Решение № 140624318, 14.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/13189/26

2/212/8137/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Феняк О.Р., розглянувши в м. Кривому Розі без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

17.08.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 11430 грн. 00 коп., а також витрати по справі.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 09.12.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 217010, шляхом направлення Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразового ідентифікатору, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору №217010 від 09.12.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Таким чином, відповідач уклав Кредитний договір № 217010 від 09.12.2021 року з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3000 грн.

19.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС", відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №568/ФК-24. Згідно даного Договору факторингу 19.04.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 217010 від 09.12.2021 року. 14.09.2023 року первісний кредитор змінив найменування із ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підтверджується витягом із ЄДР. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 11430 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3000 грн.; заборгованість за відсотками становить 2205 грн.; заборгованість за комісіями становить 450 грн.; заборгованість за пенею становить 5775 грн. З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №217010 від 09.12.2021 у сумі 11430,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу 03.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив задовольнити позов частково, посилаючись на наступні обставини: Пеня, нарахована за невиконання зобов`язань за кредитним договором в сумі 5688,20 грн., не визнається відповідачем з наступних підстав: Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. Боржник ОСОБА_1 не був повідомлений про заміну кредитора по кредитному договору, який є предметом позову. Тобто ОСОБА_1 має право заперечувати проти вимог ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», як проти вимог первісного кредитора. Згідно п. 4.3. Кредитного договору у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення. Тобто, нарахування пені із розрахунку 5% в день складає 1825 % річних (365 х 5 = 1825). Як вбачається з розрахунку заборгованості, кредитор нараховував пеню за період з 30.12.2021 по 22.02.2022 на загальну суму 5775,00 грн. Але, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції що діяла на дату укладення кредитного договору) у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту тапроцентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. При цьому облікова ставка НБУ за період з 10.12.2021 складала 9% річних, а з 21.01.2022 складала 10% річних (https://bank.gov.ua/ua/monetary/archive-rish ). Таким чином, відповідач вважає, що пеня за кредитним договором в сумі 5688,20 грн. нарахована позивачем неправомірно та не підлягає стягненню. Відповідач вважає, що сума зазначених витрат є неспівмірною зі складністю справи, витраченим адвокатом обсягом часу на надання таких послуг, підготовка адвоката до участі у розгляді справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн. не відповідають критерію реальності та розумності їх розміру і на думку відповідача, є завищеними і такими, що не відповідають ціні позову. Враховуючи вищенаведене, відповідач просить зменшити розмір витрат на правову допомогу по справі, як таких, що є надмірно великими та необґрунтованими. Враховуючи викладене просив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» задовольнити частково, а саме зменшити розмір пені до 86,80 грн., також просив зменшити розмір витрат на правову допомогу по справі до 2 000,00 грн.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому зазначає Відповідач посилається на ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» та вважає, що пеня мала бути обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ і не могла перевищувати 15 % суми простроченого платежу. На підставі зазначеної норми відповідач самостійно визначив розмір пені у сумі 86,80 грн. Однак таке правове обґрунтування не враховує спеціального регулювання кредитів, розмір яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати. Кредит за договором № 217010 становив 3 000,00 грн. Станом на 09.12.2021 мінімальна заробітна плата становила 6 500,00 грн., тобто розмір наданого відповідачу кредиту був меншим однієї мінімальної заробітної плати. Частиною четвертою ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на час укладення спірного договору, було прямо встановлено, що до кредитів, загальний розмір яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, застосовуються вимоги цього Закону, крім, зокрема, частини другої статті 21 Закону. Отже, саме та норма, на якій відповідач побудував увесь свій розрахунок пені у розмірі 86,80 грн., до кредитного договору № 217010 не застосовується. Натомість спеціальне правило щодо відповідальності за такими договорами міститься у ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до вказаної норми сукупна сума неустойки - штрафу, пені - та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Таким чином, передбачена законом межа для кредиту в сумі 3 000,00 грн становить: 3 000,00 грн ? 2 = 6 000,00 грн. До стягнення позивачем заявлено 5 775,00 грн., тобто сума не перевищує встановленої спеціальною нормою закону граничної величини. Таке ж обмеження безпосередньо відображено сторонами у п. 2.3 договору: сукупна сума неустойки та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення його зобов`язань, не може перевищувати подвійної суми, одержаної споживачем за договором. Крім того, п. 4.3 кредитного договору сторони безпосередньо погодили відповідальність позичальника у випадку неповернення кредиту у визначений строк у вигляді пені за кожний день прострочення, починаючи з першого дня порушення зобов`язання. При цьому позивач не заявляє до стягнення неустойку понад законодавчо встановлену межу - навпаки, заявлені 5 775,00 грн. є меншими за максимальні 6 000,00 грн., встановлені ч. 3 ст. 21 Закону. Витяг із додатку № 1 до Договору факторингу № 568 від 18.04.2024 підтверджує, що до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» передано право вимоги за кредитним договором № 217010 від 09.12.2021 із загальним розміром заборгованості 11 430,00 грн., у тому числі: 3 000,00 грн. - залишок за тілом кредиту, 2 205,00 грн. - проценти, 450,00 грн. - комісія та 5 775,00 грн. - пеня. Позивач звертає увагу суду також на те, що у деталізованому розрахунку нарахування після настання прострочення технічно відображене в окремій колонці «Відсотки на прострочені», тоді як у реєстрі переданого права вимоги сума 5 775,00 грн. віднесена до пені. При цьому подвійного стягнення однієї і тієї ж суми позивач не заявляє: предметом позову є одна сума 5 775,00 грн., яка включена до загального розміру переданої заборгованості 11 430,00 грн. Сама по собі відмінність у технічному найменуванні відповідної складової в документах обліку не спростовує факту існування грошової вимоги, її розміру та періоду формування. Правова кваліфікація встановлених судом правовідносин належить до повноважень суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 зазначила, що суд зобов`язаний самостійно надати правильну правову кваліфікацію встановленим відносинам і застосувати належні норми матеріального права, а інша правова кваліфікація не є самостійною підставою для відмови у позові. Цей підхід Верховний Суд продовжує застосовувати і в актуальній практиці. За таких обставин розрахунок відповідача в сумі 86,80 грн. не спростовує вимог позивача, оскільки виходить із застосування ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», яку законодавець прямо виключив із регулювання кредитів, розмір яких не перевищував однієї мінімальної заробітної плати. Верховний Суд у своїй практиці прямо зазначав, що неповідомлення боржника про відступлення права вимоги саме по собі не є підставою для відмови новому кредиторові у позові, якщо боржник не виконав грошове зобов`язання ні первісному, ні новому кредиторові. Зокрема, такий правовий висновок наведено у постановах КЦС ВС від 06.02.2018 у справі № 278/1679/13-ц та від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц. Суб`єктивне твердження відповідача про завищеність витрат на правову допомогу без належного доведення їх неспівмірності не є достатньою правовою підставою для їх зменшення до довільно визначеної ним суми 2 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09.12.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 217010, шляхом направлення Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразового ідентифікатору, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору №217010 від 09.12.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Таким чином, відповідач уклав Кредитний договір № 217010 від 09.12.2021 року з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3000 грн.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець надав відповідачу фінансовий кредит у розмірі 3 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Пунктом 1.2 договору встановлено строк кредитування - 21 день, до 29.12.2021, а п. 1.3 передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 3,5 % на добу. За п. 1.5 договору комісія за використання системи дистанційного отримання фінансового кредиту становила 15 % від суми кредиту.

