Постановление суда № 140624618, 08.10.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/9433/26

Провадження № 1-кс/0203/7305/2026

УХВАЛА

08 жовтня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеокоференції),

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури, ОСОБА_3 , про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, розпочатого 24 червня 2022 року з часу внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022040000000205, у виді відсторонення від посади підозрюваного за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець, громадянина України, з вищою юридичною освітою, який одружений, має на утриманні трьох дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працює на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2026 року під наглядом Дніпропетровської обласної прокуратури за проведенням цього досудового розслідування Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на предмет відсторонення ОСОБА_5 від посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яке за формою відповідає вимогам ст. 155 КПК України.

Клопотання обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 будучи службовою особою правоохоронного органу, маючи тривалий досвід роботи у правоохоронних органах, обізнаний із формами і методами розслідування кримінальних правопорушень і може вчиняти безпосередній тиск на потерпілих та свідків (під тиском впливовості посади і повноважень підозрюваного) з метою зміни їх показань за для уникнення ним кримінальної відповідальності. А тому, з метою уникнення ризиків впливу на потерпілих та свідків на час досудового розслідування, виправдовується ступінь втручання в права підозрюваного на службу в правоохоронних органах з відстороненням від посади, лише за якого може бути виконано завдання вказаного заходу забезпечення, а також унеможливить вчинення ним нового кримінального правопорушення з використанням службового становища.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання тим, що клопотання не обґрунтоване, зазначені у клопотанні ризики жодними належними доказами не доведені, а є лише припущенням. Підозрюваний не має наміру будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню та впливати на будь-кого у зазначеному кримінальному провадженні, сумлінно виконує посадові обов`язки, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні трьох дітей, а відсторонення від посади позбавить його можливості отримувати заробітну плату та забезпечувати себе та сім`ю, а тому просили відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_5 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється у у перевищенні влади працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством, вчиненому групою осіб, за який санкція ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

25 вересня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено відповідно до ст. ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з`ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин, відповідно до витягу з наказу начальника ГУНП в Дніпропетровській області № 101 о/с від 22 лютого 2021 року, ОСОБА_5 обіймав посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Так, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , здійснюючи функції представника влади, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, маючи статус службової особи правоохоронного органу, та в силу вимог ст.ст. 3, 7, 18, 19 Закону України «Про Національну поліцію», маючи обов`язки неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати права і свободи людини, а згідно вимог ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» володіючи повноваженнями здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок вчинення кримінального, адміністративного правопорушення та на підставі положень Розділу 5 Закону, будучи наділеними правом на застосування поліцейських превентивних заходів та заходів примусу, 05.04.2022, перебуваючи на службі та при виконанні службових обов`язків, діючи у групі, умисно перевищили свої службові повноваження, тобто вчинили дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що супроводжувалось насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих, діями, за відсутності ознак катування, вчинених у групі осіб, без попередньої змови між собою, за наступних обставин.

Так встановлено, що 05 квітня 2022 року, приблизно о 15 годині 45 хвилин, поблизу будинку № 182 по вул. Київській у м. Марганці Дніпропетровської області, працівники поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , будучи працівниками правоохоронного органу та представниками влади, під час виконання службових обов`язків, діючи умисно, групою осіб, явно виходячи за межі наданих їм законом прав і повноважень, застосували до ОСОБА_13 та ОСОБА_14 фізичне насильство за таких обставин.

У вказаний час, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 перебували в автомобілі ВАЗ-2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , поблизу зазначеного будинку. До місця його перебування за анонімним викликом на лінію «102», який зареєстровано до ЄО № 2260 від 05 квітня 2022 року, прибули ОСОБА_5 та інші працівники поліції, після чого, реалізуючи спільний умисел на застосування до ОСОБА_13 , ОСОБА_14 фізичного насильства, діючи спільно та узгоджено, із застосуванням фізичної сили, витягнули останніх з автомобіля, повалили на землю та обмежили можливість вільно рухатися, після чого почали наносити їм удари.

При цьому, зазначені працівники поліції усвідомлювали, що ОСОБА_13 , ОСОБА_14 фактично перебувають під їхнім фізичним контролем, а застосування до них фізичної сили в такому обсязі та таким способом не було необхідним і пропорційним обстановці та не було зумовлено необхідністю відвернення нападу, припинення безпосередньої протиправної поведінки потерпілих чи подолання такої їх протидії, яка вимагала застосування зазначеного насильства.

