми щомісячної Орендної плати підлягає згідно зміні курсу долара США, встановленому НБУ на день виставлення рахунку-фактури.

До Договору надано Акт приймання-передачі приміщення в оренду від 20.12.2024року укладений між ТОВ «ФАРІНГЕЙТ», іменоване в подальшому Орендодавець, в особі директора Шустінського Анатолія Євгеновича, який діє на підставі Статуту, з одного боку ТОВ «СОЛІТБУД» , іменоване в подальшому Орендар, в особі директора Могильницького Єгора Вікторовича, який діє на підставі Статуту, з одного боку, згідно якого у відповідності до умов Договору оренди нерухомого майна №2-ор від 21.11.2024 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування орендоване Приміщення.

Як встановлено з матеріалів справи, що в ході проведення перевірки платнику надано запит від 26.02.2026 року, щодо того з якою діловою метою (економічною доцільністю) здійснювалась оренда приміщень у місті Києві у ТОВ «ФАРІНГЕЙТ» та хто фізично знаходився на орендованих приміщеннях.

Від ТОВ «Солітбуд» отримано відповідь в якій зазначено, що оренда здійснювалась з метою розвитку нових напрямків, зокрема оптової та роздрібної реалізації сонячних панелей та акумуляторів, було прийнято рішення орендувати приміщення в м.Києві для розміщення товару, облаштування офісу для працівників, а також зустрічей з постачальниками та клієнтами, В даних приміщеннях директор періодично проводив презентації для потенційних інвесторів, постачальників з метою укладання договорів про співпрацю, а також проводив співбесіди з працівниками. Проте у зв`язку з складною економічною ситуацією в країні, постійними обстрілами, загрозою знищення майна, дефіцитом кадрів в країні, вищенаведені бізнес цілі не вдалось реалізувати, а тому було прийнято рішення припинити оренду приміщень.

До перевірки надано штатні розписи ТОВ «Солітбуд» відповідно до яких станом на 1 січня 2024 року в штаті перебувало 3 працівника (директор, бухгалтер, вантажник) та станом на 1 січня 2025 року 2 працівника (директор, вантажник).

Крім того, на запит податкового органу від 26.02.2026 року повідомлено, що в орендованих приміщеннях знаходився періодично директор (декілька разів на місяць). До перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували що ТОВ «Солітбуд» здійснював пошук працівників у м.Києві для роботи в трьох орендованих офісних приміщень чи користувався послугами аутстафінгу/аутсорсингу.

Відповідач вважає, що оскільки протягом січня-вересня 2025 року ТОВ «Солітбуд» не зареєструвало жодних податкових накладних на адресу контрагентів-покупців, при цьому здійснювалась безперервна оренда офісних приміщень з нарахуванням комунальних послуг у м.Києві, а тому в порушення вимог 201.1. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, п.11 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015, №1307 ТОВ «Солітбуд» не складено 30.09.2025 та не зареєстровано в Єдиному реєстрі зведену податкову накладну на суму постачання без ПДВ 2986185,45 грн., ПДВ 497697,58 грн., та в порушення п.44.1 ст.44, п. 187.1, ст. 187, п. 192.1, ст. 192, п.198.5, ст.198 п. 201.1 ст. 201., Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, порядку №21 від 28.01.2016 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Мінфіну та Податковим кодексом України ТОВ "Солітбуд" заниженні податкові зобов`язанння за вересень 2025 року на суму ПДВ 497697,58 грн..

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначенй абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996) відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Згідно статті 1 Закону №996 первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 2 Закону №996 визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог п.2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону №996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2 статті 9 Закону №996 визначено що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ведення бухгалтерського обліку, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку є Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, із змінами та доповненнями (далі Положення №88).

Згідно п.1.2 ст.1 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 ст.2 Положення №88 визначено, що первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.2. Положення №88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому підпункт «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Отже, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку передбаченому пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі положень підпункту 198.5 статті 198 ПК України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів.

При цьому, використання придбаних товарів поза межами господарської діяльності є ключовим фактором для застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція, щодо застосування підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України міститься в постанові Верховного Суду від 11 грудня 2024 року по справі № 280/10715/23.

Як було зазначено вище судом, підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Суд зазначає, що згідно визначеного в Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності.

Суд зазначає, що з`ясування наміру платника податку отримати економічний ефект від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Аналогічна право позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23 лютого 2024 року у справі № 813/1777/16.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Як було встановлено судом вище, що позивач уклав договір суборенди №04052023 з ТОВ «Айкью Сервіс» (ПН 35843440) за яким згідно акта приймання передачі від 15.06.2023р. отримав у суборенду нежитлове приміщення, загальною суборендою площею 278,48 квадратних метрів, що розташоване на 5 поверсі офісу 503 нежитлового будинку торгівельно-офісного центру з підземним та наземним паркінгом «IQ BUSINESS CENTER», що розташовані за адресою: м.Київ, вул.Болсуновська, 13-15. Строк дії договору становить до 31.01.2026 року.

Також, позивачем було укладено договір суборенди №12022024 з ТОВ «Айкью Сервіс» (ПН 35843440) за яким згідно акта приймання передачі отримав у суборенду нежитлове приміщення, загальною суборендою площею 82,6 кв.м.., що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Болсуновська, 13-15. Строк дії договору становить до 31.01.2026 року.

Позивачем також укладено Договір оренди нерухомого майна № 2ор від 21.11.2024 року( місце складання м. Київ) укладений з Приватне підприємство «ФАРІНГЕЙТ», де згідно Акту приймання-передачі приміщення в оренду від 20.12.2024року ТОВ «СОЛІТБУД» прийняв у користування приміщення розташоване на 2 поверсі Комплексу, загальною площею 749, 1кв.м., яке знаходиться за адресою м. Київ, вул Фізкультури, 30 В.