ТОВ «ПрофітГід» підтвердило, що 09.12.2021 о 22:22 було здійснено успішний переказ 3 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк». У документі зазначено номер платіжної інструкції, номер транзакції, код авторизації, RRN та призначення переказу - «Выдача кредита #217010».

Відповідно наданої виписки по рахунку ОСОБА_1 в листі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 09.12.2021 було зараховано грошові кошти в розмірі 3000,00 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

19.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС, відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №568/ФК-24.

Згідно даного Договору факторингу 19.04.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 217010 від 09.12.2021 року.

14.09.2023 року первісний кредитор змінив найменування із ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підтверджується витягом із ЄДР.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 11430 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3000 грн.; заборгованість за відсотками становить 2205 грн.; заборгованість за комісіями становить 450 грн.; заборгованість за пенею становить 5775 грн.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, ст. 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Щодо нарахування пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. За порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

Судом встановлено, що кредитний договір було укладено 09.12.2021 року в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір однієї мінімальної заробітної плати місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень.

Передбачена законом межа для кредиту в сумі 3 000,00 грн. становить: 3 000 х 2 = 6 000.

До стягнення позивачем заявлено 5 775,00 грн., тобто сума не перевищує встановленої спеціальною нормою закону граничної величини.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором №217010 від 09.12.2021, в розмірі 11430 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3000 грн.; заборгованість за відсотками становить 2205 грн.; заборгованість за комісіями становить 450 грн.; заборгованість за пенею становить 5775 грн.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Крім того, згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).

В силу ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з наданими документами, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги № 42649746 від 01.06.2026, детальним описом робіт до договору № 42649746 від 01.06.2026, актом наданих послуг, додаткової угоди №217010 до договору № 42649746 від 01.06.2026.

Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 3 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 525-526, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.134-142, 265,268, 281-284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором №217010 від 09.12.2021, в розмірі 11430,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн.; заборгованість за відсотками 2205,00 грн.; заборгованість за комісіями 450,00 грн.; заборгованість за пенею становить 5775,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 662,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

ПОЗИВАЧ: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса місця знаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ: 42649746.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено та підписано 14 жовтня 2026 року.

Суддя: О. Р. Феняк