Зокрема, ОСОБА_5 , усвідомлюючи характер і спрямованість спільних дій інших працівників поліції та діючи з ними узгоджено, наніс не менше 7 ударів руками по голові та тулубу, а також не менше двох ударів взутими ногами по ногах потерпілого ОСОБА_13 в той час, коли інші учасники спільних дій утримували потерпілих на землі, обмежуючи можливість останніх уникнути нанесення їм ударів.

Одночасно, ОСОБА_10 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_9 та іншими учасниками, наніс не менше двох ударів обутою ногою та не менше трьох ударів руками в ділянку тулуба потерпілого ОСОБА_14 , в той час коли останні перебували на землі та фактично знаходились під контролем працівників поліції.

У свою чергу, ОСОБА_9 , діючи в межах спільного умислу та узгоджено з іншими учасниками, усвідомлюючи незаконний характер застосованого до потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 насильства та бажаючи його застосування, наніс потерпілому ОСОБА_13 не менше п`яти ударів взутою ногою в ділянку тулуба та голови, а також удар взутою ногою в ділянку тулуба потерпілого ОСОБА_14 , в той час, коли потерпілі перебували на землі та були обмежені у можливості вільно рухатися внаслідок дій інших працівників поліції.

Крім того, ОСОБА_11 , діючи в межах того самого спільного умислу та узгоджено з іншими працівниками поліції, використовуючи невстановлений досудовим розслідуванням предмет, схожий на пістолет, наніс ним не менше восьми ударів руками в ділянку голови та ніг потерпілого ОСОБА_13 та не менше семи ударів тим самим предметом, а також руками в ділянку тулуба та ніг потерпілого ОСОБА_14 під час їх перебування на землі та утримання іншими учасниками спільних дій.

Також, ОСОБА_12 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_9 та іншими учасниками, наніс потерпілому ОСОБА_13 удар ногою в ділянку голови, який перебував на землі та фактично знаходився під контролем працівників поліції.

Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , перебуваючи безпосередньо на місці події, усвідомлювали характер та спрямованість дій один одного, безпосередньо спостерігали застосування фізичного насильства до ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , почергово та одночасно наносили останнім удари, а також своїми діями створювали один одному умови для безперешкодного продовження насильства, діючи спільно та узгоджено для досягнення єдиного злочинного результату.

При цьому, насильницькі дії не припинялися й після повалення потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на землю та встановлення над ними фактичного фізичного контролю, а нанесення ударів у голову, тулуб та кінцівки продовжувалося в умовах істотного обмеження можливості потерпілих вільно рухатися та уникати застосовуваного до них насильства.

Унаслідок спільних та узгоджених дій ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_13 заподіяно закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку; забійну рану у правій тім`яно-потиличній області; садно у правій виличній області; садна у лівій тім`яно-скронево-потиличній області, потиличній області ліворуч, тім`яно-потиличній області посередині та потиличній області праворуч; садно на тильній поверхні лівої кисті; ушкодження в ділянці лівого надпліччя та забій м`яких тканин обох колінних суглобів, потерпілому ОСОБА_14 заподіяно садна в лівій лобно-скроневій області, по задній поверхні правого ліктьового суглоба, по передній поверхні правого колінного суглоба, по передній поверхні лівого колінного суглоба.

За своїм характером тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_13 , відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я понад шість днів, але не більше трьох тижнів. Садна та синець лівого надпліччя, садно лівої кисті та забій м`яких тканин обох колінних суглобів відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Тілесні ушкодження потерпілого ОСОБА_14 відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.

Отже, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , будучи працівниками правоохоронного органу та представниками влади, діючи умисно, групою осіб, усвідомлюючи, що вчинювані ними дії явно виходять за межі наданих їм законом прав і повноважень, бажаючи вчинити такі дії та застосувати до потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 фізичне насильство, спільно та узгоджено перевищили надані їм владні повноваження, що супроводжувалося насильством та заподіянням потерпілим тілесних ушкоджень. Таким чином, дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України.

Як видно з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру у перевищенні влади працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством, вчиненому групою осіб, фактичними даними витягу з ЄРДР № 42022040000000205 від 24 червня 2022 року станом на 05 жовтня 2026 року; протоколу огляду речей від 19 травня 2026 року предметом огляду якого є флеш накопичувач «TG8GB» наданий потерпілим ОСОБА_13 з відеозаписом з камер відеоспостереження за 05 квітня 2022 року; протоколу допиту свідка від 08 квітня 2026 року; протоколу огляду від 17 серпня 2026 року предметом огляду якого є флеш накопичувач «TG8GB» наданий потерпілим ОСОБА_13 ; протоколів допиту потерпілих від 16 січня 2026 року та від 26 січня 2026 року, що сукупно з висновками експертів №1427 від 26 серпня 2026 року та №1426 від 26 серпня 2026 року викривають роль ОСОБА_5 у поставленому йому за вину злочині.