При цьому, позивачем було укладено угоду про розірвання від 15 серпня 2025 року, сторони достроково «31» серпня 2025 року розривають Договір оренди нерухомого майна №2-ор від 21.11.2024 року за згодою Сторін.

Суд звертає увагу, що жодних первинних документів позивачем про використання вказаних приміщень у своїй господарській діяльності не надано ні до матеріалів перевірки, а ні до позовної заяви, більше того не надано жодних документів на підтвердження мети укладення вищевказаних договорів суборенди приміщень такою великою площею.

Натомість у податковій звітності з ПДВ позивач відображає податковий кредит по операціях оренди з приватним підприємством «ФАРІНГЕЙТ» (грудень 2024-серпень 2025 р.) в сумі 497 697, 58 грн. та з ТОВ «Айкью Сервіс» (ПН 35843440) (січень 2024-серпень 2025 р. ) в сумі 1 935 802,54 грн.

Суд встановив, що протягом періоду по взаємовідносинах з ТОВ «Айкью Сервіс» (ПН 35843440) від 15.06.2023р. (дати передачі приміщення в суборенду) до 31.01.2026 року та по взаємовідносинах з приватним підприємством «ФАРІНГЕЙТ», від 20.12.2024року (дати передачі приміщення в суборенду) по 15.08.2025 р., позивач доходу від взяття майна в суборенду не отримував, що підтверджується відсутністю первинних документів.

Однак, за вказаний період позивачем було включено суми ПДВ до податкового кредиту по господарським операціям з придбання послуг з суборенди.

Суд вважає, що з огляду на наведене, встановлені у цій справі обставини та наявні в матеріалах справи докази, підтверджують виключно факт придбання платником вищевказаних послуг, проте не свідчать про їх використання в господарській діяльності.

Суд наголошує, що відповідність господарської операції діловій меті є необхідною умовою для реалізації платником податку права на податковий кредит та в силу положень податкового законодавства надає платнику податку право зменшити податкові зобов`язання на суму витрат сплаченого податку у зв`язку з придбанням товарів при здійсненні господарської діяльності, при цьому відсутність економічної доцільності господарських операцій є підставою для зменшення в податковому обліку платника сум податкового кредиту.

Таким чином, оскільки доходу від операції з суборенди приміщень позивач не отримував, як передбачено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, доказів, які б підтверджували наявність економічної доцільності господарської операції з суборенди приміщень матеріали справи не містять відповідно така операція, за встановлених обставин, не є господарською діяльністю позивача.

Враховуючи наведене вище, оскільки позивачем було порушено вимоги підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, контролюючий орган обґрунтовано збільшив суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за податковими зобов`язаннями на суму 1 189 854,6грн. (в т.ч. основне зобов`язання 1081686 грн. та штрафні (фінансові) санкції 108168,6 грн.) згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 7390/2201-0702 від 27.03.2026р., та зменшив суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 1 354 420 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 7391/2201-0702 від 27.03.2026, а тому на думку суду такі рішення податкового органу є правомірними.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «ПН» № 7392/2201-0702 від 27.03.2026р., яким визначено загальну суму штрафу в розмірі 6800 грн, суд зазначає наступне.

Форма податкової накладної та форма розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та порядок їх заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за №137/28267 зі змінами та доповненнями (далі Порядок № 1307).

Відповідно до п.11 Порядку №1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Суд зазначає, що зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X". У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Однак, позивачем в порушення вимог п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі зведені податкові накладні за вересень 2025 року: 30.09.2024 на обсяг постачання 9679013 грн., на суму ПДВ 1935803 грн.; 30.09.2024 на обсяг постачання 2488488 грн., на суму ПДВ 497697,6 грн..

В порушення п.188.1 ст.188, п. 187.1, ст. 187, п.198.5, ст.198, п. 201., п.201.1, п. 201.10 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, порядку №21 від 28.01.2016 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Мінфіну та Податковим кодексом України ТОВ "Солітбуд" занижено в вересні 2025 року податкові зобов`язання на загальну суму 2433500,00 грн.

Згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної/ та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у термін встановлений податковим законодавством.

Така реєстрація повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, а саме для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

При цьому платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Враховуючи наведене вище, відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень, що передбачено абзацом четвертим пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України.

Отже, штраф за спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано відповідачем на підставі абзацу 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України у зв`язку з відсутністю реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної 30.09.2024 на обсяг постачання 9679013 грн., на суму ПДВ 1935803 грн.; 30.09.2024 на обсяг постачання 2488488 грн., на суму ПДВ 497697,6 грн, що в свою чергу вказує на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «ПН» № 7392/2201-0702 від 27.03.2026.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, у свою чергу довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваних рішень, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, приймаючи вказані вище оспорюванні податкові повідомлення-рішення відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, а тому вказані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, у зв`язку із чим адміністративний позов ТОВ"Солітбуд" необхідно залишити без задоволення.

Оскільки, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову, відсутні правові підстави щодо стягнення судових витрат на користь позивача відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Солітбуд`до Головного управління ДПС у Хмельницькій областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2026 року : форми "В4" №7391/2201-0702, форми "Р" №7390/2201-0702, форми "ПН" №7392/2201-0702 - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 жовтня 2026 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Солітбуд» (вул.Авіаторів, буд.9/57, кв.30 , код ЄДРПОУ - 44250410)Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.П. Шевчук