Відповідно, прокурором наведені достатні докази для сумлінного підтвердження фактів та добутої інформації, які переконують у предметі кримінального розслідування, необхідного для підтвердження або розвіювання підозри у можливому вчиненні особою правопорушення відомого ступеня тяжкості, внаслідок чого за практикою тлумачення "обґрунтованої підозри" Європейським судом з прав людини, mutatis mutandis, у §§ 92-93 рішення від 07.06.2018 у справі «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану» (Заява № 48653/13) належить визнати доказаним її існування відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, включаючи відсторонення від посади згідно ст.ст. 131, 154 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2026 року до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 232 960 грн. (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят гривень), тобто 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладення обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, а саме: не відлучатися з Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора і суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у зазначеному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На виконання вимог ухвали підозрюваним внесена застава.

Враховуючи повідомлення про підозру поліцейському у вчиненні ним злочину із використанням службового становища старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції, від виконання повноважень на посаді така особа підлягає відстороненню на підставі ч.5 ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції» у порядку, визначеному законом, тобто ст. ст. 156-157 КПК України.

Відповідно до ст. ст. 131, 154 КПК України відсторонення від посади є різновидом заходів забезпечення кримінального провадження та здійснюється щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, зокрема в разі доведення слідчим, прокурором обставин визначених у ч. 1 ст. 157 КПК України з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 154 КПК України відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Частиною 1 ст. 157 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У відповідності з ч. 2 ст. 157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя зобов`язаний врахувати правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Так, в засіданні знайшли підтвердження доказами ризики того, що підозрюваний, будучи службовою особою правоохоронного органу, маючи тривалий досвід роботи у правоохоронних органах, обізнаний із формами і методами розслідування кримінальних правопорушень і може вчиняти безпосередній тиск свідків, (під тиском авторитету посади і повноважень підозрюваного), які перебувають у колі його співслужбовців, з метою надання показань на його користь чи зміни їх показань за для уникнення ним кримінальної відповідальності, тим самим протиправно перешкоджаючи кримінальному провадженню та вчиняючи інше кримінальні правопорушення.

Крім того, враховуючи обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення саме в ході реалізації своїх службових повноважень та з використанням свого службового становища, з подальшим складенням відповідних процесуальних документів для придання своїм діянням виду законних, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність прокурором ризику впливу на речові докази, пов`язані з документообігом та процесуальними та іншими документами, що складались щодо потерпілих.

При цьому, доводи сторони захисту про значний перебіг часу з моменту події і тривалість досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, проте відзначає, що наведені стороною обвинувачення ризики з`явилися саме після повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину, а не з часу, коли ОСОБА_5 стало відомо про розслідування.

Відтак, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність потреб досудового розслідування убезпечити кримінальне провадження від вчинення дій, які будуть перешкоджати проведенню повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування на час його проведення, чим виправдовується ступінь втручання в права підозрюваного на виконання службових обов`язків у правоохоронних органах з відстороненням від посади, лише за якого може бути виконано завдання запобіганню протиправному перешкоджанню кримінальному провадженню впливом на свідків та ще не вилучені докази (службові та процесуальні документи, інші речові докази), у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню з відстороненням підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 листопада 2026 року.

Також, в порядку виконання цієї ухвали, з урахуванням приписів ст. 46 КЗпП України, начальнику ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області протягом вказаного встановленого строку без збереження заробітної плати не допускати ОСОБА_5 до робочого місця.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 154-157, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури, ОСОБА_3 , про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, розпочатого 24 червня 2022 року з часу внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022040000000205, у виді відсторонення від посади підозрюваного за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України ОСОБА_5 задовольнити.

Відсторонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області строком на 1 місяць 17 днів, тобто до 25 листопада 2026 року.

Зобов`язати ОСОБА_5 передати слідчому Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що здійснює слідство у кримінальному провадженні № 42022040000000205 документи, які посвідчують обіймання посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

В порядку виконання цієї ухвали начальнику ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області протягом вказаного встановленого строку без збереження заробітної плати не допускати ОСОБА_5 до робочого місця.

Визначити строк дії ухвали до 25 листопада 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Зобов`язати прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури процесуального керівника, а також слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022040000000205 повернути ОСОБА_5 документи, що посвідчують обіймання ним посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області після закінчення дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади.

На підставі ч. 4 ст. 157 КПК України ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повна ухвала складена і оголошена учасникам провадження 13 жовтня 2026 року о 17-20 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1